Рішення № 139090095, 18.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/16210/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Лисака С.В.,

представника позивача адвоката Костуренка Є.М.,

представників відповідача Прокопчука О.О., Борисенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №440/16210/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллюр Оіл" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

01.12.2025 адвокат Костуренко Євген Миколайович, здійснюючи на підставі довіреності №1 від 12.11.2025 представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллюр Оіл" (надалі ТОВ "Аллюр Оіл", Товариство), звернувся з вищезазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнення змісту позовних вимог, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУДПС) від 12.06.2025:

- №00079870701 в частині висновку, описаного в пункті "А" податкового повідомлення-рішення, щодо заниження платником у 2022 році податку на прибуток у розмірі 31 881 120,00 грн;

- №00079880701, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (надалі - ПДВ) за податковою декларацією №9277417916 від 19.10.2023 за вересень 2023 року на 4 420 978,00 грн;

- №00079890701 в частині висновку, описаного в пунктах "А" та "В" податкового повідомлення-рішення, щодо заниження платником у період з 31.08.2020 по 30.09.2023 ПДВ в сумі 4 216 810,00 грн;

- №00079920701, яким до платника застосовано штрафні санкції у сумі 14 224,20 грн.

Наявність обставин, які свідчать про порушення прав платника податків, заявник пов`язує з недоведеністю висновку документальної планової виїзної перевірки про порушення Товариством вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 ст. 134, пп. 140.4.4 ст. 140 Податкового кодексу України, п. п. 5, 6, 11 НП(С)БО 11 «Зобов`язання», п. п. 5, 15 НП(С)БО «Доходи», ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2022 рік у розмірі 177117331,13 грн; про порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 6 р. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, внаслідок чого Товариством завищено суму від`ємного значення ПДВ за вересень 2023 року на 4 420 978 грн; про порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» п. 6 р. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, внаслідок чого встановлено заниження ПДВ всього в сумі 4 371 109,00 грн; про порушення п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, абз. 11 п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок не виписування та не реєстрації в ЄРПН податкових накладних, у зв`язку з чим до платника застосовано штрафні санкції у розмірі 14 224,10 грн.

Зазначає про недоведеність висновків податкової перевірки щодо нереальності господарських операцій з постачання позивачу нафтопродуктів (бензинів, дизельного палива) від контрагентів в особі ТОВ «Ронміл» (код ЄДРПОУ 44410717), ТОВ «Корденс» (код ЄДРПОУ 44429911), ТОВ «Імпекс Ойл (код ЄДРПОУ 44582720), оскільки здійснення фінансово-господарських взаємовідносин щодо придбання нафтопродуктів документально підтверджується. Стверджує, що обставини того, що вказані постачальники не звітуються до контролюючого органу, від них неможливо отримати підтверджуючі документи щодо фактичних взаємовідносин, у т.ч. зберігання, транспортування, внаслідок чого виключена можливість підтвердити ланцюг постачання до виробника нафтопродуктів, не можуть створювати для позивача негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за відсутності доказів перевірки, які свідчать про обізнаність платника щодо неправомірної діяльності його контрагентів. У такому разі недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для таких контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

З посиланням на висновки Верховного Суду у постановах від 19.01.2023 у справі №520/9160/19, від 24.03.2023 у справі №280/4830/19 представник позивача зазначає, що вирок може слугувати підтвердженням нереальності операцій між платником податку та його контрагентом лише якщо він містить посилання саме на ці операції. Визнання ж вироком суду у кримінальному провадженні підприємства фіктивним не обов`язково означає, що всі його операції з усіма контрагентами були фіктивними за весь період його діяльності. Вирок, ухвалений на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиційного значення для провадження стосовно інших осіб та не є доказом винуватості цих осіб (постанова Касаційного кримінального суду ВС від 30.07.2024 у справі №552/6085/23). Показання свідків в рамках певної кримінальної справи не носять доказового значення без наявності вироку, що набрав законної сили (позиція ВС у справі №826/13967/16).

Крім цього представник позивача вказує на помилки у розрахунку таблиці на сторінці 51 - 52 акту перевірки у визначенні відсотка ставки ПДВ, оскільки упродовж 2020 2021 років застосовувалася ставка ПДВ 20%, тоді як за 2022 рік має застосовуватися ставка 7% на Бензин А-95 Premium. Тобто сума, яка визначена контролюючим органом з обсягу 121 720 грн, обрахована невірно, оскільки потрібно 7% (121 720 грн х 7 % = 8520,40 грн) замість 20 % (121 720 грн х 20 % = 24 344 грн).

Зазначає, що висновок перевірки стосовно реалізації ПММ за ціною нижчою ціни придбання без самостійного нарахування умовного ПДВ на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання ґрунтується на аналізі цін придбання та реалізації нафтопродуктів ТОВ «Аллюр Оіл» протягом 2020 - 2022 років (без ПДВ) на підставі таких документів: головної книги, даних бухгалтерських рахунків 702 «Дохід від реалізації товарів», 902 «Собівартість реалізованих товарів», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 281 «Товари на складі», видаткових накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних. Відповідно такий висновок, як на переконання представника позивача, ґрунтується не на аналізі первинної документації, а сформований з показників інформаційних баз, виписок і т.д. Однак, згідно з позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 26.06.2018 у справі №826/3006/14, від 06.02.2018 у справі №821/589/17, доводи відповідача з посиланням на податкову інформацію, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах, не можуть братися до уваги, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом у розумінні процесуального закону.

Крім того, як за висновком перевірки, ТОВ «Аллюр Оіл» здійснено реалізацію автомобіля Toyota Land Cruiser 150, 4.0 Dual VVT-i, 6 A/T, комплектація Comfort+, колір авто: білий глянець (040), рік виготовлення: 2022 VIN JTEBU3FJ90K218761 за ціною, що є нижчою собівартості на час такої реалізації. Як зазначає представник, до позовної заяви додана видаткова накладна №PLK0000058 від 14.09.2022, відповідно до якої ТОВ «Аллюр Оіл» придбано вказаний автомобіль вартістю 1 694 056,00 грн, у т.ч. ПДВ 282 342,67 грн (сума без ПДВ - 1 411 713,33 грн). У подальшому, згідно з Договором купівлі-продажу від 16.05.2023 №5342/2023/3822768, ТОВ «Аллюр Оіл» здійснило реалізацію цього автомобіля фізичній особі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , неплатник ПДВ, факт чого підтверджується видатковою накладною №430 від 16.05.2023 на загальну суму 1 411 713,34 грн, у т.ч. ПДВ - 235 285,56 грн (сума без ПДВ 1 176 427,78 грн), зареєстрована податкова накладна №24 від 16.05.2023, яка виписана на неплатника). Водночас до позовної заяви додана Бухгалтерська довідка ТОВ «Аллюр Оіл» від 30.05.2025 №1, відповідно до якої при оприбуткуванні основних засобів була допущена бухгалтерська помилка, а саме - відображено надходження невірною датою та не відображення в регістрах бухгалтерського обліку операцій по введенню в експлуатацію автомобілів. Допущені помилки призвели до некоректного відображення обліку основних засобів та завищення фінансового результату до оподаткування на суму ненарахованої амортизації. Як слід, фінансова звітність за 2022 та 2023 роки, подана платником, є некоректною. Виправлення помилок під час перевірки заборонено. Суми у фінансовій звітності будуть відкориговані в сторону зменшення фінансового результату до оподаткування на суму амортизації. З урахуванням Бухгалтерської довідки №1 від 30.05.2025 залишкова вартість автомобіля Toyota Land Cruiser 150, 4.0 Dual VVT-i, 6 A/T склала 792 815,15 грн, з огляду на що представник позивача стверджує, що документально не підтверджено факт реалізації вказаного за ціною, що є нижчою собівартості.

29.12.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву (т. 16 а.с. 33-42), в якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що плановою документальною виїзною перевіркою ТОВ «Аллюр Оіл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 31.08.2020 по 30.09.2023 встановлено здійснення Товариством господарських операцій з придбання товару (нафтопродукти, паливно-мастильні матеріали) та віднесення їх вартості до складу витрат на підставі документів, які не доводять їх фактичне постачання та не є достатніми доказами реального одержання (купівлі) відповідної кількості ідентифікованого товару, всього за перевірений період на суму 177 117 331,13 грн, у т.ч.: ТОВ «Ронміл» (п.н. 44410717) 5803733,64 грн, ТОВ «Корденс» (п.н. 44429911) 169 973 387,66 грн, ТОВ «Імпекс Ойл» (п.н. 44582720) 1 340 209,83 грн.

Так, в ході перевірки проаналізовано можливість реалізації ТОВ «Ронміл» своєї господарської компетенції постачання товару. На даний час підприємство не звітується, остання звітність до контролюючого органу подана за червень 2023 року з нульовими показниками. У періоді взаємовідносин з ТОВ «Аллюр Оіл», а саме - 4 квартал 2022 року, обліковувалось 6 найманих працівників. Згідно з повідомленням за формою 20-ОПП на праві оренди ТОВ «Ронміл» використовувало офіс за адресою: м. Бориспіль, вулиця Ботанічна, 1/6. За даними фінансової звітності малого підприємства, форма Баланс №1-М, за 2022, 2023 роки основні засоби відсутні, запаси відсутні. На даний час засновником/директором ТОВ «Ронміл» є ОСОБА_2 (3632406930), який є одночасно посадовою особою у 170 підприємств, що не звітуються до контролюючих органів за місцем обліку. Декларації з ПДВ за листопад, грудень 2022 та податку на прибуток за 2022 рік, подані до контролюючого органу, містять підпис ОСОБА_3 (3502409558), який у періоді взаємовідносин з ТОВ «Аллюр Оіл» був директором ТОВ «Ронміл». Балаца Назар Віталійович (3502409558) є також директором/засновником ТОВ «ІТ-Керована Група» (п.н. 44912315), дата реєстрації 15.03.2023, статутний фонд 30,0 тис. грн, звітність до контролюючого органу з моменту реєстрації не подавалась. Рішенням від 14.06.2022 №15580 платнику присвоєно статус ризикового за п. 5 Критеріїв ризиковості платника податку (відсутні відкриті рахунки). В ході проведення перевірки надано доступ до матеріалів кримінального провадження №72023170000000004 від 17.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 2051, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. Відповідно до протоколу допиту свідка від 18.07.2024, ОСОБА_3 , що проводився підрозділом детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області, громадянин за грошову винагороду здійснив підписи на документах ТОВ «Ронміл» щодо його придбання, продажу, надання довіреності. Фактично документів щодо фінансово-господарської діяльності у період 2022-2023 не підписував, про діяльність Підприємства інформацією не володіє. Крім того, вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 19.07.2024 у справі №761/24399/24 (кримінальне провадження №720241710000027, внесене до ЄДРСР 28.06.2024) ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2051 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. Відповідно до отриманої з правоохоронних органів інформації, ТОВ «Ронміл» (п.н. 44410717) є учасником декількох кримінальних проваджень, а саме: №42023000000000707 від 27.04.2023 (ч. 2 ст. 364 КК України), №42023000000000709 від 28.04.2023 (ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України). Кримінальне провадження №42023000000000707 від 27.04.2023 (ч. 2 ст. 364 КК України) підприємства ТОВ «Ронміл» (код ЄДРПОУ 44410717), ТОВ «Корденс» (код ЄДРПОУ 44429911), … здійснюють діяльність, направлену на формування штучного податкового кредиту з ПДВ для підприємств реального сектору економіки шляхом проведення «безтоварних операції», тобто реєстрації податкових накладних з ПДВ по операціях, які фактично не є реальними. За результатами аналізу ЄРПН встановлено основні підприємства - вигодонабувачі, які сформували штучний податковий кредит з ПДВ, з метою мінімізації своїх податкових зобов`язань, від підприємств діяльність яких направлена на штучного формування податкового кредиту з ПДВ, а також для конвертації безготівкових грошових коштів у готівку, а саме: ТОВ «Аллюр Ойл» (код ЄДРПОУ 43779768), ТОВ «Аллюр Оіл» (код ЄДРПОУ 42831334), … Встановлені перевіркою факти по суті кримінальних проваджень свідчать про створення протиправного «фінансового механізму» за участю підприємств, у т.ч. ТОВ «Ронміл» як «ризиковий» суб`єкт господарювання, що впроваджує діяльність, направлену на зменшення податкового навантаження вітчизняним суб`єктам господарської діяльності реального сектору економіки. Проведеним аналізом можливого ланцюга постачання встановлено, що постачальником Бензин А-95-Євро5-Е0 для ТОВ «Аллюр Оіл» є безпосередньо ТОВ «Ронміл». По ланцюгу постачання дана номенклатура придбана у ТОВ «Автобансервіс» (31982734) (Імпортер. Країна походження: Литва, Румунія, Польща) у кількості 119 525 л, сума ПДВ становить 315 121,52 грн, що є меншою від кількості реалізованої продукції ТОВ «Ронміл» на адресу ТОВ «Аллюр Оіл» (149 025 л), тобто здійснено реалізацію товару «невідомого» походження.

Таким чином, операції з постачання нафтопродуктів ТОВ «Ронміл» не опосередковуються з їх реальним виконанням з причин відсутності підтвердження ланцюга з придбання, зберігання та транспортування нафтопродуктів, відсутності технологічної можливості для виробництва такого продукту (товару), відсутності операцій з імпортування вказаних категорій товару.

В ході перевірки за період з 01.09.2022 31.11.2022 встановлено постачання з боку ТОВ «Корденс» до покупця ТОВ «Аллюр Оіл» нафтопродуктів згідно з номенклатурою (Бензин А-92, Бензин А-95, Дизельне паливо за QR-талонами, Паливо дизельне EN 590), які здійснювалися на підставі Договору поставки №03/10-22/1 від 03.10.2022 та Договору №03/10-22/Т від 03.10.2022 з використанням QR-талонів. Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних з боку ТОВ «Корденс» на адресу ТОВ «Аллюр Оіл» виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 7 659 290,42 грн. До складу податкового кредиту ТОВ «Аллюр Оіл» віднесено суму ПДВ у розмірі 7 657 034,54 грн. Згідно з інформаційними базами даних встановлено, що ТОВ «Корденс» знаходиться на обліку в ГУ ДПС у м. Києві (Печерський р-н); вид діяльності 46.71 - оптова торгiвля твердим, рiдким, газоподiбним паливом i подiбними продуктами. З липня 2024 підприємство не звітується до контролюючих органів, 02.04.2024 анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв`язку з неподанням декларацій протягом року. У період взаємовідносин, а саме - 4 квартал 2022 року, обліковується 6 найманих працівників. Згідно з повідомленням за формою 20-ОПП ТОВ «Корденс» на праві оренди використовувало офіс за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 76-Д. За даними фінансової звітності малого підприємства, форма Баланс №1-М, за 2022 рік, основні засоби та запаси відсутні. Наявне рішення від 25.09.2023 №196804 про відповідність ТОВ «Корденс» критеріям ризиковості за п. 8. На даний час засновником/директором ТОВ «Корденс» є ОСОБА_4 , який є одночасно посадовою особою у 44 підприємств, що не звітуються до контролюючих органів за місцем обліку. Згідно з отриманою від правоохоронних органів інформацією ТОВ «Корденс» є учасником декількох кримінальних проваджень, а саме: №42023000000000707 від 27.04.2023 (ч. 2 ст. 364 КК України), №42023000000000709 від 28.04.2023 (ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України). Таким чином операції з постачання нафтопродуктів ТОВ «Корденс» не опосередковуються з їх реальним виконанням з наступних причин: відсутність підтвердження ланцюга з придбання, зберігання та транспортування нафтопродуктів; відсутність технологічної можливості для виробництва такого продукту (товару); відсутність операцій з імпортування вказаних категорій товару. Вказане у сукупності, як на переконання контролюючого органу, дає підстави для висновку про недоведеність виконання ТОВ «Корденс» операцій щодо поставки товарів на адресу ТОВ «Аллюр Оіл», що призвело до заниження задекларованих позивачем показників р. 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід Форма 2) за 4 квартал 2022 року у розмірі 169973387,66 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Корденс».

