Рішення № 139083337, 18.08.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/905/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Літинської селищної ради про визнання за ним, в порядку спадкування, права власності на: земельну ділянку з кадастровим номером 0522480400:06:001:0002, загальною площею 0,2500 га, цільове призначення 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), розташовану в межах АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 0522480400:06:001:0003, загальною площею 0,2500 га, цільове призначення 01.03 (для ведення особистого селянського господарства), розташовану в межах АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі рішення №4 виконавчого комітету Багринівецької сільської ради народних депутатів від 20.01.1994 ОСОБА_2 безоплатно передані у приватну власність дві земельні ділянки, розташовані в межах АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_3 шляхом фактичного прийняття, оскільки проживала разом зі спадкодавцем та продовжила користуватись майном. Однак нотаріального оформлення права власності на земельні ділянки вона не здійснила. 11.03.2008 ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно йому, а він прийняв спадщину. З метою оформлення права власності на земельні ділянки в порядку спадкування позивач вжив усіх необхідних та доступних заходів, проте зіткнувся з послідовним ланцюжком відмов та перешкод, які у сукупності унеможливили нотаріальне оформлення спадщини на землю. Позивачем замовлено та розроблено технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Він звернувся до Літинської селищної ради з клопотаннями про затвердження технічної документації та безоплатної передачі ділянок йому у приватну власність, однак йому відмовлено з підстав відсутності у ради статусу власника, а також посилання на відсутність документів про спадщину. У рамках спадкової справи він звернувся до нотаріуса з вимогою видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, однак отримав відмову з підстав: відсутність відомостей про земельні ділянки у ДЗК; ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті батька/чоловіка, але не оформила своїх спадкових прав; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Таким чином, нотаріальне оформлення спадщини на земельні ділянки стало неможливим через відсутність записів у кадастрі, а внесення ділянок до кадастру, своєю чергою, неможливе без затвердженої технічної документації із землеустрою. Отже, позивач опинився в ситуації правового «замкненого кола», яке може бути розірване лише судовим рішенням про визнання права власності.

Рух справи в суді

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області 19.06.2026 провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.08.2026.

Розгляд справи

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник-адвокат Парпальос В.В. подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, судові витрати просила залишити за позивачем.

Від відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області надійшов лист, в якому просять справу розглядати без участі представника, позовні вимоги селищна рада визнає.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Згідно із ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем та вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у даному судовому засіданні за наявними у справі доказами.

Встановлені судом обставини

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 18.09.2001 Виконкомом Багриновецької сільської ради Літинського району (а.с.45).

Згідно Архівного витягу №3.01-16/1449, виданого 18.12.2024 Архівним відділом Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області (а.с.49), рішенням №4 Виконавчого комітету Багриновецької сільської Ради народних депутатів від 20.01.1994 «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність», керуючись Декретом КМ України від 26.12.1992 №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», наказом Держкомзему від 20.01.1992 №5 «Про приватизацію земельних ділянок», ЗК України, сесія сільської ради вирішила: «Передати гр. ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку площею - 0,50 га, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1 - 0,50 га.» (так у документі).

Відповідно до довідки №4, виданої 06.01.2026 Багриновецьким старостинським округом Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області (а.с.44), згідно земельнооблікових документів за ОСОБА_2 (нині покійний) рахувалась земельна ділянка загальною площею 0,5000 га, яка за рішенням Виконкому Багриновецької сільської Ради №4 від 20.01.1994, затвердженого рішенням 14 сесії 21 скликання Багриновецької сільської Ради від 31.03.1994, йому була передана безкоштовно у приватну власність і згідно фактичних обмірів становить 0,5000 га, та включає: 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; 0,2500 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .

У довідці №54/01-14, виданій 15.01.2026 Державним нотаріальним архівом Вінницької області (а.с.70) зазначено, що в справах Державного нотаріального архіву Вінницької області зберігається спадкова справа №413/2002, заведена Літинською державною нотаріальною конторою Вінницької області 11.04.2002 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулася дружина померлого ОСОБА_3 , на ім`я якої видані свідоцтва про право на спадщину за законом. За наявними, в спадковій справі відомостями, інших спадкоємців, передбачених законом чи заповітом, немає.

За життя, ОСОБА_3 склала 11.03.2008 заповіт, яким усе моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що матиме право за законом заповіла ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту, посвідчено секретарем виконкому Багриновецької сільської ради Літинського району Вінницької області та за даними сільської ради не відмінений та не скасований (а.с.71).

