Ухвала суду № 139097054, 19.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5008/26

Провадження № 1-кп/522/2603/26

УХВАЛА

19 серпня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026160000000083 від 20.01.2026 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Катеринівка Каменського району Республіки Молдова, молдованина, військовослужбовця ЗСУ стрільця відділення оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.3 ст. 369-2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадження Приморського районного суду м. Одеси з Одеської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026160000000083 від 20.01.2026 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.3 ст.369-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2026 року міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 обрана у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд, незалежно від наявності клопотань учасників судового розгляду, зобов`язаний розглянути питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до спливу 60 денного строку.

У судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, у якому зазначив, що вважав за потрібне продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні запобіжного заходу, ще мають місце, а саме що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики не доведені.

Згідно з ч.ч. 1 -3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

Дослідивши матеріали обвинувального акту в межах заявленого прокурором клопотання, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , оскільки він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а тому є підстави вважати, що при обранні йому міри запобіжного заходу не пов`язаної з триманням під вартою, останній може переховуватись від суду.

Також, встановлена наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 може спілкуватися з особами, які будь-яким чином пов`язані із вчинення вказаних злочинів, а також впливати на свідків, яких знає у обличчя, їх анкетні відомості, контактні номери телефонів, тобто може здійснювати як фізичний, так і психічний тиск на свідків, оскільки останні ще не допитані у судовому засіданні.

Крім того, наявний ризик передбачений п. 5 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і що необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .

Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, так як судом ще не досліджувались докази у справі, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Суд при визначенні розміру застави, враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Водночас, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, в якому Суд зазначає, що розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі».

Суд також приймає до уваги позицію ЄСПЛ у рішенні «Істоміна проти України» від 13.01.2022, відповідно до якого: хоча національне законодавство дозволяло суду у «виключних випадках» встановлювати більші розміри застави (див. пункт 19), таке рішення мало передбачати ретельний аналіз обставин справи для обґрунтування її «виключного» характеру.

Разом із тим, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.02.2026 року, відносно ОСОБА_3 визначено розмір застави як альтернативний запобіжний захід у сумі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року, тобто у сумі тобто у сумі 665600,00 гривень (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот гривень 00 коп.), з покладенням у разі внесення застави відповідних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

При цьому, з моменту визначення ОСОБА_3 застави, останнім вона не була внесена, що свідчить про те, що раніше визначений розмір застави є завідомо непомірним для обвинуваченого, що в свою чергу виключає забезпечення альтернативності запобіжного заходу у вигляді застави.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зменшити ОСОБА_3 розмір застави, визначений на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 11.02.2026 року, до 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року, що становить 599040,00 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сорок гривень 00 коп.), що буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Враховуючи наведені вище фактори, суд вважає, що застава саме у зазначеному розмірі здатна у разі її внесення забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку ОСОБА_3 під загрозою звернення застави в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 177, 178, 183, 193-199, 331, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 17.10.2026 року включно.

Зменшити раніше визначений розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 599040,00 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сорок гривень 00 коп.).

Роз`яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_3 ; провадження по справі №1-кп/522/2603/26.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити до 17.10.2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 19 серпня 2026 року по 17 жовтня 2026 року включно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1