Рішення № 139080536, 19.08.2026, Оржицький районний суд Полтавської області

543/610/26

2/543/561/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19.08.2026 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Попадюка С.С., за участю секретаря судового засідання Михалець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №72615855 від 12.11.2022,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» - Ткаченко Ю.О., за допомогою підсистеми «Електронний Суд», 15.06.2026 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №72615855 в розмірі 13734 грн 54 коп. та понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 2662,40 грн; витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог вказано, що 12.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №72615855, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 800,00 грн на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,5% в день, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кошти на умовах встановлених договором. 13.11.2022 між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №72615855 до Договору позики №72615855, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 2700 грн. в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме - 3500 грн. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. 03.04.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №033-030423, за умовами якого останній набув право вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №72615855 від 12.11.2022. У свою чергу 05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №72615855 від 12.11.2022. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, заборгованість за договором становить 13734,54 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3500,00 грн, заборгованість за відсотками у сумі 10234,54 грн.

Ухвалою від 17.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 10 год. 00 хв. 14.07.2026 у приміщенні суду, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

08.07.2026 року на виконання ухвали від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла запитувана інформація. (а.с.73-74).

Ухвалою суду від 14.07.2026 для здійснення повторного виклику відповідача відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 11 год. 00 хв. 19.08.2026.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення в даній справі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив таке.

Судом встановлено, що 12.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №72615855 (а.с.19звор.-22).

Згідно з п. 2 договору, сума позики становить 800,00 грн; строк позики (строк договору) - 30 днів; процентна ставка (базова)/день 2,5% (фіксована), дата надання позики 12.11.2022, дата повернення позики (останній день) 12.12.2022, знижена процентна ставка/день 0,75% (застосовується у відповідності до умов програми лояльності), процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,70% (не застосовується в період карантину), орієнтована реальна річна процентна ставка 1081,2%, орієнтована загальна вартість позики 980,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 12.11.2022 перерахувало на банківський картковий рахунок НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 800,00 грн (а.с.14).

Згідно Довідки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000146910/ТНПП від 10.04.2026 компанія підтверджує ПРИЙНЯТТЯ ДО ВИКОНАННЯ платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ЗАВЕРШЕННЯ НАСТУПНОЇ ПЛАТІЖНОЇ ОПЕРАЦІЇ: 1) Дата 12.11.2022 року; 2) Номер платежу fb390e4e-be27-4757-ba37-faae092e86d8; 3) Сума 800.00 грн; 4) Отримувач ОСОБА_2 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с.26).

13.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №72615855 до Договору позики №72615855 від 12.11.2022, за умовами якої на підставі звернення Позичальника, здійсненого за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційної системи, Позикодавець збільшує суму наданої Позичальнику Позики 800,00 грн. на 2700,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданої Позики становить 3500,00 грн. Позичальник розуміє та підтверджує те, що у зв`язку зі збільшенням загального розміру Позики, зміниться орієнтовна загальна вартість позики. У зв`язку з цим Сторони домовились: Викласти в новій редакції стовбець 7 Таблиці п. 2 Договору, а саме «Орієнтовна загальна вартість позики, у грн.» 4267,25 грн. Внести зміни в додаток № 1 до Договору та викласти його в новій редакції, що додається. Інші положення Договору залишаються без змін (а.с.22 звор.-24).

Відповідно до платіжної інструкції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 12.11.2022 перерахувало на банківський картковий рахунок НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 2700,00 грн (а.с.27 звор.).

Згідно Довідки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000146922/ТНПП від 10.04.2026 компанія підтверджує ПРИЙНЯТТЯ ДО ВИКОНАННЯ платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ЗАВЕРШЕННЯ НАСТУПНОЇ ПЛАТІЖНОЇ ОПЕРАЦІЇ: 1) Дата 13.11.2022 року; 2) Номер платежу 0ddbd8b-a01b-4e53-85e2-22211a81cad5; 3) Сума 2700.00 грн; 4) Отримувач ОСОБА_2 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с.26 звор.).

Крім того, 08.07.2026 року на виконання ухвали від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла інформація про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту №НОМЕР_2 , на яку 12.11.2022 було зараховано платіж в сумі 800,00 грн та 13.11.2022 було зараховано платіж в сумі 2700,00 грн (а.с.73-74).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, відповідно до наданого представником позивача розрахунку, сформованого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», заборгованість ОСОБА_1 за договором №72615855 від 12.11.2022 станом на 04.05.2023 становить 13734,54 грн. Відповідно до розрахунку позичальник здійснював платежі на погашення заборгованості в загальному розмірі 245,21 грн, які спрямовані на погашення процентів (а.с.17 звор.-19).

03.04.2023 між ТОВ «Сіроко Фінанс» (фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) було укладено договір факторингу №033-030423, за цим договором Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб. Згідно Витягу з реєстру прав вимог № 04/05/23 від 04.05.2023, за №2278 значиться ОСОБА_1 , номер договору 72615855 від 12.11.2022сума заборгованості 13734,54 грн (а.с.38 звор.-43).

05.12.2025 між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (фактор) та ТОВ «Сіроко Фінанс» (клієнт) було укладено договір факторингу № 05/12/25-01, за цим договором Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти фінансування в розпорядження Клієнта (Ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб. Згідно реєстру прав вимог № 26/02/26 від 26.02.2026 за № 1075 значиться ОСОБА_1 , номер договору 72615855 від 12.11.2022сума заборгованості 13734,54 грн (а.с.44-49).

У наданому позивачем суду розрахунку заборгованості зазначено, що у ОСОБА_1 наявний борг на суму 13734,54 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 3500 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами 10234,54 грн. (а.с.10).

Доказів погашення відповідачем заборгованості матеріали справи не містять.

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Доказів погашення відповідачем заборгованості матеріали справи не містять.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно зі статтями 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17-ц, оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі кредитного договору, що врегульовано статтею 1054 ЦК України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти Згідно з вимогами (стаття 1054 ЦК України).

Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Висновки стосовно правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, зокрема, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Згідно з вимогами Закону України «Про захист прав споживачів», укладений між сторонами договір суд визнає договором про надання споживчого кредиту.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України).

У відповідності до положень статей 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.11.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики №72615855 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) та додаткову угоду до даного договору у формі електронних документів з використанням електронних підписів. Договір позики та додаткова угода підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами LA57JgM7Ho та EdCk4MTlHs відповідно.

Зазначені правочини вчинено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Відтак, суд вважає доведеним факт укладення між первісним кредитором та відповідачем договору позики №72615855 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 12.11.2022 та додаткової угоди до нього.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме перерахувало на картковий рахунок НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1 позику в загальному розмірі 35000,00 грн.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до з статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З досліджених доказів по справі судом встановлено, що позивач правомірно набув права вимоги за кредитним договором № 72615855 від 12.11.2022, боржником за яким є відповідач.

Суд наголошує, що відповідачем зі своєї сторони та у встановленому цивільним процесуальним законом порядку (статті 81, 83 ЦПК України) не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним кредитних зобов`язань або спростовували суму заборгованості перед позивачем або позовні вимоги взагалі.

Відтак, суд вважає, що позивачем правомірно набуто право вимоги до відповідача за договором позики №72615855 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 12.11.2022, що підтверджується наданими позивачем належними і допустимими доказами. Тому позовна вимога в частині стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 3500,00 грн є підставною і такою, що підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення відсотків, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається із договору позики №72615855 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 12.11.2022 сторони врегулювали у договорі відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, відповідно до п.п.2.3 договору, у розмірі 2,5 %.

Сторонами було погоджено строк дії позики (строк договору), відповідно до п.п. 2.2 договору - 30 днів (до 12.12.2022).

Позивач, заявляючи вимогу про стягнення відсотків за користування позикою, у позовній заяві стверджував, що згідно з п.5.3 договору позики, строк користування позикою (пролонгація) був продовжено.

Так, відповідно до п.5.3 договору позики від 12.11.2022 Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents- license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки долучені до позовної заяви Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», на які посилається ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», не містять підпису позичальника, а тому їх не можна розцінювати як частину договору позики, укладеного 12.11.2022 шляхом підписання електронним підписом (а.с.28 звор.-38).

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому можливість пролонгації і відповідно нарахування відсотків протягом довшого строку, ніж 30 днів з дня укладення договору позики і до 12.12.2022 включно.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відтак, суд вважає правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та погодженим сторонами умовам договору вимогу позивача про стягнення із відповідача на його користь відсотків за користування позикою у розмірі 2312,29 грн, виходячи із розрахунку: 20,00 грн ((800 х 2,5%) х 1 день (12.11.2022)) + 2537,50 грн ((3500 х 2,5%) х 29 днів (з 13.11.2022 по 12.12.2022) 245,21 грн (сплачені відповідачем)).

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості за договором позики №72615855 в розмірі 3500,00 грн та відсотків у розмірі 2312,29 грн, а відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог на 42,32 %, виходячи із змісту вище зазначеної норми, з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1126,73 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом у позовній заяві ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано суду наступні докази.

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги №22-08/25 ДІЛ від 22.08.2025, Акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, що є Додатком №1 до договору про надання правничої допомоги №22-08/25 ДІЛ від 22.08.2025, також надано витяг з акту №10-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, на підставі яких вартість надання правової допомоги склала 4500 грн.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, яка визнана судом як незначної складності та розглядалась у спрощеному провадженні з викликом сторін, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача, та дійшов висновку що розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 2000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Можливість суду за власною ініціативою здійснювати розподіл судових витрат із врахуванням зазначених вище та інших критеріїв підтверджується судовою практикою суду касаційної інстанції, що випливає, зокрема, із постанов Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц, від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20, від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц, від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог (42,32%), з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 846,40 грн (2000,00 * 42,32%).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-268, 280, 284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №72615855 від 12.11.2022 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму заборгованості за договором позики №72615855 в розмірі 5812 грн 29 коп., з яких 3500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 2312,29 грн сума заборгованості за відсотками.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судові витрати: сплачений судовий збір у розмірі 1126 грн 73 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 846 грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

За ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, ЄДРПОУ 44280974;

- відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 19.08.2026.

Суддя Попадюк С.С.