Ухвала суду № 139088755, 17.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/54144/25-к

Провадження № 1-кп/761/2422/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва кримінальне провадження №62025000000000912 від 04.09.2025 року по обвинуваченню

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, народний депутат України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014 №1689-VII) КК України, ч. 2 ст. 111 КК України, ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VIIІ) КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження №62025000000000912 від 04.09.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014 №1689-VII) КК України, ч. 2 ст. 111 КК України, ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VIIІ) КК України.

Прокурор просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 без визначення застави, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Уважає, що продовжують існувати ризики переховування ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також у своєму клопотанні прокурор посилається на вірогідність можливості знищення, спотворення, приховування будь - яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин, також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується. Крім того, вказав, що ОСОБА_7 може здійснювати незаконний вплив на потерпілого, інших осіб у кримінальному провадженні з урахуванням обсягу обвинувачення, в умовах воєнного стану.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_7 заперечували з приводу задоволення клопотання, уважають, що може бути застосований більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, з урахуванням тривалості перебування під вартою ОСОБА_7 . Вказали, що обвинувачення необґрунтоване, а наведені прокурором докази є недопустимими. Ризики неналежної процесуальної поведінки відсутні, а наведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, з урахуванням особи ОСОБА_7 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, являється народним депутатом України, має міцні сімейні, соціальні зв`язки, сприяв завданням ГУР МО України, не вчиняє будь яких дій, направлених на перешкоджання кримінальному провадженню. Також вказали, що за час перебування ОСОБА_7 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» його стан здоров`я суттєво погіршився. За таких обставин поставили питання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Одночасно посилаються на ч.2 ст. 26 КПК України ЗУ «Про статус народного депутата», відповідно до якої повноваження народного депутата та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Просили врахувати, що листом ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 08.07.2026 №09/1088-26/1092Ад за підписом виконувача обов?язків начальника установи ОСОБА_8 офіційно повідомлено: чинним законодавством не передбачено повноважень адміністрації установи щодо забезпечення участі особи, яка тримається під вартою, у пленарних засіданнях Верховної Ради України, засіданнях її комітетів чи інших органів парламенту, а також щодо організації її доставлення за межі установи.

Таким чином, склалася ситуація, за якої суд своєю ухвалою, що набрала законної сили, визнав необхідність забезпечення реалізації моїх депутатських повноважень; державна установа офіційно підтвердила відсутність правового механізму виконання цієї ухвали; відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов?язковим до виконання, а держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку.

Отже, судове рішення, ухвалене на захист конституційних повноважень народного депутата, є об?єктивно невиконуваним у межах чинного запобіжного заходу. Єдиним законним способом усунення цього правового глухого кута та виконання приписів статті 129-1 Конституції України є зміна запобіжного заходу на такий, що не пов?язаний із триманням під вартою.

Заслухавши сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, які є в розпорядженні суду, суд дійшов такого висновку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 червня 2026 року продовжено строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до 06 серпня 2026 року включно.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов`язків, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як убачається з обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

-ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII, - державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України;

-ч. 2 ст. 111 КК України, - державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду державній та інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану;

-ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIII), - заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

При вирішенні питання про продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд дійшов висновків, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, що на даний час не зменшилися та не змінилися, з урахуванням особливої тяжкості інкримінованих злочинів, зокрема, проти основ національної безпеки України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , тяжкості покарання, яке загрожує в разі визнання винним.

Такі висновки також ґрунтуються на відомостях, що ОСОБА_7 має зв`язки поза межами території України, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, зокрема проти основ національної безпеки України, в умовах воєнного стану. Одночасно на даній стадії існує ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків з огляду також на обсяг обвинувачення, розміру інкримінованої шкоди, у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, відносин, які склалися згідно формулювання обвинувачення.

Суд враховує особу обвинуваченого, який є народним депутатом України, має на утриманні неповнолітніх дітей, що свідчить про наявність у нього підтверджених міцних сімейних, соціальних зв`язків, проте такі дані не є достатньо вагомими для переважання встановлених ризиків. Одночасно під час розгляду клопотання не наведені такі фактичні дані та обставини, які б забезпечували належну процесуальну поведінку обвинуваченого без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії кримінального провадження. Такі дані не підтверджують також доводи клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Суд також враховує відсутність відомостей про неможливість за станом здоров`я подальшого перебування під вартою, відсутність належних гарантій, які б переважали встановлені ризики. Одночасно сторона захисту на підтвердження доводів про незадовільний стан здоров`я ОСОБА_7 як самостійної підстави для зміни запобіжного заходу не навела таких вагомих медичних даних, а наведені - не можуть слугувати тому підставою.

Щодо доводів про неможливість здійснення депутатських повноважень представником суд уважає, що вони не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу, заявлене прокурором клопотання в межах кримінального провадження не суперечить ст. 26 ЗУ «Про статус народного депутата».

Наведені обставини самі по собі не свідчать про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не є процесуальною підставою для зміни запобіжного заходу.

Суд зазначає, що обрання та продовження запобіжного заходу здійснюється виключно на підставах та в порядку, визначених КПК України, а вирішальним критерієм є наявність або відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів. Відсутність законодавчо визначеного механізму реалізації окремих повноважень народного депутата під час перебування під вартою не є самостійною підставою для звільнення особи з-під варти чи зміни запобіжного заходу.

За таких обставин наведені стороною захисту доводи в їх сукупності не спростовують висновку суду про подальше існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не свідчать про можливість досягнення мети запобіжного заходу шляхом застосування до ОСОБА_7 особистого зобов`язання чи іншого більш м`якого запобіжного заходу. Відтак підстав для зміни запобіжного заходу суд не убачає.

З урахуванням наведених обставин суд вважає, що на даній стадії судового розгляду ступінь ризиків не зменшився, запобігти встановленим ризикам можливо виключно лише шляхом продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що свідчать наведені дані про обвинуваченого, вагомість розміру інкримінованої шкоди, тяжкість кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення встановлених ризиків, зокрема домашній арешт, передача на поруки чи застава. Суду не надано будь-яких фактичних даних про стан здоров`я ОСОБА_7 , які б свідчили про суттєве зменшення чи зникнення раніше встановлених ризиків, встановлених ст. 177 КПК України, неможливість перебування в умовах установи ДУ «Київський слідчий ізолятор».

При цьому ОСОБА_7 отримує доступ до необхідної медичної допомоги.

Згідно ч.6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437 - 442 КК України.

Отже, враховуючи обсяг обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, в умовах воєнного стану, розмір інкримінованої шкоди, з урахуванням даних про існування реальних ризиків незаконного впливу на потерпілого, інших осіб у кримінальному провадженні, з урахуванням відносин, які склалися, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, даних, що характеризують особу, застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, підстави для зміни запобіжного заходу не встановлені.

Доводи сторони захисту про відсутність вагомих даних на підтвердження вини ОСОБА_7 та обґрунтованості обвинувачення є передчасними з огляду на стадію судового розгляду, в якій фактичні дані ще не досліджувалися судом.

Керуючись ст.ст.177, 199, 201, 309 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою визначити строком до 14 вересня 2026 року включно.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів із дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошений 22 липня 2026 року о 15.00 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_3

Суддя ОСОБА_2