Рішення № 139091036, 18.08.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/7603/26

Провадження № 2/175/2233/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"18" серпня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" (місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог вказано, 08.10.2024 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №1820151. ТОВ «Селфі кредит», свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника. Відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 30.06.2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-18/25, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги за кредитними договорами, з обов`язком сплати первісному кредитору грошових коштів у сумі, що дорівнює ціні договору, у порядку та строки, визначені цим договором.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.05.2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, розгляд справи просив здійснювати без його участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом отримання судової повістки про виклик в електронний кабінет системи «Електронний суд». Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

З урахуванням того, що позивач не заперечував щодо заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи за відсутності відповідача, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

08.10.2024 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1820151 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями. Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором B016.

Згідно з пунктом 1.1 договору, товариство надає споживачу кошти у кредит у національній валюті України - гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору, сума кредиту становить 15 000,00 грн, тип кредиту - кредит.

Положеннями пункту 1.3 договору, строк кредиту становить 360 днів.

У відповідності до пункту 1.4 договору, сплата процентів здійснюється кожні 30 днів, а конкретні строки повернення кредиту та сплати процентів визначені Графіком платежів, наведеним у Додатку № 1 до Договору.

Згідно з пунктом 1.5 Договору, тип процентної ставки є фіксованим.

Пунктом 1.5.1 договору визначено, що стандартна процентна ставка становить 1 % на день та застосовується протягом строку кредитування, визначеного пунктом 1.3 Договору.

Положеннями пункту 1.6 договору, кредит надано для задоволення споживчих (особистих) потреб.

Відповідно до пункту 1.7.1 Договору, денна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 1 % на день.

Крім того, у відповідності до п. 2.1. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Згідно листа за вих. №20250708-2089 від 08.07.2025 року, виданого ТОВ Пейтек судом було встановлено, що на картковий рахунок (маска картки НОМЕР_1 ) було зараховано грошові кошти у розмірі 15000 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1820151 від 08.10.2024 року становить 53249 грн 98 коп, з яких 14999 грн 98 коп - заборгованість за тілом кредиту, 30750 грн - заборгованість за процентами та 7500 грн - пеня, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

30.06.2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа фінанс» укладено договір факторингу №01.02-18/25, відповідно до умов якого клієнт (первісний кредитор) відступає (передає) фактору (новий кредитор) права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору, у порядку та строки, встановлені цим договором. Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-18/25 від 30.06.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1820151 складає 53249 грн 98 коп.

09.09.2024 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1821773 шляхом обміну електронними повідомленнями.

Згідно з пунктом 1.1 Договору, його укладення здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється під час входу до особистого кабінету, зокрема шляхом перевірки коду, що є електронним підписом споживача та надсилається товариством на зазначений ним номер мобільного телефону.

Відповідно до пункту 1.3 Договору, сума кредиту становить 27 000 грн, тип кредиту - кредит.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що строк кредиту становить 360 днів, а періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні строки повернення кредиту та сплати процентів визначені у графіку платежів, що є додатком № 1 до Договору.

Відповідно до пункту 1.5.2 Договору, знижена процентна ставка становить 0,700 % на день та застосовується за умови виконання споживачем передбачених договором умов, зокрема сплати до 09.10.2024 року або протягом трьох календарних днів після цієї дати суми не менше першого платежу, визначеного графіком платежів, або здійснення часткового дострокового повернення кредиту.

У відповідності до пункту 2.1 договору, кредитні кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, у тому числі з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно листа за вих. № 20250708-2089 від 08.07.2025 року, виданого ТОВ Пейтек судом було встановлено, що на картковий рахунок (маска картки НОМЕР_1 ) було зараховано грошові кошти у розмірі 27000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1821773 від 09.09.2024 року, заборгованість відповідача становить 94770 грн, з яких 27000 грн - заборгованість за сумою кредиту, 54 270 грн - заборгованість за процентами, 13500 грн - пеня та штраф.

27.06.2025 року між ТОВ «Слон кредит» та позивачем укладено договір факторингу №01.02-17/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору, у порядку та строки, встановлені цим договором.

Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-17/25 від 27.06.2025 року, заборгованість петнезян іван варткезович за кредитним договором №1821773 складає 94770 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд зауважує, що ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Згідно положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Положеннями ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Крім того, статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Додатково суд зазначає, що статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано Договір №1820151 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями та Договір про надання споживчого кредиту №1821773, які містять, зокрема, умови про погодження між сторонами розміру відсотків за користування кредитом, графік платежів.

Крім того, позивачем надано підтвердження зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача.

Таким чином сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов укладеного договору.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 13500 грн та 7500 грн, суд звертає увагу на наступне.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, п. 2 ч. 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування.

Оскільки кредитні договори було укладено 08.10.2024 року та 09.09.2024 року, тобто під час дії воєнного стану, на вимогу щодо стягнення пені поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, суд доходить висновку, що вимога про стягнення пені за цими договорами не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, надавши оцінку кожному доказу, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі пропорційно задоволених позовних вимог, що становить 2284 грн. 67 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 27, 76-81, 89, 141, 258, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8) заборгованість за договором №1820151 від 08.10.2024 року у розмірі 45749 грн 98 коп., та заборгованість за договором №1821773 від 09.09.2024 року в розмірі 81270 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8) суму судового збору у розмірі 2284 грн. 67 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