Ухвала суду № 139104387, 19.08.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 19.08.2026

Справа № 334/2066/26

Провадження № 2-п/334/60/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Якущенко Р.Е,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя №334/2066/26 від 20.04.2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя №334/2066/26 від 20.04.2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що розгляд справи відбувся за відсутності відповідачки, яка своєчасно не отримала судову повістку на судове засідання. З матеріалами справи представник відповідача ознайомилася 10.07.2026 року. Відповідачка не заперечує отримання кредитних коштів, проте вважає неправильним розрахунок заборгованості, наданий позивачем та прийнятий судом до уваги. Вважає, що умови договору по нарахуванню процентів несправедливими, а розмір відсотків непропорційно високим. В зв`язку із викладеним вимоги позивача щодо стягнення процентів підлягають частковому задоволенню. Також підлягають зменшенню витрати на правничу допомогу.

Представник відповідача просила поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заочне рішення скасувати та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач до суду не з`явився. Представник відповідача надала заяву про слухання заяви про перегляд заочного рішення за відсутності, підтримала подану з заяву, надавши пояснення аналогічні викладеним у заяві.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Надав заяву, у якій заперечував щодо можливості задоволення заяви про скасування заочного рішення.

Дослідивши матеріали заяви, цивільної справи, суд приходить до наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

У постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 викладено позицію, що неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, а тому не може бути перешкодою для розгляду судом питання по суті.

Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя №334/2066/26 від 20.04.2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Оскільки представник відповідач з матеріалами справи ознайомився 10.07.2026 року, то суд вважає за необхідне поновити строк подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, необхідним є наявність трьох обставин: неявка відповідача у судове засідання і неповідомлення про причини неявки (або неявка відповідача у судове засідання, або не повідомлення про причини неявки); неподання відзиву з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто такі докази, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі. Відповідно до змісту ухвали, відповідачу надано строк для подання відзиву - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2026 про відкриття провадження направлялася відповідачу поштовим відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення, яке було отримано матір`ю відповідачки під підпис (а.с.114).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі №161/4985/17 (провадження № 14-71 цс19) вказано, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи: позовній заяві; відзиві на позовну заяву (відзиві); відповіді на відзив; запереченнях; поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву (частини перша та друга статті 174 ЦПК України). Заяви по суті справи мають бути оформлені згідно з вимогами статей 175-181 ЦПК України.

У розумінні «справедливого балансу» між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (справи «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands», рішення ЄСПЛ від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88, п. 33, та «Ankerl v. Switzerland», рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91, п. 38), судом забезпечено дотримання вказаного права відповідача.

Стороною відповідача у зазначеній справі не було подано відзив на позовну заяву, заперечення чи пояснення по суті справи.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відповідно до §23 рішення ЄСП/1 від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі Цихановський проти України національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Відповідно до позицій Верховного суду для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Вручення повісток є гарантіями забезпечення одного й того самого права - права на справедливий суд, елементом якого є право знати про суд (як про процес - засідання, так і про результат - рішення).

Суд, який комунікує з учасником справи з допомогою офіційних засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Також, відповідно до приписів ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд зобов`язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Частиною 3 ст. 223 ЦПК України також визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Враховуючи те, що представником заявника доказів поважності причин неприбуття у судове засідання 20.04.2026 року у даній цивільній справі не надано, а викладені у заяві обставини спростовуються наявними у справі документами, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, тому підстави для застосування ст. 288 ЦПК України відсутні.

Крім того, в заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача не повідомив та не посилався на жодні нові докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, навпаки заява зводиться до переоцінки доказів, наданих позивачем, яким суд вже дав свою оцінку.

З аналізу статті 288 ЦПК України слідує, що умовою перегляду заочного рішення є не лише встановлення судом при розгляді відповідної заяви обставин того, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, а одночасно судом має бути встановлено, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто ці дві обставини мають існувати одночасно.

Ухвалюючи рішення, суд зважив на наявність доказів в обґрунтування тих вимог, які просив задовольнити позивач, встановив правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин та надав їм відповідну правову оцінку. Інша оцінка таких правовідносин не є метою розгляду заяви про скасування заочного рішення.

З урахуванням відсутності посилань на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку немає.

Керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити представнику відповідача строк подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя №334/2066/26 від 20.04.2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Гнатюк О. М.