Рішення № 139082849, 13.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 615/1010/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури, м. Дергачі,

до: 1. ОСОБА_1 , місто Валки,

2. Валківської міської ради, місто Валки,

3. Фермерського господарства "Агрофортуна-2021", місто Валки,

про визнання наказу незаконним, договору оренди землі недійсним, скасування його реєстрації та повернення земельної ділянки

за участю представників:

прокурор - Сапітон Д.В.

1 відповідача - не з`явився

2 відповідача - не з`явився

3 відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Валківської місцевої прокуратури (далі - прокурор, позивач) звернувся в інтересах держави до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (відповідач 1) та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Держгеокадастру у Харківській області, Управління, орендодавець, (відповідач-2) про:

1) визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2016 № 10177-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" (далі - наказ № 10177-СГ, оспорюваний наказ), яким затверджено документацію із землеустрою та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 9,3252 га, кадастровий номер 6321255400:03:000:0701 (далі - спірна земельна ділянка, об`єкт оренди), із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населеного пункту на території Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області;

2) визнання недійсним договору оренди землі від 05.10.2016 (далі - договір оренди від 05.10.2016, оспорюваний договір), укладеного між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 про передачу в оренду спірної земельної ділянки;

3) скасування державної реєстрації договору оренди від 05.10.2016;

4) зобов`язання ОСОБА_1 (орендаря) повернути Управлінню (орендодавцю) спірну земельну ділянку шляхом складання акта прийому-передачі, посилаючись на положення статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 116, 118, 121, 123, 124, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) звертаючись до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із заявою про отримання земельної ділянки, ОСОБА_1 не мав на меті створювати нове фермерське господарство, а розширити земельний банк вже існуючого Фермерського господарства "Агрофортуна" (далі - ФГ "Агрофортуна"), засновником і кінцевим бенефіціарним власником якого є відповідач-1, в обхід участі в земельних торгах, як того вимагає закон, оскільки у вказаного фермерського господарства вже перебували земельні ділянки, які отримано ОСОБА_1 в оренду в 2014 році; 2) ОСОБА_1 належним чином не обґрунтував розміру земельної ділянки з урахуванням можливості її обробітку, тобто, майбутній фермер для отримання земельної ділянки великої площі не довів, що новостворене фермерське господарство матиме змогу самостійно, силою та працею членів фермерського господарства, обробляти отриману у користування землю, чи має він власну техніку для обробітку землі, ресурси для оренди сільськогосподарської техніки, а також досвід для ефективного обробітку землі; 3) розглядаючи заяву ОСОБА_1 про надання йому в оренду земельної ділянки, Управління не провело належної перевірки та не пересвідчилося в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельній ділянці.

У відзиві на позовну заяву та в окремій заяві від 21.10.2020 відповідач-1 просить застосувати наслідки пропуску прокурором позовної давності.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 26.11.2020 позов задоволено повністю в зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного суду від 17.01.2022 рішення Валківського районного суду Харківської області від 26.11.2020 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов прокурора залишено без задоволення з підстав недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.08.2023 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Валківського районного суду Харківської області від 26.11.2020 та постанову Харківського апеляційного суду від 17.01.2022 скасовано, провадження в справі № 615/1010/20 за позовом прокурора до ОСОБА_1 і ГУ Держгеокадастру у Харківській області про визнання наказів незаконними, договорів оренди землі недійсними, скасування їхньої реєстрації та повернення земельної ділянки у відання держави закрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки цей спір виник щодо користування землями фермерського господарства, а тому підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.09.2023 справу № 615/1010/20 направлено за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.01.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди від 05.10.2016, скасування державної реєстрації зазначеного договору та зобов`язання ОСОБА_1 повернути Управлінню спірну земельну ділянку, ухваливши в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Оскільки вимоги поданої касаційної скарги стосуються незгоди заступника керівника Харківської обласної прокуратури із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій саме в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди від 05.10.2016, скасування державної реєстрації зазначеного договору та зобов`язання ОСОБА_1 повернути Управлінню спірну земельну ділянку, то касаційний суд здійснив їх касаційний перегляд лише у відповідній частині. Таким чином, рішення та постанова судом касаційної інстанції не переглядалися в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу № 10177-СГ як такі, що не оскаржуалися в цій частині.

Постановою Верховного суду від 13.08.2024 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 615/1010/20 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про:

1) визнання недійсним договору оренди землі від 05.10.2016, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки площею 9,3252 га, кадастровий номер 6321255400:03:000:0701, розташованої за межами населеного пункту на території Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області;

2) скасування державної реєстрації договору оренди землі від 05.10.2016;

3) зобов`язання ОСОБА_1 повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку площею 9,3252 га, кадастровий номер 6321255400:03:000:0701, розташовану за межами населених пунктів на території Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області, шляхом складання акта прийому-передачі.

Справу № 615/1010/20 передано на новий розгляд у зазначеній частині позову до Господарського суду Харківської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 615/1010/20 призначено до розгляду судді Шатернікова М.І.

Ухвалою суду від 09.09.2026 прийнято справу № 615/1010/20 до провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 26.09.2024.

10.09.2024 від ГУ Держгеокадастру у Харківській області надійшли пояснення, в яких відповідач 2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

19.09.2024 від представника прокуратури надійшли пояснення з урахуванням висновків Верховного суду по цій справі , в яких він просив задовольнити позов.

У підготовчому засіданні 26.09.2024 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 24 жовтня 2024 року о 13:00 год.

У підготовчому засіданні 24.10.2024 у справі постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 08.12.2024 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 21 листопада 2024 року о 10:00.

07.11.2024 прокурор звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі (вх. № 28059), в якому просить суд зупинити провадження по справі № 922/1130/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 917/1476/23.

У підготовчому засіданні 21.11.2024 прокурор підтримав подане клопотання та просив суд його задовольнити.

Представники відповідачів не заперечують проти зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2024 задоволено клопотання представника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області (вх. № 28059) про зупинення провадження у справі ; провадження у справі № 615/1010/20 було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 917/1476/23 та оприлюднення повного тексту постанови.

01.09.2025 від Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 615/1010/20 (вх. № 19930), в якому прокурор зазначає про те, що опрацюванням офіційного веб-порталу «Єдиний державний реєстр судових рішень» встановлено, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 справу № 917/1476/23 касаційні скарги ОСОБА_2 та ТОВ «Чорнухинський край» залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 залишено без змін. Враховуючи викладене, обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі № 615/1010/20, усунені.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини та приписи процесуального закону, суд дійшов висновку про можливість поновлення провадження у цій справі.

Разом з тим, беручи до уваги те, що правовідносини у справах № 615/1010/20 та № 922/2185/19 є подібними, а правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2185/19 може мати суттєве значення для правильного вирішення даної справи, з метою сприяння забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, з огляду на те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі № 615/1010/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 922/2185/19.

Враховуючи наведене, ухвалою суду від 17.09.2025 провадження у справі № 615/1010/20 було поновлено і одночасно зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/215/19.

29.01.2026 від Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 615/1010/20 (вх. № 2363), в якому прокурор зазначає про те, що опрацюванням офіційного веб-порталу «Єдиний державний реєстр судових рішень» встановлено, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 справу № 922/2185/19 за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2023 повернути Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду. А відтак, за твердженнями прокурора, обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі № 615/1010/20, усунені.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2026 у справі № 615/1010/20 у задоволенні клопотання Харківської обласної прокуратури (вх. 2363) про поновлення провадження у справі було відмовлено, оскільки ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.05.25 провадження у справі № 922/2185/19 було зупинено до розгляду справи № 922/511/24.

08 травня 2026 року через систему "Електронний суд" прокуратурою подано клопотання (вхідний № 11081) про поновлення провадження у справі, оскільки на даний час, відповідно до відомостей офіційного веб-сайту «Єдиний державний реєстр судових рішень»: 20.04.2026 опубліковано повний текст постанови судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2026 у справі № 922/511/24; ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.04.2026 провадження у справі справи № 922/2185/19 поновлено, а відтак обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі № 615/1010/20, усунені.

Ухвалою суд від 18.05.2026 провадження у справі № 615/1010/20 поновлено, проведення підготовчого засідання у справі призначено на 11.06.2026 .

Судом встановлено, що 11.05.2026 року прокуратурою подано клопотання про заміну сторони її правонаступником (вх. 11271), в якій заявник просив суд замінити Головне управління Держгеокадастру у Харківській області на процесуального правонаступника Валківську міську раду в порядку ст. 52 ГПК України в частині позовних вимог про повернення Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку, площею 9,3252 га (кадастровий номер 6321255400:03:000:0701), розташовану за межами населених пунктів на території Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області, шляхом укладення акту прийому-передачі. В обґрунтування заявленого клопотання заявник наголошує, що під час судового провадження у даній справі № 615/1010/20 відбулися зміни у земельному законодавстві і спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:03:000:0701, площею 9,3252 га, передана в комунальну власність Валківської територіальної громади на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021, наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 52-ОТГ від 28.12.2020 та акту приймання-передачі земельних ділянок до нього, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13.01.2021. Так, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої станом на 01.05.2026 за № 475328860, власником спірної земельної ділянки з 13.01.2021 є територіальна громада м. Валки в особі Валківської міської ради. Отже з 13.01.2021 право власності на вказані земельні ділянки перейшло до територіальної громади в особі Валківської міської ради.

Ухвалою суду від 11.06.2026 задоволено клопотання прокурора (вх.11266) про залучення співвідповідача, залучено до участі у справі № 615/1010/20 у якості співвідповідача Фермерське господарство «Агрофортуна-2021» (ЄДРПОУ 44083201) в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.10.2016, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1. про передачу в оренду земельної ділянки, площею 9,3252 га (кадастровий номер 6321255400:03:000:0701), розташованої за межами населеного пункту на території Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області та зобов`язання повернути Валківській міській раді земельну ділянку, площею 9,3252 га (кадастровий номер 6321255400:03:000:0701), розташовану за межами населених пунктів на території Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області, шляхом укладення акту прийому-передачі., задоволено клопотання прокуратури (вх. № 11271) про заміну первісного відповідача по справі № 615/1010/20, замінено первісного відповідача по даній справі Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області на належного відповідача - процесуального правонаступника Валківську міську раду в частині позовних вимог про повернення Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку, площею 9,3252 га (кадастровий номер 6321255400:03:000:0701), розташовану за межами населених пунктів на території Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області, шляхом укладення акту прийому-передачі

У підготовчому засіданні 11.06.2026 у справі постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 02 липня 2026 о 14:00.

01.07.2026 від Валківської міської ради надійшла заява, в якій вона підтримує викладену правову позицію Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в його пояснененнях, просила відмовити у задоволенні позову через сплив строку позовної давності, а також просила підготовче засідання по даній справі проводити за відсутності представника Валківської міської ради

У підготовчому засіданні 02.07.2026 р. постановлено: протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 09.07.2026 року о 15:00.

09.07.2026 від Валківської міської ради надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника Валківської міської ради.

У судовому засіданні 09.07.2026 р. постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 30.07.2026 р. о 12:30 в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

29.07.2026 від Валківської міської ради надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника Валківської міської ради.

30.07.2026 від позивача надійшла заява, в якій прокурор просить суд зупинити провадження у справі № 615/1010/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №916/1004/24.

В судовому засіданні 31.07.2026 представник відповідача 1 заперечував проти заяви прокурора про зупинення, зазначив, що суд перейшов до розгляду справи по суті та прокурор не обґрунтовує поважність причин неподання даної заяви в підготовчому провадженні

В судовому засіданні 31.07.2026 суд оголосив ухвалу, постановлену в судовому засіданні без оформлення окремого документа, про залишення без розгляду заяви прокурора вх. № 18618 про зупинення провадження по справі № 615/1010/20 до розгляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 916/1004/24, на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України, оскільки вони подані після закінчення встановленого процесуального строку та прокурором не подано заяви про повернення до підготовчого засідання.

В судовому засіданні 31.07.2026 суд постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа, про оголошення перерви у судовому засіданні по суті справи до 31.07.2026 о 16:00.

Після перерви суд постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа, про оголошення перерви у судовому засіданні по суті справи до 13.08.2026 о 15:30 в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з наказами Головного управління Держземагенства у Харківській області від 12.11.2014 №№ 3046-СГ, 3048-СГ, 3049-СГ надано відповідачу 1 - ОСОБА_1 в оренду 8 (вісім) земельних ділянок загальною площею 122,0832 га, кадастрові номери: 6321282000:02:000:0335, 6321282000:02:000:0333, 6321255400:03:000:0799, 6321255400:03:000:1798, 6321285000:01:000:0649, 6321285000:01:000:0650, 6321285000:01:000:0648, 6321285000:01:000:0644, розташованих за межами населених пунктів на території Гонтово-Ярської, Новомерчинської сільських рад та Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області.

У 2014 на виконання зазначених наказів між ГУ Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_1. укладено договори оренди вказаних земельних ділянок загальною площею 122,0832 га строком на 49 років, які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

29.01.2015 ОСОБА_1. одноособово створив ФГ "Агрофортуна" (код ЄДРПОУ 39608813).

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1. є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ФГ "Агрофортуна", державну реєстрацію якого проведено 29.01.2015.

Після створення Фермерського господарства "Агрофортуна" ОСОБА_1 знов здійснив дії для отримання дозволу на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності.

Так, 04.03.2016 р. отримано позитивний висновок державної землевпорядної документації від 04.03.2016 № 141-16

Наказом ГУ Держгеокадастру від 27.09.2016 року №10177-СГ враховуючи позитивний висновок державної землевпорядної документації від 04.03.2016 № 141-16 затверджено документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано відповідачу 1в оренду земельну ділянку №6321255400:03:000:0701, площею 9,3252 га, із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населеного пункту на території Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області.

На виконання зазначеного наказу між ГУ Держгеокадастру та ОСОБА_1. 05.10.2016 року укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 7 років, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.10.2016 року за №16823013.

Рішенням № 1 засновника про створення фермерського господарства «Агрофортуна 2021» Валківського району Харківської області, засновник ОСОБА_1 прийняв рішення про створення фермерського господарства «Агрофортуна 2021» на основі земельних ділянок, які належать на праві оренди ОСОБА_1 , а саме земельні ділянки з кадастровими номерами: №№ 6321255400:03:000:0703 площею 13,8640 га; 6321255400:03:000:0701 площею 9,3252 га; 6321255400:03:000:0702 площею 26,0416 га; 6321255400:03:000:0712 площею 34,4280 га. Створено фермерське господарство «Агрофортуна 2021» (а.с.174,185-186,195).

З наданої виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 23 березня 2021 року ОСОБА_1 зареєстрував фермерське господарство «Агрофортуна 2021»

Як вбачається з копії листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № Л-284/0/14,2-468/0/21-21 від 26 квітня 2021 року, земельні ділянки з кадастровими номерами 6321255400:03:000:0701, 6321255400:03:000:0702, 6321255400:03:000:0712, відповідно до наказу від 28 грудня 2020 року № 52-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» були передані у комунальну власність Валківської територіальної громади в особі Валківської міської ради .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.12.2023 № 359992938 убачається, що 13.01.2021 право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за територіальною громадою м. Валки в особі Валківської міської ради.

Відповідно до п. 2 вищевказаного договору оренди земельної ділянки, в оренду передаються земельні ділянки державної власності, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля). Земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (п. 14). Цільове призначення земель - землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 31 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За змістом ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час одержання відповідачем 1 дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності,) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у тому число, у разі: передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

Однак, згідно із ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України в редакції чинній на час укладання спірного договору, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;

використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;

поновлення договорів оренди землі;

передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;

надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків.

Відповідно до згідно із ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Отже, з 03.04.2016 земельні ділянки для ведення фермерського господарства було виключено з переліку земель, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

При цьому положеннями пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1012-VIII визначено, що фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим Законом одержали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких земельних ділянок без проведення земельних торгів у випадках, визначених положеннями частини другої статті 134 ЗК України, що виключаються цим Законом.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 отримав дозвіл на розробку проєкту землеустрою до набрання чинності Законом № 1012-VIII, тобто у період, коли законодавством допускалося надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів,

Однак обставини отримання заявником земельних ділянок за пільговою процедурою (без дотримання конкурентних засад) один раз чи більше не є очевидними і встановити це можливо лише під час перевірки заяви громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Таким чином, Договір оренди є оспорюваним правочином, факт чого встановлено Верховним судом у його постанові від 13.08.2024 по цій справі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 917/1710/23, від 11.06.2024 у справі № 917/1795/23, від 12.06.2024 у справі № 917/1708/23, від 12.06.2024 у справі № 917/1563/23, від 18.06.2024 у справі № 917/1707/23, від 18.06.2024 у справі № 917/1709/23, від 19.06.2024 у справі № 917/1520/23, від 19.06.2024 у справі № 917/1796/23, від 26.06.2024 у справі № 917/1706/23 зі спорів, що виникли з подібних правовідносин.

Частинами 2 та 3 ст. 123 та частинами 2 та 3 ст. 134 ЗК України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, ст. 123 ЗК України врегульований загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Окрім того, правовідносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, також Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 року № 973-IV та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону).

У спірних правовідносинах Закон України "Про фермерське господарство" є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельний кодекс України - загальним (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.04.2019 року у справі №525/1225/15-ц).

За змістом ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на час прийняття спірного наказу) право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Зі змісту положень ст.12 Закону України "Про фермерське господарство" вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

Таким чином, з урахуванням вимог статей 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", ст.ст. 116, 121, 123, 134 Земельного кодексу України, право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. При цьому після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, на конкурентних засадах шляхом участі у торгах, а не як фізична особа - громадянин із метою створення фермерського господарства.

Відповідна правова позиція викладена у пункті 6.25 постанови Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі № 917/1416/19. Подібна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 року у справі № 6-248цс16, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 року у справі № 922/614/19, від 24.04.2019 року у справі № 525/1225/15-ц, від 13.03.2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 року у справі № 606/2032/16-ц та у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі №927/83/19 та від 25.03.2020 року у справі № 357/2418/15-ц.

Таким чином, судом встановлено та не спростовано відповідачами, що станом на час укладення спірного договору оренди, ОСОБА_1 вже було реалізовано гарантоване державою право на створення фермерського господарства.

Так, ОСОБА_1 було створено Фермерське господарство "Агрофортуна", код ЄДРПОУ: 39608813, дата запису 29.01.2015 року.

Вказаному передувало те, що наказами ГУ Держземагенства у Харківській області №3046-СГ, № 3048-СГ, № 3049-СГ від 12.11.2014 року ОСОБА_1 надано в оренду 8 (вісім) земельних ділянок загальною площею 122,0832 га (10,9548 га, 16,1716 га, 30,8187 га, 7,1783 га, 7,2636 га, 19,8666 га, 8,3963 га та 21,4333 га), кадастрові номери 6321282000:02:000:0335, 6321282000:02:000:0333, 6321255400:03:000:0799, 6321255400:03:000:0798, 6321285000:01:000:0649, 6321285000:01:000:0650, 6321285000:01:000:0648, 6321285000:01:000:0644, які розташовані за межами населених пунктів на території Гонтово-Ярської, Новомерчинської сільських рад та Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області.

На виконання вищезазначених наказів 22.12.2014 року між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 укладено договори оренди вказаних земельних ділянок загальною площею 122,0832 га (10,9548 га, 16,1716 га, 30,8187 га, 7,1783 га, 7,2636 га, 19,8666 га, 8,3963 га та 21,4333 га), кадастрові номери 6321282000:02:000:0335, 6321282000:02:000:0333, 6321255400:03:000:0799, 6321255400:03:000:0798, 6321285000:01:000:0649, 6321285000:01:000:0650, 6321285000:01:000:0648, 6321285000:01.000:0644, розташованих за межами населених пунктів на території Гонтово-Ярської, Новомерчинської сільських рад та Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області строком на 49 років, які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є єдиним засновником ФГ "Агрофортуна", який отримав земельну ділянку для створення фермерського господарства, 29.01.2015 року він реалізував право, надане ст. 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство" та ст. 121, 123, 134 Земельного кодексу України.

Отже, суд вважає, що надання йому в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства на позаконкурсній основі після реєстрації ФГ "Агрофортуна" суперечить зазначеним вище правовим нормам. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 524/1225/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №922/1830/19 зазначено: "Обмежившись посиланням на відсутність прямої заборони на отримання громадянином земельної ділянки для ведення фермерського господарство повторно, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що землі фермерського господарства мають особливий статус і надаються громадянам на пільговій (позаконкурентій) основі з певною метою, а тому в кожному конкретному випадку орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника з метою недопущення зловживанням громадянином такими пільговими умовами".

Отже, отримання спірних земельних ділянок в оренду з метою ведення фермерського господарства, яке відбулося без проведення земельних торгів, суперечить вимогам статей 124, 134 Земельного кодексу України, оскільки на час укладення договору оренди від 05.10.2016 року ФГ "Агрофортуна" (29.01.2015 року - дата створення), одноособовим засновником якого є ОСОБА_1 , вже набуло статусу юридичної особи.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами першою, другою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

У статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга) тощо.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Наведеними правовими положеннями визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та загальні підстави недійсності правочину, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

При цьому невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства. Саме по собі відступлення сторонами від положень законодавства, регулювання їх іншим чином не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

У частинах першій і другій статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до частини 6 статті 21 Закону України "Про оренду землі", у разі і визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Отже, позовна вимога прокурора на підставі статті 216 ЦК України про зобов`язання ОСОБА_1 (орендаря) повернути Управлінню (орендодавцю) спірну земельну ділянку шляхом складання акта прийому-передачі є вимогою про застосування односторонньої реституції (двостороння реституція в цьому випадку неможлива в силу законодавчої заборони повернення орендної плати, передбаченої частиною 6 статті 21 Закону України "Про оренду землі).

У разі, якщо майно передане власником за правочином, який є нікчемним або оспорюваним, і таке майно залишається у набувача, то позов про визнання правочину недійсним та про застосування наслідків недійсності правочину є ефективним способом захисту.

Суд встановив, що ОСОБА_1. упродовж 2014 - 2016 років вже неодноразово реалізував своє право на безоплатне отримання земельних ділянок (поза конкурсом) для ведення фермерського господарства, отримавши в оренду земельні ділянки державної власності для ведення фермерського господарства на підставі договорів оренди землі, що визнано останнім під час розгляду даного спору .

Таким чином суд вважає, що повторна реалізація громадянином права на отримання земельної ділянки з метою створення нового фермерського господарства без проведення земельних торгів є порушенням порядку, встановленого положеннями статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України та спеціальними нормами статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", оскільки право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду він мав можливість використати лише один раз.

У зв`язку із цим, суд вважає обґрунтованими вимогу прокурора про визнання недійсним Договору оренди землі від 05.10.2016, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 про передачу в оренду спірної земельної ділянки та повернення Валківській міській раді спірної земельної ділянки шляхом складання акта прийому-передачі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного суду від 11.06.2024 у справі № 917/1710/23, а також у постановах Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 629/6198/21 та від 21.05.2024 у справі № 622/1061/21.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди землі від 05.10.2016; слід зазначити на наступне.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово формулювала висновки про те, що функцією державної реєстрації права є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Подібні висновки наведені, зокрема, в постановах від 07.11.2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 96), від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 06.07.2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 48). Отже, фактичне володіння нерухомим майном здійснюється шляхом оголошення в реєстрі права на нерухоме майно. Володіння, оголошення (як і будь-який факт) не можуть бути скасовані. Тому вимога скасувати державну реєстрацію права не відповідає належному способу захисту. Подібні висновки, але щодо скасування права власності, сформульовані в постанові Верховного Суду від 19.04.2023 року у справі № 904/7803/21.

В межах даної справи прокурором було сформульовано позовні вимоги в цій частині як вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди, які не відповідають належному способу захисту прав та інтересів.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18.

Отже, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимог про скасування державної реєстрації права оренди.

Щодо заявлених та ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Харківській області заяв про застосування строку позовної давності, то суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З викладеного вбачається, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, необхідно з`ясувати чи порушене право або охоронюваний законом інтерес особи, з метою захисту якого подано позов до суду. Відсутність порушення такого права чи інтересу є підставою для відмови в позові з підстави його необґрунтованості. І лише за умови дійсного порушення права або охоронюваного законом інтересу особи та одночасного спливу строку позовної давності, про що зроблено відповідну заяву іншою стороною у справі, в позові необхідно відмовити у зв`язку зі закінченням вказаного строку за відсутності поважних причин пропуску позовної давності.

Водночас за змістом статей 256, 261 Цивільного кодексу України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади. Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав. Таким чином, доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, оскільки позивач повинен також довести той факт, що він не міг довідатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів."

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права (постанова Великої Палати Верховного суду від 20.11.2018 по справі № 907/50/16).

Прокурор в обґрунтування своїх заперечень щодо пропуску ним строку позовної давності посилається на лист ГУ Держгеокадастру від 27.11.2017 про надання копій документів щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 у користування.

Проте, в матеріалах справи міститься лист - відповідь від 13.11.2020 № 40/2-2661-20 на запит представника ОСОБА_1., в якій заступником Дергачівської місцевої прокуратури повідомлено, що матеріали ГУ Держгеокадастру у Харківській області щодо виділення земельних ділянок ОСОБА_1 надійшли до Дергачівської місцевої прокуратури 29.11.2017 листом ГУ Держгеокадастру у Харківській області № 10-20-14,3-15290/0/19-17 від 30.10.2017 на виконання запиту Дергачівської місцевої прокуратури.

Отже, суд констатує, що посилання прокурора на 29.11.2017 р. як початок перебігу строку позовної давності не відповідає дійсності, оскільки підставою отримання вказаного листа прокуратурою було саме її запит до ГУ Держгеокадастру у Харківській області про витребування цих документів.

Проте, прокурором не надано суду цього запиту, а також інших документів, які б свідчили про підстави звернення до ГУ Держгеокадастру у Харківській області з таким запитом з яких можливо було би зрозуміти коли прокурор довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, що дає підстави зробити висновок, що прокурор не довів, що до зазначеної ним дати - 27.11.2017 він об`єктивно не міг дізнатися про порушення права.

Таким чином, враховуючи, що спірний договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.10.2016 за № 16823013 та визначена прокурором дата, коли він, на його думку довідався про порушене право 27.11.2017 спростована матеріалами справи, а також те, що прокурором не доведено того, що до зазначеної ним дати - 27.11.2017 він об`єктивно не міг дізнатися про порушення права, суд вважає за необхідне застосувати строк позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову керівника Дергачівської місцевої прокуратури до 1. ОСОБА_1 , 2. Валківської міської ради, 3. Фермерського господарства "Агрофортуна-2021" про визнання наказу незаконним, договору оренди землі недійсним, скасування його реєстрації та повернення земельної ділянки - відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору залишити за прокурором.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "19" серпня 2026 р.

СуддяМ.І. Шатерніков