Ухвала суду № 139074204, 12.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 серпня 2026 року Справа №160/6153/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2024 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов по даній справі задоволено частково та ухвалено:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року у розмірі до 100000,00 грн. щомісячно за період з 16.06.2023 року по 15.07.2023 року, з 15.09.2023 року по 14.10.2023 року, з 13.11.2023 року по 13.12.2023 року та з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року (включно) пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення та перебування на лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини;

- зобов`язати Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року у розмірі до 100000,00 грн. щомісячно за період з 16.06.2023 року по 15.07.2023 року, з 15.09.2023 року по 14.10.2023 року, з 13.11.2023 року по 13.12.2023 року та з 13.12.2023 року по 28.12.2023 року (включно) пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення та перебування на лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням виплачених сум;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

03.07.2024 року додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

12.08.2024 року ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 та додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 в справі №160/6153/24 - повернуто скаржнику.

30.09.2024 року ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 та додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 в справі №160/6153/24.

22.10.2024 року на виконання рішення суду та додаткового рішення суду видано виконавчі листи.

10.08.2026 року від позивача надійшла заява, в якій просить:

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №160/6153/24;

- встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту десять календарних днів з дня отримання відповідної судової ухвали.

В обґрунтування заяви зазначено, що з виконання виконавчого листа, виданого по даній справі, відкрито виконавче провадження, при цьому, рішення суду по даній справі залишається невиконаним.

Згідно ч.1 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З урахуванням відсутності клопотання заявника про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження.

За приписами ст.ст. 129 та 129-1 Конституції України, обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Ч.ч. 2-3 ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, за ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до приписів ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

У рішенні від 15.05.2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Згідно з ч.ч.1,2,4 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності). Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи позивача.

Згідно ч.2 ст.382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд звертає увагу, що до заяви про встановлення судового контролю позивачем долучено постанову та відповідь державного виконавця щодо виконавчого провадження, відкритого з виконання виконавчого листа по справі №160/15555/24, а не по даній справі, разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.382 КАС України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням наведеного, з огляду на те, рішення суду від 17.06.2024 року по даній справі набрало законної сили 12.08.2024 року, однак станом на дату постановлення даної ухвали, докази його виконання в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, суд вважає, що наявні достатні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання.

Відповідно до ч.3 ст.382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Таким чином, враховуючи положення ч.3 ст. 382-1 КАС України, суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали.

З огляду на вищевикладене, заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по даній справі від 17.06.2024 року.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Відповідно до ст.256 та ч.6 ст.382-1 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Дєєв