Ухвала суду № 139088620, 12.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22746/26

1-кс/760/10905/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 03.06.2026 до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42026000000000718 у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з вищою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 Головного управління розвідки Міністерства оборони України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування якого вказано наступне.

Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42026000000000718 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.06.2026, в якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Київської області, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 Головного управління розвідки Міністерства оборони України,обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.

Досудовим розслідуванням установлено, що не пізніше травня 2026 року, в ході особистої розмови між громадянами України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , останній повідомив про свої наміри знайти роботу з бронюванням, так як, нещодавно виявив той факт, що знаходиться у розшуку ТЦК та СП та запитав у ОСОБА_7 чи не зможе останній допомогти із пошуком роботи. Вході розмови, ОСОБА_7 повідомив, що спробує дізнатися про працевлаштування до підприємства яке б мало змогу прийняти на роботу та забронювати останнього.

Надалі, більш точна дата та час, органом досудового розслідування не встановлені, але не пізніше травня 2026 року, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході особистої розмови з ОСОБА_7 повідомив останньому про механізм незаконного ухилення від військового призову під час мобілізації, який полягав у фіктивному працевлаштуванні до товариства з подальшим бронюванням від призову на військову службу без фактичного виконання функціональних (посадових) обов`язків за грошову винагороду, відносно - громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначивши при цьому, що вирішення цього питання ускладнене необхідністю погодження у Міністерстві економіки України.

Так, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність у нього, з огляду на його службове становище військовослужбовця Головного управління розвідки Міністерства оборони України, особистих зв`язків та знайомств із службовими особами Міністерства економіки України, які уповноважені на виконання функцій держави та до повноважень яких належить погодження і прийняття рішень з питань надання критичності приватним підприємствам, діючи умисно, з корисливих мотивів з власної ініціативи повідомив ОСОБА_7 що може здійснити вплив на прийняття такими особами рішення про фіктивне працевлаштування до товариства з подальшим бронюванням від призову на військову службу без фактичного виконанням ОСОБА_8 функціональних (посадових) обов`язків, висловивши при цьому вимогу надати йому за це неправомірну вигоду у розмірі 20000 доларів США, та повідомив, що без надання йому вказаних коштів питання працевлаштування ОСОБА_8 вирішене не буде.

Надалі, 18.06.2026 близько 11.00 між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відбулися телефонні з`єднання, під час яких останні узгодили місце та час зустрічі, визначені ОСОБА_5 .

В подальшому, 18.06.2026 точний час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 12.30 ОСОБА_7 прибув до місця зустрічі, яке визначив та підтвердив у попередніх розмовах ОСОБА_5 , а саме: м. Київ, вул. Спаська, 30. В.

Під час особистої зустрічі, яка відбулася 18.06.2026 о 12.30 за вказаною адресою, ОСОБА_5 повідомив останньому про перелік документів, яких необхідно надати для фіктивного бронювання ОСОБА_8 на підприємстві та підтвердив раніше висунуту ним вимогу щодо надання неправомірної вигоди у розмірі 5000 (п`ять тисяч) доларів США, як передоплати, та повідомив, що звертатиметься до службових осіб Міністерства економіки України з питань фіктивного працевлаштування до товариства, що мають статус критичності з подальшим бронюванням ОСОБА_8 , виключно після надання йому обумовленої суми коштів, чим умисно створив умови, для надання неправомірної вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам у вигляді невирішення питання щодо працевлаштування ОСОБА_8 , після чого надав ОСОБА_7 час для підготовки грошових коштів до наступної зустрічі.

Надалі, 23.06.2026 ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, відповідно до раніше досягнутої домовленості, зустрівся з ОСОБА_7 , в обумовленому місці, на АЗС КЛО за адресою: Київська область, м. Васильків, просп. Київський Шлях, 57, де підтвердив вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 5000 (п`яти тисяч) доларів США, зазначивши, що в іншому випадку питання фіктивного працевлаштування ОСОБА_8 до товариства з подальшим бронюванням від призову на військову службу без фактичного виконання функціональних (посадових) обов`язків вирішене не буде, на що ОСОБА_7 вимушено погодився.

Після цього, у той же день, 17.07.2026 о 18.00, перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 5000 (п`яти тисяч) доларів США та перелік раніше визначених документів, за вплив на прийняття рішення про фіктивне працевлаштування з метою бронювання ОСОБА_8 особами Міністерства економіки України, тобто особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

В подальшому, 08.08.2026, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, на виконання злочинного умислу, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 , за допомогою мобільного застосунку (месенджера) WhatsApp, повідомив ОСОБА_7 , про працевлаштування громадянина України ОСОБА_8 до ТОВ " ПІДПРИЄМСТВО " ТРОЇЦЬКА АРТІЛЬ" (код ЄДРПОУ 37648955) на посаду охоронник відділу матеріально технічного забезпечення та складського забезпечення.

Так, 10.08.2026 о 10.05 громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав відстрочку від мобілізації до 29.07.2027, на підставі (аб. 1 ч. 1 ст. 23) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 , підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

11.08.2026 о 10 год. 47 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України, яка інкримінується ОСОБА_5 передбачає можливість призначення судом покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна.

Водночас, звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, не передбачено (крім випадку затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією). Крім того, відповідно до встановлених обставин кримінального провадження, ОСОБА_5 має досвід організації та здійснення впливу на прийняття рішення службовими особами Міністерства економіки України, які уповноважені на виконання функцій держави. Також, ОСОБА_5 , дотримується правил конспірації, зокрема використовує програми-месенджери з алгоритмами шифрування, секретними чатами та автоматичним видаленням повідомлень; використовує заздалегідь обумовлену термінологію; ознайомлений із необхідністю знищення пристроїв, які використовуються для злочинної діяльності; обізнаний про форми та методи проведення оперативно-технічних заходів та негласних і гласних слідчих (розшукових) дій. Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що підозрюваний в разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів слідства, суду, та має реальні можливості покинути територію України з цією метою. Одним із ризиків можливого переховування підозрюваного від слідства та суду є відсутність контролю за частиною державного кордону в окремих областях України. Вищевказане безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого

п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та є достатньою підставою вважати, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_5 має об`єктивну можливість та буде переховуватись від органів досудового розслідування, суду.

Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). Наявність вказаного ризику обґрунтовується тим, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені можливих співучасники злочину, місця зберігання засобів вчинення злочинів, а зважаючи на тяжкість інкримінованих підозрюваному діянь, зухвалість їх вчинення, а також на міру покарання, яка загрожує підозрюваному, який є працівником розвідувального органу, сторона обвинувачення обґрунтовано вважає, що ОСОБА_5 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, вчинятиме дії, спрямовані на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, збір яких на даний час досудовим розслідуванням не завершено, що значно вплине на процес доказування вини підозрюваного. Крім того, ОСОБА_5 , як співробітник розвідувального органу, має тісні зв`язки з широким колом осіб, в тому числі з числа співробітників правоохоронних органів державної влади на різних рівнях, за сприяння яких він в змозі вчинити дії, спрямовані на знищення, приховування або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні.

Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні. З метою уникнення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому кримінальному провадженні, шляхом незаконного впливу на достовірність їх показань у даному кримінальному провадженні, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком. Слід також зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_5 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, зможе координувати свої дії з іншими невстановленими на даний час можливими співучасниками злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих доказів і даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню. З метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може зловживати своїми процесуальними правами з метою затягування строків досудового розслідування шляхом не з`явлення до слідчого, прокурора, слідчого судді під приводом надання фіктивних документів про перебування на лікуванні, у відрядженні, тощо, що унеможливить проведення слідчих дій у розумні строки. Зазначене у своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Ураховуючи те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець Головного управління розвідки Міністерства оборони України за контрактом може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення місця служби, що кваліфікується за ст. 407 ч. 5 КК України, або дезертирство за ст. 408 ч. 4 КК України, тим самим переховуватися та ухилятися від кримінальної відповідальності. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного. Також слід враховувати, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України діє воєнний стан. Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в п. 8 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 запровадження воєнного стану та збройна агресія в Україні, має ураховуватися як відповідний ризик, адже ця обставина суттєво ускладнює швидке і своєчасне реагування органів досудового розслідування та проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Крім того, фактичні обставини кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, домінує над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Наявність вказаного ризику обумовлена також тим, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме службовими особами Міністерства економіки України, поєднане з вимаганням такої вигоди. Відповідно, існує ризик продовження протиправної діяльності з метою отримання прибутку.

Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні умисного тяжкого корупційного злочину, наявність усіх передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, дає підстави вважати, що у разі застосування до останнього більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов`язання чи домашній арешт, орган досудового розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження, не матиме можливості запобігти впливу ОСОБА_5 , на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, знищення підозрюваним речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, та у яких містяться відомості, які можуть бути доказами під час судового розгляду, а також запобігти перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих та процесуальних дій.

Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його триманню під вартою, не хворіє. Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Вік ОСОБА_5 , відсутність міцних соціальних зав`язків, можуть дозволити йому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить проведення за його участю досудового розслідування та судового розгляду.

З урахуванням викладених обставин більш м`які, передбачені ст. 176 КПК України, запобіжні заходи, не забезпечать виконання ОСОБА_5 , процесуальних обов`язків підозрюваного та не нададуть можливості запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.

Зокрема, не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання чи особиста порука, оскільки він вчинив умисний тяжкий корупційний злочин. Серед осіб з кола спілкування підозрюваного слідству не відомі особи, які заслуговують на довіру, на адресу сторони обвинувачення не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 . З урахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 , злочину, застосування до нього домашнього арешту також не забезпечить його належну процесуальну поведінку.

В світлі конкретних обставин кримінального провадження достатнім та дієвим стане запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Застосування цього запобіжного заходу забезпечить мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження.

Суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Водночас, менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, сторона обвинувачення об`єктивно та обґрунтовано вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного сприятиме завданням та цілям кримінального процесуального закону, а також надасть слідству можливість закінчити досудове розслідування у розумні строки, а обрання інших запобіжних заходів не забезпечить дієвість кримінального провадження.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 вимагав від останнього неправомірну вигоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) доларів США. Окрім того, грошове забезпечення військовослужбовців ГУР МОУ, на час дії воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», може бути збільшений, що вказує на отримання працівниками ГУР МОУ значного грошового забезпечення та додаткової винагороди, що може дозволити внесення застави.

При цьому, пунктом ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Вказані обставини вказують на те, що ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину обов`язків, таким чином доцільно при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 280 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у національній грошовій одиниці України, оскільки внесення застави в саме такому розмірі достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених обов`язків у разі звільнення з-під варти після її внесення, а також забезпечить утримання останнього від реалізації вищевказаних ризиків.

Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

У випадку внесення застави, на виконання вимог ст.ст. 183, 194 КПК України, існує обґрунтована необхідність у зобов`язанні підозрюваного виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з місця постійного проживання у м. Києві, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні, а саме з громадянами України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

Необхідність у допиті свідків під час судового розгляду щодо запобіжного заходу відсутня.

Враховуючи характер кримінальних правопорушень та інші обставини, визначені у ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , надасть можливість запобігти ризикам, наведеним у клопотанні. Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить запобігання зазначеним ризикам і не забезпечить дієвість кримінального провадження.

На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із відповідним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджуються належними доказами. Просила клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави для категорії тяжких злочинів, враховуючи відомості щодо особи підозрюваного, який має утриманців, державні нагороди.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні встановлено, що у слідчому управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження відомості про яке внесені 03.06.2026 до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42026000000000718 у відношенні ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

11.08.2026 о 10 годині 47 хвилин, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 затримано в порядку ст. ст. 208-211 КПК України.

11.08.2026 відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом про виявлене кримінальне правопорушення; протоколами допитів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтверджують обставини, викладені в підозрі; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 23.06.2026; розсекреченими протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 11. 08.2026 та іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має молодий вік, має хронічні захворювання.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, а саме має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також батьків похилого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має вищу освіту, є військовослужбовем військової частини НОМЕР_2 Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя зазначає, що даних про негативну репутацію підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано. Підозрюваний має статус учасника бойових дій, має державні нагороди.

Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що ані стороною захисту, ані стороною обвинувачення не надано відомостей щодо майнового стану підозрюваного.

На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України встановлено, що підозрюваний раніше не судимий. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог п. 11 ч.1 ст. 178 КПК України розмір майнової шкоди у даному кримінальному провадженні відступній, проте розмір неправомірної вигоди становить 20 000 доларів США.

На виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що наявний ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв`язку з його доступом до зброї.

Стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено умовах воєнного стану. Не можна залишити поза увагою і відомості щодо особи підозрюваного, який має досвід організації та здійснення впливу на прийняття рішення службовими особами Міністерства економіки України, які уповноважені на виконання функцій держави. Також, ОСОБА_5 дотримувався правил конспірації, зокрема використовує програми-месенджери з алгоритмами шифрування, секретними чатами та автоматичним видаленням повідомлень; використовує заздалегідь обумовлену термінологію; ознайомлений із необхідністю знищення пристроїв, які використовуються для злочинної діяльності; обізнаний про форми та методи проведення оперативно-технічних заходів та негласних і гласних слідчих (розшукових) дій.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, про існування якого свідчить той факт, що на даний час у кримінальному провадженні не проведено весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлені можливих співучасники злочину, місця зберігання засобів вчинення злочинів, а зважаючи на те, що підозрюваний є працівником розвідувального органу, має тісні зв`язки з широким колом осіб, в тому числі з числа співробітників правоохоронних органів державної влади на різних рівнях, за сприяння яких він в змозі вчинити дії, спрямовані на знищення, приховування або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні з шляхом незаконного впливу на достовірність їх показань у даному кримінальному провадженні. Слід також зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризику, передбаченого п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.

Слідчий суддя, також, враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини і зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти росії»). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства (суду) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).

Отже, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи встановлені у судовому підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, в даному випадку слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, враховуючи відсутність підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2026 року для працездатних осіб складає 3328 гривні.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що для визначення розміру застави, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, раціонально зіставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому слід мати на увазі, що, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1,2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, характер та зухвалість вчиненого тяжкого корупційного злочину, вчиненого в умова воєнного стану, розмір неправомірної вигоди, а також враховуючи особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров`я, слідчий суддя вбачає виключність випадку задля виходу за межі визначеного ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави.

На переконання слідчого судді застава у розмірі 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти, та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання мети та цілей застосування запобіжного заходу, визначених ч. 1 ч.177 КПК України.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, викладені у клопотанні.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб по 09 жовтня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з 10 години 47 хвилини 11 серпня 2026 року.

Встановити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, (Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Києва, IBAN UA 128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі № (ЄУН справи)).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися з місця постійного проживання у м. Києві, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні, а саме з громадянами України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 09 жовтня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1