Ухвала суду № 139088621, 13.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22759/26

1-кс/760/10917/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду м. Києва клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 10.08.2026 до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12026100090001811 у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької обл., громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування якого вказано наступне.

Слідчим відділом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12026100090001811 від 10.08.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

11.08.2026 органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Маріуполя Донецької обл., громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому, про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 10.08.2026 приблизно о 17:40 годин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності потерпілій ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, спрямований на умисне знищення майна, шляхом підпалу, а саме приміщення квартири в якій проживає ОСОБА_8 , з метою заподіяння майнової шкоди останній.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, ОСОБА_5 , перебуваючи в коридорі квартири АДРЕСА_3 , біля вхідних дверей праворуч, помітив, що на тумбочці розташованій праворуч від вхідних дверей, знаходяться спиртовмісні, легкозаймисті засоби індивідуальної гігієни та парфуми. Після чого, ОСОБА_5 усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, керуючись єдиним злочинним умислом, спрямованим на умисне знищення майна, шляхом підпалу, підійшов тумбочки та розбивши декілька парфумів, почав виливати вміст на легкозаймисті матеріали та як рушник, а також на стіну, розташовану за тумбочкою.

В продовження своїх протиправних дій, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не зважаючи на оточуючих, дістав з кишені свого одягу заздалегідь заготовлені предмети, а саме запальничку та тримаючи в руках флакон для волосся, випускаючи із флакону легкозаймисті матеріали, підпалив їх, спрямувавши при цьому вогонь на раніше облитий іншими легкозаймистими матеріалами рушник та стіну, внаслідок чого зайнялося полум`я, чим умисно здійснив підпал квартири за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок чого відбулось загоряння вказаної квартири, в ході якого вогнем було пошкоджено особисте майно та вищевказану квартиру, що належить на праві власності потерпілій ОСОБА_7 , чим спричинено останній матеріальної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, тобто умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Так, 10.08.2026 (фактичний час затримання 18:15 год. 10.08.2026) ОСОБА_5 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, 11.08.2026 останньому повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке класифіковано як тяжкий злочин, тобто діяння, за вчинення якого санкцією статті передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років позбавлення волі.

Звертаючись з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою органом досудового розслідування враховано, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, також її тяжкість, не є самостійною підставою утримання особи під вартою, проте викладені у підозрі відомості у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, суворість передбаченого покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі доведення його провини в суді, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

На теперішній час виникла об`єктивна необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам вчинення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194, 199 КПК України, є наявність обґрунтованих підозр у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 2 ст. 194 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави звернутися з клопотанням до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може спробувати здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризиком того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він зник із місця вчинення злочину та намагався уникнути кримінальної відповідальності.

Крім цього, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, з 05:30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі. Частина території України є тимчасово окупованою. Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією. Вказана обставина впливає на можливість контролю безперешкодного пропуску осіб через кордон із країною агресором, з якою можливість обміну інформацією в порядку міжнародного співробітництва унеможливлена.

Крім того, ОСОБА_5 , без визначеного місця проживання га території міста Києва, уродженець Донецької області, м. Маріуполь, із реєстрацією в АДРЕСА_1 , які наразі тимчасово під окупацією ворога, що свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного місця реєстрації та проживання на території України, та може переховуватись на тимчасово окупованій території.

Також, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження продовжується проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на всебічне та повне встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вживаються розшукові заходи, які націлені на встановлення та вилучення всіх знарядь злочину та інших речових доказів, які можуть містити на собі відомості, які у свою чергу можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_5 , зможе вчинити дії щодо їх знищення, спотворення або приховування, що є ризиком, який передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані останньому кримінальне правопорушення, може здійснити дії, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, з метою зміни показань або безпідставної відмови від них, може незаконно впливати на свідків, та експерта, знаючи їх анкетні дані та адреси роботи і проживання, шляхом тиску, підбурювання, вмовляння, залякування чи підкупу, що буде перешкоджанням здійсненню об`єктивного досудового розслідування, як цього вимагають норми кримінально процесуального законодавства України.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного КПК України (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Щодо ризику впливу на експертів у провадженні, орган досудового розслідування виходить з того, що висновки судових експертиз, які є одним із ключових доказів, можуть бути знівельовані або ж знецінені у разі впливу на експерта у кримінальному провадженні задля винесення недостовірного висновку або ж та надання заздалегідь узгоджених свідчень на користь певних осіб. При цьому, органом досудового розслідування зазначено відомості відносно експертиз, які перебувають на виконання у зазначеному кримінальному провадженні, у тому числі тих, проведення яких є обов`язковим.

Ризиком того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що, перебуваючи на волі, останній може вчинити інший корисливий злочин для забезпечення своїх майнових потреб та швидкого збагачення, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , немає місця постійного проживання, працевлаштування чи збережених грошових коштів, що підтверджується способом його життя та соціально-побутового стану, а також вчиняти дії спрямовані на пошкодження майна шляхом підпалу.

Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід. Заявлені ризики на даний час виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 , так як не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесності поведінки останнього.

Крім того, під час вирішення питання про наявність та дійсне існування ризиків у даному кримінальному провадженні на теперішній час, необхідно наголосити на тому, що саме поняття, яке покладається в основу обґрунтування ризику, передбаченого кримінальним процесуальним законодавством України, у даному випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності. Також, вказане поняття знайшло своє відображення в практиці Європейського суду з прав людини в частині розкриття його змісту, а саме ризики - це вірогідність настання в майбутньому відповідних фактичних обставин.

Отже, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності того, що підозрюваний вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати проведенню всебічного та об`єктивного досудового розслідування у встановлені КПК України строки або ж створити загрозу інтересам суспільства.

Крім цього, ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, можливо прийти до висновку, що менш суворі запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, взяття на поруки, застави чи домашнього арешту

не є та не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам, оскільки лише перебування ОСОБА_5 , під вартою зможе забезпечити запобіганню: можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищенню, схову або спотворенню будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне провадження, а також не зможуть забезпечити виконанню покладених на підозрюваного обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

При обранні підозрюваному ОСОБА_5 , запобіжного заходу також необхідно врахувати та звернути увагу на особу останнього, який

не одружений, не має міцних соціальних зв`язків, його вік, майновий стан, обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, характер вчинення яких свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі, до норм закону, а також до цінності людського життя, особистого майна та її недоторканості, а саме вчинення тяжкого злочину, який має надзвичайно високий ступінь зумовлений наслідками не лише для конкретної особи, а і для суспільства в цілому. Наявність у кримінальному провадженні реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, а також те, що кримінальне правопорушення вчинене проти майна особи, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїми рішеннями повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, при визначені суми застави відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно, з корисливих мотивів, учиненому в умовах воєнного стану.

За таких обставин, на думку органу досудового розслідування розмір застави ОСОБА_5 , необхідно встановити у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки менша застава не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину покладених на неї обов`язків. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із відповідним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджуються належними доказами. Просила клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави для категорії тяжких злочинів, оскільки вважали підозру необґрунтованою, а ризики, викладені у клопотанні - безпідставними.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні встановлено, що у слідчим відділом Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження відомості про яке внесені 10.08.2026 до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12026100090001811 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 194 КК України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

10.08.2026 о 18 годині 00 хвилин, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. ст. 208-211 КПК України.

11.10.2026 відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 , рапортом заст.нач СКП ВП № 1 Солом`янського УП ОСОБА_9 , протоколами огляду місця події від 10.08.2026, актом про пожежу ДСНС України від 10.08.2026, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколом огляду відеозапису від 11.08.2026, протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто в умисному пошкодженні майна, шляхом підпалу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, оскільки санкція ч. 2 ст. 194 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має молодий вік та задовільний стан здоров`я.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, а саме має постійне місце проживання, не одружений. З слів має неповнолітнього сина,який мешкає на тимчасово окупованій території, проте доказів на підтвердження даного факту суду не надано.

Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має середню освіту, офіційно не працевлаштований.

Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя зазначає, що даних про негативну репутацію підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано.

Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що ані стороною захисту, ані стороною обвинувачення не надано відомостей щодо майнового стану підозрюваного.

На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України встановлено, що підозрюваний раніше судимий, останній раз 12.12.2025 за вироком Солом`янського районного суду міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у сумі 17 000 гривень. Крім того, підозрюваного притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, обвинувальний акт спрямовано до Солом`янського районного суду міста Києва. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано.

Відповідно до вимог п. 11 ч.1 ст. 178 КПК України розмір майнової шкоди у даному кримінальному провадженні, на момент розгляду заявленого клопотання, -встановлюється.

На виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що наявний ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв`язку з його доступом до зброї.

Стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено умовах воєнного стану.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний не має постійного місця роботи та джерела прибутку, суспільно-корисною діяльністю не займається. Не можна залишити поза увагою і той факт, що підозрюваний раніше судимий, проте на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризиків, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості знищення або спотворення речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, а також незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.

Слідчий суддя, також, враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні тяжкого злочину проти власності, вчиненого в умовах воєнного стану, у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи встановлені у судовому підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, в даному випадку, під час дії воєнного стану слідчий суддя вбачає підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2026 року для працездатних осіб складає 3328 гривні.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що для визначення розміру застави, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, раціонально зіставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому слід мати на увазі, що, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, характер та зухвалість вчиненого тяжкого злочину, а також враховуючи особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров`я, мінімальні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема відсутність ризику летальності, що створює підозрюваний, слідчий суддя не вбачає виключність випадку задля виходу за межі визначеного ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави.

На переконання слідчого судді застава у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят), яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти, та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання мети та цілей застосування запобіжного заходу, визначених ч. 1 ч.177 КПК України.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, викладені у клопотанні.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб по 08 жовтня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з 18 години 00 хвилини 10 серпня 2026 року.

Встановити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: отримувач коштів: ДКСУ, м. Київ, код отримувача 26268059, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відлучатися із м. Київ без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 08 жовтня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1