Ухвала суду № 139093595, 17.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/8973/26 1-кс/335/3068/2026

17 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої Прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №12026082060000772 від 12 серпня 2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нелипивці, Кельменецького району, Чернівецької області, громадянина України, не одруженого, на утриманні має малолітню дитину, який має середню освіту, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 16.10.2019, Першотравневим районним судом м. Чернівці за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень;

- 21.12.2019, Шевченківським районним судом м. Чернівці за ч. 1 ст. 296 КК України до штрафу в розмірі 8500 гривень;

- 07.05.2021, Садгірським районним судом м. Чернівці за ч. 4. ст. 407 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 25.01.2024, Першотравневим районним судом м. Чернівці за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 309, ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі.

- 22.04.2024, Шевченківським районним судом м. Чернівці за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 7 місяців 10 днів;

- 29.07.2024, звільнений умовно-достроково для проходження служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 з невідбутим строком покарання у виді 5 років 12 днів позбавлення волі,

за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2026 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої Прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №12026082060000772 від 12 серпня 2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 № 77 від 13.03.2026 ОСОБА_5 виключено зі списків тимчасово-прибулого особового складу, та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (шквал) у військовому званні «солдат».

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указом Президента України №596/2026 від 13.07.2026 воєнний стан в Україні продовжено строком на 90 діб.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 08 серпня 2026 року, приблизно о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи поряд з будинком за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, буд. 145, будучи очевидцем конфлікту між потерпілим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 побачив як з кишені шортів потерпілого на асфальтове покриття випав мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 15 Glaicer Blue 6 GB RAM 128 ROM, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , який на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_9 .

Після вищевказаних подій у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, реалізуючи який ОСОБА_5 діючи без розриву у часі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його злочинні дії носять відкритий характер, без застосування насильства, підібрав з поверхні землі належний потерпілому мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 15 Glaicer Blue 6 GB RAM 128 ROM, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , вартість якого становить 8848 гривень 72 копійки, після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на відкрите викрадення та розпорядження чужим майном, ОСОБА_5 , не реагуючи на вимогу потерпілого повернути майно, зник з місця скоєння злочину, чим набув можливість розпоряджатись вказаним майном, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що кваліфікується як: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

13.08.2026 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років.

Причетність ОСОБА_5 , до скоєння кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими повністю обґрунтовується пред`явлена підозра, а саме:

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_9 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_9 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 ;

- протоколом свідка ОСОБА_11 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;

- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_12 ;

- протоколом огляду мобільного телефону «Xiaomi» моделі «Redmi Note 15» із внутрішньою пам`яттю 6/128 GB;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Отже, повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, обґрунтовується та повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Таким чином, слідство приходить до висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного в слідчі органи і суд, можливості виконання у відношенні нього процесуальних рішень, необхідно обрати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з наступних підстав та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може:

-переховуватись від органів досудового слідства або суду;

-незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тому, оскільки більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, слідчий просить суд задовольнити клопотання та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строків досудового розслідування

Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання слідчого, та зазначила наступне. Підозра у даному кримінальному провадженні є необґрунтованою та побудованою на припущеннях слідчого. Ризики, зазначені у клопотанні не відповідають дійсності, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду не переховується, він присутній у судовому засіданні. Щодо ризику впливу на свідків, у клопотанні слідчим не було зазначено які саме дії може здійснити підозрюваний. Разом з цим, захисник просила суд, у разі наявності підстав для задоволення клопотання, обрати підозрюваному альтернативний запобіжний захід, а саме: особисте зобов`язання або домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника, зазначив, що зі сторони потерпілого до нього претензій не було.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у скоєнні якого йому повідомлено про підозру.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, у скоєнні якого повідомлено про підозру ОСОБА_5 відповідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 17.08.2026 о 08 годині 56 хвилин.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5, ч.1 ст.177 КПК України.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить те ОСОБА_13 , усвідомлюючи, що у зв`язку із повідомленням йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у подальшому його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, що тягне за собою певні негативні наслідки у вигляді санкції, передбаченої ч. 4 ст. 186 КК України, зважаючи на той факт, що останній має судимості які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив тяжкий злочин корисливого характеру, у світлий час доби, перебуваючи у громадському місці, що свідчить про особливу зухвалість та аморальність останнього, у зв`язку з чим, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, так як володіє інформацією щодо анкетних даних та місць роботи та проживання свідків та потерпілого, може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками або шляхом залякування свідків по справі, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний вчиняючи умисний корисливий злочин, в умовах воєнного стану, усвідомлював небезпечність своїх дій, на аморальність та прямий умисел дій ОСОБА_5 вказує той факт, що злочин вчинений у період введеного на території України Указом Президента України воєнного стану, коли Українська держава перебуває у стані війни з російською федерацією та громадяни України гинуть та дістають шкоду здоров`ю, потерпаючи від дій агресора, що вказує на аморальність підозрюваного, та жадання отримати гроші більшими, ніж повага до суспільства.

Також, враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 , неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, підозрюється у вчиненні злочину з корисливого мотиву, що дає підстави вважати, що знаходячись на волі, останній, з метою здобутку грошових коштів злочинним шляхом, вчинить інші кримінальні правопорушення.

З огляду на це, а також те, що підозрюваному загрожує покарання до 10 років позбавлення волі, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість продовження вчинення останнім аналогічних злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України неможливо при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

При визначенні строку дії запобіжного заходу суд виходить з того, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 складене та вручене 13 серпня 2026 року. Враховуючи процесуальну можливість призначення запобіжного заходу лише в межах строку досудового розслідування, суд вбачає за необхідне визначити строк дії запобіжного заходу в рамках даної ухвали суду до 13 серпня 2026 року. При цьому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 не був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, строк тримання під вартою слід обраховувати з моменту обрання запобіжного заходу, а саме з 17.08.2026 року.

Підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлено.

Отже, враховуючи вищезазначене, доводи захисника щодо необхідності застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або особистого зобов`язання, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду судом даного клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Однак, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680,00 грн., що буде пропорційним щодо підозрюваного, необхідним і достатнім для забезпечення виконання ним, покладених на нього обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження.

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладаються обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194, ст. 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої Прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 13 жовтня 2026 року включно.

Строк дії цієї ухвали встановити до 13 жовтня 2026 року включно.

Взяти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду негайно.

Визначити одночасно щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. ОСОБА_5 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач ТУ ДСА України в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700, Рахунок UA928201720355289002015001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти про зміну місця проживання та місця перебування (несення військової служби) слідчого, прокурора або суд;

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою, - протягом п`яти днів з дня отримання повного тексту ухвали.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 серпня 2026 року.

Повний текст ухвали оголошено 18 серпня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1