Рішення № 139082911, 12.08.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

12 серпня 2026 року Справа № 926/1135/26

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,

розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця Нагорняк Лариси Йосипівни - адвоката Бартусевич Влади Миколаївни про ухвалення додаткового рішення від 31.07.2026, вх. № 3162,

в справі за позовом фізичної особи-підприємця Нагорняк Лариси Йосипівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код ЄДРПОУ 44388619),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Чернівецька міська рада (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код ЄДРПОУ 36068147),

про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 554 838,28 грн, стягнення збитків в сумі 917 632,73 грн та моральної шкоди в сумі 300 000,00 грн,

представники:

від позивача - адвокат Бартусевич В.М.;

від відповідача та третьої особи - Іванович Л.Є.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Нагорняк Лариса Йосипівна звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради та Чернівецької міської ради, в якому згідно заяви про зменшення зменшення/збільшення позовних вимог просила:

1) застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на користь ФОП Нагорняк Л.Ф. грошові кошти в розмірі 480 928,66 грн;

2) стягнути за рахунок бюджету міста Чернівці з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на користь ФОП Нагорняк Л.Ф. збитки (майнову шкоду) в розмірі 1 067 752,73 грн;

3) стягнути за рахунок бюджету міста Чернівці з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради області на користь ФОП Нагорняк Л.Ф. немайнову (моральну) шкоду в розмірі 100 000,00 грн.

До позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого витрати на професійну правничу допомогу складають 150 000,00 грн.

Під час розгляду справи по суті представник позивач заявила, що після прийняття судом рішення нею будуть надані докази понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.07.2026 в справі № 926/1135/26 позов задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджету міста Чернівці з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на користь фізичної особи-підприємця Нагорняк Лариси Йосипівни грошові кошти в розмірі 164 161,74 грн, збитки (майнову шкоду) в розмірі 917 632,73 грн, моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн, а також 14 181,30 грн витрат зі сплати судового збору. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 12.08.2026. Повернуто з Державного бюджету України ФОП Нагорняк Л.Й. судовий збір в сумі 6 802,89 грн, сплачений згідно платіжної інструкції № 70 від 18.03.2026.

31.07.2026 представником позивача - адвокатом Бартусевич В.М. через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, вх. № 3162, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000,00 грн.

До заяви додано договір про надання правової допомоги від 11.09.2017, додаткову угоду №7 до договору про надання правової допомоги від 02.04.2026, акт приймання-передачі наданих послуг до договору надання правової допомоги та додаткової угоди від 30.07.2026, докази направлення заяви учасникам справи.

04.08.2026 управління комунальної власності Чернівецької міської ради через систему «Електронний суд» подало заперечення на заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, просить у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю. Так, проаналізувавши договір про надання правничої допомоги від 11.09.2017 року та види правничої (правової) допомоги, які вказано в акті приймання-передання від 30.07.2026, вбачається, що вони є невідповідними, а саме договором передбачено який саме вид допомоги надається адвокатом, однак в акті виконаних робіт не зазначено, що саме такі роботи здійснені. Звертає увагу на практику Верховного суду у справі № 569/17904/1, де судом зазначено, що для підтвердження наданої у справі правової допомоги необхідно подавати розрахунок її погодинної вартості, передбачений договором про надання такої допомоги та зазначений в акті приймання-передання послуг. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість нормо години на виконання послуги і час, витрачений на такі дії, як-от: участь у судових засіданнях, вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Присутні в засіданні 12.08.2026 представник позивача підтримала заяву про ухвалення додаткового рішення та просила стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000,00 грн, представник відповідача та одночасно третьої особи просила у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.

Статтею 221 ГПК України унормовано, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат у відповідності до ч. 5 ст. 129 ГПК України суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Інтереси позивача в суді представляв адвокат Бартусевич Влада Миколаївна на підставі ордеру серії СЕ № 1135045 від 16.03.2026 та договору про надання правової допомоги від 11.09.2017, укладеного між Нагорняк Ларисою Йосипівною та адвокатом Бартусевич Влада Миколаївна.

Предметом Договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, зокрема, представництво інтересів Клієнта в усіх судових установах України зі всіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, заінтересованій та третій особі. Для захисту прав та законних інтересів клієнта адвокат має право, зокрема, підписувати позовні та інші заяви, знайомитися з матеріалами справи, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів тощо (пункти 2.1, 2.2. Договору).

Відповідно до пунктів 4.1-4.3 Договору отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару, розмір якого окремо погоджується між ними. При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка т репутація адвоката.

За надання правової допомоги відповідно до даного Договору клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін. Крім цього, сторони можуть домовитись про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі.

В додатковій угоді № 7 до договору про надання правової допомоги від 02.04.2026 сторони домовились, що за надання правової допомоги в суді першої інстанції - Господарському суді Чернівецької області - у справі № 926/1135/26 за позовом фізичної особи-підприємця Нагорняк Лариси Йосипівни до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чернівецька міська рада, про застосування наслідків недійсності правочину, стягнення збитків та моральної шкоди, клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар у фіксованій сумі в розмірі 80 000 грн.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до заяви про ухвалення додаткового рішення додано акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 11 вересня 2017 року та додатковій угоді № 7 від 02 квітня 2026 року, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу за договором від 11 вересня 2017 року та додатковою угодою № 7 від 02 квітня 2026 року в суді першої інстанції - Господарському суді Чернівецької області - у справі № 926/1135/26 за позовом фізичної особи-підприємця Нагорняк Лариси Йосипівни до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чернівецька міська рада, про застосування наслідків недійсності правочину, стягнення збитків та моральної шкоди. Гонорар за надання правової допомоги у справі № 926/1135/26 визначений сторонами у фіксованій сумі в розмірі 80 000 грн. Сторони підтверджують, що правнича допомога надана в повному обсязі та належної якості, взаємні претензії у сторін відсутні. Всього надана правнича допомога вартістю 80 000 грн.

Положеннями частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України передбачено можливість віднесення до судових витрат сум, які сторона має сплатити на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказала, що адвокатський гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Велика Палата Верховного Суду виснувала таке.

За положенням частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 частини третьої цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність детального опису виконаних адвокатом робіт саме по собі не є підставою для відмови у стягненні таких витрат, які понесені позивачем, на підтвердження чого надано відповідні докази.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У постанові від 20.11.2020 Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципуsunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини другої та частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.

Отже, положення статті 126 Господарського процесуального кодексу України не встановлюють вичерпного переліку документів, якими має підтверджуватися вартість професійної правничої допомоги, а вимагають подання належних доказів, що дають змогу встановити обсяг наданих послуг та їх вартість відповідно до умов договору.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем долучено договір про надання правової допомоги від 11.09.2017, укладений між Нагорняк Ларисою Йосипівною та адвокатом Бартусевич Владою Миколаївної.

Предметом Договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, зокрема, представництво інтересів Клієнта в усіх судових установах України зі всіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, заінтересованій та третій особі. Для захисту прав та законних інтересів клієнта адвокат має право, зокрема, підписувати позовні та інші заяви, знайомитися з матеріалами справи, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів тощо (пункти 2.1, 2.2. Договору).

В додатковій угоді № 7 від 02.04.2026 сторони домовились, що за надання правової допомоги в Господарському суді Чернівецької області у справі № 926/1135/26 ФОП Нагорняк Л.Й. зобов`язується сплатити адвокату гонорар у фіксованій сумі в розмірі 80 000 грн.

Судом установлено, що обсяг та вартість наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 11 вересня 2017 року та додатковій угоді № 7 від 02 квітня 2026 року.

Розглянувши заперечення відповідача на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, судом взято до уваги правовий висновок, викладений у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, у яких наголошено, що для розподілу судових витрат вирішальним є встановлення обсягу наданої правничої допомоги та її вартості відповідно до умов договору.

Своєю чергою суд вважає понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу дійсними, необхідними та співмірними зі складністю цієї справи та наданим обсягом послуг у суді, а тому визнає їх обґрунтованими та розумними.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що розмір стягуваних витрат є значно меншим від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку.

Таким чином, позивач у зв`язку із розглядом цієї справи поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 80 000,00 грн.

У відповідності до статті 129 ГПК України зазначені витрати слід покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 13 822,50 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 126, 129, 130, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника фізичної особи-підприємця Нагорняк Лариси Йосипівни - адвоката Бартусевич Влади Миколаївни про ухвалення додаткового рішення від 31.07.2026, вх. № 3162, задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код ЄДРПОУ 44388619) на користь фізичної особи-підприємця Нагорняк Лариси Йосипівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 57 344,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 19 серпня 2026 року.

Суддя І.В. Марущак