Рішення № 139076314, 17.08.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5443/26

Провадження № 2/0203/2715/2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участю секретаря Шовкопляса М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року позивач, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822 м. Київ), з підстав прострочення зобов`язання за кредитним договором пред`явив через суд вимоги на предмет стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 17 932,50 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 05 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено електронний договір № 5495418 про надання споживчого кредиту у розмірі 5 000 грн., строком на 360 днів, з 05 лютого 2022 року по 31 січня 2023 року зі сплатою процентів кожні 30 днів. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит у визначеному розмірі шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , у той час як відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредитних коштів в повному обсязі не виконав.

У період з 05 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 1 584,60 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 500 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1 084,60 грн.

25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого позивачу були відступлені права грошової вимоги за вказаним кредитним договором № 5495418 від 05 лютого 2022 року до відповідача у розмірі 17 932,50 грн, що складається з наступного: 4 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 432,50 грн. сума заборгованості за відсотками.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 5495418 від 05 лютого 2022 року в загальному розмірі 17 932,50 грн., судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2026 року зазначену цивільну справу розподілено судді Колесніченко О.В.

Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв і про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином згідно з ст. ст. 131, 187 ч. 6 ЦПК України за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання.

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 27 травня 2026 року, після отримання відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень, проте з потребою у витребуванні від АТ КБ «Приватбанк» інформації щодо факту належності відповідачу платіжної картки та підтвердження зарахування кредитних коштів відповідачу за спірним кредитним договором.

22 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення в яких останній наполягає на задоволенні позову, заперечує проти зменшення розміру встановлених договором відсотків з посиланням на рішення суду в іншій цивільній справі, що фактично зводиться до незгоди представника позивача з рішенням суду в іншій справі.

У судове засідання не з`явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомив та про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди представника позивача, який в позові клопотав про розгляд справи за його відсутності, а також зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача, що з`ясуванню обставин не перешкоджає.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що 05 лютого 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, а саме веб-сайт «CreditPlus» укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 5495418, на підставі якого ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 строком на 360 дні кредит в розмірі 5 000 грн. у безготівковій формі шляхом зарахування у день укладення договору грошових коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 , а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування цим кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сторони узгодили, що стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору про надання споживчого кредиту. Також сторони погодили графік платежів (а.с.37-42, 42 зворот).

У період з 05 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 1 584,60, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 500 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1 084,60 грн.

Договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Паспорт споживчого кредиту містить інформацію щодо суми кредиту, строку договору і строку кредитування, а також розмір процентної ставки та вказаний документ підписаний електронним цифровим підписом відповідача (а.с. 12-13 зворот).

06 серпня 2026 року на виконання вимог ухвали суду від 27 травня 2026 року засобом поштового зв`язку надійшов лист в якому АТ КБ «Приватбанк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-200616/118959-БТ від 25 червня 2026 року повідомило про те, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , було видано емітовану картку № НОМЕР_3 та додано виписку по рахунку. І з наданої виписки за договором за період з 05 лютого 2022 року по 14 жовтня 2022 року видно, що відповідач користувався наданими банком кредитними коштами, зокрема здійснював зняття готівки в банкоматах, витрачала кошти на придбання товарів та послуг, поповнювала готівкою карту в терміналі самообслуговування, здійснювала поповнення мобільного телефону (а.с. 150-151 зворот).

Таким чином з договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19 (провадження №61-1602св20), від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21).

Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, відповідач уклав із ТОВ «Авентус Україна» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» права грошової вимоги зокрема до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 5495418 в загальному розмірі 17 932,50 грн., що також підтверджується витягом з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу, і про що направлялось повідомлення ОСОБА_1 (а.с. 30-31 зворот, 14,).

У відповідності до витягу реєстру боржників до Договору факторингу №25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв право вимоги за Кредитним договором № 5495418 від 05 лютого 2023 року, який укладений з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , загальна сума заборгованості за яким складає 17 935,50 гривень, з яких: 4 500 гривень сума основного боргу; 13 432,50 гривень сума заборгованості за відсотками (а.с. 30 зворот).

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого згідно наданого розрахунку станом на дату звернення до суду утворилась заборгованість, що за розрахунком позивача становить 17 932,50 гривень та складається з: 4 500 грн. - заборгованості за кредитом; 13 432,50 грн. заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договорів щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не подав відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача заборгованість за кредитним договором № 5495418 від 05 лютого 2022 року в розмірі 17 932,50 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач 10 грудня 2024 року уклав з адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем договір про надання правової допомоги № 10/12-2024, повноваження якого підтверджуються свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 від 18 вересня 2020 року, відповідно до умов якого факт надання послуг адвокатом підтверджується актом-прийому-передачі виконаних робіт протягом 5 календарних днів після виконання заявки та відповідно до якого клієнт оплачує гонорар адвоката протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішенням суду законної сили (а.с. 96-97, 68).

Із наявного в матеріалах акту №18607 від 18 травня 2026 року прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, позивачем за вказаним договором понесені витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Столітнім М.М., що пов`язані із розглядом зазначеної цивільної справи, в розмірі 10 000 грн., зокрема за: зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства (витрачено 0,5 год.) 440 грн., дослідження даних клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи (витрачено 1 год.) 840 грн., аналіз чинного законодавства, судової практики ВС, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства (витрачено 0,5 год.) 440 грн., підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту прав та інтересів клієнта, узгодження позиції (витрачено 1 год.) 840 грн., письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів (витрачено 1 год.) 840 грн., проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані, що мають значення для правильного вирішення спору. Складання, оформлення та направлення адвокатських запитів (витрачено 1 год.) 840 грн., складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №5495418 від 05 лютого 2022 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 до суду (витрачено 2 год.) 1640 грн., складання та оформлення інших документів додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витрачено 1 год.) - 840 грн., складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції, клопотання про витребування доказів, тощо (витрачено 2 год.) 1640 грн., представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором №5495418 від 05 лютого 2022 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , в тому числі у судових засіданнях (витрачено 2 год.) 1640 грн (а.с. 29-29 зворот).

Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, а також враховуючи, що представник позивача адвокат Столітній М.М. жодного разу не приймав участь в судовому засіданні та в позові клопотав про розгляд справи за відсутності позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 133, 137, 141, 209, 258, 263-265, 268, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість за договором № 5495418 про надання споживчого кредиту від 05 лютого 2022 року в розмірі 17 932,50 грн. (сімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві гривні 50 коп.), що складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 4 500 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 13 432,50 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2 з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., а всього 5 662,40 грн. (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

Відповідач вправі подати до Центрального районного суду міста Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 17 серпня 2026 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги, а так само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко