Рішення № 139091094, 10.08.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 214/11072/25

Провадження № 2/177/289/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 серпня 2026 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваль Н. В.

за участі: секретаря Кулініч Ю. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №131/08-КВ/004 від 04.04.2008 розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду яка станом на 23.02.2022 становить 98938,18 грн. та складається з суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 19250,52 грн.; суми заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 79687,66 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування пред`явлених вимог вказав, що 04.04.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №131/08-КВ/004, за умовами якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 35 000,00 дол. США. Рішенням № 5/2019 від 15.10.2019 припинено АТ «УКРСОЦБАНК» шляхом його приєднання до АТ «АЛЬФА-БАНК» та визначено, що правонаступником усього майна, прав і обов`язків АТ «УКРСОЦБАНК» є АТ «АЛЬФА-БАНК», найменування якого в подальшому змінено на АТ «СЕНС БАНК». Кредитор виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Водночас відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, унаслідок чого утворилася заборгованість перед кредитором. 20.06.2014 Дніпровським районним судом м.Києва видано виконавчий лист у справі №755/14261/14-ц на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11.04.2014 про стягнення з відповідача на користь АТ «УКРСОЦБАНК» заборгованості за кредитним договором №131/08-КВ/004 від 04.04.2008 у розмірі 258 651,40 грн. Таким чином, унаслідок невиконання відповідачем рішення суду та умов договору виникла заборгованість, розрахована відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України. Станом на 23.02.2022 загальний розмір заборгованості становить 98 938,18 грн., з яких: 19 250,52 грн. 3% річних, нараховані на суму кредитної заборгованості, та 79 687,66 грн. інфляційні втрати, нараховані на суму кредитної заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.187)

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.239). У попередньому судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення інфляційних втрат, а в частині стягнення 3% річних на суму кредитної заборгованості - задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши 13 709,54 грн.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних законних підстав.

Судом встановлено, що 04.04.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №131/08-КВ/004 (а.с. 22 зворот 25), за умовами якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 35 000,00 дол. США зі сплатою 9,9% річних та комісій. У період з 04.04.2008 по 27.06.2012 між сторонами укладалися додаткові угоди та договір про внесення змін до кредитного договору, якими сторони змінювали розмір процентної ставки за користування кредитом (а.с 28-31). Відповідно до останнього договору про внесення змін до договору кредиту №131/08-КВ/004 від 27.06.2012 сторони домовилися, що з 01.07.2012 процентна ставка за користування кредитом становитиме 14,00 % річних (а.с.30).

Рішенням № 5/2019 від 15.10.2019 припинено АТ «УКРСОЦБАНК» шляхом його приєднання до АТ «АЛЬФА-БАНК» та визначено, що правонаступником усього майна, прав і обов`язків АТ «УКРСОЦБАНК» є АТ «АЛЬФА-БАНК» (а.с. 42 зворот 43). Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «АЛЬФА-БАНК» від 12.08.2022 прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «АЛЬФА-БАНК» на АТ «СЕНС БАНК» та внесення змін до його статуту шляхом затвердження нової редакції (а.с. 31 зворот 34, 44-60).

Кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі. Натомість відповідач свої договірні зобов`язання щодо своєчасного та належного виконання умов договору не виконав, унаслідок чого виникла заборгованість перед кредитором. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором кредитор звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Належним чином засвідчена копія вказаного рішення позивачем суду не надана. На підставі рішення зазначеного третейського суду Дніпровським районним судом м. Києва 20.06.2014 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УКРСОЦБАНК» заборгованості за кредитним договором у розмірі 258651,40 грн, витрат, пов`язаних із розглядом справи третейським судом у сумі 2904,82 грн, а також судового збору в розмірі 243,60 грн. (а.с. 8). В рамках виконавчого провадження №51734107, відкритого Саксаганським ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області на виконання виконавчого листа №6/755/48/20, виданого 20.06.2014 Дніпровським районним судом м.Києва, на електронних торгах було реалізовано арештоване майно боржника, а саме: двокімнатну квартиру, розташовану на восьмому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 44,67 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с. 203206). Грошові кошти, отримані від реалізації зазначеного майна, у загальній сумі 156 859,45 грн. 27.07.2017 перераховані ВДВС та відображені в розрахунку заборгованості у сумі 140 183,38 грн. зарахованих коштів в рахунок погашення заборгованості (а.с. 203-206). Позивачем також додано інформаційну довідку щодо виконавчих проваджень в АСВП, згідно з якою виконавче провадження № 51734107 закрито (а.с.87). Водночас дата закриття зазначеного виконавчого провадження та підстави його закриття позивачем суду не повідомлені, а клопотання про витребування відповідної інформації позивачем не заявлялося.

Станом на день звернення до суду з цим позовом рішення суду відповідачем не виконано, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 43 зворот). Відповідно до зазначеного розрахунку за період з березня 2017 року по лютий 2022 року сума трьох процентів річних, нарахованих на суму основного боргу відповідно до статті 625 ЦК України, становить 19250,52 грн., а сума інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу відповідно до статті 625 ЦК України, 79687,66 грн.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, суд дійшов висновку, що сукупність наданих у матеріалах справи доказів не дає підстав для висновку про доведеність розміру простроченого грошового зобов`язання відповідача.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Водночас слід зазначити, що відповідно до пункту 14 ч.1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди у порядку, передбаченому цим Законом, мають право розглядати будь-які спори, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Таким чином, законодавець прямо виключив із компетенції третейських судів спори щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів банківських послуг. Це дає підстави для висновку, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем), які виникають із договору про надання споживчого кредиту, у тому числі на стадії його укладення або виконання, не можуть бути предметом розгляду третейського суду незалежно від наявності у договорі третейського застереження.

Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм права викладено у постановах Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 6-64цс15, від 4 листопада 2015 року у справі № 6-2074цс15 та від 18 листопада 2015 року у справі № 6-187цс15.

Суд зазначив, що ухвалення Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків рішення як неуповноваженим органом не породжувало для відповідача правових наслідків у вигляді виникнення цивільної відповідальності. Відтак, розмір простроченого грошового зобов`язання відповідача позивачем належними та допустимими доказами не доведений.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд ухвалив рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: