Ухвала суду № 139089546, 17.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/10405/26

У Х В А Л А

з питань розстрочення виконання судового рішення

17 серпня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Овдіюк В.А.,

за участю:

заявник (відповідач) не прибув,

представник позивача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у справі № 380/10405/26 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення у справі № 380/2274/24, у якій просить надати розстрочку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 року у справі № 380/10405/26 на строк 12 місяців.

Встановити наступний графік щомісячного погашення податкового боргу рівними частинами:

Серпень 2026 3 605,98 грн,

Вересень 2026 3 605,98 грн,

Жовтень 2026 3 605,98 грн,

Листопад 2026 3 605,98 грн,

Грудень 2026 3 605,98 грн,

Січень 2027 3 605,98 грн,

Лютий 2027 3 605,98 грн,

Березень 2027 3 605,98 грн,

Квітень 2027 3 605,98 грн,

Травень 2027 3 605,98 грн,

Червень 2027 3 605,98 грн,

Липень 2027 3 606,01 грн.

Заява обґрунтована тим, що з 2022 року ОСОБА_1 мобілізований та проходить військову службу у Збройних Силах України, що позбавило його можливості вести підприємницьку діяльність та отримувати дохід від оренди земельної ділянки. На утриманні заявника перебувають двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Основним джерелом доходу сім`ї є грошове забезпечення військовослужбовця, значна частина якого витрачається на забезпечення життєдіяльності дітей. Одноразове стягнення суми боргу призведе до вкрай скрутного матеріального становища родини та залишить дітей без належного прожиткового мінімуму.

Представник позивача подав заперечення на заяву про розстрочення виконання судового рішення від 28.07.2026 (вх. № 66269), у якому зазначає, що інформація викладена у заяві про відстрочення виконання рішення суду не може вважатись обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Просить відмовити у задоволенні заяви.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду заяви.

Відповідач (заявник) у судове засідання не з`явився, подав клопотання від 11.08.2026 (вх. № 71167) про розгляд заяви без його участі.

Згідно з ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

За таких обставин суд вважає, що заяву можливо розглядати за відсутності сторін у справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

При прийнятті ухвали суд виходив з такого.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 21.07.2026 № 380/10405/26 позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, ЄДРПОУ 43968090) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнив повністю, стягнув з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) до бюджету податковий борг у розмірі 43 271 (Сорок три тисячі двісті сімдесят одна) гривня 77 копійок.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

З аналізу викладених норм убачається, що нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Поряд з цим, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Така позиція суду кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 03.06.2021 по справі № 9901/598/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.10.2019 по справі № 810/4643/18 зазначив, що нормами КАС України не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.06.2019 у справі №800/203/17, згідно з якими підставою для застосування правил ст. 378 КАС України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відтак, всі ці обставини мають бути доведеними та підтвердженими документально.

У постанові від 11.12.2018 у справі №2а-9247/10/0570 Верховний Суд погодив висновок суду апеляційної інстанції про наявність обставин, що перешкоджають належному виконанню судового рішення та визнав можливим відстрочити виконання постанови суду першої інстанції строком на 12 місяців. При цьому, обставиною, що перешкоджала належному виконанню судового рішення, визнано скрутне фінансово-економічне становище підприємства-боржника та наміри погашення заборгованості в майбутньому, оскільки підприємство планувало вжиття заходів для отримання прибутку, необхідного, зокрема, для реалізації обов`язків щодо виконання судового рішення.

Таким чином, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

Враховуючи викладені приписи законодавства та висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є процесуальними засобами, які суди застосовують у виключних випадках, у тому числі, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення; ці процесуальні засоби застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення в подальшому стане взагалі неможливим.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що заява про розстрочення виконання судового рішення має бути підтверджена відповідними доказами.

Так, в обґрунтування заяви зазначено, що заявник з 2022 року перебуває на військовій службі за контрактом, що підтверджується довідкою від 22.07.2026 № 116/946, та у заявника на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей.

Проте, заявник до заяви про відстрочення виконання судового рішення не надав належних доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення суду, доказів, з яких можливо встановити його матеріальне становище.

На підставі вищевикладеного, оскільки заявник на надав доказів на підтвердження всіх обставин, якими він обґрунтував заяву про розстрочення виконання судового рішення, у суду відсутня можливість встановити наявність об`єктивних обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, з огляду на що, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений 19.08.2026.

Суддя Кедик М.В.