Ухвала суду № 139095734, 19.08.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/7211/26

Номер провадження 1-кп/462/546/26

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

(у вигляді тримання під вартою)

19 серпня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026141390000447 від 30.06.2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі КК України),

встановив:

І. Рух справи в суді

14.08.2026 року (вх. № 22199) з Франківської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026141390000447 від 30.06.2026 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, оптичний диск.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .

Фактично матеріали справи передано судді по реєстру (журналу) 17.08.2026 року.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 17.08.2026 року справу призначено до підготовчого судового розгляду.

ІІ. Суть клопотання, що вирішується

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (яке у тому числі подав письмово) відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтоване, зокрема тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а саме у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.

Вказано, що у ході досудового розслідування, встановлена наявність ризиків передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), а саме:

- обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений раніше судимий за вчинення кримінальних правопорушень, а саме за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України. Окрім цього, будучи звільненим 16.06.2026 року з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин.

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обвинувачений не зареєстрований у Львівській області, а також не має місця проживання у Львівській області.

- незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_6 , свідків з метою залякування та зміни їх показів;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Окрім цього, зазначено про наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, які передбачені у ст. 178 КПК, а саме: наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я, який не перешкоджає застосуванню до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутність тяжких захворювань, які б перешкоджали його триманню під вартою та відсутність перешкод щодо застосування до обвинуваченого запобіжних заходів, у тому числі у вигляді тримання під вартою.

Вказані ризики стали підставою для звернення до суду із клопотаннями про продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики не минули та не зменшились.

Зазначено, що враховуючи наявність обґрунтованого повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, особу обвинуваченого та те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаним ризикам, відтак наявна необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

ІІІ. Позиція осіб, які беруть участь у справі

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на мотиви викладені у ньому, просив суд таке задовольнити у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечив проти продовження строків тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

ІV. Позиція суду

Суд, вислухавши позиції учасників судового розгляду, дослідивши подане письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оглянувши матеріали кримінальної справи № 462/7211/26, дійшов висновку, що питання, порушене стороною обвинувачення, вимагає ретельної оцінки з урахуванням усіх обставин справи.

Суд приймає до уваги, що тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, застосування якого можливе лише тоді, коли жоден інший, більш м`який захід не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. У зв`язку з цим суд зосередив увагу на перевірці, чи збереглися на даний час ризики, встановлені попередньою ухвалою, а також чи не виникли нові обставини, які можуть вплинути на доцільність подальшого тримання особи під вартою.

Під час розгляду клопотання суд урахував характер і ступінь тяжкості інкримінованого злочину, дані про особу обвинуваченого, його поведінку під час досудового розслідування і судового розгляду, стан здоров`я, сімейні обставини, наявність постійного місця проживання та стійких соціальних зв`язків.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що прийняття рішення щодо продовження запобіжного заходу має ґрунтуватися на збереженні розумного балансу між правом обвинуваченого на свободу та необхідністю забезпечення справедливого, безперешкодного і неупередженого розгляду справи.

V. Встановлені судом обставини

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/5770/26 від 02.07.2026 року клопотання задоволено та постановлено застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026141390000447 від 30.06.2026 року ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали по 29.08.2026 року включно. Визначено ОСОБА_4 заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680 грн 00 коп. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/138007687).

VІ. Застосоване судом законодавство при розгляді клопотання

Згідно вимог ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.

Окрім цього, при вирішенні клопотання прокурора, суд крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

VІІ. Мотиви та висновки суду

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Оскільки заявлені при обранні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки обвинуваченого не зменшилися, що виправдовує подальше його тримання під вартою, суд знаходить доцільним продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Надаючи оцінку аргументам сторони обвинувачення суд зазначає, що наведені прокурором у судовому засіданні (та у письмовому клопотанні) підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані.

Таким чином, за встановлених обставин у ході розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов переконання про можливість продовження строків застосування тримання під вартою відносно обвинуваченого, що у повній мірі забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Окрім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, суд з урахуванням зазначеного та виходячи із конкретних обставин справи, а також з огляду на п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка передбачає, що розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважає за необхідне визначити розмір застави для обвинуваченого у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 грн. 00 коп., який повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На підставі наведеного та керуючись ст. 131, 132, 176-178, 181, 194, 331, 392 КПК України, суд -

постановив:

1. Клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026141390000447 від 30.06.2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України задовольнити.

2. Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на шістдесят днів, тобто до 17.10.2026 року включно.

3. Заставу визначити у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., яку підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на рахунок: Одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, ЄДРПОУ: 26306742, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172, Рахунок отримувача: UA918201720355299001500000757.

4. У разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов`язати:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до ГУ ДМС у Львівській області свій паспорт для виїзду закордон.

5. Роз`яснення суду

Якщо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

6. Копія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручається обвинуваченому ОСОБА_4 негайно після її оголошення.

7. Копію ухвалу направити Державній установі «Львівська установа виконання покарання (№ 19)» (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Городоцька, 20) для виконання.

8. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: ОСОБА_1