В ході перевірки встановлено постачання ТОВ «Імпекс Ойл» покупцю ТОВ «Аллюр Оіл» нафтопродуктів (Дизельне паливо 10 ppm ULSD EN590). Взаємовідносини здійснювалися на підставі типового договору поставки №1 від 03.11.2022, де з боку постачальника договір та видаткові накладні підписано директором ТОВ «Імпекс Ойл» Олешко Олексієм Олександровичем (РНОКПП НОМЕР_2 ). Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних з боку ТОВ «Імпекс Ойл» на адресу ТОВ «Аллюр Оіл» виписано та зареєстровано податкові накладні на загальну суму 1 434 024,52 грн, у т.ч. ПДВ 93 814,69 грн. Згідно з інформаційними базами даних встановлено, що ТОВ «Імпекс Ойл» знаходиться на обліку в ГУДПС у м. Києві (Шевченківський р-н); вид діяльності 46.71 - оптова торгiвля твердим, рiдким, газоподiбним паливом i подiбними продуктами, стан платника 65 платник з наступного року (основне мiсце облiку). ТОВ «Імпекс Ойл» зареєстровано платником ПДВ 01.02.2022. Підприємство не звітується до контролюючих органів, останній звіт з ПДВ подано за грудень 2023 з відсутністю господарської діяльності. У період взаємовідносин 4 квартал 2022 року обліковувалося 7 найманих працівників з нарахованою мінімальною заробітною платою. Згідно з повідомленням за формою 20-ОПП на праві оренди використовувався офіс за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вулиця Героїв України, буд. 94, кімната 310. За даними фінансової звітності малого підприємства, форма Баланс №1-М, за 2022, основні засоби відсутні, за 2023 - фінансова звітність не подана. Засновником ТОВ «Імпекс Ойл» є юридична особа ТОВ «Міжнародна Юридична Компанія «Моніторинг Інвест Дівелопмент» (38404082), яка у свою чергу не звітується до контролюючих органів з моменту реєстрації - жовтень 2012 року. Крім того вказана юридична особа є одночасно засновником 513 підприємств, що не звітуються до контролюючих органів за місцем обліку. Декларації з ПДВ та податку на прибуток за відповідні періоди подані до контролюючого органу за підписом ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який у періоді взаємовідносин з ТОВ «Аллюр Оіл» був директором ТОВ «Імпекс Ойл». Згідно з отриманою від правоохоронних органів інформацією, Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська у справі 1-кп/202/1246/2024 від 03.05.2024 винесено вирок щодо визнання винуватим ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 362; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та призначено йому узгоджене сторонами покарання. З огляду на «нереальний» характер господарських операцій поставки нафтопродуктів, які документально оформлені ТОВ «Імпекс Ойл», неможливо встановити/підтвердити факт реального одержання товару ТОВ «Аллюр Оіл» від визначеного у документах постачальника. Таким чином перевіркою встановлено заниження задекларованих платником податків показників р. 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід Форма 2) за 4 квартал 2022 року у розмірі 32 817 393,00 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Імпекс Ойл».

Крім того, у періоді, що перевірявся, ТОВ «Аллюр Оіл» здійснено реалізацію автомобіля Toyota Land Cruiser 150, 4.0 Dual VVT-i, 6 A/T, комплектація Comfort+, колір авто: білий глянець (040), рік виготовлення: 2022 VIN НОМЕР_3 , за ціною що є нижчою собівартості на час такої реалізації. Придбаний автомобіль вартістю 1 710 506,02 грн, у т.ч. ПДВ - 285 084,34 грн (сума без ПДВ - 1425421,68 грн) на підставі видаткової накладної №58 від 14.09.2022. У подальшому ТОВ «Аллюр Оіл» здійснило реалізацію даного автомобіля фізичній особі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , неплатник ПДВ, згідно з договором купівлі-продажу від 16.05.2023 №5342/2023/3822768. Автомобіль передано фізичній особі згідно з видатковою накладною №430 від 16.05.2023 на загальну суму 1411713,34 грн, у т.ч. ПДВ - 235 285,56 грн (сума без ПДВ - 1 176 427,78 грн), зареєстрована податкова накладна №24 від 16.05.2023 виписана на неплатника). За даними бухгалтерського обліку собівартість реалізованих необоротних активів (автомобіля Toyota Land Cruiser 150, 4.0 Dual VVT-i, 6 A/T) на момент продажу складала 1 425 421,68 грн. Ціна реалізації транспортного засобу на 248 993,9 грн нижче собівартості. Експертна оцінка транспортного засобу не проводилась. Станом на 30.09.2023 обліковується дебіторська заборгованість ТОВ «Аллюр Оіл» по розрахункам з фізичною особою ОСОБА_1 в сумі 1 411 713,34 грн. Згідно з поясненнями ТОВ «Аллюр Оіл», при введенні в експлуатацію придбаного авто Товариством було здійснено помилку та не розпочато нарахування амортизації. Згідно з даними бухгалтерського обліку автомобіль не було введено в експлуатацію, натомість такий обліковувався на рах. 152 «Капітальні інвестиції». Таким чином платником порушено п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання за травень 2023 в сумі 49 799,00 грн.

Також перевіркою встановлено відсутність факту виписки та реєстрації податкової накладної на перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПК України, над фактичною ціною постачання. На порушення п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, ТОВ «Аллюр Оіл» не виписані та не зареєстровані в установлений термін в ЄРПН податкові накладні на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) 1 835 044,93 грн.

26.12.2025 до суду засобами системи «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (т. 16 а.с. 27-30), в якій представник позивача зазначив, що відзив на позов не містить в собі якихось аргументів на спростування позову, натомість дублює Акт перевірки навіть щодо тих ППР, які позивач не оскаржує. Додав, що унесення до ЄРДР відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого виникає нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій. Належними доказами у таких випадках можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача стосовно цього. Водночас вирок суду може слугувати підтвердженням нереальності операцій між платником податку та його контрагентом, лише якщо вирок містить посилання саме на ці операції. Визнання вироком суду підприємства фіктивним не обов`язково означає, що всі його операції з усіма контрагентами були фіктивними за весь період його діяльності. З приводу посилань на обставини засудження певних посадових осіб контрагентів за статтею 205 КК України звертає увагу суду на правову позицію Верховного Суду, наведену у постановах від 19.01.2023 у справі №520/9160/19, від 24.03.2023 у справі №280/4830/19, відповідно до якої слід враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого у первинних документах суб`єкта господарювання діють не уповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків. У кримінальному провадженні №42023000000000709 від 28.04.2023, яке згадується у висновку перевірки, відсутні вироки. Більш того, справа навіть не передана до суду, хоча розслідування триває з 2023 року. У кримінальному провадженні №42023000000000707 від 27.04.2023 також відсутні вироки, а сама справа не передана до суду, хоча розслідування триває з 2023 року. У кримінальному провадженні №72023170000000004 від 17.02.2023 постановою прокурора від 18.07.2025 закрито кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України відносно директорів 5 суб`єктів господарської діяльності через відсутність складу кримінального правопорушення. Директору ТОВ «Аллюр Оіл» підозра взагалі не вручалася. 23.10.2025 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука задоволено клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності одного з директорів СГД на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, а кримінальне провадження №72023170000000004 закрито повністю. Тож аналітичний продукт - висновок аналітика від 06.10.2023, створений в рамках кримінального провадження №72023170000000004 від 17.02.2023, втратив будь-яке значення.

Додав, що аналітичний продукт - висновок аналітика від 06.10.2023 складався з використанням таких джерел: YouControl (неофіційний ресурс), ЄРАН, Єдиний державний реєстр судових рішень, АСМО, ЄРПН, ІТС «Податковий блок». Тобто жодна первинна бухгалтерська документація не досліджувалася. Коли ж у органу досудового розслідування з`явилася первинна господарська документація ТОВ «Аллюр Оіл», то цей орган звернувся до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» для проведення судово-економічної експертизи. Висновком експерта №2659 від 08.10.2025 фактично були спростовані висновки будь-яких аналітичних продуктів, а вказаний висновок експерта став однією з підстав для закриття кримінального провадження. Ті мінімальні порушення, які були підтверджені висновком експерта №2659 від 08.10.2025 Товариством не оскаржуються. Висновок аналітичного дослідження від 17.03.2023 складався з використанням наступних джерел: інтернет портал Єдиний реєстр судових рішень, інтернет портал Clarity Project (неофіційний), інформаційна система Митної служби, система «Податковий блок». Тобто жодна первинна бухгалтерська документація не досліджувалася.

У додаткових поясненнях від 28.01.2026 представник відповідача з приводу кримінального провадження №72023170000000004 від 17.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 2051, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 1111 КК України, повідомила, що станом на тепер згідно з листом СВ УСБУ у Полтавській області №66/6/4-8804 від 30.12.2025 кримінальне провадження в частині відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 2051, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 1111 КК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення закрито 16.10.2025. Щодо кримінальних проваджень №42023000000000707 від 27.04.2023 (ч. 2 ст. 364 КК України), №42023000000000709 від 28.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України, то станом на сьогодні, згідно з листом Офісу Генерального прокурора №25/2-6313вих-26 від 23.01.2026, кримінальне провадження №42023000000000707 від 27.04.2023 перебуває у провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000709 від 28.04.2023 закрито (т. 16 а.с. 202-205).

У додаткових поясненнях від 18.02.2026 з приводу кримінального провадження №72023170000000004 від 17.02.2023, яке закрито в зв`язку з відсутністю в діях осіб ознак злочину, представник відповідача зазначив, що 18.07.2025 прокурором закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 17.02.2023 за №72023170000000004 щодо підозрюваних ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України. Водночас досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні продовжується за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 1111, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 2051, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, Слідчим відділом УСБУ в Полтавській області. Тому закриття вказаного кримінального провадження лише в частині не спростовує висновків акту перевірки щодо нереальності взаємовідносин позивача з ТОВ «Корденс» та ТОВ «Ронміл».

Обставини ж відповідності критеріям ризиковості ТОВ «Корденс» з 25.09.2023 та перебування на посаді директора підприємства ОСОБА_4 , який є одночасно посадовою особою на 44 підприємствах, вже після господарських взаємовідносин із ТОВ «Аллюр Оіл» - не були основними критеріями доведення нереальності господарських взаємовідносин. Ці факти були описані в ході перевірки, оскільки згідно з даними бухгалтерського обліку по взаєморозрахункам станом на 30.09.2023 обліковується кредиторська заборгованість на користь ТОВ «Аллюр Оіл» за отримані нафтопродукти (К-т 631) в сумі 178 308 466,34 грн. З липня 2024 ТОВ «Корденс» не звітується до контролюючих органів, 02.04.2024 анульовано платника ПДВ з підстав неподання декларацій протягом року. Саме аналіз можливостей здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Корденс» у майбутньому свідчить про неповернення в майбутньому ТОВ «Аллюр Оіл» кредиторської заборгованості (т. 17 а.с. 1 - 2).

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання 08.01.2025.

У судовому засіданні 08.01.2026 суд, задовольнивши клопотання представника відповідача, оголосив перерву у підготовчому засіданні до 05.02.2026.

У судовому засіданні 05.02.2026 суд протокольною ухвалою продовжив підготовче засідання на 30 днів та оголосив перерву для отримання розгорнутих пояснень щодо суті позову від позивача до 26.02.2026.

У судовому засіданні 26.02.2026 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 24.03.2026.

У судовому засіданні 24.03.2026 суд за клопотанням представника позивача оголосив перерву до 02.04.2026.

У судовому засіданні 02.04.2026 суд заслухав пояснення присутніх учасників справи, кожен з яких обстоював власну позицію з мотивів, наведених у заявах по суті, після суд чого оголосив перерву до 19.05.2026.

У судовому засіданні 19.05.2026 суд дослідив письмові докази, за наслідками чого оголосив перерву до 16.06.2026 для їх аналізу та вивчення.

У судовому засіданні 16.06.2026 суд з метою витребування додаткових доказів оголосив перерву до 30.06.3026.

У судовому засіданні 30.06.2026 суд за клопотання представника відповідача оголосив перерву до18.08.2026 для надання письмових пояснень з приводу розбіжностей у податковому повідомленні-рішенні №00079880701 та розрахунку до нього.

У судовому засіданні 18.08.2026 суд завершив з`ясування обставин та перевірку їх доказами, провів судові дебати, після чого проголосив скорочене рішення.

За наслідками вчинених процесуальних дій суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Аллюр Оіл» 31.08.2020 зареєстровано у статусі юридичної особи, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.08.2020 вчинено запис за №1005851020000010947 (т. 16 а.с. 1 - 2). Нині єдиним керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства значиться ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ). Основним видом господарської діяльності Товариства за КВЕД є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Товариство з 31.08.2020 перебуває на податковому обліку в ГУДПС у Полтавській області (Кременчуцька ДПІ). У періоді, який перевірявся, Товариство було платником податку на прибуток, ПДВ, акцизного податку, ПДФО, єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, військового збору.

Як повідомив суду представник позивача, господарська діяльність Товариства пов`язана, крім іншого, з купівлею-продажем нафтопродуктів (бензини, дизельне паливо), у процесі здійснення якої Товариство займає функцію посередника, тобто фактично здійснює реалізацію придбаних у постачальників нафтопродуктів «з колес». Такими постачальниками нафтопродуктів у періоді, який охоплювався перевіркою, були, зокрема ТОВ «Ронміл» (код ЄДРПОУ 44410717), ТОВ «Корденс» (код ЄДРПОУ 44429911), ТОВ «Імпекс Ойл (код ЄДРПОУ 44582720). У зв`язку з цим Товариство не використовує у власній господарській діяльності ні власних, ні орендованих транспортних засобів для перевезення нафтопродуктів, місць зберігання придбаних нафтопродуктів (паливних складів), та іншої інфраструктури, необхідної для перевалки нафтопродуктів.

Наказом в.о. начальника ГУДПС Рябкової А. від 29.11.2023 №3023-п на підставі пп. 20.1.4 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82, пп. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік було призначено проведення з 14.12.2023 документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Аллюр Оіл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 31.08.2020 по 30.09.2023, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 31.08.2020 по 30.09.2023 терміном 20 робочих днів (т. 16 а.с. 43).

Наказом в.о. начальника ГУДПС Рябкової А. від 15.12.2023 №3215-п було перенесено з 15.12.2023 термін проведення перевірки ТОВ «Аллюр Оіл» (т. 16 а.с. 44).

У подальшому термін проведення планової документальної перевірки неодноразово переносився у зв`язку з обставинами вилучення у ТОВ «Аллюр Оіл» оригіналів бухгалтерських та інших документів в рамках кримінальних проваджень, внесених до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12022000000001279 від 25.11.2022, №72023170000000004 від 17.02.2023, №72023101200000003 від 18.05.2023, №42023000000000707 від 24.07.2023.

В решті-решт у період з 08.04.2025 по 28.04.2025 посадовими особами ГУДПС була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Аллюр Оіл», результати якої оформлено актом від 19.05.2025 №6659/16-31-07-01-01/43779768 (надалі Акт перевірки) (т. 15 а.с. 160-198).

Вказаним Актом перевірки зафіксовано ряд порушень Товариством вимог податкового законодавства, зокрема:

- пп. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 ст. 134, пп.140.4.4 ст. 140 ПК України, п. п. 5, 6, 11 НП(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, п. 5, п. 15 НП(С)БО 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток всього в розмірі 32 241 120,00 грн, у т.ч. за 2022 рік - в сумі 32 241 120,00 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 6 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого встановлено заниження ПДВ всього в сумі 4 371 109,00 грн, у т.ч. по періодам: листопад 2020 - у розмірі 231 172,00 грн, грудень 2020 - у розмірі 108 997,00 грн, січень 2021 - у розмірі 2 496,00 грн, липень 2021 - у розмірі 37 917,00 грн, грудень 2021 - у розмірі 116 382,00 грн, вересень 2022 - у розмірі 1 421 821,00 грн, жовтень 2022 - у розмірі 2 452 324,00 грн та завищення суми від`ємного значення (рядок 21 Декларації) за вересень 2023 року у розмірі 4 420 978,00 грн;

- п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, абз. 11 п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого не виписано та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму обсягу постачання 1835044,93 грн, у т.ч. за листопад 2020 року 1 155 858,75 грн, за грудень 2020 року 544 984,18 грн, за січень 2021 року 12 482,00 грн, за вересень 2022 року 121 720,00 грн, за травень 2023 року 248 993,90 грн та податкові накладні на загальну суму ПДВ 529 745,22 грн, у т.ч. за листопад 2020 року 193 046,39 грн, липень 2021 року 37 917,10 грн, березень 2023 року 198 467,31 грн, травень 2023 року 63 886,80 грн, жовтень 2023 року 36 427,62 грн.

