Ухвала суду № 139082142, 19.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" серпня 2026 р. Справа № 911/2480/26

Суддя Господарського суду Київської області Фурсова Світлана Миколаївна, розглянувши заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» (79028, місто Львів, вулиця Навроцького В., будинок 33; код ЄДРПОУ 39006413)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» (08130, Київська область, Бучанський район, село Чайки, вулиця Чайки Валентини, будинок 16; код ЄДРПОУ 41258800)

про видачу судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» (далі - заявник) звернулося до Господарського суду Київської області із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» (далі - боржник) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 290 852,06 грн заборгованості за договором оренди опалубки від 28.07.2025 № 28/07/25.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на невиконання боржником зобов`язань за договором № 28/07/25 про оренду опалубки від 28.07.2025 в частині повної оплати за користування опалубкою, у зв`язку з чим станом на 20.11.2025 виникла заборгованість в розмірі 290 852,06 гривень.

Дослідивши вищевказану заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.

Частиною 1, 2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно з статтею 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України наведено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, згідно з якими заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Суд зазначає, що, за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п.7 ч.1 ст.155 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги.

Така підстава для відмови у видачі судового наказу свідчить про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості здійснення господарських операцій саме у межах та на підставі договору, виникнення спірних правовідносин за таким, а відтак і обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права.

Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст.15 Господарського процесуального кодексу України).

Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов`язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.

В обґрунтування підстав звернення із заявою про видачу судового наказу заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» Договір № 28/07/25 від 28.07.2025 про оренду опалубки, відповідно до умов якого заявник зобов`язаний надати боржнику в користування опалубку, а боржник - сплатити за таке користування.

Заявник посилається на те, що виконав свої зобов`язання та надав боржнику опалубку в користування, що підтверджується Актом № 1 приймання-передачі від 12.08.2025 року, однак боржник в порушення умов договору не повністю сплатив за оренду опалубки, у зв`язку з чим станом на 20.11.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 290 852,06 гривень, яку заявник просить стягнути в примусовому порядку.

Утім, відповідно до пункту 1.2 Договору загальна вартість кожного комплекту опалубки вказується у відповідному акті приймання-передачі. Комплект опалубки має бути переданий Орендареві протягом 14 робочих днів після оплати орендарем орендної плати за перший календарний місяць оренди (за ту кількість календарних днів поточного місяця), включаючи розмір застави, якщо така передбачена договором чи у відповідному акті, та засвідчується підписанням відповідного акта приймання-передачі. У зв`язку з наведеним, дата підписання договору та дата підписання акта приймання-передачі по різних комплектах опалубки може не співпадати.

Водночас матеріали заяви не містять жодних доказів на підтвердження здійснення орендарем (боржником) оплати орендної плати відповідно до вимог пункту 1.2 Договору.

Крім того, із поданої заяви та доданих до неї матеріалів неможливо встановити період, за який утворилася заявлена заборгованість, оскільки заявником не визначено та не обґрунтовано чіткого періоду стягнення.

Водночас, незважаючи на посилання заявника у тексті поданої заяви в третьому абзаці на наявність розрахунку - «розрахунок додається», матеріали заяви не містять жодного розрахунку заборгованості за оренду опалубки.

Поряд із цим, сума, зазначена в Акті приймання-передачі від 12.08.2025, яка долучена до заяви про видачу судового наказу, не співпадає із загальною сумою заборгованості у розмірі 290 852,06 грн, заявленою до стягнення в самій заяві.

Таким чином, відсутність деталізованого розрахунку заборгованості та невідповідність зазначеної суми в Акті приймання-передачі від 12.08.2025 із заявленою до стягнення з боржника, унеможливлюють перевірку судом правильності формування боргу та підтвердження безспірності вимог.

Отже, з наданих заявником доказів не вбачається безспірності вимог, виникнення або порушення права грошової вимоги за вказаним Договором в заявленому розмірі 290 852,06 гривень.

Частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Характерними ознаками наказного провадження є зокрема те, що об`єктом судового захисту є безспірне право та інтерес кредитора, відсутність спору про право.

Оскільки наказне провадження є документарним, ця специфічна форма захисту вимагає і особливостей документальних доказів:

докази мають бути безспірними: вони повинні свідчити про безспірність стягнення і відсутність потреби у їх дослідженні. Тобто ознака документарності наказного провадження підтверджує те, що йдеться про очевидність та переконливість доказів з боку стягувача;

докази мають бути лише письмовими;

докази мають підтверджувати не лише факт виникнення права вимоги стягувача, але і розмір обов`язків боржника;

відсутність публічного дослідження доказів (ця ознака зумовлена відсутністю у наказному провадженні судового засідання як такого);

особливості моменту початку і закінчення процесу доказування для суб`єктів.

Характер і кількість письмових документів впливають безпосередньо на встановлення судом наявності спору про право, який є підставою для відмови у задоволення заяви про видачу судового наказу. Таке питання вирішується суддею у кожному конкретному випадку, враховуючи характер та обґрунтованість заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.

Згідно з ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п.п.1, 8 ч.1 ст.152 ГПК України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст.153, 153 ГПК України).

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 147, 150, 152, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» заборгованості у розмірі 290 852,06 гривень.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених статтею 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою до господарського суду після усунення її недоліків.

Ухвала набрала чинності в момент її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її складення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова