Рішення № 139095816, 18.08.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/913/26 Справа №447/775/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

18.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

04.03.2026 представниця позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Пєскова С.В. звернулася в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №524936-КС-004 від 23.08.2025 у розмірі 79240,00 грн., що складається із: суми прострочених платежів за тілом кредиту - 28000,00 грн.; суми прострочених платежів за процентами - 31640,00 грн.; суми заборгованості за штрафами - 0,00 грн.; суми заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦКУ - 14000,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 5600,00 грн.; крім цього просить стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що 23.08.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №524936-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». 23.08.2025 ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №524936-КС-004 про надання кредиту. ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6583, на номер телефону НОМЕР_1 , який боржником було введено.

Відповідно до п. 1 Договору про надання кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 28000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Як зазначає позивач, ним виконано зобов`язання за договором та надано позичальнику грошові кошти в розмірі 28000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Боржник свої зобов`язання за кредитним договором №524936-КС-004 про надання кредиту належним чином не виконала, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Станом на 15.02.2026 у відповідачки утворилась заборгованість за договором №524936-КС-004 про надання кредиту, у розмірі 79240,00 грн., яка складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту - 28000,00 грн.; суми прострочених платежів за процентами - 31640,00 грн.; суми заборгованості за штрафами - 0,00 грн.; суми заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦКУ - 14000,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 5600,00 грн..

Враховуючи викладене, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідачки суму заборгованості.

05.03.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідачки, відповідно до якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 06.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень. Витребувано у АТ «ПУМБ» (ЄДРПОУ: 14282829, Місце реєстрації: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4), письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: -письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); -письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 23.08.2025 року (дата видачі кредиту) по 13.12.2025року (дата закінчення терміну кредитування).

Ухвала суду про відкриття провадження від 06.03.2026 була надіслана судом відповідачці за зареєстрованим місцем її проживання, та така була нею одержана.

Крім того, позивач, на виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, додав до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачці копій поданих до суду документів.

27.03.2026 від відповідачки ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого зазначила таке. Доказів, що нею були отримані кредитні кошти, розмір наданого кредиту, графіку погашення заборгованості, виписки з карткового рахунку, а також розрахунку заборгованості позивачем не надано. Вказала, що у позовній заяві не зазначено коли саме відповідачка отримала кредитні кошти. Вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами отримання відповідачкою кредитних коштів, розмір відсотків. А також наявність у неї заборгованості за кредитним договором. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

06.04.2026 від представника позивача Басалиги Д.М. через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі. 23.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 524936-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 23.08.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 524936-КС-004 про надання кредиту. 23.08.2025 ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 524936-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6583, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 23.08.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 524936-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 , через веб-сайт Кредитодавця шляхом введення Логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав Заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку. Крім цього, вказала що, до позовної заяви була додана візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору, у якій детально відображені всі дії ТОВ «Бізнес Позика» та Відповідача щодо укладення Кредитного договору в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Ця візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору була посвідчена директором ТОВ «Бізнес Позика». Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Підписуючи Договір електронним цифровим підписом, саме як фізична особа-підприємець, відповідачка підтвердила, що вона погоджується виконувати його умови та розуміє їх зміст.

Оскільки у матеріалах справи не міститься доказів щодо визнання недійсним Договору про надання кредит від 23.09.2021 №282382-КС-002, останній повинен виконуватись сторонами у повному обсязі.

Усі істотні умови Кредитного договору тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту , зокрема , строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо - встановлені не у Правилах надання кредитів, Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами) чи якихось «тарифах та умовах» , а саме у Кредитному договорі , який Позичальник уклав з ТОВ «Бізнес Позика» шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписав за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Представниця позивача вказала, що для спростування позовних вимог Позивача, сторона Відповідача мала б надати суду докази здійснення всіх платежів за Кредитним договором у розмірі та строк, відповідно до встановленого у п. 4.2.2. Кредитного договору графіку платежів, однак сторона Відповідача таких доказів суду не надала. Просила поновити позивачу строк для подання доказів у справі та долучити ці додаткові пояснення разом з усіма додатками до матеріалів справи; врахувати під час розгляду та вирішення справи ці додаткові пояснення разом з усіма додатками; розгляд справи проводити за відсутності представника позивача. позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

15.04.2026 від представниці АТ «ПУМБ» на виконання ухвали суду надійшов лист, у якому зазначено, що станом 06.03.2026 банківська платіжна картка № НОМЕР_2 не випускалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). В банку на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_2 до рахунку НОМЕР_5 у гривні. Крім цього, долучили виписку по рахунку № НОМЕР_5 .

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Суд встановив:

23.08.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №524936-КС-004 про надання кредиту, за умовами якого відповідачка отримала грошові кошти в сумі 28000,00 грн. строком на 16 тижнів, тобто до 13.12.2025.

Відповідно до п.2.4. Договору стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Комісія за видачу кредиту (надалі - Комісія): 5600,00 грн. (п.2.5. договору). Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту.

Згідно кредитного договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика».

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» через веб-сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.

Кредитний договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6583.

У паспорті споживчого кредиту зазначені контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, та інше. Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6583.

19.02.2026 ОСОБА_1 заповнила анкету клієнта, у якій вказала анкетні дані та інформацію щодо бажаного кредиту.

ТОВ «ПрофітГід» надіслало ТОВ «Бізнес Позика» підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів відповідачці ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_6 у сумі 28000,00 грн.

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Згідно з поданим Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» розрахунком, заборгованість відповідача станом на 19.02.2026 становить 79240,00 грн., що складається із: суми прострочених платежів за тілом кредиту - 28000,00 грн.; суми прострочених платежів за процентами - 31640,00 грн.; суми заборгованості за штрафами - 0,00 грн.; суми заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦКУ - 14000,00 грн., суми прострочених платежів за комісією - 5600,00 грн.

Оцінка суду.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому відповідно до ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідачки виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, відповідач підтвердив своїм підписом, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, та зобов`язався виконувати їх умови.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Крім того, суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, договір був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

Однак, суд критично оцінює посилання позивача на факт належного виконання зобов`язання з надання кредиту шляхом перерахування коштів, оскільки матеріалами справи та офіційним листом АТ «ПУМБ» від 15.04.2026 на виконання ухвали суду спростовано факт видачі банківської картки № НОМЕР_2 на ім`я відповідачки ОСОБА_1 .

Як встановлено з листа, вказана платіжна картка та відповідний рахунок № НОМЕР_5 відкриті та належать іншій особі - ОСОБА_2 .

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачка уповноважувала третю особу на отримання кредитних коштів або що дані кошти надійшли у її фактичне володіння чи розпорядження.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено належного виконання свого обов`язку щодо видачі кредиту безпосередньо позичальнику, правові підстави для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 76, 81, 89, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю « Бізнес Позика », ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 18.08.2026.

Суддя Павлів В. Р.