На підставі висновків Акту перевірки з боку ГУДПС 12.06.2025, крім іншого, були складені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №00079870701, яким платнику у зв`язку порушенням п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 ст. 134, пп. 140.4.4 ст. 140 ПК України, п. п. 5, 6, 11 НП(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, п. 15 НП(С)БО «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, які сплачують інші підприємства на 40 301 400,00 грн, з яких 32 241 120,00 грн за податковим зобов`язанням та 8 060 280,00 грн за штрафними санкціями (т. 15 а.с. 199).

Відповідно до мотивувальної частини цього податкового повідомлення-рішення, перевіркою встановлено:

- «А» Перевіркою зроблено висновок про те, що неможливо встановити здійснення господарської операції, відстежити законне введення в обіг та факт реального одержання товару ТОВ «Аллюр Оіл» від підприємств, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення ТОВ «Ронміл», ТОВ «Корденс», ТОВ «Імпекс Ойл» постачання на адресу ТОВ «Аллюр Оіл», внаслідок чого занижено показник рядка 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку» за 2022 рік всього в розмірі 177 117 331,13 грн;

- «Б» Перевіркою даних регістрів обліку по бухгалтерському рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» встановлено, що підприємством до складу інших витрат по субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» за період з 01.09.2022 по 30.11.2022 безпідставно включено суму податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 2 000 000,00 грн за податковими накладними, які не були складені та зареєстровані постачальниками в ЄРПН та за якими не закінчився граничний термін для відображення податкового кредиту 365 календарних днів.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення №00079870701 лише в частині висновку, описаного в пункті "А", щодо заниження у 2022 році податку на прибуток у розмірі 31 881 120,00 грн;

- №00079880701, яким позивачу у зв`язку з порушенням п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 6 р. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за декларацією з ПДВ №9277417916 від 19.10.2023 за звітний вересень 2023 року на суму 4 420 978,00 грн (т. 15 а.с. 201).

Відповідно до мотивувальної частини цього податкового повідомлення-рішення, перевіркою встановлено:

- «А» перевіркою зроблено висновок про те, що неможливо встановити здійснення господарської операції, відстежити законне введення в обіг та факт реального одержання товару ТОВ «Аллюр Оіл» від підприємств, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення ТОВ «Ронміл», ТОВ «Корденс», ТОВ «Імпекс Ойл» постачання на адресу ТОВ «Аллюр Оіл»;

- «Б» у періоді, що підлягає перевірці, ТОВ «Аллюр Оіл» здійснено реалізацію автомобіля Toyota Land Cruiser 150, 4.0 Dual VVT-i, 6 А/Т, комплектація Comfort+колір: білий глянець, 2022 року виготовлення, VIN НОМЕР_3 , за ціною що є нижчою собівартості на час такої реалізації.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення №00079880701 у повному обсязі.

- №00079890701, яким позивачу у зв`язку з порушенням п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 6 р. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 5 463 886,25 грн, з яких 4 371 109,00 грн за податковим зобов`язанням та 1092777,25 грн за штрафними санкціями.

Відповідно до мотивувальної частини цього податкового повідомлення-рішення, перевіркою встановлено:

- «А» Перевіркою зроблено висновок про те, що неможливо встановити здійснення господарської операції, відстежити законне введення в обіг та факт реального одержання товару ТОВ «Аллюр Оіл» від підприємств, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення ТОВ «Корденс» постачання на адресу ТОВ «Аллюр Оіл;

- «Б» В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Аллюр Оіл» завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Трейдойл», а саме: до податкового кредиту у грудні 2021 року віднесено суму ПДВ 116 382,00 грн, яка не підтверджується податковими накладними та первинними документами;

- «В» Перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з ПДВ рядка 4 «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПК України» (колонка Б) за період з 31.08.2020 по 30.09.2023 встановлено заниження задекларованого показника на 3667 009,00 грн, у т.ч. за листопад 2020 року 231 172,00 грн, за грудень 2020 року 108999,00 грн, за січень 2021 року 2 496,00 грн, за вересень 2022 року 24 344,00 грн.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення №00079890701 лише в частині висновку, описаного в пунктах «А», «В» щодо заниження задекларованого показника у податкових деклараціях з ПДВ на 367 009,00 грн;

- №00079920701, яким за порушення п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, абз. 11 п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України внаслідок не виписування та не реєстрації в ЄРПН податкових накладних на загальну суму обсягу постачання 2 084 038,83 грн, у т.ч. за листопад 2020 року - 1 155 858,75 грн, за грудень 2020 року 544 984,18 грн, за січень 2021 року 12 482,00 грн, за вересень 2022 року 121 720,00 грн, за травень 2023 року 248 993,90 грн, до позивача застосовано штрафні санкції за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 14 224,20 грн (т. 15 а.с. 205).

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення №00079920701 у повному обсязі.

Не погоджуючись із правомірністю висновків податкової перевірки в означеній вище частині, представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати ці податкові повідомлення-рішення у відповідній частині.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі ПК України у редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин).

За умовою пп. 134.1.1 ст. 134 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Підпунктом 140.4.4 статті 140 розділу ІІІ ПК України передбачено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Водночас коло платників податку на додану вартість, порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг, обставини, з якими пов`язується виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту визначає розділ V «Податок на додану вартість» ПК України.

Так, відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст. 185 розділу V ПК України, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 розділу V ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України, визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

За умовою пп. «а» п. 198.1 ст. 198 розділу V ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 розділу V ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ «Адміністрування податків, зборів, платежів» ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до вимог пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон №996-XIV).

Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №996-XIV, первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не можуть визнаватися такими, що відповідають дійсності, з огляду на відсутність у сторін волевиявлення на реальне здійснення господарської операції.

Про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.03.2020 у справі №820/7521/15, від 18.09.2020 у справі №816/2211/18, від 28.04.2021 у справі №160/1283/19.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

При цьому наявність або відсутність окремих документів, а також незначні недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інші дані свідчать про зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника, як наслідок його господарської діяльності.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на підставі даних якого формується податкова звітність.

Своєю чергою будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Тож, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди, адміністративний суд здійснюватиме оцінку обставин вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності, досліджуватиме фактичні правовідносини учасників поставок, перевірку дійсного руху активів у процесі виконання операцій та з`ясовуватиме зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім випадку, якщо податковий орган довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний у первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих ним сум податкової звітності.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час касаційного перегляду справи №820/4033/16 зроблено висновок про те, що основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Навіть належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не завжди свідчить про безумовну їх відповідність дійсному змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

У постанові від 13.07.2022 у справі №640/18540/18 Верховний Суд наголошував на тому, що формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, - якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та невідповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами КАС, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Таким чином на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належним чином оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналіз обставин реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, натомість свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин як неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.03.2020 у справі №820/7521/15, від 18.09.2020 у справі №816/2211/18, від 28.04.2021 у справі №160/1283/19.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. Превалювання сутності над формою, як один із принципів бухгалтерського обліку закріплено статтею 4 Закону №996-ХІV.

Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема у постанові від 29.11.2019 у справі №818/154/16, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Відповідно до частини першої статті 73, 74, 76, 77 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити, зокрема факт здійснення (реальність) господарських операцій позивача за участю контрагентів в особі ТОВ «Ронміл», ТОВ «Корденс», ТОВ «Імпекс Ойл та обставини подальшого використання придбаних нафтопродуктів у господарській діяльності.

Розпочинаючи з першого з означених контрагентів, суд встановив, що документування позивачем господарських взаємовідносин за участю ТОВ «Ронміл» (код ЄДРПОУ 44410717; пр. Берестейський, буд. 68/1, оф. 62, м. Київ, 03113) здійснювалося на підставі договору поставки нафтопродуктів №Р-10/11-22/Н, укладеного 20.20.2022 у м. Бориспіль (т. 7 а.с. 233-238).

ТОВ «Ронміл», відповідно до актуальних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.12.2021 зареєстроване у статусі юридичної особи, про що у Реєстрі 14.12.2021 вчинено запис за №1010321020000000138 (т. 17 а.с. 52 - 53). З 25.07.2023 і дотепер єдиним керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства у Реєстрі значиться ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ). Основним видом господарської діяльності ТОВ «Ронміл» за КВЕД є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. ТОВ «Ронміл» з 14.12.2021 перебуває на податковому обліку в ГУДПС у м. Києві (Правобережна ДПІ).

На момент укладення договору №Р-10/11-22/Н функції директора ТОВ «Ронміл» виконував Балаца Назар Віталійович.

За умовами договору №Р-10/11-22/Н ТОВ «Ронміл» (Постачальник) в особі директора ОСОБА_3 зобов`язується передати (поставити) у власність ТОВ «Аллюр Оіл» (Покупець) в особі директора ОСОБА_7 , а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти (Товар) відповідно до умов цього договору.

Розділом ІІІ договору поставки передбачено, що поставка Товару в рамках цього Договору проводиться окремими «погодженими об`ємами». «Погоджений об`єм», надалі «Об`єм» - обумовлена Постачальником та Покупцем кількість Товару, визначена Сторонами і зазначається в видатковій накладній. Кількість Товару, поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем в рамках кожної поставки, фіксується в видаткових накладних. Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем за кількістю та якістю, а право власності на Товар таким, що перейшло від Постачальника до Покупця, з дати підписання відповідної видаткової накладної. Датою поставки Товару вважається дата, зазначена в видатковій накладній.

Відвантаження Товару, за умовою п. 5.2 Договору, здійснюється на підставі заявки (рознарядки) Покупця на адресу Постачальника, при цьому заявка (рознарядка) може бути надана як в усному, так і в письмовому вигляді (телефоном, факсом, засобами електронної пошти), виставленого та оплаченого рахунку - фактури.

Відповідно до п. 5.3 Договору, при тлумаченні цього Договору мають силу Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року, якщо інше не встановлено Додатковою угодою до цього Договору.

Відвантаження Товару здійснюється автотранспортом. Сторони погодили, що поставка товару може здійснюватися як транспортом Постачальника, так і транспортом Покупця (самовивіз). У разі, якщо Покупець забирає Товар шляхом самовивозу, він зобов`язаний надати під завантаження автотранспорт, який відповідає встановленим законодавством технічним нормам і призначений для перевезення небезпечних вантажів. Сторони Додатковими угодами до цього Договору можуть погодити інший порядок відвантаження Товару.

Упродовж листопада 2022 року з боку ТОВ «Ронміл» на адресу ТОВ «Аллюр Оіл» були виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ 406 261,36 грн (т. 8 а.с. 9-13), видаткові накладні №193 від 14.11.2022, №194 від 14.11.2022, №211 від 15.11.2022, №221 від 17.11.2022, №222 від 17.11.2022 щодо поставки товару з номенклатурою «Бензин А-95-Євро5-Е0» (код УКТЗЕД 2710124512) на загальну суму 6 209 995,00 грн, у т.ч. ПДВ - 406 261,36 грн (т. 7 а.с. 239-247), а також відповідні їм акцизні накладні форми «П» (т. 7 а.с. 249, т. 8 а.с. 1-7).

На підтвердження факту перевезення придбаного товару позивач надав товарно-транспортні накладні, складені ТОВ «Ронміл», №193 від 14.11.2022, №194 від 14.11.2022, №211 від 15.11.2022, №221 від 17.11.2022, №222 від 17.11.2022 (т. 7 а.с. 240-248), які відображають обставини навантаження Бензину А-95-Євро5-Е0 в обсягах, зазначених у видаткових накладних, у пункті навантаження: вул. Коцюбинського, 137, с. Путрівка, Васильківський р-н, Київська обл. (автопідприємство-перевізник ТОВ «Альфа Груп 77»), та обставини розвантаження у м. Кременчук, пр. Галузевий, 70, тобто за місцем державної реєстрації позивача.

До складу податкового кредиту у відповідних періодах Товариством включено всю суму ПДВ у розмірі 406 261,36 грн у травні 2023 року.

У зв`язку з цим представник позивача стверджує, що з огляду на наявність первинних документів, оформлених у відповідності до ст. 9 Закону №996-ХIV, факт здійснення фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Аллюр Оіл» з постачальником ТОВ «Ронміл» щодо придбання позивачем нафтопродуктів на загальну суму 6 209 995,00 грн, у т.ч. ПДВ 406 261,36 грн, документально підтверджується.

Водночас податковою перевіркою проаналізовано можливість реалізації з боку ТОВ «Ронміл» своєї господарської компетенції постачання товару.

Так, перевіркою з`ясовано, що ТОВ «Ронміл» на даний час не звітується, остання звітність до контролюючого органу подана за червень 2023 року з нульовими показниками. У періоді взаємовідносин з ТОВ «Аллюр Оіл» (4 квартал 2022 року) обліковувалось 6 найманих працівників. Згідно з повідомленням за формою 20-ОПП, на праві оренди ТОВ «Ронміл» використовувало офіс за адресою: м. Бориспіль, вул. Ботанічна, 1/6. За даними фінансової звітності малого підприємства (форма Баланс №1-М) за 2022, 2023 роки основні засоби відсутні, запаси відсутні. На даний час засновником/директором ТОВ «Ронміл» є ОСОБА_2 (3632406930), який є одночасно посадовою особою у 170 підприємств, що не звітуються до контролюючих органів за місцем обліку. Декларації з ПДВ за листопад, грудень 2022 та податку на прибуток за 2022 рік, що подані до контролюючого органу, містять підпис ОСОБА_3 (3502409558).

Податковою перевіркою (стор. 15-16 Акту) встановлено, що вартість отриманих нафтопродуктів оприбутковано по рахунку 28 «Товари», на якому відображено наявність та рух товарів у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу у відповідних періодах. Згідно з даними по бухгалтерському рахунку 311 «Поточний рахунок в національній валюті» розрахунки між підприємствами не проводилися. По взаєморозрахункам станом на 30.09.2023 рахується кредиторська заборгованість за отримані нафтопродукти (К-т 631) в сумі 6209995,00 грн. Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «Ронміл» виписано на адресу покупця - ТОВ «Аллюр Оіл» виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 406 261,36 грн. ОСОБА_3 є директором/засновником ТОВ «Іт-Керована Група» (44912315) ГУДПС у Дніпропетр. обл. Придніпровська ДПІ (Анд р-н), 62.02 - консультування з питань iнформатизацiї, дата реєстрації 15.03.2023, статутний фонд 30,0 тис.грн, звітність до контролюючого органу з моменту реєстрації не подавалась. Крім того, рішенням від 14.06.2022 №15580 присвоєно відповідність платника критеріям ризиковості п. 5 Критеріїв ризиковості платника податку (відсутні відкриті рахунки).

В ході проведення податкової перевірки надано доступ до матеріалів кримінального провадження №72023170000000004 від 17.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 2051, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. Відповідно протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 18.07.2024, що проводився підрозділом детективів ТУ БЕБ у Полтавській області, ОСОБА_3 за грошову винагороду здійснив підписи на документах ТОВ «Ронміл» щодо його придбання, продажу, надання довіреності. Фактично документів щодо фінансово-господарської діяльності у період 2022-2023 років не підписував, про діяльність підприємства інформацією не володіє. Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Аллюр Оіл» під час придбання ПММ у вищезазначених СГД в офіційних документах вказувало пункт завантаження - нафтобазу ТОВ «ТВК Діо Пласт Україна», що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський р-н, с. Путрівка, вул. Коцюбинського, 137. З матеріалів допиту ОСОБА_8 , який є директором та засновником ТОВ «ТВК Діо Пласт Україна» (37045437), основним видом діяльності підприємства є зберігання рідкого палива (світлих нафтопродуктів). У власній діяльності ТОВ «ТВК Діо Пласт Україна» використовує на правах оренди нафтобазу за вищевказаною адресою, власником та орендодавцем якої є Спільне українсько-йорданське підприємство у формі ТОВ «Катрін» (22206699). Директором нафтобази ОСОБА_8 надано свідчення про те, що будь-яких фінансово-господарських операцій по отриманню, відвантаженню та зберіганню нафтопродуктів на нафтобазі в с. Путрівка, вул. Коцюбинського, 137 з підприємствами ТОВ «Аллюр Оіл», ТОВ «Корденс», ТОВ «Ронміл» та їх посадовими особами він не мав, службових осіб вищезазначених підприємств не знає. Додав, що ТОВ «Аллюр Оіл» у період 2020 - 2023 років не здійснювало завантаження ПММ на території нафтобази.

Відповідно до отриманої від правоохоронних органів інформації, ТОВ «Ронміл» є учасником кримінальних проваджень №42023000000000707 27.04.2023 (ч. 2 ст. 364 КК України), №42023000000000709 від 28.04.2023 (ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України).

Згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 19.07.2024 у справі №761/24399/24 у кримінальному провадженні №720241710000027, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.06.2024, відносно ОСОБА_3 , останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2051 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

З огляду на всі ці обставини податковий орган стверджує, що операції з постачання позивачу нафтопродуктів від ТОВ «Ронміл» не опосередковуються їх реальним виконанням з наступних причин:

- відсутність підтвердження ланцюга з придбання, зберігання та транспортування нафтопродуктів;

- відсутність технологічної можливості для виробництва такого продукту (товару);

- відсутність операцій з імпортування вказаних категорій товару.

Підсумовуючи вищевикладене, перевіркою зроблено висновок про те, що неможливо встановити здійснення господарської операції, відстежити законне введення в обіг та факт реального одержання товару ТОВ «Аллюр Оіл» від ТОВ «Ронміл» у повному обсязі, що засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доводить фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення ТОВ «Ронміл» постачання на адресу ТОВ «Аллюр Оіл».

З огляду на нереальний характер господарських операцій поставки нафтопродуктів, які документально оформлені ТОВ «Ронміл», неможливо встановити/підтвердити факт реального одержання товару ТОВ «Аллюр Оіл» від визначеного у документах постачальника.

Водночас факт оприбуткування ТОВ «Аллюр Оіл» по матеріальному рахунку 28 вартості товару (нафтопродуктів) свідчить про їх отримання та згідно з даними бухгалтерського обліку їх подальшу реалізацію іншим суб`єктам господарювання, що відповідає визначенню сформованого за вартістю активу, отриманого безоплатно, який підлягає включенню до складу операційних доходів, як того вимагає Інструкція №291, п. 7 НП(С)БО 15, п. 8 розділу ІІ НП(С)БО 1.

Таким чином, перевіркою встановлено заниження задекларованих позивачем показників р. 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід Форма 2) за 4 квартал 2022 року у розмірі 5 803 733,64 грн у взаємовідносинам з ТОВ «Ронміл».

Суд, аналізуючи вищенаведені доводи сторін, констатує висновок про відсутність будь-яких зауважень податкового органу у контексті Закону №996-ХIV до обставин документування позивачем господарських операцій з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Ронміл».

Водночас суд звертає увагу на обставини, встановлені вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 19.07.2024 у справі №761/24399/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120659060), що набрав законної сили 20.08.2024, у кримінальному провадженні №720241710000027 відносно ОСОБА_3 , який виконував функції керівника на посаді директора ТОВ «Ронміл» у період укладення та виконання умов договору №Р-10/11-22/Н від 20.20.2022.

Так, відповідно до обставин, встановлених судом у справі №761/24399/24, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що в подальшому не здійснюватиме управління створеним від його імені підприємством, реалізуючи спільний протиправний умисел направлений на внесення у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, та подання їх державному реєстратору, ОСОБА_3 25.07.2022 в приміщенні приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Одарченко Н.І. за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 30А, діючи умисно за попередньою змовою з малознайомим на ім`я ОСОБА_9 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, отримав від нього складені за невстановлених обставин проекти документів, а саме: довіреність від 25.07.2022, відповідно до якої ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_10 бути його представником в усіх державних установах, включаючи органи нотаріату, з питань купівлі, за ціною і на умовах на його власний розсуд частки в статутному капіталі ТОВ «Ронміл» (код ЄДРПОУ 44410717), що становить 100% статутного капіталу; заяву про державну реєстрацію особи (крім громадських формувань та органів влади) від 27.07.2022 щодо внесення змін засновників (учасників) або відомостей про таких осіб ТОВ «Ронміл», код ЄДРПОУ 44410717; заяву про державну реєстрацію особи (крім громадських формувань та органів влади) від 27.07.2022 щодо внесення змін місцезнаходження, змін засновників (учасників) або відомостей про таких осіб, змін інформації для здійснення зв`язку ТОВ «Ронміл», код ЄДРПОУ 44410717; схематичне зображення структури власності ТОВ «Ронміл».

Усвідомлюючи відсутність вмінь та досвіду для виконання обов`язків службової особи та учасника підприємства, а також підприємницької діяльності у цілому, не маючи наміру здійснювати таку діяльність від імені ТОВ «Ронміл», (код ЄДРПОУ 44410717) достовірно розуміючи, що надані йому на підпис проекти реєстраційних документів вказаного Товариства містять завідомо неправдиві відомості, ОСОБА_3 продовжуючи реалізацію спільних з невстановленими особами протиправних намірів, перебуваючи в офісному приміщенні приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Одарченко Н.І. за адресою м. Київ, вул. Велика Житомирська, 30А, засвідчив їх власним підписом, наділивши їх таким чином необхідними реквізитами, тобто вчинив їх підроблення.

У свою чергу, ОСОБА_10 діючи на підставі вказаної довіреності 26.07.2022 перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Стрельченко О.В. за адресою: м. Київ, вул. Князя Романа Мстиславовича, 4, отримав від невстановленої особи проекти документів, а саме: акт приймання-передачі частки статутному капіталі ТОВ «Ронміл» від 26.07.2022 за підписом ОСОБА_11 , що діє від імені ОСОБА_3 , до якого внесено завідомо неправдиві відомості про передачу у власність ОСОБА_3 частки у статутному капіталі даного Товариства в розмірі 100 %, що становить 100,00 грн; рішення № 2 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ронміл» від 26.07.2022 за підписом ОСОБА_11 , що діє від імені ОСОБА_3 , до якого внесено завідомо неправдиві відомості про призначення ОСОБА_3 директором Товариства.

На підставі вищезазначених документів, 27.07.2022 Державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Власюком А.В. проведено реєстраційну дію «Державна реєстрація юридичної особи» ТОВ «Ронміл», код ЄДРПОУ 44410717.

Злочинні дії ОСОБА_3 направлені на внесення завідомо недостовірних відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, а також в умисному їх поданні для проведення такої реєстрації, надали змогу невстановленим особам використовувати реквізити ТОВ «Ронміл» для здійснення фінансових операцій від імені формально призначеного засновника та директора, у тому числі для складання удаваних правочинів з метою надання податкової вигоди суб`єктам господарювання реального сектору економіки, без участі та відома ОСОБА_3 .

За наслідками розгляду справи №761/24399/24 суд затвердив угоду про визнання винуватості від 28.06.2023, яка укладена у кримінальному провадженні за №72024171000000027 від 28.06.2024, між прокурором Полтавської обласної прокуратури Коваленком Д.А. та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Суд визнав ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2051 КК України та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Стаття 2051 КК України визначає міру відповідальності за діяння у вигляді підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб підприємців.

Частина перша цієї статті передбачає відповідальність за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Частина ж друга вказаної норми кримінального закону установлює відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища.

Згідно зі статтею 1291 Конституції України, однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Стаття 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» також декларує обов`язковість судових рішень.

Так, згідно з частиною другою цієї статті Закону, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Преюдиційність безпосередньо пов`язана з презумпцією істинності судового рішення, конституційною нормою про обов`язковість судового рішення (ч. 2 ст. 129 Конституції України), а також такими складовими верховенства права як принцип правової визначеності, легітимних очікувань, процесуальної економії, а також заборони зловживати процесуальними правами.

Відтак, наявність на час вирішення справи такого, що набрав законної сили вироку суду у кримінальному провадженні, зобов`язує суд оцінити таке судове рішення у відповідності до приписів частини першої статті 90 КАС України у взаємному зв`язку доказів у їх сукупності.

У контексті спірних правовідносин суд зауважує, що сама по собі наявність вироку суду щодо посадової особи контрагента платника податків не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, відповідні доводи контролюючого органу з посиланням на такі обставини підлягають перевірці судом з використанням засобів доказування у адміністративній справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України, жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28.02.2025 у справі №808/3367/17.

Тож за обставин, встановлених вироком суду у справі №761/24399/24, у сукупності з іншими обставинами господарської діяльності ТОВ "Ронміл" з приводу постачання позивачу нафтопродуктів, встановленими перевіркою, адміністративний суд констатує висновок у справі №440/16210/25 про те, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "Ронміл" за договором поставки нафтопродуктів №Р-10/11-22/Н від 20.20.2022 відбулися після вчинення злочину, внаслідок якого була здійснена державна реєстрація ТОВ "Ронміл", діяльність якого з моменту державної реєстрації не була пов`язана з господарською, тобто з продажем товарів, виконанням робіт чи наданням послуг, а натомість - лише з метою прикриття незаконної діяльності необмеженого кола господарюючих суб`єктів, до числа яких у дослідженому епізоді входить і позивач, з метою штучного формування завищених валових витрат та безпідставного податкового кредиту.

Враховуючи встановлені контролюючим органом в ході документальної перевірки позивача обставини господарських взаємовідносин з ТОВ «Ронміл», у якого в період взаємовідносин з ТОВ «Аллюр Оіл» (4 квартал 2022 року) за даними фінансової звітності малого підприємства (форма Баланс №1-М) за 2022, 2023 роки основні засоби відсутні, запаси відсутні, а також мету створення ТОВ "Ронміл", про яку зазначено вище, суд визнає обґрунтованим висновок контролюючого органу про те, що операції з постачання позивачу нафтопродуктів від ТОВ «Ронміл» не опосередковуються їх реальним виконанням з огляду на відсутність підтвердження ланцюга з придбання, зберігання та транспортування нафтопродуктів, відсутність технологічної можливості для виробництва такого продукту (товару), відсутність операцій з імпортування вказаних категорій товару.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

З огляду на встановлені вироком суду обставини винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 2051 КК України, у сукупності із встановленими податковою перевіркою обставинами неможливості підтвердження здійснення господарської операції, відстеження законного введення в обіг та факту реального одержання товару позивачем від ТОВ «Ронміл», суд визнає цілком обґрунтованим висновок податкової перевірки про недійсність (неможливість) формування позивачем відповідного активу, що доводить фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару, нереальність здійснення ТОВ «Ронміл» постачання на адресу ТОВ «Аллюр Оіл». Водночас факт оприбуткування ТОВ «Аллюр Оіл» по матеріальному рахунку 28 вартості товару (нафтопродуктів) свідчить про їх отримання та згідно з даними бухгалтерського обліку подальшу реалізацію іншим суб`єктам господарювання, що відповідає визначенню сформованого за вартістю активу, отриманого безоплатно, який підлягає включенню до складу операційних доходів, як того вимагає Інструкція №291, п. 7 НП(С)БО 15, п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 1.

Оскільки господарська операція з одержання товару ТОВ «Аллюр Оіл» від ТОВ «Ронміл» за договором поставки нафтопродуктів №Р-10/11-22/Н від 20.20.2022 фактично не відбулася, то первинні документи, складені позивачем та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, натомість свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

За таких обставин суд визнає обґрунтованим висновок перевірки щодо заниження позивачем задекларованих показників р. 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід Форма 2) за 4 квартал 2022 року у розмірі 5 803 733,64 грн по взаємовідносинам із ТОВ «Ронміл».

Наступним контрагентом позивача, взаємовідносини з яким були предметом детального аналізу під час податкової перевірки, фігурує ТОВ «Корденс» (код ЄДРПОУ 44429911; Залізничне шосе, 47, м. Київ, 01103).

ТОВ «Корденс», відповідно до актуальних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.11.2021 зареєстровано у статусі юридичної особи, про що у Реєстрі 04.11.2021 вчинено запис за №1010321020000000102 (т. 17 а.с. 54 - 55). З 26.07.2023 і дотепер єдиним керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства у Реєстрі значиться ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ). Основним видом господарської діяльності ТОВ «Корденс» за КВЕД є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. ТОВ «Корденс» з 04.11.2021 перебуває на податковому обліку в ГУДПС у м. Києві (Центральна ДПІ).

Господарські взаємовідносини ТОВ «Аллюр Оіл» з приводу придбання нафтопродуктів у ТОВ «Корденс», які відбувалися упродовж вересня-жовтня 2022 року, здійснювалися на підставі договору поставки нафтопродуктів №21/09-22-Н від 21.09.2022 (т. 7 а.с. 218-223) та договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням QR-талонів на АЗС №04/09-22/2 від 04.09.2022 (т. 7 а.с. 224-229).

На момент укладення договорів №21/09-22-Н, №04/09-22/2 функції директора ТОВ «Корденс» виконувала Матимиш Анастасія Григорівна.

Так, за умовами договору №21/09-22-Н від 21.09.2022, ТОВ «Корденс» (Постачальник) в особі директора Матимиш Анастасії Григорівни зобов`язується передати у власність Покупцю (ТОВ «Аллюр Оіл») нафтопродукти (далі Товар) відповідно до рахунків-факту або/та видаткових накладних в погоджені терміни, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар на умовах, викладених в цьому договорі. Одиниця виміру: літри/кілограми (згідно заявки Покупця на поставку Товару).

Відповідно до п. 1.3. договору, асортимент, кількість та ціна Товару зазначаються у накладних або/та актах приймання-передачі на відпуск Товару, які виписуються Постачальником. Ці накладні та/або акти приймання-передачі, підписані Покупцем або його представником, вважаються достатніми умовами і доказом узгодженості між сторонами цього договору вказаних асортименту, кількості, ціни та вартості Товару. Вказані в цьому пункті Договору накладні або/та акти приймання-передачі є розрахунковими документами та одночасно є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 1.5 договору, у тлумаченні базисів поставки Товару за даним договором мають силу міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року в частині, що не суперечить даному договору і додаткам до нього.

Відповідно до п. 4.1 договору №21/09-22-Н, Товар поставляється погодженими партіями, згідно із заявками Покупця на поставку тієї або іншої партії Товару. Заявка вважається оформленою Покупцем належним чином, якщо вона була надана письмово (факсом або електронною поштою згідно умов Договору) з підписом і печаткою уповноваженої особи (у разі її наявності) з боку Покупця. Відповідно до погодженої заявки, Сторони укладають у письмовій формі Додатки з підписом і печаткою відповідної Сторони на кожну окрему партію Товару, що поставляється за даним Договором. Додатки, оформлені належним чином, є специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України і складають невід`ємну частину цього Договору.

За умовами п. 4.2 договору, поставка Товару підтверджується первинними документами (видатковими накладними та/чи актами приймання-передачі, ТТН), які підписані представниками обох сторін та/або іншими особами відповідно до чинного законодавства (перевізником, уповноваженими особами Покупця, тощо).

Відповідно до п. 4.3 договору №21/09-22-Н, поставка Товару (кожної окремої партії Товару) здійснюється в строк, який Сторони визначають у відповідних Додатках на кожну окрему партію Товару, але не раніше зарахування на поточний рахунок Постачальника попередньої оплати у розмірі 100% вартості кожної окремої партії товару, що постачається.

Згідно з п. 4.5 договору, Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем за якістю згідно з технічними умовами і іншими нормативно-технічними актами (паспорт якості, сертифікат заводу - виробника) відповідно до «Інструкції по контролю якості нафти нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої наказом Міністерства палива і енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики №271/121 від 04.06.2007.

Відповідно до п. 4.6 договору №21/09-22-Н, Покупець здійснює приймання Товару по кількості і якості відповідно до умов «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустки і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України», затвердженої наказом Міністерством палива і енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008, відповідно до чинного законодавства України і умов даного Договору і Додаткових угод і Додатків до нього.

Вартість Товару, відповідно до п. 5.1 договору, зазначається з урахуванням ПДВ, наливу та/або з урахуванням транспортних витрат.

Загальна ціна цього Договору визначається вартістю Товару, отриманого Покупцем впродовж всього терміну дії Договору. Вартість кожної окремої партії Товару визначається Постачальником у відповідних Додатках до Договору на кожну окрему партію Товару та зазначається у рахунках-фактурах (п. 5.2 договору).

