Рішення № 139081549, 19.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026м. ДніпроСправа № 904/1910/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС КОМПАНІ"

до Фізичної особи - підприємця Колісниченка Андрія Геннадійовича

про стягнення заборгованості в розмірі 37 800,00 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВС КОМПАНІ" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Колісниченка Андрія Геннадійовича (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 37 800,00 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору, укладеного в спрощений спосіб, в частині поставки попередньо оплаченого товару.

Ухвалою суду від 13.04.2026 року відкрито провадження у справі № 904/1910/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2026 року №455 у зв`язку із звільненням у відставку судді Юзікова С.Г., здійснено повторний автоматичний розподіл № справи № 904/1910/26.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 справу № 904/1910/26, передано на розгляд судді Ліпинському О.В.

06.07.2026 року справу № 904/1910/26 прийняти до провадження суддею Ліпинським О.В..

Ухвали суду, які направлялися за адресою місцезнаходження Відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Зважаючи на те, що в силу приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

В порушенням вимог ухвал суду, відповідач відзив на позовну заву не надав, в зв`язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як убачається з матеріалів справи, 20.01.2026 року Відповідач виставив Позивачу рахунок № 121 на оплату товару (camera foxeer cat 4 micro 1200tvl sensor 1/3CMOS в кількості 21 шт. та за ціною 1800 грн. за штуку товару).

21.01.2026 року Позивач сплатив на користь Відповідача кошти в сумі 37 800,00 грн., з призначенням платежу "за camera foxeer cat 4 micro 1200tvl sensor 1/3CMOS, рахунок №121 від 20.01.2026 без ПДВ", що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 21.01.2026 року (копія платіжної інструкції додається).

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Надані до справи докази, зокрема, виписаний Відповідачем рахунок, а також платіжне доручення про його оплату з боку Позивача, свідчить про укладання між сторонами договору поставки товару у спрощений спосіб. Крім того, зважаючи на те, що оплата товару була здійснена Позивачем до здійснення його поставки, зазначені обставини свідчать про досягнення сторонами згоди щодо здійснення попередньої оплати товару.

В силу приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За приписами ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Укладений сторонами у спрощений спосіб договір поставки, не містить умов щодо строку передачі товару, а отже, в силу приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, такий обов`язок мав бути виконаний Відповідачем протягом семи днів від дня пред`явлення вимоги.

04.02.2026 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу за вих. №04-02, відповідно до якої просив в семиденний строк від дня пред`явлення даної вимоги поставити товар на суму проведеної передоплати, або повернути відповідну суму коштів.

На час розгляду справи доказів передачі Позивачу товару, або доказів повернення сплаченої суми попередньої оплати, суду не надано.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини щодо невиконання Відповідачем обов`язку з поставки попередньо оплаченого Позивачем товару, останній набув право вимоги повернення суми попередньої оплати в розмірі 37 800,00 грн.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені Позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У складі судових витрат Позивач просить стягнути з Відповідачів витрати на правничу допомогу, розмір яких за попереднім (орієнтованим) розрахунком, що наведений в позовній заяві, становить 7 000,00 грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В підтвердження витрат на правничу допомогу, Позивачем подано до матеріалів справи:

- договір про надання правової допомоги від 29.03.2026 року №29/030/26-1;

- акт приймання-передачі від 31.06.2026 року;

- рахунок-фактора №31/03/26-1 від 31.03.2026 року.

Відповідно до п. 1.1. договору КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ бере на себе зобов`язання надавати КЛІЄНТУ правничу допомогу у справі про повернення попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 37800,00 грн. з ФОП Колісниченко Андрія Геннадійовича, в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п. 4.1. розмір винагороди АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ за надання правничої допомоги становить 7 000,00 грн.

Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи.

В силу приписів ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зважаючи на відсутність заперечень Відповідачів стосовно розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає зазначені витрати обґрунтованими в заявленому розмірі 7 000,00 грн.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Приписами частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі.

Як вбачається з матеріалів справи, під час звернення з даним позовом до суду в електронній формі, Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн., однак з урахуванням визначеного законом понижуючого коефіцієнту 0,8, розмір судового збору мав складати суму - 2 662,40 грн.

З огляду на викладене, суд роз`яснює Позивачу, що зайво сплачений судовий збір в розмірі 655,60 грн. може бути повернений за клопотанням останнього.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 126, 129, 165, 202, 233, 236-241, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Колісниченка Андрія Геннадійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС КОМПАНІ" (43026, Волинська область, місто Луцьк, пр. Соборності, будинок 38, квартира 35, код ЄДРПОУ 45738393) 37 800,00 грн. попередньої оплати, 2 662,40 грн. витрат зі сплати судового збору, 7 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський