Рішення № 139082806, 19.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2663/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Божко Є.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛЮТЕМ 2.0» (04107, м. Київ, вул. Якубенівська, буд. 1, оф. 4/1) до Фізичної особи-підприємця Бочарової Евеліни Едуардівни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Батіг В.В. (ордер серія АХ № 1368841 від 27.07.2026)

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САЛЮТЕМ 2.0» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Бочарової Евеліни Едуардівни, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Бочарової Евеліни Едуардівни (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛЮТЕМ 2.0» (код ЄДРПОУ: 30655306) попередню оплату у сумі 57 500,00 грн та судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛЮТЕМ 2.0» (вх.№ 2663/26) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «САЛЮТЕМ 2.0» строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «САЛЮТЕМ 2.0» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача; уточнення місцезнаходження відповідача, зокрема, поштового індексу та назви вулиці.

30.07.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 18615/26), де позивач зазначив відомості щодо наявності у позивача та відповідача електронних кабінетів, а також уточнив місцезнаходження відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2663/26. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на "19" серпня 2026 р. о 11:00.

У судовому засіданні 19.08.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач у судове засідання, призначене на 19.08.2026 на 11:00, не з`явився.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі доставлено в електронний кабінет Фізичної особи-підприємця Бочарової Евеліни Едуардівни30.07.2026 о 14:37, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд справи; відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Разом з цим, Фізична особа-підприємець Бочарова Евеліна Едуардівна наданими відповідачу процесуальними правами не скористалася; у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подала.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

У судовому засіданні 19.08.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛЮТЕМ 2.0» та Фізичною особою - підприємцем Бочаровою Евеліною Едуардівною фактично склалися договірні відносини у спрощеній формі.

Як свідчать матеріали справи, Фізична особа-підприємець Бочарова Евеліна Едуардівна на підставі замовлення від 03.07.2025 року направила Товариству з обмеженою відповідальністю «САЛЮТЕМ 2.0» Рахунок-оферту № 2.0806 від 06.08.2025 (далі - Оферта) щодо надання комплексної юридичної послуги - відпрацювання бізнес-моделі компанії замовника з метою приведення юридичних, первинних та податкових документів у відповідність із діючими на сьогодні нормами права та вимог Податкового кодексу України та їх повного узгодження між собою.

Умовами оферти передбачено 100 % передплата та здача робіт (послуг) на підставі акту приймання-передачі. Вартість послуг становить 57 500,00 грн.

Позивач прийняв пропозицію згідно умов Оферти, що підтверджується сплатою коштів у сумі 57 500,00 грн згідно платіжної інструкції № 7 від 07.08.2025.

Позивач повідомляє, що після прийняття позивачем пропозиції згідно умов Оферти відповідач не надала позивачу передбачених Офертою послуг, у зв`язку з чим 09.12.2025 позивач засобами офіційно повідомленої електронної пошти (3001200@ukr.net) та через месенджер «Telegram» за номером телефону +38 (050) 300-12-00 звернувся до відповідача із листом вих. № 0512/1 від 05.12.2025, в якому у зв`язку з ненаданням послуг просив повернути кошти у сумі 57 500,00 грн.

15.12.2025 відповідач засобами електронної пошти (3001200@ukr.net) повідомила про отримання листа та його подальший розгляд.

В подальшому позивач засобами поштового зв`язку та через месенджер «Telegram» за номером телефону +38 (050) 300-12-00 звернувся до відповідача з претензією-вимогою вих. № 1603/1 від 16.03.2026, в якій просив негайно повернути попередню оплату у сумі 57 500,00 грн.

03.04.2026 через месенджер «Telegram» відповідач повідомила про отримання та подальший розгляд претензії-вимоги.

Однак, як повідомляє позивач, станом на момент подання позовної заяви послуги не надані, жодна відповідь не надана, грошові кошти не повернуті, отримання таких послуг для позивача повністю втратило інтерес, що зумовлює необхідність звернення до суду з метою захисту порушених прав позивача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16, зазначено, що усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (ч. 3 ст. 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Обставини справи свідчать, що між сторонами у спрощений спосіб укладено договір надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За приписами ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позаяк Главою 63 ЦК України не врегульовано особливостей повернення виконавцем замовнику попередньої оплати в разі невиконання виконавцем своїх зобов`язань за договором про надання послуг та правового механізму її повернення, суд вважає за можливе застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України за аналогією закону до правовідносин, що виникли між сторонами. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 910/1030/17.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець Бочарова Евеліна Едуардівна на підставі замовлення від 03.07.2025 року направила Товариству з обмеженою відповідальністю «САЛЮТЕМ 2.0» Рахунок-оферту № 2.0806 від 06.08.2025 щодо надання комплексної юридичної послуги - відпрацювання бізнес-моделі компанії замовника з метою приведення юридичних, первинних та податкових документів у відповідність із діючими на сьогодні нормами права та вимог Податкового кодексу України та їх повного узгодження між собою. Умовами оферти передбачено 100 % передплата та здача робіт (послуг) на підставі акту приймання-передачі. Вартість послуг становить 57 500,00 грн.

Позивач прийняв пропозицію згідно умов Оферти, що підтверджується сплатою коштів у сумі 57 500,00 грн згідно платіжної інструкції № 7 від 07.08.2025.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази належного виконання позивачем умов договору надання послуг, укладеного між сторонами у спрощеній формі, зокрема, оплати вартості послуг, які мали бути надані відповідачем.

Водночас, доказів надання послуг відпрацювання бізнес-моделі компанії замовника з метою приведення юридичних, первинних та податкових документів у відповідність із діючими на сьогодні нормами права та вимог Податкового кодексу України та їх повного узгодження між собою матеріали справи не містять.

Оскільки у зобов`язанні, що виникло між сторонами, строк його виконання не встановлений, суд керується положеннями ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно з якими, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи наявні належні та допустимі докази направлення позивачем на електронну адресу відповідача листа про повернення коштів вих. № 0512/1 від 05.12.2025, в якому у зв`язку з ненаданням послуг позивач просив повернути кошти у сумі 57 500,00 грн. Крім того, матеріали справи містять докази звернення позивача засобами поштового зв`язку та через месенджер «Telegram» до відповідача з претензією-вимогою вих. № 1603/1 від 16.03.2026, в якій позивач просив негайно повернути попередню оплату у сумі 57 500,00 грн.

Проте доказів повернення позивачу суми сплаченої ним попередньої оплати у розмірі 57 500,00 грн відповідач суду не надав.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач, всупереч наведених приписів закону, своїх зобов`язань щодо надання послуг позивачу не виконав, суму попередньої оплати у розмірі 57 500,00 грн за товар не повернув, у зв`язку з чим за відповідачем на час розгляду справи рахується невиконане зобов`язання щодо повернення позивачу попередньої оплати в розмірі 57 500,00 грн.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 57 500,00 грн є доведеними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Частинами 1,2,3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 13, 14, 20, 73-79, 86, 123, 129, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бочарової Евеліни Едуардівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛЮТЕМ 2.0» (04107, м. Київ, вул. Якубенівська, буд. 1, оф. 4/1, код ЄДРПОУ 45673698, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОЩАДБАНК») попередню оплату у сумі 57 500,00 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САЛЮТЕМ 2.0» (04107, м. Київ, вул. Якубенівська, буд. 1, оф. 4/1, код ЄДРПОУ 45673698).

Відповідач: Фізична особа-підприємець Бочарова Евеліна Едуардівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "19" серпня 2026 р.

СуддяО.О. Присяжнюк