За умовами Договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням QR-талонів на АЗС №04/09-22/2 від 04.09.2022, який був укладений у м. Бориспіль між ТОВ «Корденс» (Продавець) в особі директора Матимиш Анастасії Григорівни та між ТОВ «Аллюр Оіл» (Покупець) в особі директора Євсейкіної Валерії Миколаївни, Продавець зобов`язується передавати у власність Покупця через систему АЗС з використанням QR талону паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ), а Покупець зобов`язується приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість. Марка та кількість ПММ, яка постачається (відпускається) Покупцю (довіреній особі) визначається Покупцем згідно усної заявки останнього. Погодженням Продавця на вказану поставку (відпуск) відповідної марки та кількості ПММ підтверджується виставленим Продавцем рахунком. Якість ПММ повинна відповідати ДСТУ, технічним умовам виробника, технологічним регламентам (т. 8 а.с. 180-185).

Відповідно до п. 3.1 договору №04/09-22/2, Продавець постачає Покупцю ПММ частково на умовах ЕХW (Інкотермс 2000) франко - термінали АЗС (п. 1.1. даного Договору).

Згідно з п. 3.2 цього ж договору при виконанні Покупцем умов оплати ПММ згідно умов розділу 4 даного Договору протягом 1 (одного) календарного дня Продавцем вчиняються дії щодо поставки (відпуску) ПММ Покупцю.

Відповідно до п. 3.2 договору №04/09-22/2, відпуск ПММ Покупцю (довіреній особі) здійснюється на підставі пред`явлення талону касиру АЗС, шляхом заправки автотранспортних засобів.

Відповідно до п. 3.3 договору №04/09-22/2, приймання-передача ПММ по кількості здійснюється на терміналі АЗС згідно кількісних показників чека, після чого претензії по кількості ПММ Продавцем не приймаються.

Ціна ПММ, за умовою п. 4.1 договору №04/09-22/2, визначається на момент проведення попередньої оплати ПММ згідно визначеної ціни на кожну марку ПММ та підтверджується видатковими накладними.

Відповідно до п. 4.2 договору №04/09-22/2, оплата ПММ здійснюється Покупцем на підставі виписаних Продавцем рахунків, де вказується марка ПММ та сума коштів, що замовлена Покупцем. Оплата рахунку здійснюється Покупцем в повному розмірі вартості ПММ, вказаній в рахунку і є підтвердженням згоди Покупця на отримання ПММ за ціною на момент здійснення розрахунку QR талоном.

Згідно з п. 4.4 договору №04/09-22/2, оплата за ПММ здійснюються Покупцем в українській національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 1 (одного) календарного дня з моменту виписки рахунку. Моментом виписки рахунку вважається дата датування рахунку. Виконанням Покупцем умов оплати ПММ вважається момент зарахування грошових коштів на рахунок Продавця.

Відповідно до п. 4.7 загальна сума даного Договору складає сумарну вартість відвантаженого товару згідно з накладними.

На підтвердження факту виконання умов договорів №21/09-22-Н, №04/09-22/2 щодо поставки бензину А-92, бензину А-95, дизельного палива, дизельного палива у QR-талонах позивач надав:

- копії видаткових накладних, складених постачальником в особі ТОВ «Корденс» на ім`я покупця в особі ТОВ «Аллюр Оіл», перелік яких наведений на стор. 23-25 Акту перевірки, на загальну суму 181871524,80 грн, у т.ч. ПДВ - 11 898 137,14 грн, а саме: Бензин А-92, Бензин А-95, Дизельне паливо - на суму 29 829 724,80 грн, у т.ч. ПДВ - 1 951 477,31 грн, дизельне паливо у QR-талонах на суму 152041800,00 грн, у т.ч. ПДВ - 9 946 659,83 грн, платіжні документи щодо перерахування грошових коштів ТОВ «Аллюр Оіл» на рахунки ТОВ «Корденс», товарно-транспортні накладні ТОВ «Корденс» щодо поставки нафтопродуктів на адресу ТОВ «Аллюр Оіл», акти прийому-передачі талонів на пальне, акцизні накладні. У зв`язку з цим з боку ТОВ «Корденс» за період вересень-листопад 2022 року на ім`я позивача були виписані видаткові накладні, перелік яких наведений на стор. 25-27 Акту перевірки (т. 8 а.с. 192-250, т. 9 а.с. 1-250, т. 10 а.с. 1-250, т. 11 а.с. 1-27).

Як зазначив представник відповідача, по взаєморозрахункам з ТОВ «Корденс» станом на 30.09.2023 рахується кредиторська заборгованість за отримані нафтопродукти (К-т 631) в сумі 178 308 466,34 грн.

Підтвердив факт заборгованості і представник позивача, який у позовній заяві зазначає, що по взаєморозрахункам станом на 30.09.2023 рахується кредиторська заборгованість за отримані нафтопродукти (К-т 631) в сумі 178 308 466,34 грн.

Податковою перевіркою встановлено (стор. 25 Акту перевірки), що вартість отриманих нафтопродуктів, у т.ч. паливно-мастильних матеріалів з використанням QR-талонів на АЗС, оприбутковано по рахунку 28 «Товари», на якому відображено наявність та рух товарів у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу, у відповідних періодах, що в бухгалтерському обліку ТОВ «Аллюр Оіл» відображено наступним чином:

Дт рахунку 28 «Товари» Кт рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в розмірі 169 973 387,66 грн віднесено до витрат на придбання товару;

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 «Товари на складі» станом на 30.09.2023 (кінець періоду, охопленого перевіркою) залишку нереалізованих ПММ, у т.ч. з використанням QR-талонів, отриманих від ТОВ «Корденс» не встановлено, що у свою чергу підтверджує врахування вартості придбаних товарів до складу собівартості, тобто до витратної частини, яка бере участь у розрахунку об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів» 28 «Товари» на витрати віднесено собівартість реалізованих товарів в розмірі 169 973 387,66 грн.

Згідно з даними по бухгалтерському рахунку 311 «Поточний рахунок в національній валюті», розрахунки між підприємствами проведено лише частково у безготівковому порядку.

Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «Поточні рахунки в нац. валюті» проведено оплату в розмірі 3 563 058,46 грн.

По взаєморозрахункам станом на 30.09.2023 рахується кредиторська заборгованість за отримані нафтопродукти (К-т 631) в сумі 178 308 466,34 грн.

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «Корденс» на адресу ТОВ «Аллюр Оіл» виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 7 659 290,42 грн. До складу податкового кредиту ТОВ «Аллюр Оіл» віднесено суму ПДВ у розмірі 7 657 034,54 грн (у т.ч. у вересні 2022 - 1 397 476,48 грн, у жовтні 2022 - 2 452 324,01 грн, у травні 2023 3 807 234,05 грн).

Враховуючи вищевикладене, а також наявність первинних документів видаткових накладних на отримання ТМЦ, оформлених у відповідності до п. п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, представник позивача стверджує, що факт здійснення фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Аллюр Оіл» з ТОВ «Корденс» щодо придбання нафтопродуктів на загальну суму 181 871 524,80 грн, у т.ч. ПДВ - 11 898 137,14 грн, документально підтверджується.

У свою чергу контролюючий орган, заперечуючи реальність господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Корденс» за договорами №21/09-22-Н, №04/09-22/2, зазначає, що ТОВ «Корденс» з 2024 року не звітується до контролюючих органів, 02.04.2024 йому анульовано свідоцтво платника ПДВ з підстав неподання декларацій протягом року з липня. У період взаємовідносин, а саме - у 4 кварталі 2022 року, на ТОВ «Корденс» обліковується 6 найманих працівників. Згідно з повідомленням за формою 20-ОПП на праві оренди ТОВ «Корденс» використовувало офіс за адресою: м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, 76-Д. За даними фінансової звітності малого підприємства (форма Баланс №1-М) за 2022 рік основні засоби та запаси відсутні. Рішенням від 25.09.2023 №196804 ТОВ «Корденс» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості за п. 8, а саме: відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладнiй/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об`єкти оподаткування, вiдсутнє придбання послуг оренди об`єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди мiсць зберiгання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди мiсць зберігання паливно-мастильних матерiалiв тощо), вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звітності; недостатня кiлькiсть трудових ресурсів, необхідних для здiйснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (за вiдсутностi інформації щодо придбання послуг з виконання робiт, якi необхідні для здійснення господарської операцiї); накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органів звiтностi; постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Чинний засновник/директор ТОВ «Корденс» Крамарчук Микола Володимирович згідно з інформаційними базами є одночасно посадовою особою у 44 підприємств, що не звітуються до контролюючих органів за місцем обліку.

В ході проведення податкової перевірки отримано та опрацьовано матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №72023170000000004 від 17.02.2023, внесеного до ЄРДР за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 2051, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Аллюр Оіл» під час придбання ПММ у вищезазначеного СГД (ТОВ «Корденс») в офіційних документах вказувало пункт завантаження нафтобазу ТОВ «ТВК Діо Пласт Україна», що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський р-н, с. Путрівка, вул. Коцюбинського, 137. З матеріалів допиту ОСОБА_8 , який є директором та засновником ТОВ «ТВК Діо Пласт Україна (27045437), основний вид діяльності підприємства є зберігання рідкого палива (світлих нафтопродуктів). ТОВ «ТВК Діо Пласт Україна» використовує на правах оренди нафтобазу за вищевказаною адресою, власником та орендодавцем якої є Спільне українсько-йорданське підприємство у формі ТОВ «Катрін» (22206699). Директором нафтобази ОСОБА_8 надано свідчення про те, що будь-яких фінансово-господарських операцій по отриманню, відвантаженню та зберіганню нафтопродуктів на нафтобазі с. Путрівка, вул. Коцюбинського, 137 з підприємствами ТОВ «Аллюр Оіл», ТОВ «Корденс», ТОВ «Ронміл», та їх посадовими особами він не мав, службових осіб вищезазначених підприємств не знає.

Відповідно до отриманої від правоохоронних органів інформації, ТОВ «Корденс» (податковий номер 44429911) є учасником декількох кримінальних проваджень, а саме: №42023000000000707 від 27.04.2023 (ч. 2 ст. 364 КК України), №42023000000000709 від 28.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України.

В рамках кримінального провадження №42023000000000707 (ч. 2 ст. 364 КК України) встановлено, що підприємства ТОВ «Ронміл» (код ЄДРПОУ 44410717), ТОВ «Корденс» (код ЄДРПОУ 44429911), ТОВ «Леклес» (код ЄДРПОУ 44476212) … здійснюють діяльність, спрямовану на формування штучного податкового кредиту з ПДВ для підприємств реального сектору економіки шляхом проведення «безтоварних операції», тобто реєстрації податкових накладних з ПДВ по операціях, які фактично не є реальними. За результатами аналізу ЄРПН встановлено основні підприємства - вигодонабувачі, які сформували штучний податковий кредит з ПДВ, з метою мінімізації своїх податкових зобов`язань, від підприємств, діяльність яких спрямована на штучне формування податкового кредиту з ПДВ, а також для конвертації безготівкових грошових коштів у готівку, а саме: ТОВ «Аллюр Оіл» (код ЄДРПОУ 42831334), ТОВ «Аллюр Ойл» (код ЄДРПОУ 43779768), …

В рамках кримінального провадження №42023000000000709 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України, Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені на даний час особи, діючи за попередньою змовою між собою, вчинили несанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчиненого особою, яка має право доступу до такої інформації, в результаті чого заподіяна значна шкода у вигляді таємного викрадення реєстраційних лімітів ПДВ суб`єктів господарської діяльності. Аналізом податкової звітності зазначених юридичних осіб виявлено факти не відображення реалізації частини товарів, здійснення безтоварних операцій та операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам, підміни номенклатури товару у межах ліміту, та здійснення незаконної діяльності з виготовлення паливно-мастильних матеріалів з розчинника та абсорбенту газоконденсатного/нафти. Одночасно з цим встановлено, що ТОВ «Торговий Дім «Поліхім» (код ЄДРПОУ 38245607) за документами закупило газ скраплений, газ нафтовий, конденсат газовий стабілізований, бензин, дизельне паливо у ТОВ «Ронміл» (код ЄДРПОУ 44410717), ТОВ «Лінрес» (код ЄДРПОУ 44289046), ТОВ «Леклес» (код ЄДРПОУ 44476212) … ТОВ «Корденс» (код ЄДРПОУ 44429911). Крім того в матеріалах провадження міститься інформація про те, що вказані підприємства здійснюють транзит ймовірного схемного податкового кредиту шляхом декларування взаємовідносин із придбання товарів (робіт, послуг) від контрагентів постачальників, у яких не відслідковується придбання товару, його кількість та вартість не відповідає обсягам реалізованих товарів та послуг або залучення сторонніх організацій для виконання робіт чи надання послуг. Таким чином є підстави вважати, що згадані юридичні особи надавали до податкових органів податкову звітність із недостовірними відомостями щодо реальності проведення фінансово-господарських операцій, а також з метою мінімізації податкового навантаження. При цьому у вищевказаних підприємств відсутні фізичні можливості для здійснення задекларованих господарських операцій, зокрема для зберігання і транспортування матеріалів, а учасники протиправної схеми здійснюють транзит ймовірного схемного податкового кредиту шляхом декларування взаємовідносин із придбання товарів (робіт, послуг) від контрагентів постачальників, у яких не відслідковується придбання реалізованого товару (робіт/послуг), номенклатура придбаного товару, його кількість та вартість не відповідає обсягам реалізованих товарів та послуг та/або залучення сторонніх організацій для виконання/надання зазначених робіт/послуг. Проведеним аналізом можливого ланцюга постачання з причин відсутності сертифікатів виробників нафтопродуктів неможливо встановити фактичного постачальника товару.

Встановлені перевіркою факти по суті кримінальних проваджень, як на переконання відповідача, свідчать про створення протиправного «фінансового механізму» за участю підприємств, у т.ч. ТОВ «Корденс» як «ризиковий» суб`єкт господарювання, що впроваджує діяльність, спрямовану на зменшення податкового навантаження вітчизняним суб`єктам господарської діяльності реального сектору економіки. ТОВ "Корденс" та ТОВ "Ронміл" зареєстровані в один проміжок часу Виконавчим комітетом Бориспільської ради, а саме - 04.11.2021, 14.12.2021.

Проведеним аналізом можливого ланцюга постачання встановлено, що постачальником Дизельного палива за QR-талонами для ТОВ «Аллюр Оіл» є безпосередньо ТОВ «Корденс», по ланцюгу постачання:

- дизельне паливо за QR-талонами було придбано у ФОП ОСОБА_12 (1966016154), але в значно меншій кількості: 312 950 л, тоді як на адресу ТОВ «Аллюр Оіл» було реалізовано вже у кількості 1 558 000 л;

- паливо дизельне ULSD 10 ppm (EN590) "gasoil with sulfur lower than 10 ppm" відсутній ланцюг постачання, тобто здійснено реалізацію товару «невідомого» походження.

З огляду на все це, як за висновком податкової перевірки, операції з постачання нафтопродуктів ТОВ «Корденс» не опосередковуються їх реальним виконанням з наступних причин:

- відсутність підтвердження ланцюга з придбання, зберігання та транспортування нафтопродуктів;

- відсутність технологічної можливості для виробництва такого продукту (товару);

- відсутність операцій з імпортування вказаних категорій товару.

Вказані обставини в сукупності покладені відповідачем в основу висновку перевірки про недоведеність виконання ТОВ «Корденс» операцій щодо поставки товарів на адресу ТОВ «Аллюр Оіл», що засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного активу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення ТОВ «Корденс» постачання на адресу ТОВ «Аллюр Оіл».

Водночас факт оприбуткування ТОВ «Аллюр Оіл» по матеріальному рахунку 28 вартості товару (нафтопродуктів) свідчить про факт їх отримання та згідно з даними бухгалтерського обліку про факт подальшої реалізації іншим суб`єктам господарювання, що відповідає визначенню сформованого за вартістю активу отриманого безоплатно, який підлягає включенню до складу операційних доходів, як того вимагає Інструкція №291, п. 7 НП(С)БО 15, п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 1.

Звідси перевіркою встановлено заниження задекларованих позивачем показників р. 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід Форма 2) за 4 квартал 2022 року у розмірі 169 973 387,66 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Корденс».

Суд, аналізуючи вищенаведені доводи сторін, констатує аналогічний попередньому висновок про відсутність будь-яких зауважень податкового органу у контексті Закону №996-ХIV до обставин документування позивачем господарських операцій з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Корденс».

Поряд з цим суд враховує результати кримінального провадження №72023170000000004 від 17.02.2023, в рамках якого досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_13 у невстановлений слідством час, перебуваючи у невстановленому місці з метою отримання прибутку, систематичного ухилення від сплати податків забезпечив створення та подальшу фінансово-господарську діяльність групи компаній «VM Group», до складу якої в різний проміжок часу увійшли такі суб`єкти господарської діяльності як ТОВ «Азарес» (код 42831334), ТОВ «Торговий Дім Кременчук» (код 43772977), ТОВ «Стандарт Оіл Компані» (код 43117559), та ТОВ «Інтеренерго» (код 42814298). Основним видом діяльності цієї групи компаній ОСОБА_13 визначив оптову торгівлю твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. При цьому державну реєстрацію указаної групи юридичних осіб ОСОБА_13 забезпечив на ім`я раніше знайомих та/або підшуканих для досягнення вказаної мети осіб, а саме: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Полтавської обласної прокуратури від 18.07.2025 кримінальне провадження №72023170000000004 було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України відносно директорів 5 суб`єктів господарської діяльності ( ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 ) у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України (т. 17 а.с. 29-31).

23.10.2025 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області у справі №537/6702/25 задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Полтавської обласної прокуратури та звільнено ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 212 КК України у зв`язку з відшкодуванням завданих державі збитків на підставі ч. 4 ст. 212 КК України. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_14 , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2023 за №72023170000000004 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, - закрито у зв`язку з відшкодуванням завданих державі збитків на підставі ч. 4 ст. 212 КК України (т. 17 а.с. 32-47).

Відповідно до ч. 1 ст. 212 КК України, умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, - карається штрафом від п`яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Відповідно ж до ч. 4 ст. 212 КК України, особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою цієї статті, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов`язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Тож вироком суду у справі №537/6702/25 зафіксовано лише факт того, що ОСОБА_14 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 212 КК України, але до повідомлення про підозру повністю сплатив нараховані податки, відшкодувавши шкоду, завдану державі їх не нарахуванням та несплатою, надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності.

Водночас податковою перевіркою не здобуто доказів того, що ТОВ «Азарес», яке очолював ОСОБА_14 , перебувало у господарських взаємовідносинах з ТОВ «Аллюр Оіл» у ланцюгу контрагентів під час виконання умов договорів №21/09-22-Н, №04/09-22/2 за участю ТОВ «Корденс».

Встановлені податковою перевіркою обставини незвітування ТОВ «Коденс» з липня 2024 року до контролюючих органів, як і обставини анулювання 02.04.2024 свідоцтва платника ПДВ з підстав не подання ТОВ «Коденс» декларацій протягом року, судом до уваги у розрізі спірних правовідносин прийматися не можуть, оскільки господарські взаємовідносини між ТОВ «Аллюр Оіл» та ТОВ «Корденс» відбувалися у 2022 році.

Так само не приймаються судом до уваги встановлені перевіркою обставини того, що на даний час засновник/директор ТОВ «Корденс» ОСОБА_4 є одночасно посадовою особою у 44 підприємств, що не звітуються до контролюючих органів за місцем обліку, оскільки у період взаємовідносин ТОВ «Аллюр Оіл» з ТОВ «Корденс» у 2022 році функції директора останнього виконувала Матимиш А.Г., тоді як ОСОБА_4 призначений на посаду директора ТОВ «Корденс» лише 24.07.2023.

З приводу посилань контролюючого органу на кримінальні провадження №42023000000000709 від 28.04.2023 та №42023000000000707 від 27.04.2023, суд зазначає, що у кримінальному провадженні №42023000000000709 від 28.04.2023 досі відсутній вирок, а справа, як зазначає представник позивача, навіть не передана до суду з обвинувальним актом, хоча розслідування триває з 2023 року. Остання ухвала слідчого судді винесена більше ніж пів року тому. У самому кримінальному провадженні ТОВ «Аллюр Оіл» не згадується.

Так само й у кримінальному провадженні №42023000000000707 від 27.04.2023 вироки відсутні, справа до суду не передана, хоча розслідування триває з 2023 року.

У безпосередньому зв`язку з цими обставинами суд бере до уваги правові висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 24.04.2018 у справі №2а/0370/205/12, від 20.03.2019 у справі №813/1979/15, від 22.07.2020 у справі №620/3925/18, відповідно до яких унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженні не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з урахуванням обставин. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Як зазначав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06.11.2018 у справі №822/551/18, до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Всупереч наведеним висновкам Верховного Суду, контролюючий орган не довів обставин того, що позивач, приймаючи від контрагента в особі ТОВ «Корденс» та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності.

З урахуванням специфіки господарської діяльності, яку провадить позивач, така не пов`язана з фактичним отриманням придбаного товару, його зберіганням, натомість ТОВ «Аллюр Оіл» виконувало лише посередницьку функцію, продаючи придбані нафтопродукти одразу по ланцюгу контрагентам, обставини співпраці з якими податковою перевіркою не досліджувалися.

У зв`язку з цим суд зазначає, що вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України, відповідно до п. п. 44.1 та 44.2 якої, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Як встановлено судом вище, на підтвердження факту здійснення господарських операцій за договорами, що укладені між позивачем та ТОВ «Корденс», з боку позивача до перевірки та до суду були надані усі формально необхідні документи, зауважень до змісту яких ні у контролюючого органу під час перевірки, ні у суду під час судового розгляду не виникало.

У зв`язку з цим суд зауважує, що визначений чинним законодавством України та усталеною судовою практикою перелік документів первинної бухгалтерської звітності, складенням якої супроводжується та чи інша господарська операція, не дозволяє суду сформулювати достеменний висновок про не / реальність такої господарської операції. Натомість це дозволяє сформулювати лише судження про наявність / відсутність права у платника податку на формування витрат та податкового кредиту. Фактичний рух товару може бути простежений, зокрема але не виключно шляхом проведення контролюючим органом зустрічних звірок контрагентів платника податків, інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей у платника та його контрагентів, дослідженням обставин подальшої реалізації придбаних товарів у ланцюгу від виробника до кінцевого споживача.

Жодного з цих методів під час проведення документальної перевірки позивача відповідачем використано не було, що зумовлено об`єктивними факторами у вигляді строків проведення перевірок та обмежених людських ресурсів контролюючого органу.

Водночас суд не виключає обставин того, що ТОВ «Аллюр Оіл» та ТОВ «Корденс» можуть бути пов`язаними особами і позивач міг бути обізнаним щодо протиправного характеру діяльності ТОВ «Корденс», прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди, але цього під час проведення перевірки встановлено не було.

Втім такі обставини мають доводитися під час податкової перевірки на підставі аналізу доказів, зібраних з використанням методів, про які суд зазначав вище.

За відсутності ж таких доказів суд доходить висновку про недоведеність висновку податкової перевірки щодо «нереального» характеру господарських операцій з поставки нафтопродуктів позивачу за договорами №21/09-22-Н, №04/09-22/2 за участю ТОВ «Корденс», оскільки позивачем до перевірки був наданий пакет документів, формально необхідний за умовами Закону №996-ХIV та Податкового кодексу України для виникнення у платника права для формування витрат та податкового кредиту.

Наступним контрагентом позивача, взаємовідносини з яким були предметом аналізу під час податкової перевірки, фігурує ТОВ «Імпекс Ойл» (код ЄДРПОУ 44582720; вул. Січових стрільців, 21, м. Київ, 04053).

ТОВ «Імпекс Ойл», відповідно до актуальних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.11.2021 зареєстровано у статусі юридичної особи, про що у Реєстрі 24.11.2021 вчинено запис за №1010601020000000332 (т. 17 а.с. 56 - 57). Одноосібним керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Імпекс Ойл» нині у Реєстрі значиться ОСОБА_18 ( АДРЕСА_4 ). Основним видом господарської діяльності ТОВ «Імпекс Ойл» за КВЕД, як і у двох попередніх контрагентів, є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. ТОВ «Корденс» з 24.11.2021 перебуває на податковому обліку в ГУДПС у м. Києві (Правобережна ДПІ).

У листопаді 2022 року функції директора ТОВ «Імпекс Ойл» виконував Олешко Олексій Олександрович.

Господарські взаємовідносини ТОВ «Аллюр Оіл» з приводу придбання нафтопродуктів у ТОВ «Імпекс Ойл», які мали місце у листопаді 2022 року, здійснювалися на підставі договору поставки нафтопродуктів №0311.2022 від 03.11.2022 (т. 8 а.с. 93-95), укладеного у м. Світловодськ між Продавцем (ТОВ «Імпекс Ойл») в особі керівника Олешка Олексія Олександровича та Покупцем (ТОВ «Аллюр Оіл») в особі директора Євсейкіної Валерії Миколаївни (т. 8 а.с. 93-95).

За умовами договору №0311.2022 Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець - прийняти та оплатити нафтопродукти, іменовані надалі Товар, відповідно до умов Договору та Додатками до нього. Номенклатура, кількість, ціна і умови поставки Товару визначаються Сторонами в Додатках до Договору.

Відповідно до п. 3.1 договору №0311.2022, товар поставляється Покупцеві партіями на підставі узгодженої заявки на умовах: СРТ (залізнична станція призначення), DDU (місце призначення), EXW (естакада наливу).

Ціна товару, відповідно до п. 4.1 договору №0311.2022, встановлюється на умовах визначених в п. 3.1. Договору і узгоджується Сторонами в Додатку до Договору.

Відповідно до п. 4.2 договору №0311.2022, Покупець здійснює 100% передоплату за Товар або оплачує вартість Товару протягом строків, обумовлених у Додатку. Оплата здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок Продавця на умовах, передбачених Договором та Додатком до нього. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

На підтвердження обставин фактичного виконання умов договору №0311.2022 щодо поставки від ТОВ «Імпекс Ойл» до покупця в особі ТОВ «Аллюр Оіл» товару за номенклатурою «Дизельне паливо 10 ppm ULSD EN590» (код УКТЗЕД 2710194300) загалом на суму 1 434 024,52 грн, у т.ч. ПДВ 93 814,69 грн, представник позивача надав до матеріалів адміністративної справи видаткову накладну від 03.11.2022, складену ТОВ «Імпекс Ойл» (т. 8 а.с. 96), товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 03.11.2022 (т. 8 а.с. 97-100), акцизні накладні форми «П» від 03.11.2022 (т. 8 а.с. 101-108), податкову накладну №10, виписану ТОВ «Імпекс Ойл» 03.11.2022 на всю суму поставки (т. 8 а.с. 110), яка зареєстрована в ЄРПН, а також докази оплати 100% вартості товару (т. 8 а.с. 109).

Враховуючи факт наявності первинних документів, оформлених у відповідності до вимог Закону №996-ХIV, а також факт відсутності заборгованості за придбані нафтопродукти представник позивача стверджує, що обставини здійснення фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Аллюр Оіл» з ТОВ «Імпекс Ойл» щодо придбання нафтопродуктів на загальну суму 1 434 024,52 грн документально підтверджується.

Водночас в ході податкової перевірки було проаналізовано можливість реалізації з боку ТОВ «Імпекс Ойл» своєї господарської компетенції.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «Імпекс Ойл» не звітується до контролюючих органів. Останній звіт з ПДВ подано за грудень 2023 з відсутністю господарської діяльності. У період взаємовідносин за 4 квартал 2022 року обліковувалося 7 найманих працівників з нарахованою мінімальною заробітною платою. Згідно з повідомленням за формою 20-ОПП на праві оренди ТОВ «Імпекс Ойл» використовувало офіс за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, буд. 94, кім. 310. За даними фінансової звітності малого підприємства (форма Баланс №1-М) за 2022 рік основні засоби відсутні, за 2023 рік фінансова звітність не подана. Засновником ТОВ «Імпекс Ойл» є юридична особа ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Моніторинг Інвест Дівелопмент» (код 38404082), яка не звітується до контролюючих органів з моменту реєстрації (жовтень 2012 року) та є одночасно засновником 513 підприємств, що не звітуються до контролюючих органів за місцем обліку. Декларації з ПДВ та податку на прибуток за відповідні періоди, подані до контролюючого органу, мають підпис ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який у періоді взаємовідносин з ТОВ «Аллюр Оіл» був директором ТОВ «Імпекс Ойл».

Згідно з отриманою від правоохоронних органів інформацією відносно ОСОБА_6 , Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська у справі №1-кп/202/1246/2024 03.05.2024 винесено вирок щодо визнання його винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України та призначено йому узгоджене сторонами покарання (т. 17 а.с. 9-21).

Перевіряючи обставини, взяті до уваги під час перевірки, суд встановив, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2024 у справі №202/33271/24 (провадження №1-кп/202/1246/2024), який набрав законної сили 04.06.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118813105), затверджено угоду про визнання винуватості від 16.01.2024 між обвинуваченим ОСОБА_19 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в РФ, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , та прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури Геня П.М.

Суд визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 362 КК України, несанкціоновані зміна, знищення або блокування інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, - караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

Відповідно до частини третьої цієї ж норми КК України, дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно з ч. 1 ст. 366 КК України, складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів - караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За вироком суду, ОСОБА_19 , будучи директором ТОВ «Імпекс Ойл», за попередньою змовою з Особа1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, Особа2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, маючи якості лідерів та організаторів, широке коло зав`язків серед осіб, підприємницька діяльність яких пов`язана з оптовою та роздрібною торгівлею пальним, будучи добре обізнаним з положеннями законодавства України, які регламентують порядок ліцензування виробництва та обігу пального та спирту етилового, зокрема Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб`єктів господарювання (далі СГ), які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним, діючи умисно, з корисливих мотивів, знаходячись на території Полтавської області м. Кременчук, здійснюючи діяльність з оптової торгівлі пальним, в тому числі імпортованим на територію України, достовірно знаючи про незаконність виготовлення підакцизних товарів на ТОВ «Павлоградський нафтопереробний завод», їх якість та ціну, не будучи обізнаним з планами організованої групи та не перебуваючи в її складі, з метою особистого збагачення, обравши вчинення злочинів у сфері незаконної реалізації підакцизних товарів за готівку та реалізації під відсоток податкового кредиту та акцизу на паливо, спрямованого на введення в легальний обіг фактично незаконно виготовлених підакцизних товарів. Попередньо узгодивши механізм скоєння злочинів з Особа1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, які полягали в наступному: за замовленням Особа1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, та Особа2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_19 видавалися рахунки на оплату пального на адресу ТОВ «Прайм групп нафта» та ФОП « ОСОБА_20 », у подальшому здійснювалося підроблення видаткових та товарно-транспортних накладних з проведення безтоварних операцій з реалізації пального з ТОВ «Імпекс Ойл» на адресу ТОВ «Прайм групп нафта» та ФОП « ОСОБА_20 », у подальшому при отриманні інформації від Особа1 та Особа2 про дані акцизного складу пересувного, яким буде транспортуватися незаконно виготовлений підакцизний товар з м. Павлоград на адресу ТОВ «Прайм групп нафта» та ФОП « ОСОБА_20 », вносив недостовірні відомості до єдиного реєстру акцизних накладних щодо переміщення підакцизного товару з акцизного складу пересувного в акцизний склад пересувний, який фактично завантажувався на ТОВ «ПНЗ».

З метою забезпечення свого злочинного плану ОСОБА_19 за попередньою змовою з Особа1, Особа2 та службовими особами ТОВ «Прайм групп нафта» уклав договір поставки нафтопродуктів №77 від 23.02.2023 між ТОВ «Імпекс Ойл» з підписом ОСОБА_19 та ТОВ «Прайм групп нафта» за підписом ОСОБА_21 .

ОСОБА_19 за попередньою змовою з Особа1, Особа1, службовими особами ТОВ «Прайм групп нафта» прийняв участь у забезпеченні отримання незаконно виготовлених підакцизних товарів на ТОВ «Павлоградський нафтопереробний завод» в адресу ТОВ «Прайм груп нафта» на загальну суму 820 934,58 грн (без ПДВ) на підставі підробленої видаткової накладної №230223/0001 від 23.02.2023 на товар: 1. Дизельне паливо 10 ppm E5, EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 6252 кг, 2. Дизельне паливо 10 ppm E5, EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 13493 кг; видаткової накладної №230228/0002 від 28.02.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 17121 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 4892 кг; видаткової накладної №230228/0003 від 28.02.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 2793 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 10891 кг, 3. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 7339 кг; видаткової накладної №230303/0002 від 03.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 15998 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 6097 кг; видаткової накладної №230306/0003 від 06.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 535 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 14069 кг, 3. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 5326 кг, 4. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 1008 кг; видаткової накладної №230310/0007 від 10.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 1968 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 3424 кг, 3. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 6806 кг, 4. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 7957 кг, 5. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 273 кг, 6. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 868 кг; видаткової накладної №230310/0006 від 10.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 17326 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 3341 кг, 3. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 2066 кг; видаткової накладної №230314/0003 від 14.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 7008 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 3844 кг, 3. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 10027 кг; видаткової накладної №230314/0004 від 14.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 9124 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 10662 кг, 3. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 1238 кг; видаткової накладної №230315/0003 від 15.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 21990 кг; видаткової накладної №230315/0004 від 15.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 3261 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 3907 кг, 3. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 14,26 т; видаткової накладної №230317/0004 від 17.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 3261 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 3907 кг, 3. Паливо дизельне Energy-ДП-3-Євро5-ВО, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 14,26 т; видаткової накладної №230317/0005 від 17.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 12576 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 4039 кг, 3. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 3100 кг; видаткової накладної №230318/0001 від 18.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо 10 ppm-Е5, EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 12300 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 1554 кг, 3. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 6066 кг; видаткової накладної №230321/0002 від 21.03.2023 на товар: 1. Паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-ВО, код УКТ ЗЕД 2710124512, кількістю 22 т, 2. Паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-ВО, код УКТ ЗЕД 2710124512, кількістю 0,556 т; видаткової накладної №230323/0001 від 23.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 4238 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 19993 кг; видаткової накладної №230324/0002 від 24.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 593 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 23637 кг, видаткової накладної №230325/0001 від 25.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 17619 кг, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 6490 кг; видаткової накладної №230327/0003 від 27.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо 10 pmm EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 5616 кг, 2. Дизельне паливо 10 pmm EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 16314 кг; видаткової накладної №230328/0001 від 28.03.2023 на товар: 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 7162 кг, 3. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 16388 кг; видаткової накладної №230329/0001 від 29.03.2023 на товар: 1. Паливо дизельне Energy ДП-3-Євро5-ВО, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 6844 т, 2. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 9032 кг, 3. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 1169 кг, 4. Дизельне паливо 10 pmm EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 2950 кг, 5. Дизельне паливо EN590, ULSD 10 pmm, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 1597 кг; видаткової накладної №230330/0001 від 30.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо 10 pmm EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 16995 кг, 2. Дизельне паливо 10 pmm EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 5765 кг; видаткової накладної №230331/0003 від 31.032023 на товар: 1. Дизельне паливо 10 pmm EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 15957 кг, 2. Дизельне паливо 10 pmm EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 5853 кг; видаткової накладної №230331/0004 від 31.03.2023 на товар: 1. Дизельне паливо 10 pmm EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 8955 кг, 2. Дизельне паливо 10 pmm EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 8336 кг, 3. Дизельне паливо 10 pmm EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 3668 кг, 4. Дизельне паливо 10 pmm EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 1015 кг, 5. Дизельне паливо 10 pmm EN590, код УКТ ЗЕД 2710194300, кількістю 345 кг.

Таким чином, як за вироком суду, 09.03.2023 ОСОБА_19 з корисливих мотивів, переслідуючи ціль незаконного збагачення, за попередньою змовою з Особа1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, з використанням акцизного складу пересувного, державний номерний знак НОМЕР_4 , з метою перевезення незаконно виготовлених Особа3, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, на території ТОВ «Павлоградський нафтопереробний завод» підакцизних товарів, а саме - дизельного палива об`ємом 31580 дмі, масою: 25360 кг, для збуту останніх ФОП ОСОБА_20 , при цьому з метою маскування незаконного походження підакцизних товарів, його переміщення та місцезнаходження складено та використано підроблену товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів, крім того недостовірно вніс акцизну накладну №56 від 09.03.2023 до ЄРАН за електронним підписом ОСОБА_19 при фактичному його завантажені на ТОВ «Павлоградський нафтопереробний завод». У свою чергу Особа2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, достовірно знаючи про факт незаконного виготовлення підакцизних товарів та їх переміщення на підставі недостовірних даних внесених до ЄРАН та підробленої товарно-транспортної накладної, підготувала товарно-транспортну накладну чорнової документації бухгалтерського обліку щодо фактичного відвантаження незаконно виготовлених підакцизних товарів для розрахунку та передала дані Особа3, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, для надання товарно-транспортних накладних водієві та забезпечила обмін даними для формування документації бухгалтерського обліку між ТОВ «Імпекс Ойл» та ФОП ОСОБА_20 .

10.03.2023 ОСОБА_19 з корисливих мотивів, переслідуючи ціль незаконного збагачення, за попередньою змовою з Особа5, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, Особа1, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, з використанням акцизного складу пересувного, державний номерний знак НОМЕР_5 , з метою перевезення незаконно виготовлених Особа3, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, на території ТОВ «Павлоградський нафтопереробний завод» підакцизних товарів, а саме - дизельного палива об`ємом 31542 дмі, масою: 25360 кг, для збуту останніх ФОП ОСОБА_20 , при цьому, з метою маскування незаконного походження підакцизних товарів, його переміщення та місцезнаходження було складено та використано підроблену товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів, крім того недостовірно вніс акцизну накладну №69 від 10.03.2023 до ЄРАН за електронним підписом ОСОБА_19 при фактичному його завантажені на ТОВ «Павлоградський нафтопереробний завод». У свою чергу Особа2, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, достовірно знаючи про факт незаконного виготовлення підакцизних товарів та їх переміщення на підставі недостовірних даних, внесених до ЄРАН, та підробленої товарно-транспортної накладної підготувала товарно-транспортну накладну чорнової документації бухгалтерського обліку щодо фактичного відвантаження незаконно виготовлених підакцизних товарів для розрахунку та передала дані Особа3, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, для надання товарно-транспортних накладних водієві та забезпечила обмін даними для формування документації бухгалтерського обліку між ТОВ «Імпекс Ойл» та ФОП ОСОБА_20 .

Тож, як свідчить зміст вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2024 у справі №202/33271/24, обставини як перевезення незаконно виготовлених на території ТОВ «Павлоградський нафтопереробний завод» підакцизних товарів (дизельного палива), так і недостовірного внесення акцизних накладних до ЄРАН, які були інкриміновані ОСОБА_19 , мали місце у березні 2023 року.

Водночас факт постачання від ТОВ «Імпекс Ойл» до ТОВ «Аллюр Оіл» товару за номенклатурою «Дизельне паливо 10 ppm ULSD EN590» відбувся 03.11.2022, тобто раніше за події, які покладені в основу обвинувачення ОСОБА_19 у справі №202/33271/24.

З огляду на такий темпоральний розрив адміністративний суд не може брати до уваги обставини, встановлені вироком суду у справі №202/33271/24.

З цих же міркувань суд не бере до уваги посилання контролюючого органу на обставини незвітування ТОВ «Імпекс Ойл» з грудня 2023 року у зв`язку з відсутністю господарської діяльності та посилання на обставини неподання фінансової звітності малого підприємства (форма Баланс №1-М) за 2023 рік.

Обставини ж того, що у період взаємовідносин за 4 квартал 2022 року на ТОВ «Імпекс Ойл» обліковувалося 7 найманих працівників з нарахованою мінімальною заробітною платою, згідно з повідомленням за формою 20-ОПП на праві оренди ТОВ «Імпекс Ойл» використовувало лише офіс, а засновником ТОВ «Імпекс Ойл» є юридична особа ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Моніторинг Інвест Дівелопмент» (код 38404082), яка не звітується до контролюючих органів з моменту реєстрації (жовтень 2012 року) і до того ж остання є одночасно засновником 513 підприємств, що не звітуються до контролюючих органів за місцем обліку, не можуть самі по собі свідчити про порушення податкової дисципліни позивачем у досліджуваних у цій справі господарських взаємовідносинах з позивачем.

Суд зазначає, що платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника щодо такої.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі 106/3364/19 зазначено, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для таких контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

За з`ясованих вище обставин документування позивачем господарських взаємовідносин з ТОВ «Імпекс Ойл» з приводу постачання 03.11.2022 нафтопродуктів, суд визнає безпідставним висновок контролюючого органу щодо «нереального» характеру цих господарських операцій, неможливості встановити/підтвердити факт реального одержання товару ТОВ «Аллюр Оіл» від визначеного у документах постачальника та, як підсумок, висновок відповідача щодо заниження задекларованих платником податків показників р. 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід Форма 2) за 4 квартал 2022 року у розмірі 32 817 393,00 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Імпекс Ойл».

Наступний епізод перевірки, за наслідками аналізу якого контролюючий орган сформулював висновок про заниження Товариством податкового зобов`язання за травень 2023 року на суму 49 799,00 грн, стосується обставин реалізації автомобіля Toyota Land Cruiser 150.

Так, перевіркою даних бухгалтерського обліку, а саме: головної книги, оборотно-сальдоваї відомості по рахунку 105 «Транспортні засоби», 131 «Знос основних засобів», оборотам рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та підрядниками», 64 «Розрахунки за податками», договорів реалізації основних засобів та інших документів первинного обліку, податковою перевіркою встановлено заниження задекларованих ТОВ «Аллюр Оіл» показників у рядках 4.1 колонки Б Декларації з податку на додану вартість за травень 2023 у розмірі 49 798,74 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Аллюр Оіл» здійснено реалізацію автомобіля Toyota Land Cruiser 150, 4.0 Dual VVT-i, 6 A/T, комплектація Comfort+, колір авто: білий глянець (040), рік виготовлення: 2022 VIN НОМЕР_3 , за ціною що є нижчою собівартості на час такої реалізації, тоді як придбаний автомобіль був за ціною 1 710 506,02 грн, у т.ч. ПДВ - 285 084,34 грн (сума без ПДВ 1425421,68 грн) на підставі видаткової накладної №58 від 14.09.2022. У бухгалтерському обліку цю операцію було відображено бухгалтерськими проведеннями наступним чином: Д-т 152 К-т 631 1425421,68 грн.

У подальшому цей автомобіль був реалізований Товариством фізичній особі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , неплатник ПДВ, згідно з Договором купівлі-продажу від 16.05.2023 №5342/2023/3822768. Автомобіль передано фізичній особі згідно з видатковою накладною №430 від 16.05.2023 на суму 1 411 713,34 грн, у т.ч. ПДВ - 235 285,56 грн (сума без ПДВ - 1 176 427,78 грн), зареєстрована податкова накладна №24 від 16.05.2023, яка виписана на неплатника. В бухгалтерському обліку цю операцію було відображено бухгалтерськими проведеннями наступним чином: Д-т 943 К-т 152 - 1 425 421,68 грн.

За даними бухгалтерського обліку собівартість реалізованих необоротних активів (автомобіля Toyota Land Cruiser 150, 4.0 Dual VVT-i, 6 A/T) на момент продажу склала 1 425 421,68 грн, з огляду на що перевіркою встановлено, що ціна реалізації транспортного засобу на 248 993,9 грн нижче його собівартості. Експертна оцінка транспортного засобу не проводилась.

Станом на 30.09.2023 обліковується дебіторська заборгованість ТОВ «Аллюр Оіл» по розрахункам з фізичною особою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в сумі 1 411 713,34 грн.

Звідси перевіркою сформульовано висновок про те, що ТОВ «Аллюр Оіл» порушено п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання за травень 2023 в сумі 49799,00 грн.

Позивач не заперечує встановлених перевіркою обставин купівлі і подальшого продажу автомобіля. Натомість представник позивача зазначає, що до перевірки Товариством надавалися пояснення від 05.05.2025, а до суду - Бухгалтерська довідка №1 від 30.05.2025 ТОВ «Аллюр Оіл» (т. 15 а.с. 50), де зазначено, що у 2022 році для потреб Товариства було придбано 2 авто у ТОВ "Компанія "Про Лайн" (код 36865135) згідно з договорами купівлі-продажу:

- від 09.08.2022 - Toyota RAV4, 2.0, Direct Shift CVT, 2WD комплектація Live - (видаткова накладна №PLK0000089 від 09.08.2022) на загальну суму 1 097 744,00 грн, у т.ч. ПДВ - 182 957,33 грн (сума без ПДВ 914 786,67 грн),

- від 14.09.2022 - Toyota Land Cruiser 150, 4.0 Dual VVT-i, 6 А/Т, комплектація Comfort+, колір авто: білий глянець (04) (видаткова накладна №PLK0000058 від 14.09.2022) на загальну суму 1710506,02 грн, у т.ч. - ПДВ 285 084,34 грн (сума без ПДВ - 1 425 421,68 грн).

При оприбуткуванні основних засобів була допущена бухгалтерська помилка, а саме - відображено надходження не вірною датою та не відображення в регістрах бухгалтерського обліку операцій по введенню в експлуатацію автомобілів. Відповідно до Національних стандартів бухгалтерського обліку амортизація нараховується з моменту корисного використання ОЗ. Допущені помилки призвели до некоректного відображення обліку основних засобів та завищення фінансового результату до оподаткування на суму ненарахованої амортизації. Як слід, фінансова звітність за 2022 та 2023 роки була подана некоректна. Виправлення помилок під час перевірки заборонено. Суми в фінансовій звітності будуть відкориговані в сторону зменшення фінансового результату до оподаткування на суму амортизації.

У подальшому було здійснено реалізацію цих автівок:

- 16.05.2023 - Toyota Land Cruiser 150, 4.0 Dual VVT-i, 6 А/Т, комплектація Comfort+, колір авто: білий глянець (04) на користь ОСОБА_1 , 3683706637, неплатник ПДВ (видаткова накладна №430 від 16.05.2023 на загальну суму 1 411 713,34 грн, у т.ч. ПДВ - 235 285,56 грн (зареєстрована податкова накладна №24 від 16.05.2023, виписана на неплатника),

- 16.08.2023 - Toyota RAV4, 2.0, Direct Shilt CVT, 2WD комплектація Live на користь неплатника ПДВ (видаткова №3 від 16.08.2023 на загальну суму 1 100 000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 183 333,33 грн) (зареєстрована податкова накладна №3 від 16.08.2023, виписана на неплатника).

Також позивач в бухгалтерській довідці №1 від 30.05.2025 надав пояснення з приводу сум придбання та реалізації з урахуванням суми амортизації:

- Toyota RAV4 (вартість придбання без ПДВ - 914 786,67 грн) / (термін корисного використання 12 х 5) 60 = 15 246,44 - сума амортизації за 1 місяць. Авто введено в експлуатацію 09.01.2023, тобто загальна сума амортизації, яка згідно із законодавством повинна нараховуватися, становить 121 971,52 грн (15246,44 х 8 міс. використання). Звідси - залишкова вартість - 792 815,15 грн (придбання без ПДВ 914 786,67 сума амортизації 121 971,52),

- Toyota Land Cruiser 150 (вартість придбання без ПДВ - 1 425 421,68) / (термін корисного використання) 60 = 23 757,03 грн - сума амортизації за 1 місяць. Авто введено в експлуатацію з 14.09.2022, тобто загальна сума амортизації, яка згідно із законодавством повинна нараховуватися становить 190 056,23 грн = (23 757,03 в міс. х 8 міс.). Звідси - залишкова вартість - 1 235 365,45 грн (1425421,68 190 056,23).

Підсумовуючи вищевикладені пояснення, представник позивача вважає, що потрібно брати до уваги амортизовану вартість авто та робити розрахунки від залишкових вартостей авто.

Однак суд такі судження представника позивача визнає помилковими з урахуванням наступного.

Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначає стаття 44 ПК України.

Згідно з пунктом 44.1 цієї статті, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацом першим пункту 44.6 статті 44 ПК України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з приписами пункту 44.7 статті 44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Відповідно до ч. 1 п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Ці норми ПК України кореспондуються з нормою частини другої статті 74 КАС, згідно з якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наведені норми вимагають наявність документів на час складення податкової звітності, встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила - виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вони є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Отже, платник податків не може посилатися в судовому процесі як на підтвердження показників, що відображені ним у податковій звітності, на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18.

Відповідно до п. 50.2 ст. 50 ПК України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Як встановлено судовим розглядом, позивач на заперечує обставин купівлі та подальшого продажу автомобіля Toyota Land Cruiser 150 неплатнику ПДВ, встановлених податковою перевіркою. Водночас представник позивача посилається на обставини допущення бухгалтерської помилки внаслідок невідображення Товариством в регістрах бухгалтерського обліку операцій із введення в експлуатацію автомобіля, на підтвердження чого представник позивача надав бухгалтерську довідку №1 від 30.05.2025.

