Рішення № 139084818, 19.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/18847/25

Провадження № 2-о/756/89/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

19 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

присяжних Безверхої О.О., Ширкунової Л.О.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

заявника ОСОБА_1 ,

озглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про оголошення фізичної особи померлою,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною заявою, в якій просила оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мальованка Шепетівського району Хмельницької області, померлим.

Заяву обґрунтовано тим, що заявник перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , у якому народився син - ОСОБА_2 . Чоловік заявника був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 , зарахований до особового складу військової частини та проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, брав участь у бойових діях, перебуваючи в смт Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області.

08.03.2023 заявник отримала сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що її чоловік зник безвісти 02.03.2023 у південно-східній околиці смт Білогорівка Луганської області після прямого влучання ворожого артилерійського снаряда по позиціях після штурмових дій противника.

За твердженням заявника, за наслідками службового розслідування встановлено, що під час оборони південно-східної околиці смт Білогорівка внаслідок штурмових дій противника та прямого влучання ворожого снаряда по позиціях відділення безвісти зникли з поля бою четверо військовослужбовців, серед яких її чоловік. Опитані військовослужбовці повідомили про обставини поранення та ймовірної загибелі ОСОБА_3 , проте евакуювати тіла загиблих не вдалося через повторні артилерійські обстріли, а позиція «ІНФОРМАЦІЯ_10» поблизу смт Білогорівка перебуває на непідконтрольній Україні території.

Заявник наголосила, що за фактом зникнення її чоловіка відкрито кримінальне провадження, а відомості про його розшук внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та передано до організацій, що займаються пошуком зниклих осіб і обміном полонених. З дати ймовірної загибелі минуло понад два роки, за цей час будь-якої інформації, яка б спростовувала факт загибелі ОСОБА_3 під час бойових дій, не надходило.

Оголошення ОСОБА_3 померлим необхідне заявнику для оформлення спадщини та отримання передбачених законодавством виплат членам сім`ї загиблого військовослужбовця.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26.11.2025 відкрито окреме провадження у справі та з урахуванням ч. 4 ст. 293 ЦПК України справу призначено до розгляду у складі судді та двох присяжних.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримала з наведених у ній мотивів і просила її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні просив заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви не заперечив.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .

У шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією повістки на відправку до військової частини від 03.03.2022.

Як вбачається з витягу з наказу командира 1 бригади оперативного призначення ІНФОРМАЦІЯ_5 (по стройовій частині) від 04.03.2022 № 48, сержанта запасу ОСОБА_3 зараховано в списки особового складу бригади та на всі види забезпечення і призначено старшим стрільцем 2-го відділення 1-го стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) з 03.03.2022 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.02.2023 № 51 (по стройовій частині) сержанта ОСОБА_3 призначено на посаду командира 2 відділення 3 взводу оперативного призначення 6 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення, а згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2023 № 60/ДСК він вибув у службове відрядження до оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_6 » для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру ветеранів війни від 09.06.2025 № 20250609-00043821 ОСОБА_3 має статус учасника бойових дій.

Відповідно до сповіщення сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.03.2023 № 182 заявника повідомлено, що її чоловік - сержант ОСОБА_3 - зник безвісти 02.03.2023 у південно-східній околиці смт Білогорівка Луганської області після прямого влучання ворожого артилерійського снаряда по позиціях після штурмових дій противника.

Зі змісту висновку службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 28.03.2023, вбачається, що 02.03.2023 під час оборони південно-східної околиці смт Білогорівка внаслідок штурмових дій противника за підтримки артилерії, після прямого влучання ворожого снаряда по позиції відділення безвісти зникли з поля бою четверо військовослужбовців, серед яких сержант ОСОБА_3 , який перебував на посаді командира 2 відділення 3 взводу оперативного призначення 6 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення.

