Єдиний державний реєстр судових рішень
КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1312/26
Провадження № 2/488/1871/26 р.
РІШЕННЯ
Іменем України
19.08.2026 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Селіщевої Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання, водовідведення та абонентської плати, -
Встановив:
Позивач МКП Миколаївводоканал звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що Позивач надає населенню м. Миколаєва послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в тому числі Відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п. 20, 21 Правил, ст. 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання, ст. 68 ЖК, на споживачів послуг з водопостачання та водовідведення покладено обов`язок своєчасної щомісячної сплати зазначених послуг.
Відповідачі не виконували свої обов`язки, передбачені чинним законодавством, у зв`язку з чим за період з 01 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року утворилася заборгованість, яку, з урахуванням проведеного перерахунку за періоди тимчасового непроживання окремих відповідачів, позивач просить стягнути з відповідачів у визначених позовною заявою розмірах.
Зокрема, позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за період з 01 липня 2021 року по 25 лютого 2022 року в розмірі 9 053,92 грн., а з ОСОБА_2 за період з 26 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року в розмірі 18 220,35 грн.
Позивач зазначає, що нарахування здійснено відповідно до встановлених норм споживання, а розрахунок заборгованості містить проведений перерахунок у зв`язку з тимчасовим непроживанням відповідачів.
Також позивач посилається на наявність договірних відносин щодо надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Крім того, позивач зазначив, що 25 грудня 2023 року звертався до Корабельного районного суду м. Миколаєва із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості.
27 грудня 2023 року у справі № 488/5247/23 було видано судовий наказ, який ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2026 року скасовано.
З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та плату за абонентське обслуговування на загальну суму 27 274,27 грн., а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Ухвалою судді від 25.03.2026 р. було відкрито провадження у даній справі і її розгляд був призначений за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копія даної ухвали разом із позовом та доданими до нього матеріалами була направлена відповідачам, та роз`яснено їх право на подання відзиву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_1 скористався своїм процесуальним правом та подав до суду клопотання, у якому просив надати йому можливість подати письмову позицію щодо позовних вимог та докази на її підтвердження.
На обґрунтування клопотання зазначив, що у період з 13 серпня 2022 року по 05 лютого 2025 року перебував у полоні Російської Федерації як військовослужбовець Збройних Сил України, що підтверджується довідкою Служби безпеки України від 13 лютого 2025 року. Після повернення з полону у лютому 2025 року проходив тривалу реабілітацію.
Окремо у клопотанні відповідач від 26.06.2026р. висловив заперечення щодо сплати позивачем судового збору.
Зазначив, що платіжна інструкція від 24 вересня 2024 року № 5633 на суму 2 422,40 грн. передує даті подання позову, у зв`язку з чим просив перевірити її належність до цієї справи та факт зарахування сплачених коштів як судового збору.
Крім того, відповідач послався на свій статус учасника бойових дій та зазначив, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням його прав.
З огляду на викладене відповідач просив перевірити належність сплати позивачем судового збору, у разі встановлення відсутності належного доказу його сплати вирішити питання про залишення позовної заяви без руху для усунення відповідних недоліків, а також врахувати його статус учасника бойових дій при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відповідач ОСОБА_2 у встановлений в ухвалі строк, відзиву та клопотань до суду не надала.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Представник позивача надіслав до суду заяву про підтримання позовних вимог.
Суд дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (далі Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина 1 статті 29 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги до форми договору не встановлені законом. Укладення договору шляхом оформлення особового рахунку та видачі розрахункової книжки не суперечить діючому законодавству.
Так, судовим розглядом встановлено, що МКП «Миколаївводоканал» є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі є споживачами зазначених житлово-комунальних послуг.
Договірні відносини між МКП «Миколаївводоканал» та відповідачами щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення виникли відповідно до підпункту «б» пункту 12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01 липня 1994 року № 65, шляхом оформлення окремого особового рахунку № НОМЕР_1 та видачі розрахункового документа (розрахункової книжки).
Таким чином, відсутність укладеного у письмовій формі договору не свідчить про відсутність між сторонами договірних правовідносин, оскільки такі відносини виникли у встановленому законодавством порядку та підтверджуються відкриттям особового рахунку і здійсненням розрахунків за надані послуги.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
При цьому сама по собі відсутність укладеного у письмовій формі договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє споживача від обов`язку оплачувати фактично отримані послуги.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.
Отже, виникнення у споживача обов`язку з оплати житлово-комунальних послуг пов`язується не лише з наявністю письмового договору, а й з фактичним отриманням таких послуг. Відтак, за встановлення факту їх надання та користування ними споживачем, останній зобов`язаний здійснити їх оплату у встановленому законом порядку та строки.
Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідачі свого обов`язку щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та абонентського обслуговування належним чином не виконували, у зв`язку з чим за період з 01 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року утворилася заборгованість у розмірі 27 274,27 грн.
Зокрема, з урахуванням проведеного перерахунку за періоди тимчасового непроживання окремих відповідачів, за період з 01 липня 2021 року по 25 лютого 2022 року в розмірі 9 053,92 грн., а за період з 26 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року в розмірі 18 220,35 грн.
Відповідно до статті 68 Житлового кодексу України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги також передбачений статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 11 ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з дій осіб, які породжують цивільні права та обов`язки. Обов`язок сплатити вартість спожитих послуг випливає з самого факту користування послугою.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань і одностороння зміна умов договору не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Щодо доводів відповідача ОСОБА_1 , викладених у клопотанні від 26 червня 2026 року, суд зазначає, що вони не спростовують встановлених у справі обставин та не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Посилання відповідача на неналежність платіжної інструкції від 24 вересня 2024 року № 5633 як доказу сплати судового збору судом перевірено. За результатами перевірки встановлено факт зарахування сплачених коштів до спеціального фонду Державного бюджету України як судового збору, у зв`язку з чим підстав для залишення позовної заяви без руху з наведених відповідачем мотивів суд не вбачає.
Щодо посилань ОСОБА_1 на звільнення його від сплати судового збору як учасника бойових дій, суд зазначає, що положення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачають звільнення учасників бойових дій від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Водночас предметом цього спору є стягнення заборгованості за фактично надані житлово-комунальні послуги, а не захист прав відповідача як учасника бойових дій чи оскарження порушення таких прав.
Тому передбачені зазначеною нормою підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у цій справі відсутні.
При цьому відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, понесені позивачем судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог процесуального закону.
Доводи відповідача про перебування його у полоні, проходження після звільнення тривалої реабілітації та відсутність можливості своєчасно узгодити правову позицію самі по собі не спростовують факту виникнення заборгованості за період 01.07.2021 по 25.02.2022 роки, її розміру та обов`язку споживача оплачувати отримані житлово-комунальні послуги. Відповідних належних та допустимих доказів на спростування розрахунку позивача суду не надано.
Таким чином, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт надання відповідачам послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також наявність заборгованості за вказані послуги, тоді як відповідачами належних доказів її погашення чи неправильності нарахувань не подано.
За таких обставин позовні вимоги МКП «Миколаївводоканал» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі, а з відповідачів підлягає стягненню сума заборгованості та судові витрати у відповідності до вимог ЦПК України.
Доказів, які б спростовували вищевикладені висновки суду, відповідачами суду не представили.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне покласти на відповідачів обов`язок відшкодувати позивачеві судовий збір, сплачений при подачі позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12-13, 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд, -
позивачем доказами.
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Міського комунального підприємства Миколаївводоканал (поточний рахунок № НОМЕР_4 в АТ "ВСТ БАНК, МФО 307123, код ЄДРПОУ 31448144) заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та нарахованої плати за абонентське обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.07.2021 р. по 25.02.2022р., у сумі 9 053,92 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Міського комунального підприємства Миколаївводоканал (поточний рахунок № НОМЕР_4 в АТ "ВСТ БАНК, МФО 307123, код ЄДРПОУ 31448144) заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та нарахованої плати за абонентське обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 26.02.2022 р. по 31.12.2023р., у сумі 18 220,35 грн.
Стягнути пропорційне з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства Миколаївводканал судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: Міське комунальне підприємство Миколаївводоканал - 54055 м. Миколаїв, вул. Погранична, 161, ЄДРПОУ 31448144.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Л.І. Селіщева
Судове рішення № 139083944, Корабельний районний суд м. Миколаєва було прийнято 19.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 488/1312/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: