Ухвала суду № 139084817, 18.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11217/26

Номер провадження № 1-кп/756/1685/26

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, внесеного 05.04.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000443, щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Одеса Миколаївської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1. У провадженні Оболонського районного суду міста Києва на стадії підготовчого судового провадження перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 05.04.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000443, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 212 КК України.

1.2. Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, закриття кримінального провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 284 КПК України та скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.02.2026 у справі № 757/8953/26-к.

2. Позиції сторін кримінального провадження

2.1. Захисник ОСОБА_4 клопотання підтримав та зазначив, що за змістом обвинувального акту інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення вважається закінченим 12.03.2019. На час інкримінованого діяння частина 2 статті 212 КК України передбачала покарання, за яким це діяння належало до злочинів невеликої тяжкості, а строк давності становив два роки. Відомості про зупинення або переривання перебігу строку давності відсутні. Захисник також просив скасувати арешт 1/2 частини квартири та автомобіля, зазначених у клопотанні. Проти стягнення з обвинуваченого витрат на проведення експертиз, про що просив прокурор, захисник заперечував.

2.2. Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити. Суд роз`яснив обвинуваченому суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, її нереабілітуючий характер, правові наслідки закриття кримінального провадження та право заперечувати проти його закриття. Після роз`яснення ОСОБА_5 підтвердив добровільну згоду на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з цієї підстави, але зазначив, що хоча і погоджується із закриттям кримінального провадження, але винуватість не визнає.

2.3. Прокурор не заперечував щодо підсудності обвинувального акту Оболонському районному суду міста Києва та його відповідності вимогам статті 291 КПК України. Проти задоволення клопотання захисника, звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження прокурор також не заперечував, зазначивши про наявність передбачених законом підстав. Водночас прокурор просив стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз під час досудового розслідування.

3. Установлені судом обставини із посиланням на докази, мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався

3.1. Кримінальне провадження територіально підсудне Оболонському районному суду міста Києва. Обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України. Підстав для його повернення прокурору або направлення до іншого суду для визначення підсудності не встановлено. Водночас у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання, вирішення якого може мати наслідком закриття кримінального провадження на підставі частини другої статті 284 КПК України, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 314 КПК України належить до повноважень суду на цій стадії.

3.2. За змістом обвинувального акту сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Сіріус Інвест Груп» та виконуючи відведену йому роль в управлінні активами ПАТ «Геос Інвест», упродовж 2018 року за попередньою змовою з іншими особами був причетний до операцій із цінними паперами підприємств з ознаками фіктивності та подальшого розподілу активів, унаслідок чого до бюджету, за версією обвинувачення, не надійшов податок на доходи нерезидента в сумі 2 660 500 грн. Такі дії кваліфіковано за частиною 2 статті 212 КК України як умисне ухилення від сплати податків, вчинене службовою особою підприємства за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.

3.3. В обвинувальному акті момент закінчення інкримінованого кримінального правопорушення пов`язано з несплатою узгодженого податкового зобов`язання за 2018 рік у визначений Податковим кодексом України строк. Останнім днем сплати в обвинувальному акті визначено 11.03.2019, а наступний день - 12.03.2019 - зазначено як момент вчинення закінченого кримінального правопорушення. Суд використовує цю дату виключно для вирішення питання про сплив строку давності та не встановлює факту вчинення діяння обвинуваченим.

3.4. Відповідно до частини другої статті 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Частина третя статті 4 КК України визначає часом вчинення кримінального правопорушення час вчинення особою передбаченої законом дії або бездіяльності. За частиною другою статті 5 КК України закон, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

3.5. На 12.03.2019 санкція частини 2 статті 212 КК України передбачала основне покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до частини другої статті 12 КК України у редакції, чинній на той час, злочином невеликої тяжкості був злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, більш м`яке покарання, за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, інкриміноване за частиною 2 статті 212 КК України діяння за законом, чинним на час його можливого вчинення, належало до злочинів невеликої тяжкості.

3.6. Пунктом 1 частини першої статті 49 КК України у редакції, чинній на 12.03.2019, було встановлено дворічний строк давності у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі. Подальші законодавчі зміни, якими посилено санкцію частини 2 статті 212 КК України, змінено класифікацію кримінальних правопорушень та збільшено відповідний строк давності, погіршують становище обвинуваченого, а тому з огляду на статті 4, 5 КК України зворотної дії в часі не мають.

3.7. Згідно з частиною першою статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Пункт 1 частини другої статті 284 КПК України передбачає закриття кримінального провадження судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Відповідно до частини четвертої статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. За частиною третьою статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у разі встановлення передбачених законом підстав.

3.8. З 12.03.2019 до часу розгляду клопотання минуло більше двох років. Даних про ухилення ОСОБА_5 від досудового розслідування або суду, а також про інші обставини, які відповідно до статті 49 КК України зупиняли або переривали перебіг строку давності, суду не надано. Інкриміноване кримінальне правопорушення не належить до тих, щодо яких давність не застосовується. Обвинувачений після роз`яснення правових наслідків не заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. Отже, наявні всі передбачені статтею 49 КК України умови для задоволення клопотання захисника.

3.9. Закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності не передбачає встановлення судом винуватості особи та не потребує визнання нею своєї винуватості. Згода на таке звільнення не є тотожною визнанню винуватості й не може використовуватися як її підтвердження. Інший підхід суперечив би статті 62 Конституції України та статті 17 КПК України. Цей підхід узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Грабчук проти України» від 21.09.2006 та постановою Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 200/4664/14-к.

3.10. Вирішуючи вимогу прокурора про стягнення з обвинуваченого витрат на проведення експертиз, суд ураховує положення статей 118, 122, 124-126 КПК України та правовий висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 (провадження № 51-4251кмо21). За цим висновком, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, витрати, понесені органом досудового розслідування, зокрема на проведення експертиз, не стягуються з такої особи, а відносяться на рахунок держави, крім витрат, пов`язаних із залученням експерта стороною захисту.

3.11. У цьому кримінальному провадженні обвинувальний вирок не ухвалюється, винуватість ОСОБА_5 не встановлюється, а надана ним згода на закриття провадження не є визнанням винуватості. З наданих суду матеріалів не вбачається, що експертів залучала сторона захисту. Тому підстав для стягнення з обвинуваченого витрат, понесених органом досудового розслідування на проведення експертиз, немає. Правовий висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02.12.2024 у справі № 686/1699/20 (провадження № 51-2680кмо21) стосується можливості стягнення документально підтверджених процесуальних витрат потерпілого та не змінює наведеного підходу щодо витрат органу досудового розслідування на експертизи.

3.12. Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. У разі закриття кримінального провадження судом арешт підлягає скасуванню, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації. Після закриття цього кримінального провадження правова потреба в подальшому арешті ? частини квартири та автомобіля відпадає, а обставин, які б обґрунтовували спеціальну конфіскацію зазначеного майна або подальше збереження арешту, суду не наведено. Отже, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.02.2026 у справі № 757/8953/26-к, слід скасувати.

Керуючись статтями 7, 17, 100, 118, 122, 124-126, 174, 284-286, 288, 291, 314-315, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 212 КК України, на підставі пункту 1 частини 1 статті 49 КК України у редакції, чинній на час інкримінованого діяння, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене 05.04.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000443, щодо ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 212 КК України, - закрити на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.02.2026 у справі № 757/8953/26-к, на:

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2602017232030;

- транспортний засіб «FORD FOCUS», 2014 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування у зв`язку з проведенням експертиз у кримінальному провадженні № 62019000000000443, - віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів із дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.

Суддя ОСОБА_1