Однак з огляду лише на обставини того, що операція з продажу вказаного автомобіля була здійснена Товариством ще 16.05.2023, за фактом чого Товариством було зареєстровано податкову накладну №24 від 16.05.2023 (т. 7 а.с. 209), тоді як Акт перевірки складений 19.05.2025, суд не приймає до уваги бухгалтерську довідку №1 від 30.05.2025 (т. 15 а.с. 50), оскільки, як зазначалося вище, платник податків не може посилатися в судовому процесі на підтвердження показників, які відображені ним у податковій звітності, на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки.

Тож висновок податкової перевірки з приводу порушення Товариством п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ за травень 2023 року на суму 49799,00 грн за рахунок реалізації автомобіля нижче собівартості (стор. 53 Акту перевірки), суд визнає цілком обґрунтованим.

Водночас суд визнає необґрунтованим висновок перевірки з приводу заниження Товариством податкового зобов`язання з ПДВ за листопад 2020 на суму 231 172,00 грн, за грудень 2020 року на суму 108 997,00 грн, за січень 2021 року на суму 2 496,00 грн, за вересень 2022 року на суму 24 344,00 грн за рахунок реалізації пального нижче його собівартості.

Так перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з ПДВ рядка 4 «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України» (колонка Б) за період з 31.08.2020 по 30.09.2023 встановлено заниження задекларованого показника на 367 009,00 грн, у т.ч. за листопад 2020 року 231 172,00 грн, за грудень 2020 року 108 999,00 грн, за січень 2021 року 2 496,00 грн, за вересень 2022 року 24 344,00 грн.

За даними бухгалтерського обліку балансових рахунків 702 «Дохід від реалізації товарів», 902 «Собівартість реалізованого товару», на підставі яких сформовано звітність форми №2 «Звіт про фінансові результати» Товариства, встановлено, що за результатами діяльності Товариство отримало збитки від здійснення оптової торгівлі ПММ у зв`язку з реалізацією товару нижче собівартості.

Так, за 2020 рік сума доходу відповідно до бухгалтерського рахунку 702 «Дохід від

реалізації товарів» склала 13 794 102,00 грн, а собівартість реалізованого товару відповідно до бухгалтерського рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» склала 14 903 423,00 грн, різниця складає 1 109 321,00 грн.

За даними аналітичного обліку по бухгалтерському рахунку 281 «Товари на складі» в розрізі номенклатури товару, його кількості та вартості за період з 31.08.2020 по 31.12.2022 повністю відповідає бухгалтерському рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів».

Аналіз цін придбання та реалізації нафтопродуктів ТОВ «Аллюр Оіл» протягом 2020 2022 років (без ПДВ) здійснювався на підставі таких документів: головної книги, даних бухгалтерських рахунків 702 «Дохід від реалізації товарів», 902 «Собівартість реалізованих товарів», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 281 «Товари на складі», видаткових накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних.

Таким чином, як за висновком перевірки, ТОВ «Аллюр Оіл» не нараховано самостійно ПДВ на суму перевищення суми придбання над сумою реалізації, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ у розмірі 367 009,00 грн.

Тобто, податкове повідомлення-рішення №00079920701 стосується обставин не реєстрації Товариством податкових накладних, які платник мав зареєструвати на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188, 189 ПК України над фактичною ціною постачання.

Спростовуючи цей висновок, представник позивача стверджує, що при підрахунку суми перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання податковим органом були допущені помилки при підрахунку суми такого перевищення, на підтвердження обставин чого надав суду бухгалтерські довідки №1/1 від 27.06.2025, №2 від 27.06.2025, №3 від 27.06.2025, №4 від 27.06.2025 (т. 1 а.с. 58-74), де з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку наводить власні розрахунки сум перевищень, які відрізняються від сум, визначених Актом перевірки.

З посиланням на зміст п. 15 Порядку №1307 представник позивача зазначає, що у разі коли ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), то для того, щоб визначити потенційне перевищення бази оподаткування операцій з постачання товару потрібно дослідити кожну придбану партію товару та відповідно куди, коли, кому і за якою ціною реалізована кожна окрема партія товару. Бо якщо робити лише порівняльний аналіз доходів від реалізації товару (рах. 702 оборотно-сальдової відомості) та собівартість реалізованого товару в розрізі податкових періодів (рах.902 оборотно-сальдової відомості), то це призведе до недостовірних даних аналізу, оскільки оборотно-сальдові відомості містять дані по доходам та витратам (собівартість реалізованого товару) узагальнено за період, а не конкретно по партіям товару. Тобто є операції, які містять дохід та операції, які містять збиток. Але не зрозуміло яка конкретно операція дає позитивний або негативний результати від реалізації. Тому в бухгалтерському та в податковому обліках застосовується партійний метод придбання та реалізації товарів.

Навівши у позовній заяві порівняння сум, визначених податковим органом, та сум, порахованих позивачем партіями, представник позивача зазначив, що інформація у розрахунках позивача спирається на первинну бухгалтерську документацію, облікові дані бухгалтерського та податкового обліку, зареєстровані податкові накладні на придбання та реалізацію, зареєстровані акцизні накладні на придбання та реалізацію, картки рахунків, оборотно-сальдові відомості, головні книги та фінансову звітність Товариства.

Представник позивача просив суд також врахувати, що обчисленні суми ПДВ в Акті перевірки здійснені з обрахунку 20 % ПДВ, тоді як у деяких періодах потрібно застосовувати ставку 7 %, у зв`язку з чим вся сума ПДВ за вересень 2022 року по даних номенклатурних позиціях обчислена не вірно.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у цій площині, суд враховує обставини того, що позивач не заперечує деяких фактів продажу придбаних Товариством ПММ у ТОВ «Ронміл», ТОВ «Корденс», ТОВ «Імпекс Ойл» за ціною нижчою від ціни придбання. Натомість звертає увагу суду на помилковий метод обрахунку контролюючим органом сум такого заниження.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Згідно з п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 №1307, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / звичайна ціна / балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

Всупереч наведеному, як свідчить зміст Акту перевірки (стор. 51), контролюючий орган, здійснюючи порівняльний аналіз доходів від реалізації товару та собівартості реалізованого товару керувався лише даними бухгалтерських рахунків 702 та 902.

При цьому, зазначаючи в Акті перевірки про те, що аналіз цін придбання та реалізації нафтопродуктів ТОВ «Аллюр Оіл» протягом 2020-2022 років здійснювався на підставі таких документів: головної книги, даних бухгалтерських рахунків 702 «Дохід від реалізації товарів», 902 «Собівартість реалізованих товарів», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 281 «Товари на складі», видаткових накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, контролюючий орган не наводить переліку видаткових накладних, податкових накладних чи хоча б реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, на підставі яких здійснювався обрахунок цін придбання та реалізації нафтопродуктів.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.11.2021 у справі №420/1878/19 за позовом ФОП до ГУДФС про визнання протиправними та скасування наказу, рішень, де касаційний суд зазначав про те, що детальне відображення в акті змісту виявлених порушень є обов`язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника; факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності. З огляду на це колегія суддів вважала слушними доводи позивача про те, що акт перевірки у розрізі означеного епізоду не містить чіткого викладу змісту податкових порушень з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків; в акті не зазначено, від яких саме контрагентів, коли, та за якими господарськими операціями було отримано передоплату за товар; посадовими особами контролюючого органу допущено арифметичні помилки при проведенні математичних розрахунків; суми податкових зобов`язань, зазначені в акті перевірки, та в податкових повідомленнях рішеннях, різняться, що вказує на неоднозначність та неточність їх нарахування.

На пропозицію суду представник відповідача 29.06.2026 надав додаткові пояснення (т. 17 а.с. 88-91) в частині спростування порушення стосовно не реєстрації податкових накладних у зв`язку з невірністю визначення ставки ПДВ від обсягу постачання пального, в яких обмежився лише констатацією факту, установленого перевіркою, з приводу того, що за результатами діяльності Товариство отримало збитки від здійснення оптової торгівлі ПММ у зв`язку з реалізацією товару нижче собівартості. Перевіркою встановлено, що у відповідних періодах (місяцях) база оподаткування операцій з постачання товару, нижче ціни придбання становила 20%.

Тож відповідач ніяким чином не спростував встановлених судовим розглядом обставин аналізу під час проведення перевірки цін придбання та реалізації нафтопродуктів ТОВ «Аллюр Оіл» протягом 2020-2022 років лише на підставі даних бухгалтерських рахунків 702 та 902, без аналізу документів первинної бухгалтерської звітності (видаткових та податкових накладних) по кожній з операцій.

Відсутність такого аналізу позбавляє суд можливості самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника з ПДВ, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення №00079890701 у відповідній частині підлягає скасуванню без визначення судом належної до сплати Товариством суми грошового зобов`язання за цим епізодом.

Окрім того суд звертає увагу на приписи пункту 82 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України у первісній редакції, яким було запроваджено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів та скрапленого газу, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, на які згідно з пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу встановлено ставку акцизного податку у розмірі 0,00 євро за 1000 літрів, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.

Законом України від 21.09.2022 №2618-IX «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 30.09.2022, знижена ставка ПДВ у розмірі 7%, яка була введена з 17.03.2022 на період дії воєнного стану, і була згодом скасована 01.07.2023.

Незважаючи на те, що операції з постачання ПММ у спірному епізоді мали місце, крім іншого у вересні 2022 року, тобто під час запровадженого пільгового режиму оподаткування ПДВ за ставкою 7%, нарахування суми заниження податкового зобов`язання за наслідками реалізації Товариством ПММ нижче собівартості контролюючий орган здійснив за ставкою 20%.

Усі вище перелічені порушення призвели, як вірно зазначає представник позивача, до невірного обрахунку відповідачем суми заниження задекларованого показника податкового зобов`язання з ПДВ на 367 009,00 грн, у т.ч. за листопад 2020 року 231 172,00 грн, за грудень 2020 року 108 999,00 грн, за січень 2021 року 2 496,00 грн, за вересень 2022 року 24 344,00 грн, у зв`язку з чим визначення платнику суми грошового зобов`язання податковим повідомленням-рішенням №00079890701 у відповідній частині суд також визнає протиправним.

При цьому суд так само, як і в попередньому випадку позбавлений можливості самостійно визначити суми грошових зобов`язань платника з ПДВ за вказані періоди з огляду на застосування контролюючим органом невірного методу обчислення у сукупності з обставинами застосування неналежної ставки ПДВ, що в результаті призвело до не відображення цих обставин у детальних розрахунках з ПДВ, які складалися під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Встановлені судом обставини протиправності висновків перевірки щодо визначення ставки ПДВ від обсягу постачання пального та щодо заниження платником податкового зобов`язання за наслідками реалізації Товариством ПММ нижче собівартості спростовує похідний від цього висновок перевірки стосовно обов`язку платника зареєструвати податкові накладні на суму такого заниження, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення №00079920701 підлягає скасуванню у повному обсязі.

Значна частина встановлених судом у цій справі обставини не була предметом аналізу під час проведення експертизи, призначеної постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Полтавській області майора юстиції Сергія Геращенка від 26.08.2025 №66/6/4-5875 про призначення судово-економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2023 за №72023170000000004 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 2051, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 1111 КК України, за наслідками проведення якої провідним науковим співробітником відділу економічних та товарознавчих досліджень Київського відділення ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Разумцевим В.В. 08.10.2025 був складений висновок №2659 судової економічної експертизи за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №72023170000000004 від 17.02.2023 (т. 15 а.с. 81-126), який представник позивача приєднав до матеріалів справи.

Тому посилання представника позивача на висновки у цій експертизі, як і на висновки судово-економічної експертизи №1-20/11/2025-се від 20.11.2025 (т. 15 а.с. 127-159), проведеної ТОВ «Дослідницький інформаційно-консультаційний центр» на замовлення ТОВ «Аллюр Оіл», суд визнає неприйнятними, а зазначені висновки неналежними доказами.

Крім цього суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 101 КАС України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Аналіз викладених вище норм процесуального закону вказує на те, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та з`ясування яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

При цьому, не можуть бути предметом висновку експерта питання правильності застосування норм права, вирішення яких віднесено до виключної компетенції суду.

Предметом спору у даній справі є, зокрема питання правильності нарахування платнику сум грошових зобов`язань за фактом формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками господарських операцій, реальність яких поставлена контролюючим органом під сумнів. Тож визначальним фактором для вирішення даної справи є питання права.

З огляду на це надані представником позивача висновки судово-економічних експертиз суд не бере до уваги.

Підсумовуючи все вищевикладене, на підставі наведених у даному рішенні висновків щодо обґрунтованості висновку податкової перевірки про безтоварність господарських взаємовідносин між ТОВ «Аллюр Оіл» та ТОВ «Ронміл», а також про заниження ТОВ «Аллюр Оіл» податкового зобов`язання з ПДВ за травень 2023 року на суму 49 799,00 грн за рахунок реалізації автомобіля нижче собівартості та невірного обрахунку відповідачем суми заниження задекларованого показника податкового зобов`язання з ПДВ, враховуючи детальні розрахунки з ПДВ та податку на прибуток (т. 15 а.с. 199-206, т. 17 а.с. 5, 91), суд формулює остаточний висновок щодо правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень в оскарженій їх частині, відповідно до якого суд визнає протиправним та скасовує:

- податкове повідомлення-рішення №00079870701 в частині збільшення ТОВ «Аллюр Оіл» суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, у розмірі 38 545 560,00 грн, з яких 30 836 448,00 грн (30 595 210,00 грн по ТОВ «Корденс» + 241 238,00 грн по ТОВ «Імпекс Ойл») за податковим зобов`язанням та 7 709 112,00 грн (25%) за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №00079880701 в частині висновку про завищення ТОВ «Аллюр Оіл» розміру від`ємного значення суми ПДВ за податковою декларацією №9277417916 від 19.10.2023 за вересень 2023 року на 3 901 031,00 грн (4 420 978,00 грн (49 799,00 грн (ПДВ за авто) + 406 261,00 грн (ПДВ по ТОВ «Ронміл») + 63 887,00 грн (ПДВ по ТОВ «Азарес» не оскаржене позивачем));

- податкове повідомлення-рішення №00079890701 в частині висновку про збільшення платнику суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 5271012,50 грн, з яких 4 216 810 грн - за основним платежем (4 371 109,00 грн (231 172,00 грн за ПД №9337512982 від 17.12.2020 + 108 997,00 грн за ПД №9369683614 від 19.01.2021 + 2 496,00 за ПД №9028104160 від 17.02.2021 + 1 421 821,00 грн за ПД №6214264477 від 19.10.2022 + 2 452 324,00 грн за ПД №9109106645 від 11.05.2023)) та 1 054 202,50 грн за штрафними санкціями (25%);

- податкове повідомлення-рішення №00079920701 у повному обсязі, яким до платника застосовано штрафні санкції за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 14 224,20 грн.

Відповідно решта вимог позову задоволенню не підлягає.

Тож позов у цілому слід задовольнити частково.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 30 280,00 грн, факт чого підтверджується платіжною інструкцією №11 від 26.11.2025 (т. 1 а.с. 56).

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням факту часткового задоволення позову позивач має право на відшкодування 2/3 витрат, понесених на сплату судового збору, тобто 20 186,66 грн, які слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллюр Оіл" у справі №440/16210/25 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.06.2025 №00079870701 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Аллюр Оіл" суми грошового зобов`язання за платежем "Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства" у розмірі 38 545 560,00 грн, з яких 30 836 448,00 грн за податковим зобов`язанням, 7 709 112,00 грн за штрафними санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.06.2025 №00079880701 в частині висновку про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Аллюр Оіл" від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за податковою декларацією №9277417916 від 19.10.2023 за вересень 2023 року на 3 901 031,00 грн;

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.06.2025 №00079890701 в частині висновку про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Аллюр Оіл" суми грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в сумі 5 271 012,50 грн, з яких 4216810,00 грн - за основним платежем, 1 054 202,50 грн за штрафними санкціями;

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12.06.2025 №00079920701 у повному обсязі.

6. В решті вимог позов залишити без задоволення.

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллюр Оіл" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області частину судових витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 20 186 (двадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн 66 коп.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аллюр Оіл" (код ЄДРПОУ 43779768; проїзд Галузевий, 70, м. Кременчук, Полтавська область, 39600).

Відповідач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.08.2026.

Суддя Є.Б. Супрун