Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 686/6685/26
2/683/1110/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Лугового О.М.
з участю секретаря Градомської Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №686/6685/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
04 березня 2026 року ТОВ «ФК Єврокредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором №217-022-863-2-21-Г від 11 жовтня 2021 року в розмірі 180 513 грн. 10 коп., з яких: 80 528 грн. 78 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 45 662 грн. 40 коп. - заборгованість за процентами, 54 321 грн. 92 коп. заборгованість по сплаті комісії та 2 662 грн. 40 коп. судового збору, а також 11 200 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» вказує, що 11.10.2021 року АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №217-022-863-2-21-Г, згідно якого АТ «МЕГАБАНК» надало кредит в розмірі 84 878 грн. 03 коп. строком з 11.10.2021 року до 10.10.2025 року (включно), зі сплатою відсотків в розмірі - 10 %, розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості 2%. Після укладення кредитного договору банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі. Однак, позичальник належним чином умови кредитного договору не виконував і не сплачував всі узгоджені платежі на погашення кредитної заборгованості.
03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Таким чином, новий кредитор ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором №217-022-863-2-21-Г від 11 жовтня 2021 року, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1
27.12.2024 року ТОВ«ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Таким чином, відповідно до умов Договору № 1/12 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами.
Відповідно до додатку №1 до договору №1/12 про відступлення прав вимоги до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги за кредитним договором №217-022-863-2-21-Г від 11 жовтня 2021 року, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості становить 180 513 грн. 10 коп., з яких: 80 528 грн. 78 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 45 662 грн. 40 коп. - заборгованість за процентами, 54 321 грн. 92 коп. заборгованість по сплаті комісії.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому - ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги - 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.
Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань з повернення кредиту у строки і на умовах, передбачених кредитним договором, тому товариство змушене було звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, однак в матеріалах справи міститься заява, якою просить розгляд справи проводити без участі сторони позивача, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не подавав.
27 травня 2026 року адвокат Віхерко Н.О. в інтересах ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає що позовна заява є необґрунтована, безпідставна та такою що не підтверджена належними доказами. Крім того, зазначає, що АТ «МЕГАБАНК» жодним чином не повідомляло ОСОБА_1 що відбулася будь яка заміна кредитора. Вважає, що комісія в розмірі 54 321 грн. 92 коп. не підлягає сплаті, оскільки комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19. Вважає, що розмір витрат на професійну допомогу є завищеним, оскільки такий позов є нескладним та дана справа розглядається у спрощеному судовому проваджені, тому не потребує допомоги помічників, значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної і технічної роботи.
Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 11.10.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №217-022-863-2-21-Г (з ануїтет ними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Згідно з умовами якого АТ «МЕГАБАНК» надало ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі в розмірі 84 878 грн. 03 коп. строком з 11.10.2021 року до 10.10.2025 року (включно), зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі - 10 % річних, що нараховуються на суму заборгованості. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 55,7053%. Розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості становить 2,00% від суми кредиту та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Розмiр щомiсячного платежу, становить 3 859,98 грн., який включає суму ануїтетного платежу (кpiм першого та останнього) та суму щомiсячної комісійної винагороди, сплачується щомiсячно не пiзнiше останнього робочого дня звiтного мiсяця. Процента ставка за користування кредитом понад строк (11.10.2021-10.10.2025) становить 50.
Після укладення кредитного договору банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі, а саме 11.10.2021 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 84 878 грн. 03 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи підписаною ОСОБА_1 заявою на видачу готівки № TR.3198886.16.143.4527 від 11.10 2021 року, а також випискою з особистого рахунку з 11.10.2021 року до 02.12.2022 року.
Згідно п.1.1 договору, визначено, що пiдписанням цього договору позичальник беззестережно та безвідклично пiдтвердив: що прийняття в повному обсязi Публiчної пропозицiї (оферти) АТ «МЕГАБАНК» на укладання Договору комплексного банкiвського обслуговування фiзичних осiб, який розмiщений на місці iнформування клієнта та на сайтi АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua; надав згоду з умовами договору, а також положеннями ycix Додатків до Договору, йому зрозумiлі їх змiст та він погоджується з ними та зобов`язується їх виконувати; що у зв`язку з вiльним доступом до публiчної частини договору комплексного банківського обслyговування фiзичних осiб за допомогою мережi Інтернет та у відділеннях банку, вiдсутня необхiднiсть у друкуваннi публічної частини Договору та всіх додатків до неї; укладання з Банком договору, який складається з публічної частини договору, яка розміщена у місця інформування позичальника та на сайті, а також цієї індивідуальної частини договору, підписанням якої позичальник приєднується до договору в цілому.
Відповідно до п.3.2 договору, Позичальник зобов`язується повернути одержаний Кредит у повному обсязi до 16.00 годин 10 жовтня 2025 року. Графік платежів наведений в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором.
Пунтком 4.4. договору сторони погодили, що у разi порушення строків сплати ануїтених платежів та комісійної винагороди понад 90 к.д. Кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за цим договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процента ставка за кредитом встановлюється в розмірі встановленому в п.2.11 договору.
Відповідно до п.5.4 договору, сторони погоджують та своїм підписом Позичальник підтверджує, що цей Договір з усіма додатками та Договором, являють у сукупності для Сторін один єдиний Договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для Договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього Договору, чи додатках до нього, так і у Договорі (додатках до нього).
Згідно п. 5.5. договору, своїм підписом Позичальник підтвердив, що: з Договором, який розміщений на офіційному сайті Кредитодавця www.megabank.uaта/або у відділеннях Кредитодавця, а також умовами цього Договору, ознайомлений і згодний. Шрифт тексту, що застосований у цьому Договорі та додатках до нього, жодним чином не ускладнюють його читання та розуміння змісту та суті цих документів; укладання цього Договору відповідає його інтересам, внутрішній волі та волевиявленню, а також підтверджує відсутність будь-якої умови чи обставини, які б Позичальник вважав незрозумілими, обтяжливими для нього та такими, що порушують та позбавляють його прав, які він звичайно мав до укладання цього Договору;один оригінал цього Договору із додатками, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту ним отримані, з реальною річною процентною ставкою та загальною вартістю кредиту на дату укладення цього Договору, а також графіком платежів у письмовій формі ознайомлений; Позичальник проінформований про те, що вартість (Тарифи) послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, відповідно Кредитодавець не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії Договору і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для Позичальника; до підписання (укладання) цього Договору він ознайомлений з інформацією, передбаченою ч. 2 та ч. З ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та Банк надав йому інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник підтверджує, що надана йому інформація є повного та зрозумілою, вона забезпечує правильне розуміння суті фінансових послуг, які він отримує відповідно до цього Договору, без нав`язування Кредитодавцем їх придбання.
Відповідно до п.п.8.2-8.3 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 10 жовтня 2028 р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним. Закінчення строку Договору не звільняє Позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Дострокове розірвання Договору здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством та цим Договором.
Однак, позичальник належним чином умови кредитного договору не виконував і не сплачував всі узгоджені платежі на погашення кредитної заборгованості.
Станом на 03.09.2024 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 180 513 грн. 10 коп., з яких: 80 528 грн. 78 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 45 662 грн. 40 коп. - заборгованість за процентами, 54 321 грн. 92 коп. заборгованість по сплаті комісії, що підтверджується розрахунком боргу АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року, випискою АТ «МЕГАБАНК» по особовим рахункам відповідача з 03.12.2022 по 03.09.2024 року, а також за період з 11.10.2021 по 02.12.2022 року.
Відповідач не здійснив належного виконання зобов`язання за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував.
Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Таким чином, новий кредитор ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором №217-022-863-2-21-Г від 11 жовтня 2021 року, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1
27.12.2024 року ТОВ«ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. Таким чином, відповідно до умов Договору № 1/12 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами.
Відповідно до додатку №1 до договору №1/12 про відступлення прав вимоги до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги за кредитним договором №217-022-863-2-21-Г від 11 жовтня 2021 року, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості становить 180 513 грн. 10 коп., з яких: 80 528 грн. 78 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 45 662 грн. 40 коп. - заборгованість за процентами, 54 321 грн. 92 коп. заборгованість по сплаті комісії.
Судом встановлено, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.
ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань з повернення кредиту у строки і на умовах, передбачених кредитним договором, ні первісному кредитору, ні позивачу, тому товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1077 ЦК України, передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу, згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Таким чином право вимоги, за кредитним договором №217-022-863-2-21-Г від 11.10.2021 року, укладеним між первісним кредитором АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем, перейшло до ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» 03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, а в подальшому 27.12.2024 року перейшло до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» на підставі Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги. У порушення умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконав, а тому, у нього утворилась заборгованість.
Доказів, які б спростували цю заборгованість за кредитним договором, відповідачем не надано.
З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що первинний кредитор АТ «МЕГАБАНК» передав ТОВ ««ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» відповідно до Договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024 року, а останній в свою чергу передав для ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» на підставі Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, разом з матеріалами кредитної справи і виписки по особових рахунках та розрахунок заборгованості станом на 03.09.2024 року, які підтверджують, що відповідач, з яким укладено кредитний договір №217-022-863-2-21-Г від 11 жовтня 2021 року користувався кредитом, про що, також свідчить часткове погашення кредиту ОСОБА_1 шляхом поповнення карткового рахунку.
При цьому, суд враховує, що будь-яких доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 здійснив погашення вказаної заборгованості, останній суду не надав.
За вказаних обставин, враховуючи умови укладених договорів та те, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, у добровільному порядку не повернув отримані грошові кошти та не сплатив в повному обсязі проценти за користування ними, як первісним кредиторам, так і позивачу за відступленням права вимоги борг не сплатив, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню.
Щодо відповідності умови кредитного договору про нарахування комісії за обслуговування кредиту вимогам закону суд дійшов таких висновків.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. До цих засад віднесено свободу договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.
Закон України «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.
Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 9 грудня 2019 року у справі №524/5152/15-ц.
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Така позиція Верховного Суду підтверджена також і в постанові Верховного Суду від 31.07.2025 року у справі № 199/441/21.
Умовами кредитного договору №217-022-863-2-21-Г від 11 жовтня 2021 року встановлено зобов`язання відповідача щодо сплати кредитодавцю комісії за обслуговування кредиту у розмірі 2.00% від суми кредиту щомісячно. При цьому в кредитному договорі взагалі не зазначено будь-яких додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з наданням кредиту, за які встановлена комісія.
Суд дійшов висновку, що умова кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісії за обслуговування кредиту є нікчемною, внаслідок чого сума нарахованої комісії у розмірі 54 321 грн. 92 коп. не може бути стягнута з відповідача на користь позивача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 у справі № 582/202/22.
Про необхідність узгодження зі споживачем в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані в тому числі з наданням кредиту і за які встановлюється комісія, зазначено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року (справа №496/3134/19). У зазначеній справі в кредитному договорі було «встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем» (п.32.2 постанови). На цій підставі Велика Палата встановила нікчемність умов договору про нарахування комісії, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно (п.32.8 постанови).
В укладеному між сторонами кредитному договорі №217-022-863-2-21-Г від 11 жовтня 2021 року було встановлено плату (комісію за обслуговування кредиту) взагалі без будь-якого визначення послуг, які надає кредитодавець позичальнику.
Виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредиту та його обслуговуваня не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Якщо ж кредитодавець встановлює в договорі плату за обслуговування кредиту (комісію), він обов`язково повинен зазначити, які саме послуги він надає позичальнику одночасно з наданням кредиту.
Ураховуючи викладене суд дійшов висновку, що умови договору про споживчий кредит №217-022-863-2-21-Г від 11 жовтня 2021 року щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування» , та є нікчемними.
Отже, комісія за обслуговування кредиту в розмірі 54 321 горн. 92 коп. нарахована відповідачу неправомірно.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №217-022-863-2-21-Г від 11 жовтня 2021 року підтверджені належними та допустимими доказами, тому підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 126 191 грн. 18 коп., з яких: 80 528 грн. 78 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 45 662 грн. 40 коп. - заборгованість за процентами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2025 року між адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» та ТОВ «ФК Єврокредит» був укладений договір про надання правничої допомоги №1/07.
Згідно акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12082598 від 05.01.2026 року вбачається, що вартість наданих АО «Альянс ДЛС» юридичних послуг щодо проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, яким є також ОСОБА_1 та складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором становить 11 200 грн.
Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правову допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, ніж зазначено у акті №12082598 від 05.01.2026 року, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню до 7000 грн.
Враховуючи, що позов задоволено частково, а саме на 69,91 %, судові витрати на правничу допомогу, понесені позивачем в суді покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 4 893 грн. 70 коп. (7 000 грн. х 69,91 %).
Щодо судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору.
Судовий збір слід розподілити за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом ТОВ «ФК Єврокредит» сплатило судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп., що підтверджується копією платіжної інструкції №5499 від 26.02.2026 року, які просило стягнути із відповідача.
Позов заявлено з ціною 180 513 грн. 10 коп., а підлягає стягненню в сумі 126 191 грн. 18 коп., що складає 69,91 % (126 191 грн. 18 коп.. х 100 : 180 513 грн. 10 коп.).
Тому, з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути 1 861 грн. 28 коп. судового збору (2662 грн. 40 коп. х 69,91 %).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором №217-022-863-2-21-Г від 11 жовтня 2021 року в розмірі 126 191 грн. 18 коп., з яких: 80 528 грн. 78 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 45 662 грн. 40 коп. - заборгованість за процентами.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 1 861 грн. 28 коп. судового збору та 4 893 грн. 70 коп. витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», місцезнаходження: 49001, пров.Ушинського, 1, оф.105, м.Дніпро, ЄДРПОУ 40932411.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .
Суддя:
Судове рішення № 139097092, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області було прийнято 19.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 686/6685/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: