Рішення № 139077993, 18.08.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/4591/24

Провадження № 2/505/1116/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дзюбинського А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюк Ю.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Осокіна С.Ю.,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача Пейчевої С.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського міськрайонного суду Одеської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, треті особи, на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, треті особи, на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що у період із січня 2015 року по листопад 2020 року проживала разом із ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, від спільного проживання у них народилося троє дітей, однак відомості про батька дітей були внесені до актових записів відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Позивачка посилається на смерть ОСОБА_4 та положення статті 130 СК України, відповідно до яких у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений судом, якщо запис про батька дитини здійснено відповідно до частини першої статті 135 СК України.

На підтвердження батьківства позивачка посилається, зокрема, на висновок експерта № 312 молекулярно-генетичної експертизи, згідно з яким ймовірність того, що ОСОБА_4 є біологічним батьком дітей, становить 99,9999 %, а також на свідоцтво про вінчання, матеріали щодо звернень до органів поліції та постанову суду про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, фототаблиці, відеоматеріали та показання свідків, які, на її думку, підтверджують спільне проживання та ведення спільного сімейного життя з ОСОБА_4 .

Позивачка також зазначає, що раніше зверталася до суду із заявою про встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження у справі № 505/1624/23, однак рішення суду першої інстанції про задоволення заяви було скасовано Одеським апеляційним судом 07.11.2024 з огляду на наявність спору про право та необхідність розгляду справи в порядку позовного провадження.

Метою встановлення факту батьківства позивачка визначає отримання соціальної допомоги на дітей. Вона вважає, що сукупність наданих доказів, у тому числі результати молекулярно-генетичної експертизи, підтверджує походження дітей від ОСОБА_4 .

У зв`язку з цим просить суд встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та зобов`язати Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести відповідні зміни до актових записів про народження дітей.

Позиція відповідача

Представником відповідача адвокатом Пейчевою С.Д. подано письмові пояснення у справі.

Зазначила, що позивачкою не наведено мети звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства, водночас звернула увагу, що встановлення такого факту може бути пов`язане з набуттям дітьми права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 як військовослужбовця.

Представниця відповідачки заперечила проти посилань позивачки на висновок молекулярно-генетичної експертизи № 312 як на належний та достатній доказ батьківства. Зазначила, що відповідно до процесуального законодавства висновок експерта не має наперед установленої сили та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами. При цьому вказала на наявність суперечностей у документах щодо походження, зберігання та передачі біологічного матеріалу ОСОБА_4 , використаного для проведення експертизи. Зокрема, звернула увагу на розбіжності між відповідями КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» щодо передачі біологічних зразків та відомостями, наведеними у самому висновку експерта про їх надходження до Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи.

Також представниця відповідачки зазначила, що на її адвокатські запити експертними установами не були надані всі документи, які стосуються отримання та передачі біологічного матеріалу, у зв`язку з чим у відповідачки виникли сумніви щодо належності та допустимості висновку експерта. Посилалася на те, що суд у справі № 505/1624/23 відмовив у витребуванні відповідних матеріалів експертизи, а рішення про встановлення батьківства було ухвалено без належного дослідження зазначених обставин.

Крім того, представниця відповідачки вказала, що інші докази, на які посилається позивачка, а саме факт спільного проживання з ОСОБА_4 , проведення обряду вінчання, матеріали щодо звернень до поліції, фотоматеріали та показання свідків, підтверджують лише окремі обставини взаємовідносин між позивачкою та ОСОБА_4 , але самі по собі не є доказами його біологічного батьківства щодо дітей.

Окремо представниця відповідачки зазначила, що у провадженні Котовського міськрайонного суду Одеської області вже розглядалася справа № 505/1624/23 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства ОСОБА_4 щодо тих самих дітей, за результатами якої 12.12.2023 ухвалено рішення про задоволення заяви. При цьому, під час розгляду зазначеної справи були порушені процесуальні права ОСОБА_2 та не забезпечено належного дослідження обставин, пов`язаних із проведенням молекулярно-генетичної експертизи.

З огляду на викладене представниця відповідачки вважає доводи позивачки необґрунтованими, а надані на їх підтвердження докази - неналежними, недостатніми та такими, що не підтверджують заявлених вимог, у зв`язку з чим просила у задоволенні позову відмовити.

Письмові пояснення представника Міністерства оборони України

Представником Міністерства оборони України ОСОБА_17 подано письмові пояснення у справі, відповідно до яких зазначає, що відповідно до статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду, якщо запис про батька дитини здійснено відповідно до частини першої статті 135 СК України. При цьому предметом доказування у справах про встановлення факту батьківства є походження дитини від певної особи, а доказами можуть бути будь-які відомості, зібрані відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.

Міністерство оборони України посилається на положення статей 12, 76, 89 ЦПК України та судову практику Верховного Суду, відповідно до якої закон не встановлює вичерпного переліку доказів для встановлення факту батьківства, а суд має оцінювати належність, допустимість, достовірність кожного доказу та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом із тим третя особа звертає увагу, що найбільш достовірним доказом походження дитини від певної особи є висновок молекулярно-генетичної (судово-генетичної) експертизи.

У справі наявний висновок експерта № 312 молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого ймовірність того, що ОСОБА_4 є біологічним батьком ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , становить 99,9999 %. Вважає, що такий доказ має бути оцінений судом разом з іншими доказами у справі при вирішенні питання про встановлення факту батьківства.

Представник Міністерство оборони України просить суд врахувати наведені пояснення та надати належну оцінку доказам, наданим сторонами, зокрема висновку молекулярно-генетичної експертизи, під час ухвалення рішення у справі № 505/4591/24.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 25.02.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження. Визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання у підготовчому судовому провадженні.

Ухвалою суду від 06.03.2025 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Міністерство оборони України.

01.04.2025 представником Міністерства оборони України ОСОБА_17 подано письмові пояснення у справі.

17.06.2025 представником відповідача адвокатом Пейчевою С.Д. подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 19.05.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та виклик свідків та допит позивача в порядку статті 234 ЦПК України. Підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

03.07.2025 представником відповідача адвокатом Пейчевою С.Д. подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

01.08.2025 представником відповідача адвокатом Пейчевою С.Д. подано відзив на позов, клопотання про витребування доказів, виклик свідків, експерта.

Ухвалою суду від 06.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача адвоката Пейчевої С.Д. про виклик свідків, експерта, витребування доказів, відмовлено у прийнятті відзиву на позов.

13.08.2026 представником відповідача адвокатом Пейчевою С.Д. у судовому засіданні подано письмові пояснення у справі.

18.08.2026 проголошено рішення у справі.

Позиція сторін

Позивач та її представник адвокат Осокін С.Ю. у судовому засіданні підтримали позовну заяву з підстав, зазначених у ній.

Відповідач та її представник адвокат Пейчева С.Д. у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні.

Представник Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився. Надав заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився. Про причини неявки суду не повідомив.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_7 в судове засідання не з`явився. Про причини неявки суду не повідомив.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Котовську та Котовському району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області зроблений актовий запис № 590 від 20.11.2015, батьком дитини зазначений ОСОБА_8 , матір`ю - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.11.2015.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00017360723 від 29.11.2016, відомості про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в актовому записі № 590 від 20.11.2015 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області зроблений актовий запис № 287 від 16.08.2018, батьком дитини зазначений ОСОБА_8 , матір`ю - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16.08.2018.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00021041785 від 21.09.2018, відомості про батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в актовому записі № 287 від 16.08.2018 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області зроблений актовий запис № 181 від 28.04.2017, батьком дитини зазначений ОСОБА_8 , матір`ю - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 28.04.2017.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00017984990 від 28.04.2017, відомості про батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в актовому записі № 181 від 28.04.2017 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Позивач стверджує, вона проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з січня 2015 року по листопад 2020 року і під час спільного проживання у них народилися троє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком яких є ОСОБА_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про вінчання від 11.10.2017, в храмі в селі Липецьке було здійснено релігійний обряд по вінчанню, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Згідно копії постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 09.10.2020 по справі №505/1885/20, ОСОБА_4 визнано винним за ст. 173-2 КУпАП за домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_1 .

Листом Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 04.04.2023 вих. № Ц-6ад, поліцією повідомлено, що на протязі 2020 року було зареєстровано 4 звернення ОСОБА_1 з приводу домашнього насильства ОСОБА_4 відносно неї.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер.

