Рішення № 139080599, 18.08.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/601/26

номер провадження 2/546/659/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/601/26 за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

29.05.2026 через електронний кабінет Електронного суду до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 205172,37 грн, понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтованій тим, що "Monobank" - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

Онбординг - встановлення ділових відносин з клієнтом, починаючи з травня 2020 року відбувається в тому числі дистанційно шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікація клієнта очно у відділенні Банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки Банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці.

Починаючи з травня 2020 року: відеоверифікація працівником Банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта с паспортом

Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", далі - Умови, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. Витяг з Умов та Тарифи за карткою Monobank додаються до позову.

05.09.2019 року ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Клієнт) звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав(-ла) Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 05.09.2019 року.

Керуючись положеннями статті 633, 634, 641 Цивільного кодексу України, АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" пропонує необмеженому колу фізичних осіб - резидентів України скористатися банківськими послугами щодо продуктів monobank |Universal Bank, для чого пропонує приєднатись до опублікованих на сайті Банку Умов і правил обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank (далі - Умови і правила).

Приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається Банком. Своїм підписом на Анкеті заяві Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент її підписання ознайомився з текстом Умов і правил, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків, повністю зрозумів їхній зміст, погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов`язки, в т.ч. право відмовитися від отримання рекламних матеріалів засобами дистанційних каналів комунікації.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

На підставі укладеного Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 100000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Станом на 31.12.2025 року у Відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 31.12.2025 року направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Проте Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».

На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" за Договором станом на 03.03.2026 року становить 205172.37 грн., в тому числі:

1. Загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 171403.13 грн.;

2. Заборгованість за пенею 33769.24 грн.

3. Заборгованість за порушення грошового зобов`язання 0 грн.

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 29.05.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 01.06.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 03.06.2026.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 04.06.2026 позовну заяву АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

09.06.2026 позивачем виконано вимоги ухвали суду від 04.06.2026.

Ухвалою суду від 15.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено відкрите підготовче засідання на 08:30 год 15.07.2026.

25.06.2026 від представника відповідача - Підодвірного Тараса Івановича через електронний кабінет «Електронного суду» до суду надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Вважає, що Позивач не довів належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, що Відповідач при складанні анкети-заяви ознайомився саме із цими Правилами надання банківських послуг, а також не відомо на яких умовах та з якими відсотками і штрафними санкціями погодився відповідач під час підписання анкети-зави.

Позивачем, до суду надана Анкета-заявка, яка була підписана, представником Позивача, про те не доведено повноваження особи, якою підписано Анкету-заяву від 05.09.2019 року. Тобто, з наданої до суду Анкети-заявки неможливо встановити, чи були особи, що її підписали уповноваженими для підписання Анкети-заявки. У вказаній анкеті-заявці зазначається про прохання відкрити поточний рахунок, у гривні, та встановити кредитний ліміт на суму, вказано у додатку, відповідно до умов Договору. У пункті 2 анкети-заявки зазначається, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту. Проте, Позивачем до позову не надано належним чином завірену копію або оригінал Таблиці обчислення вартості кредиту, Паспорту кредиту, що були би підписані Відповідачем.

Додатково наголошено на відсутності у додатках до позовної заяви Додатку, у якому, відповідно до анкети заявки мала би бути визначена сума встановленого кредитного ліміту та умови його погашення. Будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на особовий рахунок позивач не надав. До позовної заяви копію платіжної картки не додав. Підтвердження отримання Відповідачем картки також надано до суду не було. В доданих позивачем додатках до позову, відсутні докази ознайомлення позивачем відповідача з Умовами публічного договору та надання відповідачу копій цих документів. Також не надані докази отримання відповідачем графіків платежів та розрахунку сукупної вартості кредиту, відкриття банківського рахунку в рамках виконання кредитного договору, відсутні докази надання відповідачу електронного платіжного засобу у вигляді картки, в анкеті-заяві такі дані відсутні, не надано належних первинних фінансових документів про отримання та повернення нібито кредитних коштів. Додані ж «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку» не містять підпису Відповідача, та складені та сформовані самим Позивачем, який є зацікавленою особою у справі та може вносити будь-які відомості у ці документи

У анкеті-заяві відсутні домовленості сторін про сплату комісії та відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту.

Звернув увагу суду, що Позивачем, у своєму розрахунку, за рахунок кредиту було погашено відсотки на суми визначену в 10 колонці наданого позивачем розрахунку. Загалом, банком, самостійно, збільшено тіло кредиту на 135 546,10 грн, за рахунок нарахованих відсотків, погашення яких відбулось за рахунок тіла кредиту, і відповідно відбулось "штучне" збільшення тіла кредиту. Отже, із вказаного розрахунку не можливо достовірно визначити, яка саме сума заборгованості підлягає стягненню, та взагалі чи існує будь яка заборгованість.

Як вже зазначалось, Позивачем не надано належних доказів, що підтверджували би обумовлення нарахування та сплати відсотків, комісій та інших платежів за спірним кредитним договором. Відповідно до наданого Позивачем розрахунку (15 колонка), Відповідач сплатила на користь банку - 977 058,20 грн. Отже, вказана сума повинна бути зарахована в рахунок нібито виданого кредиту, а не враховуватись банком в рахунок погашення безпідставних відсотків.

У позовній заяві, банк зазначає, про нібито отримання Відповідачем 100 000 грн кредитних коштів, тож, якщо припустити, що Відповідач отримав такі кошти, то ця сума позивачеві повернути із значною переплатою. Окрім того, заявляючи позовні вимоги у розмірі 205 172,37 грн, нібито, тіла кредиту, позивач, не пояснює яким саме чином, "тіло кредиту" збільшилось із 100 000 грн до 205 172,37 грн.

Додатково, звернув увагу суду на таке. Відповідно до перехідних положень ЦКУ, У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тож, нарахування позивачем 33769.24 грн. неустойки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

29.06.2026 від представника позивача - Мєшніка Костянтина Ігоровича через електронний кабінет «Електронного суду» до суду надійшла відповідь на відзив, в якому просить задовольнити позовні вимоги.

Зазначив, що Умови опубліковані і є безперервно доступними у їх поточній редакції, а також архів редакцій за весь період існування, зокрема в чинній на момент укладення Договору між Позивачем та Відповідачем. На момент укладення Договору чинною була редакцію Умов від 23.08.2019 р.. (посилання на вказану редакцію: https://monobank.ua/terms?file=umovy-2019-08-23.pdf). Умови у вказаній редакції (від 23.08.2019 р.) доступні на сайті Банку з моменту набуття їх чинності, а отже Відповідач мав безперешкодний доступ до них в момент укладення Договору та в подальшому.

У пункті 2, підписаної Відповідачем при відкритті банківського рахунку Анкети-заяви, споживач банківських послуг (Клієнт) погоджується, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови.

Таким чином, підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору, а перелічені документи формують Договір про надання банківських послуг в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з чим погодився відповідач шляхом підписання Анкети-заяви.

Зазначив, що розрахунок заборгованості є належним доказом та відповідає Деталізований виписці про рух коштів по картковому рахунку. Таблиця розрахунку заборгованості зображає саме наявність заборгованості.

Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт Боржника складає 10000 грн., баланс складає - (мінус) 105172.37 грн., себто заборгованість складає 205172.37 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 10000 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 105172.37 грн.

Варто також зауважити, як вбачається із деталізованої виписки про рух коштів по картці, Відповідачем було оформлено: 3 заяви на послуги «Покупка частинами» на загальну суму 56 251.40 грн. Покупка частинами - послуга, за якою Банк надає кредит з метою придбання Товару в магазинах Партнера на строк, визначений у Заяві, а Клієнт зобов`язується повернути суму Кредиту та сплатити відсотки у складі Щомісячних платежів. 27 заяв послуги «Розстрочка» на загальну суму 82 399 грн. Розстрочка - послуга, за якою Банк надає Клієнту Кредит з метою придбання Товару на строк, визначений у Заяві, а Клієнт зобов`язується повернути суму Кредиту та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі Щомісячних платежів. Дані послуги оформлюються у мобільному додатку «Monobank» та затверджуються електронним цифровим підписом. Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою Боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 1144327.07 грн., та зроблено витрат по картці на суму 1349499.35 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута Банку становить 205172.37 грн.

06.07.2026 від представника відповідача - Підодвірного Тараса Івановича через електронний кабінет «Електронного суду» до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в яких просив прийняти їх до розгляду, виключити документи, подані відповідачем разом із відповіддю на відзив, із числа доказів по справі, відмовити у задоволенні позову АТ «Універсал Банк».

Заперечення обґрунтовані тим, що як вбачається із позовної заяви, позивач просить стягнути з Відповідача нібито наявну заборгованість за договором від 05.09.2019 року. У поданій позивачем, у якості нібито укладеного договору Анкета-заява не містить жодної інформації щодо можливостей Відповідача використати послуги «Покупка частинами» та «Кредит готівкою».

Звертає увагу, що направлені позивачем, разом із відповіддю на відзив, роздруківки, фактично, є новими договорами, спір щодо укладення яких та стягнення заборгованості за якими, не розглядається у цивільній справі. Тож, якщо позивач вважає, що у Відповідача є ще й заборгованість за вищевказаними договорами, останній мав звернутись до суду із окремим/окремими позовами, для стягнення заборгованості саме за цими договорами, або змінити свої позовні вимоги у поточній справі. В той же час, позивачем цього зроблено не було. Отже, позивач, безпідставно заявляє вимоги про стягнення заборгованості з Відповідача за нібито використані останнім послуги «Покупка частинами» та «Кредит готівкою».

07.07.2026 від представника позивача - Мєшніка Костянтина Ігоровича через електронний кабінет «Електронного суду» до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він зазначив наступне.

Позивач повідомляє, що додаткові докази були подані разом з відповіддю на відзив Відповідача у зв`язку з необхідністю підтвердження обставин, викладених у відповіді на відзив, які раніше не були предметом доказування через їх відсутність у первісній позиції Відповідача.

Так, під час подання позовної заяви Позивач надав достатні докази для обґрунтування заявлених вимог. Однак після ознайомлення з відзивом Відповідача, в якому було вперше висловлено заперечення щодо факту укладення договору та/або його підписання, виникла необхідність подання додаткових доказів - враховуючи нові обставини, які потребують спростування або уточнення. Тобто, у даному випадку позивач пояснює поважність причин пропуску строку подання доказів посиланням на необхідність реагування на обставини, які викладені відповідачем у відзиві. Подані позивачем нові докази охоплюються обставинами, які позивач навів у відповіді на відзив.

Також звертає увагу що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим.

Ухвалою суду від 15.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 09:30 год 18.08.2026.

У судове засідання призначене на 18.08.2026 сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача - Мєшнік К.І. у судове засідання не з`явився, про дату час та місце підготовчого засідання був повідомлений завчасно та належним чином, разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без його участі. (том 1 а.с.10).

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату час та місце підготовчого засідання був повідомлений завчасно та належним чином, повістки на 18.08.2026 отримали до особистих електронних кабінетів Електронного суду 17.07.2026 (том 1 а.с.126, 127), причини неявки суду не повідомили. Представник відповідача подав відзив на позов та заперечення на відповідь на відзив, клопотання про відкладення судового засідання від відповідача чи його представника до суду не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір б/н від 05.09.2019, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (а.с.151, 180 том 1).

У даній анкеті-заяві відповідач просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов. Проставленням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою відповідач підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведених вище їх копії відповідають оригіналу.

Згідно з п. 2 анкети-заяви відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтвердив і зобов`язується виконувати його умови.

Крім того як постає з п. 3 анкети-заяви відповідач підтвердив підписанням цього договору, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Крім цього, він беззастережного погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Відповідно до п. 5 анкети-заяви відповідач підтвердив і засвідчив, що вся інформація та/або документи, надані ним банку в тому числі через мобільний додаток, є повною і достовірною у всі відношеннях, і він зобов`язується повідомляти банк про будь-які зміни в цій інформації, що можуть статися, не пізніше ніж через 3 банківські дні від настання таких змін.

Також у п. 6 анкети-заяви відповідач просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операції за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку; засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним її відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його даних згідно з Договором.

Крім того відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Крім того, підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису.

Згідно з п. 9 анкети-заяви позичальник підтвердив, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку та просив, відповідно до п. 11, усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.

Таким чином, враховуючи відсутність заперечень відповідача та керуючись принципами змагальності та диспозитивності, суд вважає встановленим, що 05.09.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг з використанням кредитної картки, шляхом приєднання, в порядку ст. 634 ЦК України, до умов запропонованих банком в письмових Умовах та Правилах надання банківських послуг, на підставі поданої відповідачем заяви (надалі - Заява), в якій міститься підпис зроблений від його імені про ознайомлення з цими Умовами та Правилами.

До позову позивач надав Витяг з Умов і Правил надання банківських послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 24.11.2021 року (том 1 а.с.64-70, 152-158) та від 22.08.2019 (том 2 а.с.14-69 , витяг з Тарифів Чорною карткою monobank від 08.12.2022 (том 1 а.с.71-72, 159-160), Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (том 1 а.с.73-75,161-163), Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача (том 1 зворотна сторона а.с.75, 163).

Разом з цим, заява позичальника містить текст про ознайомлення та погодження споживача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані суду Умови та правила надання банківських послуг погоджено споживачем.

З наданої позивачем виписки по картці № НОМЕР_2 від 03.03.2026 вбачається, що відповідачем систематично використовував кредитні кошти з частковим нерегулярним погашенням виниклої заборгованості. Останнє погашення кредиту здійснено відповідачем 03.09.2025 на суму 5650,00 грн, що свідчить про визнання позивачем наявності заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення конклюдентних дій, Згідно даної виписки, станом на 08.09.2025 заборгованість відповідача за період з 05.09.2019 по 03.03.2026 становить 205173,37 грн. Кредитний ліміт станом на 03.03.2026 становить 100 000,00 грн, сума витрат за період - 1349499,35 грн, сума зарахувань - 1144327,07 грн. ( том 1 а.с. 38-59, 126-147).

Згідно довідки про наявність рахунку відповідачу ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , тип рахунку чорна картка, активна до 06/29 ( том 1 а.с.60, 148).

Відповідно до довідки за кредитними лімітами клієнта ОСОБА_1 , за договором про надання банківських послуг monobank від 05.09.2019 за карткою № НОМЕР_2 кредитний ліміт був встановлений 08.08.2025 в сумі 100 000,00грн (том 1 а.с.61, 149).

Також судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором б/н від 05.09.2019 здійсненому за період з 17.09.2020 по 08.09.2025, станом на 03.03.2026, заборгованість становить 205 172,37 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 171 403,13 грн, та заборгованості за пенею у розмірі 33 769,24 грн (том 1 а.с.17-36, 105-124).

Із вищезазначених виписки та розрахунку також вбачається, що позивачем здійснювалися нарахування за відсотками за користування кредитом, що були зараховані як тіло кредиту.

Окрім цього, позивачем надані копії паспортів відповідача та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (том 1 а.с. 76-79, 164-167).

Також, позивачем разом з відзивом на позовну заяву надано:

- заяву клієнта № 20.30.0006227168 від 19.02.2023 на отримання кредиту - покупка частинами , паспорт споживчого кредиту Покупка частинами та покупка частинами збільшення строку, таблицю обчислення загальної вартості кредиту покупка частинами для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, що містять електронні підписи представника банку та ОСОБА_1 (том 2 а.с.70, 71-72,73 ,74);

- заяву клієнта № 20.30.000693536 від 04.07.2023 на отримання кредиту - покупка частинами , паспорт споживчого кредиту Покупка частинами, таблицю обчислення загальної вартості кредиту покупка частинами для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, що містять електронні підписи представника банку та ОСОБА_1 (том 2 а.с.75, 76-77,78 ,79);

- заяву клієнта № 20.30.0007745738 від 21.10.2023 на отримання кредиту - покупка частинами , паспорт споживчого кредиту Покупка частинами, таблицю обчислення загальної вартості кредиту покупка частинами для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, що містять електронні підписи представника банку та ОСОБА_1 (том 2 а.с.80, 81-82,83 ,84);

- заяву клієнта № 20.30.0008521740 від 31.12.2023 на отримання кредиту - розстрочка на картку, паспорт споживчого кредиту «Розстрочка на картку», таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, що містять електронні підписи представника банку та ОСОБА_1 (том 2 а.с.85-86, 86-88, 89, 90, 91-92,92-94,95,96).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ " УНІВЕРСАЛ БАНК ").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 05.09.2019 відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

Такі дії сторін свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений кредитний договір шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви у якому визначено основні умови кредитування: спосіб надання кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок на суму, зазначену у мобільному додатку; висловлена згода з Умовами та правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщенні за відповідним посиланням.

Факт користування відповідачем кредитними коштами було достеменно підтверджено банківською випискою, яка є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Разом з цим, заява позичальника від 05.09.2019 містить текст про ознайомлення та погодження споживача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані суду Умови та правила надання банківських послуг погоджено споживачем.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку що позивачем не надано доказів того, що надані до позовної заяви редакція Умов та Правил надання банківських послуг, були актуальними на дату встановлення відповідачеві кредитного ліміту та взагалі були ним погоджені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зроблено висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625,1048 ЦК України, позивач не пред`явив. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11Закону №1023-XIIпро повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.»

У постанові ВС від 18 травня 2022 року (справа №697/302/20) підтверджено, що саме наведений вище підхід до оцінки факт узгодження між сторонами істотних умов договору застосовується також і у межах правовідносин, що виникають у зв`язку із укладенням кредитного договору у системі Monobank, що запроваджена (практикується) АТ «Універсал Банк».

Окрім того, у постанові ВС від 23 травня 2022 року (справа №393/126/20) викладена правова позиція про те, що «ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.»

У підтвердження заявлених вимог Банк надав суду копію анкети-заяви, яка не містить істотних умов договору: суми кредиту, розміру процентів за користування кредитом, строків повернення коштів, тощо, витяг з Умов обслуговування при наданні банківських послуг щодо продуктів Монобанк, паспорт споживчого кредиту, а також розрахунок заборгованості.

Зазначені документи з підстав наведених вище не є такими, що підтверджують узгодження між сторонами усіх істотних умов укладеного договору, зокрема суми кредиту, строків повернення кредитних коштів, проценти за користування кредитними коштами, штрафні санкції за порушення умов договору, тощо.

Разом з цим, суду надано виписку з рахунку відповідача, якою підтверджується видача та повернення коштів за укладеним договором.

Із змісту позовної заяви вбачається, що Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 171 403,13 грн, що виникла станом на 08.09.2025, та за пенею у розмірі 33 769, 24 грн.

Разом з тим, із наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що Банком нараховувалися проценти за користування кредитними коштами, які були зараховані в тіло кредиту.

Дослідивши дані, що містяться у виписці по рахунку, суд встановив, що загальна сума надходжень на рахунок за період з 05.09.2019 по 03.03.2026 становить 1 144 327,07 грн, а сума витрат 1 349 499,35 грн, отже сума заборгованості становить 205 173,37 грн (1 349 499,35 -1 144 327,07 = 205 173,37).

Такий підхід до визначення заборгованості узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року по справі № 545/2248/17.

Також, відповідно до виписки про рух коштів по картці позивачем АТ «Універсал Банк» у дану суму заборгованості було також нараховано відсотки на загальну суму 133 773,82 грн, що включені в тіло кредиту.

Окрім цього, позивачем не надані докази того, що при укладанні кредитного договору сторони погодили його умови по сплаті процентів за користування кредитом, то нараховані ним проценти, які були неправомірно включені до тіла кредиту та автоматично списані з рахунку відповідача у сумі 133 773,82 грн., необхідно вирахувати з суми заборгованості за тілом кредиту.

При цьому необхідно відмітити, що вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами з підстав та у розмірах, установлених договором чи актами законодавства, банк не пред`явив тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд не може вийти за межі позовних вимог.

Тому загальна сума заборгованості має вираховуватися шляхом віднімання від суми фактично отриманих коштів суми нарахованих відсотків.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості в загальному розмірі 37629,31 грн, що складається з суми боргу за тілом кредиту (171403,13-133773,82=37629,31 грн).

Разом з цим, щодо вимог про стягнення заборгованості за пенею у розмірі 33769,24 грн, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного закону, разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (набирав чинності 24.12.2023 +30 днів = 23.01.2024 ), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Згідно пункту 2 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного закону, на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 +30 днів = 23.01.2024) вимога пункту 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.

Разом з цим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних ЦК України положень установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

У п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (провадження №14-188цс20) зроблено правовий висновок, якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять одно предметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а не п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування неустойки здійснювалося у 2025 році.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 33769,24 грн слід відмовити у зв`язку з безпідставністю.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представив, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору б/н від 05.09.2019, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованості в загальному розмірі 37629,31 грн (тридцять сім тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень 31 копійка), що складається з суми боргу за тілом кредиту.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 53223852275 від 01.04.2026 (а.с.1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.90).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 205 172,37 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 37 629,31 грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 18 % (37 629,31х100%: 205 172,37 = 18%).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 18 %, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 479, 23 грн (2662,40 х18%, = 479, 23).

На підставі ст. ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610-612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» суму заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.09.2019, станом на 03.03.2026, в загальному розмірі 37 629,31 грн (тридцять сім тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень 31 копійка), що складається з суми боргу за тілом кредиту.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту в іншій частині - відмовити за недоведеністю.

У задоволенні позовних про стягнення заборгованості за пенею - відмовити за безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 479, 23 грн (чотириста сімдесят дев`ять гривень 23 копійки).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, адреса місця знаходження: вул. Оленівська, буд. 23, м. Київ, 04082, телефон: +38(044)391-57-57, електронна пошта: contact@universalbank.com.ua, електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» - наявний;

представник позивача - Мєшнік Костянтин Ігорович, РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця знаходження: вул. Січеславська Набережна, буд. 47/12, м. Дніпро Дніпропетровської області,49044, телефон: НОМЕР_5 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» - наявний;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_7 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» - наявний;

представник відповідача - адвокат Підодвірний Тарас Іванович, РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_9 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 , електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» - наявний.

Суддя О.О. Романенко