Згідно довідки №1212/02-14, виданої 06.08.2025 державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори Гречко Ж.Б. (а.с.69), заяву про прийняття спадщини ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , за законом подав ОСОБА_1 , будь яких заяв від інших спадкоємців за законом або за заповітом надходило.

ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформивши своє спадкове право на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом та Витягу з Державного реєстру речових прав (а.с.72, 75).

На замовлення ОСОБА_1 ТОВ «Вінницьким науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою» виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) щодо земельної ділянки кадастровий номер 0522480400:06:001:0002, площею 0,2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно копії Технічної документації із землеустрою та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.8-35, 57-62).

На замовлення ОСОБА_1 ТОВ «Вінницьким науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою» виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства щодо земельної ділянки кадастровий номер 0522480400:06:001:0003, площею 0,2500 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно копії Технічної документації із землеустрою та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.36-43,50-56,63-68).

Рішенням №8647 68 сесія 8 скликання від 20.03.2026 (а.с.76,77) Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області вирішила відмовити ОСОБА_1 у затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку кадастровий номер 0522480400:06:001:0002 загальною площею 0,2500га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в межах АДРЕСА_1 , у зв`язку невідповідністю вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме вимозі пункту 5 частини п`ятої статті 186 Земельного кодексу України. А також, відмовити ОСОБА_1 у безоплатній передачі у приватну власність вказаної земельної ділянки у зв`язку невідповідністю вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме вимогам статей 116, 118, 120, 122 Земельного Кодексу України.

Рішенням №8648 68 сесія 8 скликання від 20.03.2026 (а.с.78,79) Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області вирішила відмовити ОСОБА_1 у затверджені технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку кадастровий номер 0522480400:06:001:0003 загальною площею 0,2500га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах АДРЕСА_1 , у зв`язку невідповідністю вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме вимозі пункту 5 частини 5 ст.186 Земельного Кодексу України та пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Постановою №1045/02-31 від 25.06.2025 (а.с.73), державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори Гречко Ж.Б. відмовлено ОСОБА_1 у видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,50 га після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яка прийняла її у спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , але не оформила своїх спадкових прав.

Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно зі ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав і інтересів може бути в тому числі визнання права.

У відповідності до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із частиною 1 статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина 1 статті 1218 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч.1 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Аналіз змісту норм статті 120 Земельного кодексу України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщенні.

Зазначені норми закріпляють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальними правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа яка набула право власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 квітня 2016 року в справі №6-253цс16.

При застосуванні положень ст.120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2019 року в справі № 463/1696/15-ц.

Тобто, до набувача права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташованих на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні в силу закону, незалежно від волі попереднього користувача земельної ділянки та органу, уповноваженого розпоряджатися землею (у випадку належності земельної ділянки до земель державної або комунальної власності) переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщенні відповідні об`єкти нерухомості, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення частина перша статті 1225 ЦК України).

Відповідно до абз. 2 п.1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

З правового аналізу зазначених вище положень ЗК України та статей 1218, 1225 ЦК України слідує, що в разі, якщо земельна ділянка належала спадкодавцю на праві власності, то спадкоємець в порядку спадкування набуває право власності на це майно.

Державні акти на земельні ділянки спадкодавцем за життя не виготовлені, що є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на спірні земельні ділянки.

Згідно п.7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи вищевикладене, а також визнання позовних вимог відповідачем, суд вважає, що позивачем беззаперечно доведено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належало право на оформлення спірних земельних ділянок, яке увійшло до складу спадщини, яку прийняла ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформила своїх спадкових прав.

В зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яка була спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого чоловіка - ОСОБА_2 , на спірні земельні ділянки в нотаріальному порядку, а тому, з метою захисту майнових прав позивача, позов необхідно задовольнити та визнати за ним право власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Щодо судових витрат

Розподіл судових витрат у справі, слід здійснити у порядку, визначеному ст.141 ЦПК України та, з урахуванням відповідної позиції позивача, судові витрати слід залишити за останнім.

Керуючись ст.2, 10-13, 76-81, 89, 200, 206, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не оформила своїх спадкових прав, право власності на:

- земельну ділянку з кадастровим номером 0522480400:06:001:0002, загальною площею 0,2500 га, цільове призначення 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), розташовану в межах АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 0522480400:06:001:0003, загальною площею 0,2500 га, цільове призначення 01.03 (для ведення особистого селянського господарства), розташовану в межах АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325963, адреса: вул. Соборна, 32, с-ще Літин, Вінницького району Вінницької області.

Суддя : Верещинська Я. С.