02.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до Котовського міськрайонного суду Одеської області з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту батьківства ОСОБА_4 відносно дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.07.2023 під час розгляду цивільної справи № 505/1624/23, призначено проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи. На вирішення експерта поставлено питання: ОСОБА_4 , біологічні зразки (ніготь) якого зберігаються в Новокодакцькому відділенні КЗ «Дніпропетровсье БСМЕ» Дніпропетровської обласної ради (підтверджується листом КЗ «Дніпропетровське Обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпровської обласної ради від 18.04.2023 вих. № 1163), є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Проведення судової експертизи доручено КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (адреса: 65001, м. Одеса, Валиховський провулок, 4).

Відповідно до висновку експерта № 312 від 17.08.2023 судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, складеного КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» встановлено, що загиблий ОСОБА_4 може являтися біологічним батьком дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з ймовірністю 99,999999%.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2023 визнано громадянина України ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 07.11.2024 рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2023 скасовано. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства - залишено без розгляду. Роз`яснено ОСОБА_1 , що вона має право звернутися до суду із відповідним позовом на загальних підставах.

Представник відповідача стверджувала про наявність суперечностей у документах щодо походження, зберігання та передачі біологічного матеріалу ОСОБА_4 , використаного для проведення експертизи.

Відповідно до відповіді КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» за вих. № 3910 від 20.11.2023 адвокату Пейчевій С.Д., відібрані у загиблого ОСОБА_4 біологічні зразки іншим особам не передавались.

Відповідно до супровідного листа КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» за вих. № 2545 від 07.08.2023, згідно Ухвали Котовського міськрайонного суду Одеської області (суддя О.О. Івінський) від 11.07.2023 вих. № 505/1624/23, який було отримано

26.07.2023 КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз» ДОР» вх. № 232, надіслано зразок нігтьової пластини загиблого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер 1029/НЕД від 11.03.2023 Новокодацького відділення КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичних експертиз» ДОР», який зберігався в архіві біологічного матеріалу судово-медичної лабораторії КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР». Вказано додаток: нігтьова пластина ОСОБА_4 , реєстраційний № 1029/НЕ від 11.03.2023 (один конверт).

Відповідно до підрозділу 2.1 «Опис біологічних зразків» розділу 2 «Дослідна частина» висновку експерта № 312 від 17.08.2023:

«2.1.1.5. Поштовий конверт світло-коричневого кольору розмірами 27,0х20,0х0,5 см, з написом від руки синім чорнилом: «КЗ «ДОБСМЕ» ДОР пл..Соборна,14 м.Днірпо 49005 КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» пров. Валіховський, 4 м, м.Одеса 65026», на конверті є наліпка з паперу білого кольору з машинописним текстом та штрих-кодом: »Дніпропетровськ - 005», «4900507287684». Цілісність упаковки не порушена, у конверті знаходилися:

2.1.1.5.1. Прозорий файл, скріплений металевими скобами, у складеному вигляді розмірами 23,0x15,0x0,8 см, в якому знаходився:

2.1.1.5.1.1. Пакет з паперу білого кольору, розмірами 12,5x9,5x0,6 см, заклеєний та скріплений металевими скобами, з написом від руки «простим» олівцем: «№ 3641 ОСОБА_4 1029/НЕ-11.03.23 нігті». Пакет опечатаний фрагментом паперу білого кольору з відтиском круглої печатки: «Департамент охорони здоров`я * Україна * Дніпропетровська обласна державна адміністрація * КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» Відділення судово-біологічних експертиз та досліджень і.к. 01985239». Цілісність упаковки і відтиску печатки не порушена. У пакеті знаходився:

2.1.1.5.1.1.1. Пакет з паперу білого кольору з типографськими написами, розмірами і 3,5х3,0x0,5 см, в якому знаходилися:

2.1.1.5.1.1.1.1. Три нігтьові пластинки напівмісячної форми жовтого та коричневого кольорів, розмірами від 1,0x0,7 см до 0,7x0,6 см. Для дослідження відбирали одну нігтьову пластинку, яку використовували для проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи (об`єкт № 5)».

Показання свідків

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показала, що добре знає позивачку ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_4 . Вона зазначила, що у 2014 році вони разом переїхали проживати до села Олександрівка, маючи на той час двох старших дітей. Свідок підтвердила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 безперервно проживали разом однією сім`єю впродовж близько шести років. За цей час вони спільно вели домашнє господарство, яке згодом значно розширили (зокрема, утримували кіз). Свідок вказала, що оточуючі сприймали їх як повноцінну родину: вони спільно організовували та відзначали сімейні події, зокрема хрестини спільних дітей. Крім того, свідок зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проходили релігійний обряд вінчання в церкві, який проводив місцевий священник - отець ОСОБА_10 , і під час якого був присутній брат померлого ОСОБА_4 .

Додатково свідок ОСОБА_11 показала, що ОСОБА_1 скаржилася їй на сварки з ОСОБА_4 , які зазвичай виникали після того, як він відвідував свою матір - відповідачку у справі ОСОБА_2 . Свідок припускає, що між матір`ю померлого та позивачкою склалися неприязні стосунки через відсутність довіри з боку відповідачки до ОСОБА_1 . Крім того, свідок звернула увагу суду на візуальну зовнішню схожість народжених позивачкою дітей на їхнього батька ОСОБА_4 .

Допитана у судовому засіданні в порядку статті 234 ЦПК України як свідок позивачка ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала та суду показала, що була знайома з померлим ОСОБА_4 зі шкільних років. З 01.09.2014 вони відновили стосунки та почали постійно проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу, облаштувавши спільний побут у с. Олександрівка. За період спільного проживання у них народилося троє спільних дітей: ОСОБА_12 , 2015 року народження, ОСОБА_13 , 2017 року народження, та ОСОБА_14 2018 року народження. Сторони спільно вели домашнє господарство, мали єдиний сімейний бюджет, спільно працювали на орендованій земельній ділянці (пасовищі) та за спільні кошти покращували житлово-побутові умови.

Свідок зазначила, що 11.10.2017 вони з ОСОБА_4 пройшли релігійний обряд вінчання в церкві с. Липецьке, у якому брали участь рідні померлого, зокрема його брат, який у подальшому підтримував із їхньою сім`єю тісні стосунки, відвідував сімейні свята та хрестини дітей. Офіційний шлюб в органах ДРАЦС не реєстрували спочатку через небажання померлого, а згодом через погіршення взаємин.

Причиною конфліктів у сім`ї позивачка вказала постійне втручання відповідачки ОСОБА_2 (матері померлого), яка не визнавала онуків, сумнівалася у батьківстві сина та налаштовувала його проти позивачки. Це призводило до сварок, зловживання померлим алкогольними напоями та вчинення ним домашнього насильства, через що неодноразово викликалася поліція. Внаслідок зазначеного у жовтні 2019 року спільне проживання припинилося. У 2020 році сторони здійснювали спроби відновити сім`ю, проте вони виявилися безуспішними.

Разом з тим позивачка наголосила, що ОСОБА_4 за життя визнавав дітей своїми, а під час проходження військової служби підтримував з ними зв`язок і надавав суттєву матеріальну допомогу на їх утримання, зокрема, перерахував 40 000 грн на придбання дитячих меблів та одягу.

Щодо обставин після смерті ОСОБА_4 позивачка пояснила, що саме відповідачка повідомила їй про загибель сина. Під час поховання відповідачка чинила перешкоди їй та дітям у прощанні з померлим, однак згодом, після отримання одноразової грошової допомоги, відповідачка особисто приїжджала до них, спілкувалася з онуками та придбала трьом дітям мобільні телефони.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 , становлять сімейні правовідносини щодо встановлення факту батьківства після смерті особи, яка не перебувала у зареєстрованому шлюбі з матір`ю дітей, та внесення відповідних змін до актових записів про народження дітей, з метою реалізації ними прав, пов`язаних із встановленням походження від померлого ОСОБА_4 .

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування

Статтею 51 Конституції України, частинами 2, 3 статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Порядок визнання батьківства за заявою матері та батька дитини регламентований статтею 126 Сімейного кодексу України, відповідно до якої походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Разом з цим, згідно з статтею 128 Сімейного кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 135 СК України при народжені дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Положеннями статті 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою ВР№789-XII від 27.02.1991 року встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Стаття 8 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

Згідно з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у справі № 361/2653/15-ц від 15.04.2021, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Тлумачення норм статті 130 Сімейного кодексу України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Згідно з положеннями статті 148 Сімейного кодексу України, якщо батьківство дитини не визнано, прізвище дитини визначається за прізвищем матері. Якщо ж батьківство визнано або встановлено, дитині присвоюється прізвище батька або матері, або подвійне прізвище (утворене з прізвищ батька та матері). У разі встановлення батьківства за рішенням суду, прізвище дитини змінюється відповідно до прізвища батька, якщо про це заявлено відповідну вимогу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.

Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (у справі № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти» («Mifsud v. Malta», заява № 62257/15) зазначено, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний (у той час - на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 зазначено, що «висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №382/2559/15-ц зауважено, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За змістом частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи

Оцінивши доводи учасників справи, дослідивши надані докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для встановлення факту батьківства ОСОБА_4 щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Вирішуючи питання щодо походження дітей від ОСОБА_4 , суд насамперед враховує висновок судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи № 312 від 17.08.2023, проведеної КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» на підставі ухвали суду від 11.07.2023 у справі № 505/1624/23. Згідно з цим висновком ОСОБА_4 може являтися біологічним батьком трьох дітей позивачки з ймовірністю 99,999999 %.

Суд враховує, що відповідно до статті 102 ЦПК України висновок експерта є одним із передбачених законом засобів доказування, а згідно зі статтею 89 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили та підлягає оцінці разом з іншими доказами. Водночас така оцінка не означає можливості відхилення висновку експерта лише на підставі припущень або формальних сумнівів учасника справи. Відповідно до статті 78 ЦПК України доказ може бути визнаний недопустимим у разі його одержання з порушенням встановленого законом порядку, тоді як обставини, які свідчили б про таке порушення, мають бути доведені належними та допустимими доказами.

Доводи представника відповідачки про неналежність та недопустимість висновку експерта № 312 у зв`язку з нібито суперечностями щодо походження, зберігання та передачі біологічного матеріалу суд оцінює критично та вважає такими, що не спростовують доказового значення проведеної експертизи.

Так, представниця відповідачки посилається, зокрема, на відповідь КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 20.11.2023, відповідно до якої відібрані у ОСОБА_4 біологічні зразки іншим особам не передавались. Разом з тим така відповідь не суперечить встановленим у справі обставинам та змісту супровідного листа КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 07.08.2023. Із останнього вбачається, що відповідно до ухвали Котовського міськрайонного суду Одеської області від 11.07.2023 зазначеною установою до КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» було направлено зразок нігтьової пластини ОСОБА_4 , який до цього зберігався в архіві біологічного матеріалу судово-медичної лабораторії.

Отже, зміст наведеної відповіді про те, що біологічні зразки «іншим особам не передавались», не може тлумачитися як підтвердження того, що зразок взагалі не залишав установу, де він зберігався. Навпаки, матеріали справи безпосередньо підтверджують його направлення саме до експертної установи на виконання судового рішення для проведення молекулярно-генетичної експертизи. Таким чином, представницею відповідачки фактично ототожнюються різні обставини: передача біологічного матеріалу стороннім особам та його офіційне направлення іншій експертній установі на виконання ухвали суду. Саме остання обставина і мала місце у цій справі.

При цьому суд звертає увагу, що у висновку експерта № 312 детально описано отриманий експертною установою об`єкт дослідження, зокрема поштовий конверт, його маркування, упаковку, написи, реєстраційні номери, стан цілісності упаковки, пакет із нігтьовими пластинками та їх кількість. Висновок містить відомості про те, що цілісність відповідної упаковки та відтиску печатки не була порушена. Зазначені у висновку позначення та реєстраційні дані відповідають даним, наведеним у супровідному листі КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» щодо направлення зразка.

Таким чином, сам зміст висновку експерта підтверджує, що дослідження проводилося з конкретним біологічним матеріалом ОСОБА_4 , який був направлений до експертної установи в установленому порядку. Експерт не лише послався на отриманий матеріал, а й безпосередньо описав його упаковку, маркування та стан, після чого використав одну з трьох наявних нігтьових пластинок як об`єкт № 5 дослідження.

Представницею відповідачки не надано доказів того, що після направлення біологічного матеріалу до експертної установи його упаковка була пошкоджена, матеріал підмінений, ідентифікаційні дані змінені або для проведення дослідження було використано інший біологічний матеріал. Не встановлено також обставин, які б свідчили про проведення експертизи не тим матеріалом, який був направлений КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР». Саме лише посилання на те, що на адвокатські запити не були надані всі документи щодо внутрішнього переміщення чи отримання біологічного матеріалу, за відсутності доказів його підміни або неналежного походження, не є достатньою підставою для відхилення результатів експертизи.

Суд також бере до уваги, що експертиза була призначена саме судом, а її проведення доручено спеціалізованій експертній установі. Висновок містить опис проведеного дослідження, об`єктів, які досліджувалися, методики та отриманого результату, а тому відповідає вимогам до висновку експерта як засобу доказування. Представницею відповідачки не наведено переконливих обставин, які б свідчили про необґрунтованість висновку, його внутрішню суперечливість або неможливість використання дослідженого біологічного матеріалу для встановлення біологічного споріднення.

При цьому суд не розглядає висновок молекулярно-генетичної експертизи як доказ, що має наперед встановлену силу, однак у конкретній справі враховує його особливу доказову цінність з огляду на предмет спору. Саме молекулярно-генетичне дослідження безпосередньо стосується питання, яке становить предмет доказування у цій справі, - біологічного походження дітей від ОСОБА_4 . Його результат із ймовірністю 99,999999 % узгоджується з іншими встановленими судом обставинами.

Так, судом встановлено, що позивачка та ОСОБА_4 протягом тривалого часу проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а всі троє дітей народилися саме у період їх спільного проживання. Факт існування між ними сімейних відносин підтверджується, зокрема, свідоцтвом про вінчання від 11.10.2017, матеріалами звернень позивачки до органів поліції, постановою суду про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за домашнє насильство щодо його співмешканки ОСОБА_1 , а також іншими дослідженими судом доказами та показаннями свідків.

Зазначені докази підтверджують характер і тривалість відносин між позивачкою та ОСОБА_4 та у сукупності з результатом молекулярно-генетичного дослідження узгоджуються з висновком про походження дітей від померлого.

Посилання представниці відповідачки на попередній розгляд справи № 505/1624/23 також не є підставою для відмови у задоволенні позову. Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2023, яким було встановлено батьківство ОСОБА_4 , скасовано постановою Одеського апеляційного суду від 07.11.2024 не з мотивів недоведеності біологічного походження дітей від ОСОБА_4 , а у зв`язку з висновком про наявність спору про право та необхідність розгляду відповідних вимог у порядку позовного провадження. Саме такий спосіб розгляду спору позивачка і реалізувала шляхом звернення з цим позовом.

Отже, обставина скасування попереднього рішення не позбавляє суд можливості оцінити наявні у цій справі докази та встановити походження дітей від ОСОБА_4 у позовному провадженні. При цьому висновок молекулярно-генетичної експертизи, отриманий у межах попередньої справи, був досліджений судом у цій справі як письмовий доказ, а його доказове значення оцінено відповідно до вимог ЦПК України в сукупності з іншими доказами.

З урахуванням наведеного суд вважає висновок експерта № 312 належним, допустимим та достовірним доказом у справі, а його результат - таким, що у сукупності з іншими доказами достатньою мірою підтверджує походження дітей від ОСОБА_4 . Встановлена експертизою ймовірність біологічного батьківства 99,999999 % має виключно високу доказову силу та узгоджується з установленими судом обставинами спільного проживання позивачки з ОСОБА_4 та народження у цей період трьох дітей.

Оцінюючи показання допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_11 , а також показання позивачки ОСОБА_1 , допитаної як свідка в порядку статті 234 ЦПК України, суд зазначає наступне.

Показання вказаних осіб є чіткими, логічними, послідовними та такими, що узгоджуються як між собою, так і з іншими матеріалами справи, зокрема з письмовими доказами та висновком судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.

Суд бере до уваги, що свідки, будучи безпосередніми очевидцями подій, підтвердили факт тривалого та безперервного спільного проживання ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ведення ними спільного домашнього господарства, наявності єдиного сімейного бюджету та спільного піклування про дітей. Особливу доказову вагу суд надає встановленим обставинам проходження сторонами релігійного обряду вінчання за участю найближчих родичів, що свідчить про їхній намір створити повноцінну сім`ю, визнання одне одного чоловіком і дружиною перед суспільством та спростовує доводи сторони відповідача про випадковий чи епізодичний характер їхніх стосунків.

Крім того, показаннями свідків достовірно підтверджується той факт, що померлий ОСОБА_4 за життя визнавав своє батьківство щодо малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , брав активну участь у їхньому вихованні, зокрема під час перебування позивачки у пологовому будинку, був присутній на їх хрещенні, а в подальшому, проходячи військову службу, підтримував зв`язок із сім`єю та надавав суттєву матеріальну допомогу на утримання дітей.

Суд критично оцінює посилання сторони відповідача на відсутність факту реєстрації шлюбу в органах ДРАЦС та подальше припинення спільного проживання сторін як на підставу для відмови у позові. Допитані свідки обґрунтовано, детально та несуперечливо пояснили ці обставини втручанням відповідачки ОСОБА_2 у сімейне життя пари, що призводило до систематичних сварок та вчинення померлим домашнього насильства, факти якого також підтверджуються матеріалами органів Національної поліції та судовим рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності. Зазначені конфлікти не спростовують обставину біологічного походження дітей від померлого та існування сталих сімейних відносин у період їх народження впродовж 2015-2018 років.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Надаючи оцінку показанням свідків у їх взаємному зв`язку з іншими матеріалами справи, зокрема з висновком молекулярно-генетичної експертизи № 312 від 17.08.2023, суд дійшов висновку, що зазначені усні докази є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності - достатніми для того, щоб на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів підтвердити обставину походження малолітніх дітей від померлого ОСОБА_4 .

Вирішуючи питання щодо зміни прізвища дітей з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_16 », суд виходить із того, що відповідно до ст. 148 СК України у разі, якщо один із батьків помер, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження було присвоєно прізвище одного з батьків, за заявою другого з батьків може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків. Встановивши факт батьківства ОСОБА_4 щодо малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , суд враховує, що на час вирішення спору всі діти є малолітніми, батько дітей помер, а відомості про нього як про батька до актових записів про народження раніше внесені не були. За таких обставин приведення прізвища дітей у відповідність до встановленого судом їхнього походження від батька ОСОБА_4 відповідає їхнім інтересам, забезпечує повне відображення у державній реєстрації факту їхнього походження та реалізацію пов`язаних із цим особистих і майнових прав.

Суд також бере до уваги, що зміна прізвища не змінює встановленого між дітьми та матір`ю сімейного зв`язку, а спрямована на узгодження відомостей про дітей з установленим судом їхнім походженням. З огляду на наведене суд вважає обґрунтованою вимогу про зміну прізвища дітей з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_16 »

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позивачкою ОСОБА_1 належними, допустимими та достатніми доказами доведено факт батьківства ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , при цьому висновок молекулярно-генетичної експертизи № 312 від 17.08.2023 про ймовірність біологічного батьківства 99,999999 % узгоджується з іншими доказами у справі, а доводи відповідачки щодо неналежності та недопустимості висновку експерта не підтверджені належними доказами та не спростовують проведення експертизи саме з біологічним матеріалом ОСОБА_4 , у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають вимогам статті 130 СК України та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Враховуючи, що позивач не просила стягувати з відповідача понесені нею судові витрати, суд не вирішує питання про їх стягнення з відповідача.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтями 7, 18, 121, 125, 128, 130, 135, 148 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, треті особи, на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства.

Встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Зобов`язати Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису № 590 від 20.11.2015, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Котовську та Котовському району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме у графі «відомості про батька дитини» зазначити батьком дитини « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 », змінити прізвище дитини з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_16 », в іншому залишити без змін.

Зобов`язати Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису № 181 від 28.04.2017, складеного Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме у графі «відомості про батька дитини» зазначити батьком дитини « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 », змінити прізвище дитини з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_16 », в іншому залишити без змін.

Зобов`язати Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису № 287 від 16.08.2018, складеного Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме у графі «відомості про батька дитини» зазначити батьком дитини « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 », змінити прізвище дитини з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_16 », в іншому залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 18.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_5

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_7

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 37574344, місцезнаходження: Одеська область, м. Подільськ, просп. Шевченка, буд. 16, тел. +380486224623

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_9

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, тел. +380442855429

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