Рішення № 139088655, 18.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12474/26

2/760/15644/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю - «Страхова група "ОБЕРІГ"», представник позивача - Григор?єв Валерій Васильович, до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу),

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Представник Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ОБЕРІГ» - Григор?єв Валерій Васильович звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у розмірі 11096,07 грн, з яких: 7000,00 грн - компенсація 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування; 941,86 грн - інфляційні втрати; 2867,21 грн - пеня; 287,00 грн - три відсотки річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.07.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу HYUNDAI SANTA FE (державний номер НОМЕР_1 ) під керуванням відповідача та транспортного засобу «Богдан» E7010 (державний номер НОМЕР_2 ). Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. В судовому порядку відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача як водія транспортного засобу HYUNDAI SANTA FE була забезпечена позивачем за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № EP-214590622. На виконання умов договору та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач сплатив потерпілій третій особі страхове відшкодування за пошкоджений транспортний засіб «Богдан» у розмірі 14 000,00 грн. Зазначений поліс страхування було укладено із застосуванням пільги у розмірі 50 відсотків страхового платежу на підставі п. 13.2 ст. 13 Закону № 1961-IV, оскільки страхувальником за полісом є особа зі статусом пенсіонера. Оскільки пільга надається за умови особистого керування транспортним засобом страхувальником, а під час ДТП автомобілем керував відповідач, який не є страхувальником, позивач на підставі п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону № 1961-IV набув право вимоги до відповідача щодо компенсації 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування в сумі 7 000,00 грн. 24.10.2024 позивачем було направлено відповідачу досудову вимогу, яка повернулася без вручення, а сума боргу сплачена не була. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, керуючись ст. 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, позивач за період з 30.10.2024 по 12.03.2026 нарахував інфляційні втрати, пеню та три відсотки річних. Позивач також заявив до стягнення понесені судові витрати та зазначив, що не заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та ухвалення заочного рішення у разі відсутності представника.

ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 13 травня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вказаною вище ухвалою відповідачу встановлено строк п`ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Ухвала про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання. Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

13 травня 2023 року між ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» (Страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № EP-214590622) щодо забезпечення транспортного засобу «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі строком дії з 14 травня 2023 року по 13 травня 2024 року включно.

Як вбачається з Полісу № EP-214590622, ОСОБА_2 є пенсіонером.

11 липня 2023 року о 20:20 год. у м. Києві по бул. Чоколівському, 50/2, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля «Hyundai Santa Fe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та тролейбуса «Богдан», бортовий номер НОМЕР_2 , який належить ФІЛІЇ КП «КИЇВПАСТРАНС» «ТРОЛЕЙБУСНЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ДЕПО № 3».

Внаслідок вказаної ДТП транспортному засобу (тролейбусу) «Богдан» (бортовий номер 3373), який належить КП «КИЇВПАСТРАНС» (ТРЕД № 3), було завдано механічних пошкоджень.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 31 серпня 2023 року у справі № 760/16807/23, яка набрала законної сили 12 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

11 вересня 2023 року потерпіла особа - ФІЛІЯ КП «КИЇВПАСТРАНС» «ТРЕД № 3» в особі представника звернулася до ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно з Актом огляду транспортного засобу від 17 липня 2023 року та Калькуляцією ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», вартість відновлювального ремонту пошкодженого тролейбуса «Богдан» з урахуванням фізичного зносу склала 14 632,30 грн.

06 жовтня 2023 року ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» складено Страховий акт № 44162/1, згідно з яким подію визнано страховим випадком та затверджено виплату страхового відшкодування в розмірі 14000,00 грн.

На виконання умов договору та вимог закону, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» перерахувало на рахунок ФІЛІЇ КП «КИЇВПАСТРАНС» «ТРЕД № 3» страхове відшкодування в сумі 14000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 22572 від 06 жовтня 2023 року.

21 жовтня 2024 року ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» направило на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу вих. № 44162/1 про сплату в порядку регресу 50 % виплаченого страхового відшкодування в розмірі 7000,00 грн у семиденний строк. Направлена вимога повернулася на адресу відправника 14 листопада 2024 року у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Станом на день розгляду справи відповідач ОСОБА_1 суму регресної вимоги у розмірі 7000,00 грн позивачу не сплатив.

На момент звернення з цим позовом позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 287,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 941,86 грн за період з 30 жовтня 2024 року по 12 березня 2026 року, а також пеню в розмірі 2867,21 грн. Вказані суми відображені в розрахунку позивача.

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У даній справі застосуванню підлягає Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1961-IV).

Цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з пунктами 34.1, 34.2 статті 34 Закону № 1961-IV страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35 Закону № 1961-IV).

Відповідно до пунктів 36.1, 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як вбачається з пункту 13.2. статті 13 Закону № 1961-IV, розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Згідно з пунктом 38-1.1. статті 38-1 Закону № 1961-IV у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Судом встановлено, що між позивачем ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» та ОСОБА_2 , який є пенсіонером, було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліс № EP-214590622) із застосуванням 50-відсоткової пільги щодо сплати страхового платежу на підставі п. 13.2 ст. 13 Закону № 1961-IV.

Згідно з приписами п. 13.2 ст. 13 Закону № 1961-IV вказана пільга надається виключно за умови особистого керування відповідним транспортним засобом страхувальником, який належить до визначених у цьому пункті пільгових категорій громадян.

Як убачається з матеріалів справи та постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 31.08.2023 у справі № 760/16807/23, під час ДТП 11.07.2023 автомобілем «Hyundai Santa Fe» керував відповідач ОСОБА_1 , який не є страхувальником за полісом № EP-214590622 та особа якого не підпадає під умови надання пільги за п. 13.2 ст. 13 Закону № 1961-IV.

За змістом п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону № 1961-IV, якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну з порушенням умов, передбачених п. 13.2 ст. 13 цього Закону, особа, відповідальна за шкоду, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором та сплатив потерпілій особі (ФІЛІЇ КП «КИЇВПАСТРАНС» «ТРЕД № 3») страхове відшкодування в розмірі 14000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 22572 від 06.10.2023.

Отже, у позивача виникло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми компенсації в розмірі 50 % від виплаченої суми, що становить 7000,00 грн. Ця вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені суд зазначає таке.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач у визначений у досудовій вимозі строк належним чином не виконав обов`язок щодо сплати 7 000,00 грн компенсації, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 941,86 грн та 3 % річних у розмірі 287,00 грн за період з 30.10.2024 по 12.03.2026.

Щодо вимоги про стягнення пені в розмірі 2 867,21 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України пеня за порушення грошового зобов`язання може нараховуватись виключно у випадках, встановлених договором або законом.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем (водієм, який вчинив ДТП) виникли поза межами прямого договору (з закону - в порядку компенсації/регресу за п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону № 1961-IV). При цьому Закон № 1961-IV не містить норми, яка передбачала б відповідальність відповідального за шкоду водія у вигляді пені перед страховиком за несвоєчасне виконання компенсаційного обов`язку за п. 38-1.1.

Посилання позивача на цивільно-правову відповідальність боржника за затримку розрахунку обґрунтовує застосування саме ст. 625 ЦК України (інфляційні втрати та 3 % річних), тоді як підстави для нарахування пені у даному випадку відсутні. У зв`язку з цим позовна вимога про стягнення пені в сумі 2 867,21 грн задоволенню не підлягає.

VІ. Розподіл судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Водночас позивач просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у сумі 8022,50 грн.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду наступні докази: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 04/26 від 09.02.2026 року, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ТДВ «СТРАХОВА ГРУПА ОБЕРІГ»; копію Акта прийому-передачі наданих послуг № 44162/1 від 13 березня 2026 року; попередній орієнтований розрахунок судових витрат на правову допомогу; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3

Вартість наданих послуг з правової допомоги становить 8022,50 грн. При цьому, відповідно до частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано заяви про зменшення витрат на правничу допомогу, а також не доведено неспівмірності витрат із наданим адвокатом обсягом послуг, складністю справи чи її значенням для сторін. З огляду на характер правовідносин, обсяг підготовлених процесуальних документів та відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим, співмірним із предметом позову.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача частково на 74,16% (8228,86 грн із заявлених 11096,07 грн), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1974,44 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5949,49 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 19, 81, 141, 142, 258-260, 263-265, 267, 274-279, 435 ЦПК України, статтями 15, 16, 22, 549, 551, 625, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю - «Страхова група "ОБЕРІГ"», представник позивача - Григор?єв Валерій Васильович, до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю - «Страхова група "ОБЕРІГ"» грошові кошти в розмірі 8228 (вісім тисяч двісті двадцять вісім) гривень 86 копійок, з яких: 7000,00 грн. - 50 % суми виплаченого страхового відшкодування, що підлягає оплаті в порядку регресу; 941,86 грн. - інфляційні втрати; 287,00 грн. - три відсотки річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю - «Страхова група "ОБЕРІГ"» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1974 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят чотири) гривень 44 копійки та витрати на правничу допомогу у розмірі 5949 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 49 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 18.08.2026.

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ», адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд.14, ЄДРПОУ 39433769.

Представник позивача: Григор?єв Валерій Васильович, адреса: 43016, Волинська обл, м. Луцьк, вул. Данила Галицького, буд.14, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Головуюча суддя Н.В. Сердюк