Рішення № 139088067, 19.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 серпня 2026 року о/об 11 год. 00 хв.Справа № 280/5361/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до: 1.Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012); 2.Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул.Січових Стрільців, буд.15, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; код ЄДРПОУ 20551088),

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Запорізькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд: 1) визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (номер та дата невідома, оскільки Відповідач по тексту Відзиву ніде не посилається на нього) щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи: - з 07.12.1990 року по 24.05.1993 року відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 31.07.1984 року. - період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 19.02.2003 року, до досягнення дитиною 3 річного віку, з 01.09.2004 року по 31.12.2004 року. - період роботи коли позивач був оформлений фізичною особою підприємцем за період 09.09.2024 року по 31.12.2004 рік. 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 зарахувати ОСОБА_1 та зарахувати до страхового стажу періоди роботи: - з 07.12.1990 року по 24.05.1993 року відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 31.07.1984 року, - період догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 19.02.2003 року, до досягнення дитиною 3 річного віку, з 01.04.2004 року по 31.12.2004 року. - період роботи коли позивач був оформлений фізичною особою підприємцем за період 09.09.2024 року по 31.12.2004 рік. 3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківсткій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням періодів роботи з 07.12.1990 року по 24.05.1993 року, з 01.09.2004 року по 31.12.2004 року, з 09.09.2024 року по 31.12.2004 рік з дня звернення. 4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням зарахованих періодів.

У позовній заяві зазначено наступне: «… Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих з боку Позивача доказів, Позивачка вважає, що її позов підлягає задоволенню, оскільки з боку Відповідача є порушення вимог чинного законодавства при призначенні Позивачці пенсії. …».

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем-1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Звертаю увагу суду, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності стосовно не призначення чи не здійсненні перерахунку пенсії позивача та ніяким чином не порушувало його права на пенсійне забезпечення. …».

Відповідач-1 проти позовної заяви заперечував.

Відповідачем-2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Позивачка звернулась до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 26.02.2026 року - з 01.03.2026 року їй призначено пенсію по віку виплата якої проводиться по даний час. Таким чином, належним способом захисту права позивачки мало б бути зобов`язання Головне управління повторно розглянути заяву позивача щодо потворного розгляду заяви щодо призначення пенсії. …».

Відповідач-2 проти позовної заяви заперечував.

Судом вивчено пояснення позивача на відзив відповідача-2 на позовну заяву.

Ухвалою судді від 08.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 25.06.2026 залучено до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О. у період з 06.07.2026 по 02.08.2026 перебував у відпустці.

Ухвалою суду від 05.08.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Відповідно до Паспорта громадянина України НОМЕР_4 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачем-2 за результатом розгляду звернення від 25.02.2026 позивачу з 01.03.2026 призначено пенсію за віком.

У листі відповідача-1 від 31.03.2026 за №0800-0208-8/27468 на адресу позивача зазначено: «… Відділ обслуговування громадян №5 (сервісний центр) повідомляє наступне. При перевірці пенсійної справи відділом контролю за правильністю призначення пенсій встановлено, що до загального стажу не зараховано період роботи з 07.12.1990 по 24.05.1993 відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_5 від 31.07.1984, оскільки запис про прийняття на роботу здійснено в Магаданській області Російської Федерації, а запис про звільнення внесено по ст. 38 КЗпП України. Додатково повідомляємо, що до стажу не зараховано період догляду за дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження НОМЕР_6 від 19.02.2003, до досягнення 3-річного віку, з 01.01.2004 по 31.12.2004 , оскільки відсутня довідка з місця роботи про надання відпустки по догляду за дитиною. Рекомендуємо Вам надати підтверджуючі довідки про стаж роботи за вищезазначені періоди. …».

Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.

При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.

У ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1.Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. 2.Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору. …».

У ст.24-1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1.Періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 2.Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії. …».

Як зазначено у ч.1 ст.26-1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі відсутності необхідного страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою статті 26 цього Закону, для визначення права на призначення пенсії за віком включаються періоди роботи особи в іншій державі (за наявності) у календарному обчисленні, за умови зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) згідно із законодавством відповідної держави. Порядок підтвердження та зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.5-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності з 1 січня 1992 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" за межами України в державах, які входили до складу колишнього Союзу РСР, зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, Закон України від 25.04.2024 за №3674-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" набрав чинності 23.06.2024.

У ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено: «Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. … У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).».

Відповідно до ст.1 «Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», вчиненої 13.03.1992 у м.Москві, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

У ст.6 «Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», вчиненої 13.03.1992 у м.Москві, зазначено: «1. Призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. 2. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. 3. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії».

Разом із цим, у постанові Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 за №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» зазначено: «Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві. …».

За ст.6 «Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн», вчиненої 14.01.1993 у м.Москві, працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов`язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтва та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Водночас, у постанові Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 за №639 «Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» зазначено: «У зв`язку з докорінною зміною обставин Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Припинити дію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14 січня 1993 р. в м. Москві. …».

Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У п.2.9 розділу II «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"», затвердженого 25.11.2005 Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (надалі «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"»), зазначено: «… Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. …».

У постанові Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 за №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» зазначено: «Кабінет Міністрів України постановляє: 1.Установити, що: під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення; …».

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності; У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності. У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права. (…).

За п.1.7 розділу I «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

У ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1.Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. …».

Згідно з п.2.4 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої 29.07.1993 Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (надалі «Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників»), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (п.2.6 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»).

Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів (п.2.13 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»).

Відповідно до п.4.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. (…).

Як зазначено у п.1 «Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого 12.08.1993 постановою Кабінету Міністрів України №637 (надалі «Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. (…).

У п.2 Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, зазначено, що з прийняттям цього наказу Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 №252), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.1990 №412, не застосовується.

За п.2.3 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 за №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 за №252, із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.1990 за №412), всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). (…).

Як зазначено у п.11 «Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. (…) Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку.

Згідно з п.«б» ст.3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За п.3-1 Розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Розділ XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" доповнено п.3-1 згідно із Законом України №2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій») до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). (…).

Як зазначено у п.4 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, п.4 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», до 28.09.2022 мав наступну редакцію: «4.Час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток №1). Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998р. по 31 грудня 2003р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004р. по 31 грудня 2017р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів».

У пп.2 п.2.1 розділу II «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"» зазначено: «2.1.До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: … 2) … Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування. …».

За п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Відповідно до ст.1 Указу Президента України від 03.07.1998 за №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента №746/99 від 28.06.1999) (припинив дію з 01.01.2012) установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб`єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень; (…).

Згідно з ст.6 Указу Президента України від 03.07.1998 за №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента №746/99 від 28.06.1999) суб`єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов`язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб`єктів малого підприємництва); плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов`язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на обов`язкове державне пенсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Новостворені та зареєстровані в установленому порядку суб`єкти малого підприємництва, які подали до державної податкової служби за місцем їх реєстрації заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, вважаються суб`єктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію. (…).

У ст.64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «1.Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: 1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; 2) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; …».

У п.6 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого 22.12.2014 постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 за №28-2), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485 (надалі «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі»), зазначено, що Головне управління Фонду має право: (…) 2) отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань; (…) 5) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами; 6) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати; (…).

Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.

Судом прийнято до уваги, що згідно з записами у Трудовій книжці НОМЕР_5 позивач, зокрема, у період з 26.05.1993 по 16.01.2006 працював начальником ЖЕУ №1 у житлово-комунальному господарстві на Запорізькому державному сталепрокатному заводі.

Суд вважає, що відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії фізичній особі за спірний період не є підставою для позбавлення її права на зарахування даних періодів до страхового стажу для обчислення пенсії.

Подібне застосування норм права здійснено судами в аналогічних адміністративних справах, наприклад: у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі №280/3480/19; у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а (провадження № К/9901/39004/18); у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі №688/947/17 (провадження К/9901/35103/18).

Також, за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 09.09.2004 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

При цьому, позивачем надано до суду Звіти суб`єкта малого підприємництва фізичної особи-платника єдиного податку за ІІІ, ІV квартали 2004 року та документи про сплату єдиного податку.

Крім того, на думку суду, неналежне оформлення трудової книжки та інших документів роботодавцем, навчальним закладом та іншими уповноваженими на те особами не може бути підставою для позбавлення працівника його права на відповідну пенсію та для не врахування стажу роботи/страхового стажу працівника для обчислення пенсії.

Відповідач-2 не обґрунтовано не вжив заходів передбачених п.1, п.2 ч.1 ст.64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пп.2, 5, 6 п.6 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі» з метою перевірки документів наданих позивачем для призначення пенсії.

Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд вважає, що позивачу має бути зараховано до стажу роботи/страхового стажу періоди з 07.12.1990 по 24.05.1993 та з 01.01.2004 по 31.12.2004.

Суд вважає, що у відповідача-2 були у наявності всі необхідні документи для зарахування до загального стажу роботи/страхового стажу позивача періодів з 07.12.1990 по 24.05.1993 та з 01.01.2004 по 31.12.2004 (у сумі складає 03 роки 05 місяців 18 днів).

Питання виплати позивачу перерахованої пенсії за віком є передчасними, оскільки спочатку підлягає вирішенню питання права позивача на перерахунок пенсії.

У межах даної справи суд розглядає фактично правовідносини що виникли між позивачем та саме відповідачем-2.

З матеріалів справи не вбачається порушення права та інтересів позивача з боку відповідача-1.

З метою захисту прав та інтересів позивача, з огляду на приписи ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за можливе: візнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи/страхового стажу періодів з 07.12.1990 по 24.05.1993 та з 01.01.2004 по 31.12.2004; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 зарахування до стажу роботи/страхового стажу періодів з 07.12.1990 по 24.05.1993 та з 01.01.2004 по 31.12.2004 та перерахувати у зв`язку з цим пенсію за віком з 01.03.2026.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідачів-1,2 частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Так як відповідачем-2 у справі було ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та саме ним порушено права та інтереси позивача, то за рахунок його бюджетних асигнувань мають бути стягнуті на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1064 грн. 96 коп. (позовну заяву подано до суду в електронній формі).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до: 1.Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012); 2.Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул.Січових Стрільців, буд.15, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; код ЄДРПОУ 20551088), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Візнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи/страхового стажу періодів з 07.12.1990 по 24.05.1993 та з 01.01.2004 по 31.12.2004.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 зарахування до стажу роботи/страхового стажу періодів з 07.12.1990 по 24.05.1993 та з 01.01.2004 по 31.12.2004 та перерахувати у зв`язку з цим пенсію за віком з 01.03.2026.

В іншій частині позовної заяви відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул.Січових Стрільців, буд.15, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; код ЄДРПОУ 20551088) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1064 грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 19.08.2026.

Суддя О.О. Прасов