Ухвала суду № 139082097, 19.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" серпня 2026 р. м. Київ

Справа № 910/6935/26

Суддя Господарського суду Київської області А.Р. Ейвазова, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» про стягнення 2 172 387,32грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка» (далі позивач, ТОВ «Ремтехналадка») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (далі відповідач, ДСП «ЦППРВ») про стягнення 2 172 387,32грн, з яких: 1 980 021,42грн основний борг; 192 365,90грн пеня за період з 27.02.2026 по 04.06.2026 (з урахуванням заяви про усунення недоліків).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором підряду від 09.06.2025 №1m в частині оплати виконаних робіт в установлений договором строк (а.с.1-7).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 матеріали позовної заяви передано на розгляд до Господарського суду Київської області за підсудністю (а.с.124-125).

Позовна заява надійшла до Господарського суду Київської області 06.07.2026 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 передана судді Ейвазовій А.Р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.07.2026 відповідна позовна заява залишена без руху та позивачу встановлено строк для усунення виявлених недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 15.07.2026 о 10:34.

В силу п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) відповідна ухвала вважається врученою позивачу 15.07.2026.

21.07.2026 у строк, встановлений зазначеною ухвалою, позивач через систему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків з додатками та доказами направлення такої заяви з додатками відповідачу.

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позивачем усунуто не усі недоліки, вказані у відповідній ухвалі.

Так, позивачем відповідна ухвала виконана лише в частині надання: уточненої інформації щодо місцезнаходження відповідача або його ідентифікаційного коду/найменування; розрахунку суми штрафних санкцій; доказу у підтвердження обставини, на яку позивач посилається у поданій позовній заяві та який не надав (направлення йому відповідачем претензії від 25.05.2026 за вих.№1-130/03/770/26); інформації щодо знаходження оригіналів документів, які додані до позовної заяви у електронних копіях; попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести; доказу, що підтверджує наявність відкритого рахунку, який позивач вказав у клопотанні (а.с.113-114) від 09.06.2026.

Водночас, позивач не надав доказів сплати судового збору у розмірі 26 068,65грн, посилаючись на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 №170/129/21, що такий судовий збір зарахований до державного бюджету України, і суд, який отримав справу у випадку направлення справи за підсудністю, не має права вимагати повторної сплати судового збору за місцем розгляду справи. Проте, такі доводи позивача суд вважає помилковими, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява позивачем подана до Господарського суду м. Києва, звідки вона і надійшла до Господарського суду Київської області, проте, в якості доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви долучено платіжну інструкцію в національній валюті від 05.06.2026 №236 про сплату 32 585,81грн на рахунок, який не є рахунком, відкритим для сплати судового збору до Господарського суду м. Києва, а відкритий для сплати судового збору з позовів, які подаються до іншого суду - Господарського суду Полтавської області: UA798999980313121206083016719.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір», згідно з ч.ч.1,2 ст.9 якого: судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України; суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної господарської справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Про деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, якою визначено, що суди є органами, що контролюють справляння надходжень бюджету за кодами бюджетної класифікації 22030100 «Судовий збір».

Господарський суд м. Києва, до якого подано позовну заяву здійснює контроль справляння надходжень по рахунку НОМЕР_1 .

Як вказано в листі Державної судової адміністрації України від 14.09.2018 №6-17517/18 «Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору»: «у разі передачі матеріалів справи на розгляд іншому суду в супровідному листі слід повідомляти про зарахування (не зарахування) судового збору та додавати, за наявності, завірену канцелярією суду копію виписки про підтвердження зарахування коштів. Також необхідно повідомляти про наявність (відсутність) Подання про повернення коштів судового збору за платіжними документами, що знаходяться у справі. Судам, якими отримано матеріали справи для розгляду, але не отримано підтвердження сплати судового збору, у випадку надходження в подальшому від позивача підтвердних документів про оплату судового збору за платіжними реквізитами суду, який передав матеріали справи, необхідно приймати такі документи в якості підтвердження сплати судового збору лише після отримання від суду, з якого надійшла відповідна справа, інформації про зарахування судового збору до державного бюджету та відсутність винесених ним Подань про повернення з бюджету коштів за цими документами».

У матеріалах справи №910/6935/26, які надійшли з Господарського суду м. Києва, відсутнє підтвердження зарахування до спеціального фонду державного бюджету сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 32 585,81грн згідно платіжної інструкції в національній валюті від 05.06.2026 №236 на розрахунковий рахунок, відкритий для сплати судового збору з позовів, що подаються до Господарського суду м. Києва. Відповідна інформація також відсутня в супровідному листі від 02.07.2026 №910/6935/26/4080/26 Господарського суду м. Києва.

Суд позбавлений можливості самостійно перевірити зарахування судового збору в розмірі 32 585,81грн до спеціального фонду державного бюджету, оскільки такий здійснює контроль лише за надходженнями на рахунок, відкритий для сплати судуового збору з позовів, які подаються до Господарського суду Київської області.

При цьому, позивач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 18.01.2023 №170/129/21 (п.п.50, 52), згідно з якими судовий збір вважається сплаченим з моменту зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України, і суд, який отримав справу у випадку направлення справи за підсудністю, не має права вимагати повторної сплати судового збору за місцем розгляду справи.

Проте, обставини справи №910/6935/26 не є релевантними обставинам справи №170/129/21, оскільки позовна заява про стягнення 2 172 387,32грн подана до Господарського суду м. Києва, який зарахування судового збору не підтвердив, а не до Господарського суду Полтавської області, на рахунок якого можливо надійшов такий судовий збір, що не встановлено. Така справа не передана за підсудністю до Господарського суду Київської області саме Господарським судом Полтавської області на підставі відповідного судового рішення, із наданням відомостей про зарахування або не зарахування судового збору у розмірі 32 585,81грн до спеціального фонду державного бюджету на підставі платіжної інструкції в національній валюті від 05.06.2026 №236.

Викладені обставини позбавляють суд можливості встановити чи зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви.

Окрім того, відсутність факту надходження відповідної позовної заяви до Господарського суду Полтавської області, який би у разі надходження такої заяви перевірив би надходження судового збору та вніс відповідну інформацію про його сплати до системи (навіть у випадку передачі у подальшому позовної заяви за підсудністю), дозволяє позивачу у разі зарахування судового збору з даної позовної заяви, додати відповідний платіжний документ як доказ сплати судового збору з іншої позовної заяви, яка буде подаватись до Господарського суду Полтавської області у подальшому, та уникнути витрат на його оплату (використати відповідний платіж повторно).

При цьому, у разі якщо позивач не подавав позовну заяву до Господарського суду Полтавської області та сплатив судовий збір помилково, він не позбавлений можливості звернутись із заявою про його повернення.

Відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Отже, враховуючи, що позивачем усунуто не всі недоліки позовної заяви, а останнім днем строку для їх усунення, в силу ч.4 ст.116 ГПК України, є 27.07.2026 (оскільки 25.07,26.07.2026 - неробочі дні), відповідна позовна заява підлягає поверненню.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

На підставі викладеного, керуючись ч.ч.4, 6 ст.174, ст.ст.233-234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

повернути позовну заяву та додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю «Ремтехналадка».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова