Ухвала суду № 139104412, 19.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/5599/26 2/335/3100/2026

19 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бойкинюк Д.П.,

за участю

представника позивача - адвоката Тащі М.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника - адвоката Єлісєєва Дмитра Олексійовича, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , яким просить встановити факт того, що він не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виключити відомості про себе як батька дитини з актового запису № 166 від 01.04.2026 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Одночасно представника позивача подав клопотання про призначення молекулярно-генетичної експертизи на предмет підтвердження або спростування факту батьківства позивача по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що згідно з заочним рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 11.12.2025 у справі № 335/11179/25, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Судом під час розгляду справи про розлучення було встановлено та зафіксовано, що шлюбні відносини між сторонами припинені, вони проживають окремо та не ведуть спільного господарства.

Незважаючи на фактичне припинення стосунків задовго до офіційного розірвання шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина - ОСОБА_3 . Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00058331704, відомості про Позивача як про батька дитини були внесені згідно зі статтею 133 Сімейного кодексу України. Дана реєстрація відбулася за презумпцією батьківства, оскільки дитина народилася до спливу десяти місяців після припинення шлюбу. Позивач не має у своєму розпорядженні достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували або спростовували його біологічне батьківство щодо дитини.

У зв`язку з цим, з метою об`єктивного розгляду справи, встановлення істини та захисту своїх прав і законних інтересів, Позивач просить суд призначити молекулярно-генетичну експертизу (ДНК-експертизу) між ним та дитиною з метою встановлення або виключення факту батьківства. Проведення вказаної експертизи є єдиним належним і достовірним способом з`ясування істотних обставин справи та дозволить суду ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Ухвалою від 22.05.2026 було відкрите провадження у справі, її розгляд визначений в порядку загального позовного провадження, а учасникам справи було надано час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.

Представник позивача, адвокат Тащі М.М., в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, а також просив задовольнити раніше подане клопотання про призначення експертизи.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час і місце судового засідання, двічі не з`явилась, про причини неявки не повідомила, відзиву на позов або заяв чи клопотань процесуального характеру не подала.

Третя особа подала заяву про розгляд справи без участі ї представника.

Вирішуючи питання по суті заявленого позивачем клопотання, суд виходить з такого.

За ч. 1 ст. 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до закріпленого у ст. 11 ЦПК України принципу пропорційності, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 189 ЦПК України, одними із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Отже, із сукупності наведених процесуальних норм випливає, що на стадії підготовчого провадження суд не вправі вирішувати питання щодо належності, допустимості та достатності доказів, якими сторони мають намір доводити свою позицію перед судом.

Відтак, суд виходить з того, що сторона у справі має процесуальне право збирати и надавати суду будь-які докази, які вважає за потрібне для доведення своєї позиції, в тому числі шляхом проведення експертних досліджень.

Відповідно до ч. ч. 1, 3-5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з п. 2.13.1 Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Так, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи. Тлумачення норм статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Європейський суд з прав людини зауважив, що насьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Отже, ключовим доказом в даній категорії справ є ДНК-тест, який є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, з метою підтвердити або спростувати факт батьківства в даній справі.

Згідно роз`яснень, які містяться у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі № 478/690/18, висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи с підставою для категоричного висновку для визнання батьківства.

Статтею 104 ЦПК України визначено що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, зокрема, висновку експертизи, у тому числі судової молекулярно-генетичної.

У відповідності до вимог ч. 3, 4 ст. 139 ЦПК України, експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

З урахуванням заявлених позовних вимог, суд вважає, що клопотання позивача про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки встановлення батьківства позивача відносно неповнолітньої дитини можливо лише шляхом проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.108 ЦПК України експертам, які будуть проводити експертизу, необхідно надати дозвіл на повне знищення об`єктів дослідження та сформулювати питання для проведення експертизи наступного змісту: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Згідно п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

За таких обставин, оскільки для проведення експертизи необхідно значний період часу суд вважає доцільним зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 11, 12, 81, 84, 189, 197, 103-105, 259-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача, адвоката Єлісєєва Д.О., про призначення судової експертизи - задовольнити.

Призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити таке питання:

1) чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Проведення експертизи доручити фахівцям Державної спеціалізованої установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» (Код ЄДРПОУ: 02005177, Адреса: 69000 Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 30).

Попередити експерта (експертів), якому (яким) буде доручено проведення експертизи, про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Покласти на позивача ОСОБА_1 обов`язок щодо оплати витрат на проведення експертизи за цією ухвалою.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.108 ЦПК України надати експертам, які будуть проводити експертизу, дозвіл на повне знищення об`єктів дослідження.

Роз`яснити сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в проведенні експертизи, якою передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України провадження у справі зупинити до надходження до суду висновку експерта, складеного на підставі цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, але може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали

Суддя М.М. Мінаєв