Рішення № 139102762, 18.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13522/26

Провадження № 2/127/3829/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Сичука М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 131-008-850-2-18-Г від 25 травня 2018 року в загальному розмірі 28 881,24 грн, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 травня 2018 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 131-008-850-2-18-Г з ануїтетними платежами.

За умовами кредитного договору банк надав відповідачу кредитні кошти на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою, а відповідач зобов`язався повернути кредит у повному обсязі до 24 травня 2021 року, своєчасно сплачувати щомісячні платежі, проценти за користування кредитом та комісійну винагороду відповідно до умов договору.

Позивач зазначає, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується виписками з рахунків.

Відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на 03 вересня 2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого АТ «МЕГАБАНК», утворилася заборгованість у загальному розмірі 28 881,24 грн, з яких: 15 266,38 грн заборгованість за кредитом, 73,42 грн заборгованість за процентами та 13 541,44 грн заборгованість за комісією.

03 вересня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за умовами якого до останнього перейшли права вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 131-008-850-2-18-Г від 25 травня 2018 року.

27 грудня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 1/12 до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 131-008-850-2-18-Г від 25 травня 2018 року.

Позивач вказує, що право вимоги набуте ним у законний спосіб, а розмір заборгованості підтверджується кредитним договором, договорами про відступлення прав вимоги, реєстрами боржників, довідкою-розрахунком та виписками з рахунків.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором позивач просить стягнути з нього 28 881,24 грн заборгованості, а також понесені судові витрати, у тому числі 2 662,40 грн судового збору та 11 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 13.05.20265 року у справі відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами було направлено відповідачу в установленому законом порядку.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами було направлено відповідачу в установленому законом порядку.

Відзив на позовну заяву, заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили. Надісланий конверт із ухвалою суду відповідач отримав про що власноручно поставив підпис у рекомендованому повідомленні, а тому вважається належним повідомленням особи про розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.113 Розділу V Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Відповідно до наказу ДСА «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» від 20.08.2019 № 814, у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, складання внутрішнього опису здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частинами першою та другою статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Судом встановлено, що 25 травня 2018 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 131-008-850-2-18-Г з ануїтетними платежами.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти, а відповідач повернути отриманий кредит, сплатити проценти та інші платежі, передбачені договором.

Строк кредитування відповідно до умов договору визначено до 24 травня 2021 року.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема виписками за рахунками.

Таким чином, суд вважає доведеним факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин та виконання банком свого обов`язку щодо надання кредитних коштів.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник зобов`язана вчинити на користь другої сторони кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Таким чином, отримання відповідачем кредитних коштів породило для нього обов`язок повернути їх у встановлений договором строк та сплатити передбачені договором проценти.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписок з рахунків вбачається, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 03 вересня 2024 року за ним обліковувалася заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 15 266,38 грн та заборгованість за процентами в розмірі 73,42 грн.

Зазначені розрахунки відповідачем не спростовані, будь-яких доказів належного виконання ним зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять.

При цьому суд враховує, що банківські виписки можуть бути належними доказами на підтвердження руху коштів за рахунком та розміру заборгованості за кредитним договором.

Такий правовий підхід викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

Щодо правонаступництва позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Згідно зі статтею 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, що передбачено статтею 516 ЦК України.

Судом встановлено, що 03 вересня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, а 27 грудня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Наявний у матеріалах справи Додаток № 1 до Договору № 1/12 містить відомості про перехід до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» права вимоги за кредитним договором № 131-008-850-2-18-Г від 25 травня 2018 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором та є належним позивачем у цій справі.

Разом із тим суд не погоджується з вимогою позивача про стягнення з відповідача 13 541,44 грн заборгованості за комісією.

Як встановлено судом, кредитний договір укладено 25 травня 2018 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право безоплатно отримувати інформацію про стан виконання зобов`язань, зокрема інформацію про розмір заборгованості, розмір платежів та іншу інформацію, визначену законом.

Частиною п`ятою статті 12 цього Закону передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.

Дійсно, відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть включатися комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості та розрахунково-касове обслуговування.

Однак сама по собі наявність у кредитному договорі умови про сплату комісії не означає автоматичної правомірності її стягнення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зазначила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за конкретні послуги банку, зокрема за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Водночас умова договору про оплатність інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно один раз на місяць, є нікчемною.

Крім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, якщо у кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику за плату, умова щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемною. Аналогічний підхід застосовується судами до кредитних договорів АТ «МЕГАБАНК» за аналогічними умовами.

У цій справі позивач посилається на пункти 2.7, 2.8 кредитного договору, якими передбачено комісійну винагороду, однак із наданих суду доказів не встановлено конкретного переліку додаткових чи супутніх банківських послуг, які фактично надавалися відповідачу за плату та становили зміст такої комісії.

Саме посилання позивача на те, що комісія є платою за «обслуговування кредитної заборгованості», не дає можливості встановити, які саме послуги банк надавав відповідачу, їх періодичність, обсяг та вартість.

Натомість позивач фактично обґрунтовує право на стягнення комісії лише умовами кредитного договору та розрахунком заборгованості, не надавши доказів конкретного змісту платних послуг, за які нараховано 13 541,44 грн.

Отже, положення кредитного договору щодо обов`язку відповідача сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості не можуть бути покладені в основу стягнення зазначеної суми.

За таких обставин вимога про стягнення 13 541,44 грн комісії задоволенню не підлягає.

Водночас суд вважає доведеними вимоги про стягнення 15 266,38 грн заборгованості за тілом кредиту та 73,42 грн заборгованості за процентами, а тому загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню, становить 15 339,80 грн.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, а відповідач відзиву на позов не подав.

Щодо позовної давності суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення. Оскільки відповідач відповідної заяви не подавав, правових підстав для застосування позовної давності з ініціативи суду немає.

Суд також враховує особливості перебігу позовної давності, пов`язані з карантином та воєнним станом. Законодавством перебіг позовної давності у відповідні періоди продовжувався, а надалі зупинявся на строк дії воєнного стану; відповідні зміни до ЦК України були внесені законодавцем у 20202025 роках.

Таким чином, навіть за відсутності заяви відповідача питання позовної давності не дає підстав для відмови у позові.

Щодо судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги заявлені у розмірі 28 881,24 грн, задоволено вимоги на суму 15 339,80 грн, що становить 53,1134 % від заявленої суми.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 414,09 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 11 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та надав на підтвердження таких витрат договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року, Акт приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги № 12095862 від 05 січня 2026 року.

Відповідно до частин другої та третьої статті 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і їх вартості.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 звернула увагу, що детальний опис робіт має функціональне призначення забезпечити можливість визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу також підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених вимог, 11 200,00 грн ? 53,1134 % = 5 948,70 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 948,70 грн.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, статтями 509, 512-516, 525, 526, 530, 626, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 8, 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 131-008-850-2-18-Г від 25 травня 2018 року у розмірі 15339 (п`ятнадцять тисяч триста тридцять дев`ять) гривень 80 копійок, з яких 15 266,38 грн заборгованість за кредитом; 73,42 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 414 (одна тисяча чотириста чотирнадцять) гривень 09 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5948 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім) гривень 70 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 273 ЦПК України.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 18.08.2026.

Суддя