Ухвала суду № 139084079, 18.08.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/6441/26 18.08.2026

н\п 1-кс/490/3383/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арбузинка Миколаївської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, військовослужбовця СЗЧ, зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, за наступних обставин.

Так, установлено, що в першому пункті додатку № 1 Постанови Верховної Ради України №2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна» зазначено, що зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України без дозволу органів внутрішніх справ.

Вимогами ст. 4, 9, 11, 16, 26, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV передбачено, що повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами. Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Військовослужбовці, залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини, несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із закону. Командир відділення в мирний і воєнний час відповідає за успішне виконання відділенням завдань за призначенням, навчання і виховання військовослужбовців відділення, їх військову дисципліну, морально-психологічний стан, охайний зовнішній вигляд, стройову та фізичну підготовку, правильне зберігання, експлуатацію і утримання в належному стані озброєння, техніки та іншого майна відділення.

Крім цього, в положеннях ст. 2, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 № 551-ХІV зазначено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Також, у статті 178 Цивільного кодексу України зазначено, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Пунктами 7, 8, 15, 16 «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання військового майна у Збройних Силах України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 4 серпня 2000 року передбачено, що обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним. Військове майно непорушних запасів обліковується окремо від іншого військового майна. Облік військового майна ведеться як у мирний час, так і в особливий період на об`єктах військового (корабельного) господарства, у службах забезпечення органів військового управління, службах військових частин і з`єднань, на складах, базах, в арсеналах згідно з цим Положенням та відповідними нормативно-правовими актами Міноборони. Порядок зберігання, використання і технічного обслуговування військового майна визначається статутами Збройних Сил, цим Положенням, нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони та документацією заводів-виробників. Списання військового майна, закріпленого за військовими частинами, здійснюється у разі: набуття непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності його відновлення і використання); убутку в межах затверджених норм; втрати чи нестачі; безповоротної видачі (передачі) майна для забезпечення руху опору; розбирання (розділення) зразків озброєння, військової та спеціальної техніки під час дії правового режиму воєнного стану з метою використання їх складових для відновлення, модернізації зразків озброєння, військової та спеціальної техніки або їх виготовлення.

Також, відповідно, до п. п. 14, 17 розділу І Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 359 від 29.06.2005, забороняється зберігання поза розташуванням військової частини (удома, у гуртожитку, на робочому місці) стрілецької зброї; мати при собі стрілецьку зброю під час перебування в санаторії, будинку відпочинку, у відпустці, на лікуванні, а також під час відвідування театрів, клубів та інших громадських місць, якщо перебування в них не пов`язане з несенням служби; користуватися без необхідності чужою зброєю та зброєю; залишати стрілецьку зброю та боєприпаси без нагляду; передавати (отримувати, здавати) особисту зброю та боєприпаси поза складом РАО (ракетно-артилерійського озброєння) військової частини.

Згідно з пунктами 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється: на вибухові матеріали і речовини, їх перевезення, а також сховища та склади, де вони зберігаються, у порядку, визначеному Держнаглядохоронпраці разом з МВС. Посадові особи та громадяни, які порушили порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття і функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

В пункті 2 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 зазначено, що видача дозволів громадянам на придбання, зберігання та носіння зброї здійснюється після проведеного з ними вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею, її застосування та використання, що здійснюється у пунктах вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування після здачі заліку та отримання довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування.

Однак, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 всупереч вищезазначеним вимогам чинного законодавства, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення пов`язаного із незаконним поводженням із зброєю та бойовими припасами за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків, всупереч вимогам чинного законодавства України, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї і бойових припасів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та за невстановлених обставин, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_7 , незаконно придбали бойову вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме 5,45-мм автомат Калашникова вкорочений (АКС-74У), два магазини до нього та 111 бойових патронів калібру 5,45?39 мм, які в подальшому спільно незаконно зберігали з метою збуту у невстановленому досудовим розслідуванням місці.

При цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_4 усвідомлювали, що незаконний обіг бойової вогнепальної зброї та бойових припасів створює підвищену небезпеку для життя і здоров`я людей, громадської безпеки та правопорядку, особливо в умовах дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, строк дії якого неодноразово продовжувався та який станом на 12 червня 2026 року діяв на всій території України.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут бойової вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_7 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , досяг домовленості з ОСОБА_8 , особисті дані якого змінені відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні», щодо продажу 5,45-мм автомата Калашникова вкороченого (АКС-74У), двох магазинів до нього та 111 бойових патронів калібру 5,45?39 мм за грошову винагороду в сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Так, 12 червня 2026 року о 14 годині 56 хвилин ОСОБА_8 на належному йому автомобілі марки «BMW» сірого кольору прибув до місця зустрічі за адресою: АДРЕСА_2 , яке було попередньо визначене ОСОБА_7 для зустрічі з метою реалізації домовленості щодо незаконного збуту вогнепальної зброї та бойових припасів.

Під час зустрічі ОСОБА_7 сів до салону зазначеного автомобіля, де ОСОБА_8 передав йому грошові кошти в сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, обумовлені як плата за 5,45-мм автомат Калашникова вкорочений (АКС-74У), два магазини до нього та 111 бойових патронів калібру 5,45?39 мм. ОСОБА_7 отримані грошові кошти перерахував та залишив при собі, після чого повідомив ОСОБА_8 про необхідність переїхати до іншого місця, звідки він мав отримати зазначені вогнепальну зброю та бойові припаси.

Після цього, переїхавши на іншу ділянку місцевості поблизу будинку № 4 по вул. Миру в м. Південноукраїнську, визначену ОСОБА_7 , останній вийшов із автомобіля, а ОСОБА_8 залишився очікувати його в салоні автомобіля.

В подальшому того ж дня о 14 годині 58 хвилин ОСОБА_7 , діючи відповідно до заздалегідь досягнутої домовленості з ОСОБА_4 та з метою отримання для подальшого збуту незаконно придбаних вогнепальної зброї та бойових припасів, прибув на подвір`я будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де зустрівся з ОСОБА_4 .

У свою чергу, ОСОБА_4 , діючи умисно, спільно та узгоджено з ОСОБА_7 , усвідомлюючи незаконність своїх дій та їх спрямованість на подальший збут вогнепальної зброї і бойових припасів, разом із ОСОБА_7 підійшов до автомобіля марки «ВАЗ», моделі 21114, зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , після чого відчинив двері зазначеного автомобіля та дістав із його салону чорну сумку, в якій знаходилися 5,45-мм автомат Калашникова вкорочений (АКС-74У), два магазини до нього та 111 бойових патронів калібру 5,45?39 мм, та умисно передав її ОСОБА_7 для подальшого незаконного збуту.

Після цього, того ж дня о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , діючи відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_4 та реалізуючи спільний злочинний умисел, в рахунок раніше отриманих від ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, переніс зазначену чорну сумку, в якій знаходилися 5,45-мм автомат Калашникова вкорочений (АКС-74У), два магазини до нього та 111 бойових патронів калібру 5,45?39 мм, до автомобіля марки «BMW» сірого кольору, в салоні якого на нього очікував ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів.

Виконавши усі необхідні та безпосередньо спрямовані на незаконний збут вогнепальної зброї та бойових припасів дії, о 15 годині 01 хвилині того ж дня, після передачі ОСОБА_8 вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_7 повернувся до ОСОБА_4 , після чого вони спільно та узгоджено попрямували у напрямку будинку № 8 по вул. Миру в м. Південноукраїнську. Під час руху ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 частину грошових коштів, отриманих від ОСОБА_8 як плату за збут вогнепальної зброї та бойових припасів, які останній перерахував та поклав до кишені своїх шортів. Після цього ОСОБА_7 залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 діяли спільно та узгоджено, відповідно до заздалегідь досягнутої домовленості та єдиного злочинного умислу, кожен виконуючи відведену йому роль у реалізації спільного умислу, спрямованого на незаконний збут вогнепальної зброї та бойових припасів за грошову винагороду, при цьому ОСОБА_7 безпосередньо здійснив передачу вогнепальної зброї та бойових припасів покупцю, отримав за них грошові кошти та після завершення збуту передав частину отриманих коштів ОСОБА_4 , який, у свою чергу, забезпечив передачу ОСОБА_7 зазначеної вогнепальної зброї та бойових припасів для їх подальшого збуту..

13.08.2026 р. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст. 263 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 може змінити місце свого перебування, переховуватися від органу досудового розслідування та суду, не з`являтися за викликами слідчого, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, на даний час досудове розслідування триває, встановлюються всі обставини кримінального правопорушення, джерело походження вилученої вогнепальної зброї та бойових припасів, канали їх незаконного постачання, місця їх зберігання, а також інші особи, які можуть бути причетними до їх незаконного обігу, крім того перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме можливість підтримувати зв`язок з ОСОБА_7 , іншими особами, причетними до незаконного обігу зброї, а також свідками у кримінальному провадженні, схиляти їх до надання неправдивих показань, відмови від раніше наданих показань, узгодження спільної позиції щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, приховування відомостей щодо джерела походження зброї, каналів її постачання та інших обставин кримінального правопорушення, разом з тим інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення має умисний та корисливий характер і пов`язане з незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту та збутом бойової вогнепальної зброї і бойових припасів, що становить підвищену суспільну небезпеку, особливо в умовах дії правового режиму воєнного стану, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також на неможливість запобігання вказаним ризикам у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, просить про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених.

Підозрюваний ОСОБА_4 , який свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав, та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави.

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст. 263 КК України, підтверджується даними: повідомлення про виявлення кримінального правопорушення; інформації (рапорт) УСБУ в Миколаївській області; протоколу контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 12.06.2026; протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 15.07.2026; протоколу про результати візуального спостереження за особою від 17.07.2026; висновку експерта Миколаївського НДЕКЦ МВС України від 17.06.2026 № КСЕ-19/115-26/9146; протоколу про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 10.07.2026.

Досліджені у судовому засіданні дані у своїй сукупності є достатньо вагомими для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, згідно до Постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5-328кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні в справі Фокс, Кепмбел і Хартлі проти Великої Британії від 30.08.1990 року (п.32), «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що дана особа могла вчинити злочин.

У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.

Також матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 , який хоча і має на утриманні неповнолітню дитину, не судимий, проте є військовослужбовцем, котрий самовільно залишив військову частину, розлучений, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст. 263 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, здійснював продаж бойових припасів з корисливих мотивів, крім того злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена лише за втручання правоохоронних органів, шляхом затримання останнього, особисто знайомий зі свідком ОСОБА_8 та іншими підозрюваним ОСОБА_7 , крім того на даний час досудове розслідування триває та не встановлено та не допитано всіх свідків щодо обставин вказаного кримінального правопорушення, а також проводяться необхідні слідчі дії, направлені в тому числі на встановлення осіб та місць придбання бойових припасів, а також їх зберігання, що дає обґрунтовані підстави вважати, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Проте, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність існування, зазначеного у клопотанні ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що такий ризик у клопотанні формально зазначений та необґрунтований, доказів існування вказаного ризику слідчому судді не надано.

Враховуючи вищевикладене, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, серйозність звинувачення, пред`явленого підозрюваному, а також фактичні обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим при розгляді клопотання ризикам на даній стадії кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, виходячи з обставин, викладених у підозрі, особи підозрюваного, який винуватість свою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, не заперечує, слідчий суддя приходить до висновку щодо необхідності визначення підозрюваному при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 гривень.

Керуючись ст.ст.176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали по 11 жовтня 2026 року включно.

Визначити розмір застави 166 400 гривень, що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.

У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк по 11 жовтня 2026 року включно обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою (залежно від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження);

- не відлучатися за межі Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- утриматись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1