Під час службового розслідування опитано військовослужбовців підрозділу. Старший сержант ОСОБА_4 повідомив, що близько 14:00 02.03.2023 після прильоту міни ОСОБА_3 (позивний «ОСОБА_3») повідомив про поранення, після чого ОСОБА_5 , який побіг йому на допомогу, встановив відсутність пульсу. ОСОБА_5 повідомив, що бачив, як ОСОБА_3 отримав осколкове поранення в нижню частину ребер з правого боку, помер у нього на руках, і що відсутність пульсу перевірено двічі, у тому числі разом із ОСОБА_6 . Молодший сержант ОСОБА_7 повідомив, що близько 14:00 02.03.2023 йому повідомили про смерть ОСОБА_3 від осколкового поранення в район грудей, а приблизно о 04:30 03.03.2023, отримавши команду про вихід із позицій, він перевірив життєві показники ОСОБА_3 , які були відсутні. Молодший сержант ОСОБА_8 повідомив, що при поверненні на позицію «ІНФОРМАЦІЯ_10» на ній перебували двоє загиблих, один з яких - з позивним « ОСОБА_9 », а після повторних обстрілів їх було виявлено засипаними землею.

Аналогічні відомості повідомив у судовому засіданні ОСОБА_7 , допитаний в якості свідка.

Згідно з висновком службового розслідування від 28.03.2023 внаслідок прямого попадання артилерійського снаряда бліндаж, у якому перебували поранені військовослужбовці, було зруйновано, а самих військовослужбовців засипано землею; відкопати та евакуювати тіла з поля бою можливості не було у зв`язку з інтенсивним обстрілом позицій противником. Після евакуації поранених командуванням неодноразово здійснювалися заходи щодо спроби заходу на позицію «ІНФОРМАЦІЯ_10», проте ці дії результатів не дали; позиція «ІНФОРМАЦІЯ_10» поблизу смт Білогорівка перебуває на непідконтрольній Україні території. Перевірка медичних закладів у районі виконання завдань щодо надходження зазначених військовослужбовців на лікування результатів також не дала. За наслідками службового розслідування комісія дійшла висновку, що за відсутності документального підтвердження загибелі сержанта ОСОБА_3 слід вважати таким, що зник безвісти за особливих обставин.

За фактом зникнення ОСОБА_3 09.03.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12023130000000744 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а 10.03.2023 за заявою ОСОБА_1 Оболонським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві внесено відомості за № 12023100050001218 за ч. 1 ст. 115 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань та висновком службового розслідування від 28.03.2023.

Відомості про розшук ОСОБА_3 внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, він набув 28.08.2023, що підтверджується витягом від 28.08.2023 № 20230828-1683.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.05.2026 № 987), смт Білогорівка Лисичанської міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганської області (код населеного пункту згідно з Кодифікатором UA44120050040082233) було територією активних бойових дій з 24.02.2022, датою завершення активних бойових дій на цій території визначено 02.02.2026, а з 03.02.2026 зазначений населений пункт віднесено до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України). Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців.

За змістом ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи, а тому особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 31.05.2023 у справі № 177/11/20 та від 07.11.2023 у справі № 607/159/23.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) вказала, що в ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан, а тому шість місяців, які визначені в реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики, а джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, який містить відомості про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, а також про тимчасово окуповані Російською Федерацією території України.

Верховний Суд у постанові від 18.02.2026 у справі № 759/22513/24 зазначив, що розширювальне тлумачення ч. 2 ст. 46 ЦК України, за якого відлік строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена померлою, ставиться у залежність від можливості отримання підтверджень із території, що після завершення активних бойових дій набула статусу тимчасово окупованої, призводить до позбавлення заявників передбаченого законом механізму захисту його прав, оскільки наведена норма не пов`язує перебіг відповідних строків з такими подіями. За висновком Верховного Суду, якщо територія, на якій відбулася вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім була окупована супротивником, відлік строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України, може бути здійснений від дня закінчення активних бойових дій на цій території.

Застосовуючи наведені норми та висновки Верховного Суду до встановлених обставин, суд виходить з того, що ОСОБА_3 пропав безвісти саме у зв`язку з воєнними діями - під час виконання бойового завдання з оборони позицій в районі смт Білогорівка Луганської області, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 46 ЦК України.

Активні бойові дії на території смт Білогорівка Лисичанської міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганської області, тобто на місці ймовірної загибелі ОСОБА_3 , завершилися ІНФОРМАЦІЯ_7 , а з 03.02.2026 ця територія є тимчасово окупованою Російською Федерацією. Отже, станом на день ухвалення цього рішення від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі минуло понад шість місяців, а сама ця територія перебуває у тимчасовій окупації Російською Федерацією вже понад шість місяців поспіль.

Та обставина, що після закінчення активних бойових дій територія, на якій відбулася вірогідна загибель ОСОБА_3 , набула статусу тимчасово окупованої, не є перешкодою для застосування ч. 2 ст. 46 ЦК України та не зупиняє перебігу передбаченого нею строку. Навпаки, тривала - понад шість місяців - окупація місця ймовірної загибелі виключає для заявника й для державних органів України можливість провести пошукові заходи, ексгумацію та ідентифікацію останків на цій території, а тому очікування додаткових відомостей про долю ОСОБА_3 з окупованої території не має розумних перспектив.

Шестимісячний строк, який обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію запобіжника від передчасного оголошення особи померлою та забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу. Такий строк у цій справі сплив, а будь-яких відомостей, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 живий, перебуває в полоні або на лікуванні, за понад три роки з дня його зникнення не з`явилося.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 89 ЦПК України). Обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Оцінюючи зібрані у справі докази за наведеним стандартом, суд враховує, що обставини загибелі ОСОБА_3 підтверджуються не одним, а сукупністю узгоджених між собою доказів: сповіщенням сім`ї від 08.03.2023 № 182, висновком службового розслідування від 28.03.2023 та поясненнями чотирьох військовослужбовців, які безпосередньо перебували на позиції та незалежно один від одного повідомили про поранення ОСОБА_3 та відсутність у нього ознак життя, відомостями Єдиного реєстру досудових розслідувань і Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Доказів, які б спростовували ці обставини, матеріали справи не містять.

Наявність у ОСОБА_3 статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не є перешкодою для оголошення його померлим, оскільки згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надання особі такого статусу не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сукупність досліджених доказів дає підстави для вірогідного припущення про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 у південно-східній околиці смт Білогорівка Луганської області під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації, а тому він підлягає оголошенню померлим від дня його вірогідної смерті.

Оскільки у цій справі встановлено місце ймовірної загибелі ОСОБА_3 і дату його вірогідної смерті, датою смерті слід вважати ІНФОРМАЦІЯ_8 , а місцем смерті - смт Білогорівка Лисичанської міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганської області, що має значення як для обчислення строків, передбачених ст. 46 ЦК України, так і для здійснення державної реєстрації смерті органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Із матеріалів справи вбачається, що оголошення ОСОБА_3 померлим необхідне заявнику для оформлення спадщини та отримання передбачених законодавством виплат членам сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто заявник має правову заінтересованість у вирішенні цього питання. Оголошення ОСОБА_3 померлим прав та інтересів третіх осіб не порушує та не пов`язано з подальшим вирішенням спору про право.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Судові витрати, понесені заявником, з урахуванням характеру окремого провадження та відсутності у справі спору про право покладаються на заявника і розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 46, 47 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 273, 293, 305-308, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мальованка Шепетівського району Хмельницької області, який зник безвісти під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії російської федерації, померлим від дня його вірогідної смерті.

Датою смерті ОСОБА_3 вважати ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Місцем смерті ОСОБА_3 вважати смт Білогорівка Лисичанської міської територіальної громади Сіверськодонецького району Луганської області.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Андрій ПУКАЛО

Присяжні Ольга БЕЗВЕРХА

Лариса ШИРКУНОВА