Ухвала суду № 139071535, 17.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7601/26

1-кс/308/5040/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання старшого слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №22025070000000172 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 1 ст. 364-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Бедевля Тячівського району Закарпатської області, з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітніх дітей 2009 р.н. та 2014 р.н., ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Бедевлянської сільської ради Тячівського району VIII скликання, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

встановив:

Старший слідчий в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області майор юстиції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №22025070000000172 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 1 ст. 364-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.

Клопотання обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше травня 2025 року, у громадянина України ОСОБА_4 , співзасновника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ФРАНЕР МЕБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 43280161, Тячівський р-н, с. Бедевля, вул. Заріка, буд. 5), спільно з невстановленими на цей час досудовим слідством особами виник прямий умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом формального працевлаштування за грошову винагороду на зазначене товариства, яке має статус критично важливого підприємства, військовозобов`язаних чоловіків, з подальшим їх формальним бронюванням та оформленням відстрочки від призову під час мобілізації.

Відповідно до попередньо розробленого злочинного плану, невстановлені на цей час досудовим слідством особи, діючи за дорученням ОСОБА_4 , здійснювали пошук платоспроможних військовозобов`язаних чоловіків, які ухилялися від проходження військової служби в особливий період, після чого пропонували їм формальне працевлаштування з подальшим бронюванням та оформленням відстрочки від призову під час мобілізації за щомісячну грошову винагороду в сумі від 650 до 700 доларів США з однієї особи.

Водночас до обов`язків ОСОБА_4 як співзасновника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ФРАНЕР МЕБЕЛЬ» (далі Товариство) входила організація процесу підготовки та оформлення працівниками товариства фіктивних документів щодо прийняття на роботу, а також документів щодо бронювання таких працівників шляхом внесення відповідних відомостей про них до порталу «Дія». Крім того, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, координував дії працівників Товариства з метою досягнення зазначеної злочинної мети.

Встановлено, що на виконання вказаного злочинного плану ОСОБА_4 за допомогою невстановлених на цей час осіб у період з квітня по жовтень 2025 року підшукав двох мешканців Тячівського району ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також трьох мешканців м. Львова, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які погодилися щомісячно надавати ОСОБА_4 грошову винагороду в сумі від 22 тис. грн. до 700 доларів США за вчинення останнім дій, спрямованих на їх бронювання та оформлення відстрочки від призову під час мобілізації.

Надалі, діючи з прямим умислом, у період з квітня по жовтень 2025 року ОСОБА_4 надав вказівки невстановленим службовим особам Товариства щодо підготовки документів для прийняття на роботу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Зокрема, 30.04.2025 директором Товариства ОСОБА_12 за вказівкою ОСОБА_13 підписано наказ № 3-к про прийняття на роботу ОСОБА_7 на посаду менеджера. Надалі, 05.05.2025 директором Товариства ОСОБА_12 за вказівкою ОСОБА_13 підписано наказ № 5-к про прийняття на роботу ОСОБА_9 на посаду менеджера. Крім того, 02.06.2025 ОСОБА_12 підписала наказ № 6-к про прийняття на роботу ОСОБА_11 на посаду менеджера. Також 30.06.2025 директор Товариства ОСОБА_12 підписала наказ № 9-к про прийняття на роботу ОСОБА_10 на посаду менеджера. Насамкінець, 06.10.2025 директор Товариства ОСОБА_12 підписала наказ № 22 про прийняття на роботу ОСОБА_8 на посаду водія автотранспортних засобів.

Після прийняття на роботу вказаних осіб, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами та з метою доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4 надав вказівку директору Товариства ОСОБА_12 , яка була уповноваженою на ведення військового обліку по Товариству, щодо подання через портал «Дія» відомостей стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 про їх бронювання з метою оформлення їм відстрочки від призову під час мобілізації. Як наслідок, у період з травня по жовтень 2025 року ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 були заброньовані ТОВ "Франер-Мебель" та отримали відстрочку від проходження військової служби за мобілізацією.

Одночасно з цим, наказом директора Товариства № 28 від 29.10.2025 з ОСОБА_9 припинено трудовий договір.

В подальшому, діючи з прямим умислом і переслідуючи мету матеріального збагачення, у період з травня 2025 року по липень 2026 року, в межах дії трудових договорів, ОСОБА_4 отримував щомісяця від ОСОБА_14 грошові кошти у сумі 22 тис. грн., а від ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 грошові кошти у сумі від 650 до 700 дол. США щомісяця в якості оплати за фіктивне працевлаштування та бронювання на Товаристві.

Унаслідок протиправних дій ОСОБА_4 та інших невстановлених досудовим слідством осіб у період з травня 2025 року по червень 2026 року ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 за відсутності визначених законодавством України підстав було оформлено відстрочки від призову під час мобілізації, що забезпечило їм можливість ухилятися від проходження військової служби у Збройних Силах України чи інших військових формуваннях в особливий період.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.

14.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Слідчий вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , речовими доказами, а саме: документами, вилученими в ході обшуку на ТОВ «Франер-Мебель», які підтверджують факти прийняття на роботу та бронювання фіктивно працевлаштованих осіб, вилученими смартфонами у ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 та інших фігурантів кримінального провадження, матеріалами ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Ризики настання обставин з метою недопущення яких необхідно застосувати запобіжний захід у виді взяття під варту: підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий зазначає, що астосування до підозрюваного більш м`яких видів запобіжних заходів не усуне існування ризиків, зазначених в клопотанні, оскільки в такому випадку підозрюваний матиме можливість впливати на свідків, організаторів та співучасників злочину, покинути територію України та в такий спосіб перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.

В ході досудового розслідування встановлено, що застава у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не є співрозмірною з матеріальним становищем підозрюваного ОСОБА_4 та не здатна забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків. У зв`язку з цим сторона обвинувачення вважає, що застава у розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав з мотивів, наведених у ньому, просив задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказав, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо клопотання сторони обвинувачення заперечив, просив не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки працівники його товариства залишаться без зарплати.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики наведені в клопотання нічим не підтверджені, підозра не обґрунтована. Крім того, просив врахувати, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується, є волонтером, фоп, на ньому тримається бізнес, оскільки його брат проходить військову службу, та визначити розмір застави в межах визначених КПК України або обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Управління СБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №22025070000000172 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 1 ст. 364-1 КК України.

43.08.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження за №22025070000000172 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 та ч. 1 ст. 364-1 КК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме: у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових в особливий період.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, яке у відповідності до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: статут ТОВ «ФРАНЕР МЕБЕЛЬ», наказ ТОВ «ФРАНЕР МЕБЕЛЬ» від 05.05.2025 року №5-к «Про прийняття на роботу», трудовий договір №5 від 05.05.2025 року, лист ТОВ «ФРАНЕР МЕБЕЛЬ» до ІНФОРМАЦІЯ_2 №5 від 05.05.2025 року, повідомлення про зміну облікових даних відносно ОСОБА_9 , наказ ТОВ «ФРАНЕР МЕБЕЛЬ» від 02.06.2025 року №6-к «Про прийняття на роботу», трудовий договір №6 від 02.06.2025 року, лист ТОВ «ФРАНЕР МЕБЕЛЬ» до ІНФОРМАЦІЯ_2 №6 від 02.06.2025 року, повідомлення про зміну облікових даних відносно ОСОБА_11 , витяг з Резерв+ відносно ОСОБА_11 , наказ ТОВ «ФРАНЕР МЕБЕЛЬ» від 30.06.2025 року №9-к «Про прийняття на роботу», трудовий договір №9 від 30.06.2025року, лист ТОВ «ФРАНЕР МЕБЕЛЬ» до ІНФОРМАЦІЯ_2 №9 від 30.06.2025 року, повідомлення про зміну облікових даних відносно ОСОБА_10 , витяг з Резерв+ відносно ОСОБА_10 , наказ ТОВ «ФРАНЕР МЕБЕЛЬ» від 30.04.2025 року №3-к «Про прийняття на роботу», трудовий договір №3 від 30.04.2025 року, лист ТОВ «ФРАНЕР МЕБЕЛЬ» до ІНФОРМАЦІЯ_2 №3 від 01.05.2025 року, наказ ТОВ «ФРАНЕР МЕБЕЛЬ» від 06.10.2025 року №22 «Про прийняття на роботу», трудовий договір №22 від 01.09.2025року, лист ТОВ «ФРАНЕР МЕБЕЛЬ» до ІНФОРМАЦІЯ_2 №22 від 06.10.2025 року, повідомлення про зміну облікових даних відносно ОСОБА_8 , витяг з Резерв+ відносно ОСОБА_8 , протоколи допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , протоколи пред`явлення особи до впізнання по фотознімках зі свідком ОСОБА_9 від 20.07.2026, зі свідком ОСОБА_10 від 21.07.2026, протокол обшуку від 14.07.2026, відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.07.2026 року, протокол огляду речового доказу від 21.07.2026, протоколи огляду від 12.08.2026, протокол за результатами негласної слідчої (розшукової) дії від 10.02.2026, протоколи огляду від 12.08.2026, протокол за результатами негласної слідчої (розшукової) дії від 04.04.2026, протокол тимчасового доступу до документів від 08.06.2026, протокол за результатами проведення НС(Р)Д зняття інформації електронних телекомунікаційних мереж від 11.09.2025, вважаю, обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з`ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Одне із кримінальних правопорушень, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Ризик незаконного впливу на свідків, у кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватись із свідками і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.

Разом із тим, суд погоджується із доводами сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків того, що підозрюваний може знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні .

Доводи сторони захисту про відсутність зазначених ризиків не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання. Слідчим суддею враховано зазначені захисником обставини, однак суд не вважає їх такими, що ставлять під сумнів наведені вище висновки.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено виключно покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, злочин вчинено умисно, у період дії воєнного стану, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме, що останній раніше не судимий, має постійне місце проживання, з середньою освітою, з середньою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей 2009 р.н. та 2014 р.н., ФОП, є депутатом Бедевлянської сільської ради Тячівського району VIII скликання, позитивно характеризується.

Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

У зв`язку із наведеним клопотання слідчого підлягає до задоволення.

У відповідності з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

У відповідності з ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Виходячи з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026 року складає 3328 гривні, та з урахуванням даних щодо майнового стану підозрюваного, враховуючи, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідним визначити заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. Такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченими ст.177 КПК України та забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного. Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного, слідчий суддя не вбачає.

У випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов`язати ОСОБА_4 : прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (Закарпатська область, с Тячівський район, с. Бедевля) без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт.

Відповідно до ч. 4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 12 жовтня 2026 року (включно).

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України - в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (Закарпатська область, с Тячівський район, с. Бедевля) без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначити до 12 жовтня 2026 року (включно).

Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та захиснику.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1