Рішення № 139083594, 19.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3533/26

Провадження № 2/127/1002/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Сичука М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (без повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101742840379038 від 24 березня 2025 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 24 березня 2025 року між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ABH0CT155101742840379038, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 80 000,00 грн строком на 24 місяці, тобто до 23 березня 2027 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 75,00 % річних.

Кредитний договір складається із заяви клієнта та графіка погашення кредиту.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав належним чином, що підтверджується наданими до матеріалів справи меморіальними ордерами та виписками за відповідними рахунками.

Відповідач, у свою чергу, належним чином умови кредитного договору не виконував, у зв`язку з чим станом на 03 лютого 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 95 889,30 грн, яка, за розрахунком позивача, складається з: 71 559,80 грн заборгованість за тілом кредиту; 22 710,30 грн заборгованість за процентами; 0,00 грн заборгованість за комісією; 1 619,20 грн заборгованість за пенею.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у змішаній формі.

Відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив.

Відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача подав позовну заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника банку та не заперечував проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 24 березня 2025 року між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ABH0CT155101742840379038.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 80 000,00 грн строком на 24 місяці до 23 березня 2027 року, зі сплатою процентів у розмірі 75,00 % річних.

Факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується заявою клієнта, паспортом споживчого кредиту, графіком погашення кредиту, меморіальними ордерами та виписками за рахунками, які містяться в матеріалах справи.

Суд також бере до уваги, що кредитний договір укладено в електронній формі з використанням електронного підпису, порядок використання якого погоджено сторонами.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно зі статтею 8 цього Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, а допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, у тому числі у вигляді електронного документа, створеного відповідно до вимог законодавства.

Отже, саме по собі укладення кредитного договору в електронній формі не свідчить про відсутність у відповідача обов`язку щодо виконання його умов.

Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів та виникнення у нього обов`язку щодо їх повернення і сплати процентів.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 03 лютого 2026 року за відповідачем обліковується заборгованість за тілом кредиту в розмірі 71 559,80 грн та за процентами в розмірі 22 710,30 грн.

Доказів погашення зазначеної заборгованості у повному обсязі або доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок, матеріали справи не містять.

При цьому суд враховує, що відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву та доказів на спростування позовних вимог не скористався.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 71 559,80 грн та за процентами за користування кредитом у розмірі 22 710,30 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, вирішуючи вимогу про стягнення пені в розмірі 1 619,20 грн, суд виходить із такого.

Згідно з частиною першою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За змістом пункту 11 заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або паспорта споживчого кредиту у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, з установленими договором обмеженнями.

Разом з тим, наявність договірної умови щодо сплати пені сама по собі не є достатньою правовою підставою для її стягнення у випадку, коли законом встановлено звільнення позичальника від обов`язку сплачувати таку неустойку.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Цією ж нормою встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Отже, законодавцем встановлено спеціальне тимчасове правило щодо відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, укладеним із банком або іншим кредитодавцем.

При цьому дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не поставлена в залежність від того, коли саме був укладений кредитний договір, а поширюється на відповідні кредитні зобов`язання у період дії воєнного стану.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № ABH0CT155101742840379038 укладений 24 березня 2025 року, а заявлена до стягнення пеня в розмірі 1 619,20 грн нарахована за прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань у період дії воєнного стану в Україні.

За таких обставин відповідач звільняється від обов`язку сплати зазначеної пені, а правові підстави для її стягнення на користь позивача відсутні.

Суд відхиляє посилання позивача на пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» як на спеціальну норму, яка нібито виключає застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Дійсно, пункт 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» у чинній редакції передбачає звільнення від відповідальності за прострочення лише щодо договорів про споживчий кредит, укладених до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон № 3498-IX набрав чинності 24 грудня 2023 року, тому зазначене перехідне правило стосується договорів, укладених у визначений ним попередній період.

Оскільки спірний кредитний договір укладено 24 березня 2025 року, положення пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за цим договором.

Водночас це не усуває застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який безпосередньо встановлює звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки за прострочення за договором, за яким кредит наданий банком або іншим кредитодавцем, у період дії воєнного стану.

Таким чином, вимога про стягнення пені в розмірі 1 619,20 грн задоволенню не підлягає.

Отже, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 71 559,80 грн + 22 710,30 грн = 94 270,10 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позов задоволено частково у розмірі 94 270,10 грн із заявлених 95 889,30 грн, тобто на 98,31 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 617,44 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, статтями 11, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101742840379038 від 24 березня 2025 року станом на 03 лютого 2026 року в розмірі 94 270 (дев`яносто чотири тисячі двісті сімдесят) гривень 10 копійок, з яких 71 559,80 грн заборгованість за тілом кредиту; 22 710,30 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2617 (дві тисячі шістсот сімнадцять) гривень 44 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,.

Повний текст рішення суду виготовлено 19. 08.2026

Суддя: