Рішення № 139073917, 13.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1080/26

Провадження № 2/638/4819/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Цвіри Д.М.,

за участю секретаря судового засідання Мажукіної Г.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Бетонмаш» про припинення трудових відносин,

встановив:

В січні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Бетонмаш» про припинення трудових відносин.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 19 серпня 2020 р. згідно наказу №335 від 18.08.2020 р. його було прийнято газорізальником 3-го розряду в паросилову дільницю ПАТ «Бетонмаш». Юридична -адреса підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань: Україна 84105 Донецька обл., м. Слов`янськ вул. Солоділова, буд. 1.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №(54/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року/ у зв`язку з військової агресією російської федерації проти України на території України введено воєнний стан, який продовжується і в теперішній час.

24 лютого 2022 року представник адміністрації роботодавця повідомив усім працівникам, що підприємство припиняє роботу, однак у встановленому законом порядку трудовий договір з позивачем припинений не був. В середині квітня 2022 року позивач виїхав з м. Слов`янськ у зв`язку з безпосередньою загрозою для життя.

У грудні 2022 року позивачу була призначена пенсія за віком. Наказом Пенсійного фонду України № 49-2 від 20.11.2023 р. було запроваджено обов`язкову фізичну ідентифікацію для пенсіонерів, які отримують виплати, перебуваючи за кордоном, або проживали на тимчасово окупованих територіях з метою підтвердження особи.

У вересні 2025 року у банківській установі позивач проходив процедуру ідентифікації відповідно до вищевказаного Наказу. Тоді ж йому стало відомо, що згідно відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування трудові відносини з відповідачем у нього не припинені.

29.09.2025 р. позивач звернувся до Харківської філії Харківського обласного центру зайнятості з заявою про припинення трудового договору з ПАТ «Бетонмаш» в односторонньому порядку через центр зайнятості. Однак в оформленні звільнення позивачу було відмовлено, оскільки вищенаведений порядок припинення трудового договору застосовується лише з метою набуття статусу безробітного.

15.10.2025 р. позивач склав заяву на ім`я роботодавця ПАТ «Бетонмаш», де просив звільнити його з займаної посади за власним бажанням та відправив заяву оператором поштового зв`язку AT «Укрпошта». Поштове відправлення було повернене без вручення.

Таким чином, позивач позбавлений можливості припинити трудовий: договір в інший спосіб, окрім судового.

В судовому засіданні, позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ПАТ «Бетонмаш» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Не використав наданого Законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах справи доказами та ухвалити заочне Рішення.

Суд, вислухавши обґрунтування позову, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги, підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Судом встановлено, що відповідно до Трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 19 серпня 2020 року прийнято газорізальником 3-го розряду в паросилову дільницю.

Як зазначає позивач, 15.10.2025 р. позивач склав заяву на ім`я роботодавця ПАТ «Бетонмаш», де просив звільнити його з займаної посади за власним бажанням та відправив заяву оператором поштового зв`язку AT «Укрпошта». Поштове відправлення було повернене без вручення.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

У постанові Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі №201/1384/16-ц визнано ефективним і таким, що не суперечить закону спосіб захисту порушеного права шляхом припинення трудових відносин на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року у справі №1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року у справі №1-16/2007 та від 29 січня 2008 року у справі №1-5/2008 вказав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач має право на вільний вибір роботи, що включає право на розірвання трудового договору в порядку статті 38 КУпАП. Трудові відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, проте позивач позбавлений можливості оформити припинення трудових відносин у встановленому законодавством порядку, що порушує його конституційні права. Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому суд стягує з відповідача на користь держави понесені судові витрати.

Керуючись ст.ст.12, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Бетонмаш» про припинення трудових відносин, - задовольнити.

Розірвати трудовий договір між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Бетонмаш» за власним бажанням (стаття 38 Кодексу Законів про працю України) датою 24 лютого 2022 року.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Бетонмаш» на користь держави судовий збір у розмірі 1331 гривен 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового Рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового Рішення.

Заочне Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного Рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне Рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного Рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги Рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття Постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного Рішення або апеляційна скарга, або якщо Рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 17 серпня 2026 року.

Суддя Д.М.Цвіра