Рішення № 139078823, 19.08.2026, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/598/26

Провадження № 2/590/381/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 селище Ямпіль

Суддя Ямпільського районного суду Сумської області Сатарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" /адреса: Україна, 01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598/,

Представник позивача ДІДИЧЕНКО ДАРИНА ГРИГОРІВНА,

до Відповідача ОСОБА_1 / адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №1620-4104 від 01.11.2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 листопада 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №1620-4104. Позивач виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу грошові кошти. Однак відповідач порушив умови договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати нарахованих платіжних сум, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 98 180,00 гривень, з яких:

- заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 30 000,00 гривень;

- заборгованість за нарахованими процентами 47 580,00 гривень;

- заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 15 000,00 гривень;

- заборгованість по комісії 5 600,00 гривень.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.

Рух справи в суді першої інстанції

Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 18.06.2026 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Копію ухвали надіслано відповідачу за зареєстрованим місцем реєстрації, поштове відправлення повернуто з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Будь-яких заяв або клопотань від сторін до суду не надано, зокрема відзиву на позовну заяву, клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи з повідомленням сторін.

Разом з тим відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК).

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 01 листопада 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено ДОГОВІР ПРО ВІДКРИТТЯ КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ № 1620-4104 продукту «MaxiKasa», Договір укладено у формі Електронного документа, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію". Підписано відповідачем Електронниим підписом одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A8390

У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит містить Електронний підпис відповідача, підписано одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A7373.

Договоір містить інформацію про Номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача: НОМЕР_2

Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: Тип кредиту Кредитна лінія Сума / розмір кредитного ліміту, грн. 28000.00 грн. Строк кредитування 300 календарних днів, Базовий період сплати відсотків 14 календарних днів, Мета отримання кредиту Задоволення особистих потреб, тобто потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, Спосіб та строк надання кредиту Кредит надається шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у Договорі, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у Договорі, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами Договору та надіслання Позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа Можливі види (форми) забезпечення кредиту - порука. Необхідність проведення оцінки забезпечення кредиту - Ні, Мінімальний розмір власного платежу (фінансової участі) споживача за умови отримання кредиту на придбання товару/роботи/послуги, % не застосовується.

Інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача Процентна ставка, відсотків річних Стандартна ставка 365.00% (1.00% в день) Види знижок, відсотків річних Знижена ставка 328.50% (0.90% в день) Тип процентної ставки фіксована Порядок зміни змінюваної процентної ставки не застосовується Платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладання договору, грн.: не застосовується Комісія за видачу кредиту 20% від суми кредиту Застереження: витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору про споживчий кредит - Платежі за послуги кредитного посередника, що підлягають сплаті споживачем, грн.* - Загальні витрати за кредитом, грн. У випадку кредитування на суму 28000.00 гривень протягом всього строку кредитування із розрахунку застосування Стандартної ставки 1.00% в день, загальні витрати за кредитом становитимуть не більше 80 216.80 гривень. У разі дострокового погашення кредиту загальні витрати за кредитом зменшуються у зв`язку зі зменшенням фактичного строку нарахування процентів за користування коштами. У випадку здійснення Позичальником належної та своєчасної сплати відсотків за користування Кредитом та комісії відповідно до графіку оплат без прострочення внесення планових платежів застосуватиметься Знижена процентна ставка внаслідок чого розмір загальних витрат за кредитом зменшиться. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн. У випадку кредитування на суму 28000.00 гривень протягом всього строку кредитування із застосуванням Стандартної ставки 1.00% в день, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом не буде перевищувати 108 216.80 грн. У разі дострокового погашення кредиту орієнтовна загальна вартість кредиту зменшується у зв`язку зі зменшенням фактичного строку нарахування процентів за користування коштами. У випадку здійснення Позичальником належної та своєчасної сплати відсотків за користування Кредитом та комісії відповідно до графіку оплат без прострочення внесення планових платежів застосуватиметься Знижена процентна ставка внаслідок чого орієнтовна загальна вартість кредиту зменшиться. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних* * Реальна річна процентна ставка, відсотків річних розрахована за умови, що Базовий період сплати відсотків складає 14 днів і відсоткова ставка є незмінною з моменту видачі кредиту протягом усього строку дії договору про споживчий кредит, а саме Стандартна ставка - 6 024.97%.

На підтвердження факту видачі кредиту в сумі 28000.00 грн Позивачем надано документи що підтверджують перерахування кредитних коштів на НОМЕР_3 869 відповідача (ДОВІДКУ про перерахування суми кредиту №1620-4104 від 01.11.2025 року. та Квитанцію про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ»».

Згідно Розрахунку заборгованості за договором 1620-4104 від 01.11.2025 року, станом на 10.04.2026 загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 98 180,00 гривень, а саме:

- заборгованість за кредитом 30 000,00 гривень;

- заборгованість за нарахованими процентами 47 580,00 гривень

- заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 15 000,00 гривень;

- заборгованість по комісії 5 600,00 гривень;

/Розраховано за період з 01.11.2025 по 10.04.2026/

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що умови кредитного договору № 1620-4104, відповідачем виконані не були.

Норми права, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах

Висновки суду

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Установлено, що договір позики між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позикодавців подала заявки на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позик, після чого позикодавці надіслали відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використала для підтвердження підписання договору позики.

Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем договір позики не був би укладений сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вказаний правочині відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

На підтвердження позовних вимог позивачем було надано підписаний Відповідачем у електронному вигляді кредитний договір, докази отримання на виконання договору кредитних коштів у безготівковій формі, розрахунки заборгованості.

Уклавши такий договір на умовах, викладених в ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були закріплені в ньому.

У відповідності до умов договору, кошти надаються позичальнику у безготівковій формі на банківську картку вказану власноручно позичальником при укладанні договору.

Доказів того, що персональні дані відповідача були використані іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що кредитний договір, укладений в електронній формі між сторонами, відповідають вимогам Закону і доводять факт існування волевиявлення сторін на їх укладання.

Кредитні кошти за договором надавались відповідачу в безготівковій формі на реквізити належної йому /емітованої на його ім`я/ банківської карти.

Зворотних доказів того, що банківська картка, на яку були перераховані кредитні кошти, не належать відповідачу або що кредитні кошти не надходили на такий рахунок матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами 1, 2 статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з матеріалами справи, усі істотні умови кредитного договору були чітко визначені та доведені до відома відповідача до моменту укладення договору. Вони містили розмір кредиту, порядок його надання, строки повернення, розмір процентної ставки, комісій та інші платежі.

Зі змісту розрахунків заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом були нараховані у відповідності до умов кредитних договорів.

Встановлений сторонами розмір відповідальності не суперечить принципам справедливості, розумності та добросовісності, а є наслідком договірної свободи сторін, гарантованої ст. 627 Цивільного кодексу України, та спрямований на стимулювання належного виконання зобов`язань. У зв`язку з цим підстав для зменшення розміру відсотків суд не вбачає.

Враховуючи зазначене, з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про доведеність укладання та підписання ОСОБА_2 з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитного договору та невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення позичених в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань.

Разом з тим, Щодо стягнення заборгованості за процентами річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, норми розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), у якій відступлено від правових висновків, зроблених Верховним Судом України у постановах від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України); та від 02 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15, який полягав у тому, що дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що норми статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

За змістом частини другої статті 625 ЦК України три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю правовою природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні трьох процентів річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Враховуючи наведене, три проценти річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання, складовою якого є, зокрема нараховані проценти за користування коштами, строки сплати яких визначено договором.

Разом з тим, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

З огляду на вищевказані положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, нарахованих в період дії в Україні воєнного стану.

Висновок суду

Оскільки позивачем доведено факт укладання кредитного договору між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та Відповідачем, при цьому відповідач не виконує умови цього кредитного договору, суд приходить до висновку, що право позивача порушене і підлягає захисту, а тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості 83180 грн., яка виникла за кредитним договором № 1620-4104 від 01.11.2025.

Щодо стягнення судового збору

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп. /а.с.1/.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено частково на суму 83 180,00 гривень із заявлених 98 180,00 гривень, що становить 84,72 % від загальної ціни позову, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 255 гривень 58 копійок (розрахований як: 2 662,40 грн ? 84,72 %).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 83, 89, 141, 265, 268, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" /адреса: Україна, 01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598/суму заборгованості за ДОГОВОРОМ ПРО ВІДКРИТТЯ КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ № 1620-4104 від 01.11.2025 в розмірі 83180,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 / адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" /адреса: Україна, 01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598/ 2255 гривень 58 копійок сплаченого судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 19.08.2026.

Суддя : О.В. Сатарова