Рішення № 139070495, 18.08.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 543/482/26

Провадження № 2/539/2212/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 серпня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у місті Лубнах Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (далі - ТОВ «Новий Колектор») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 30 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 0809-3943.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 8 000 грн, строк, на який надається кредит - 300 днів, заявлений строк користування кредитом 21 день до 20 жовтня 2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом у заявлений строк за зниженою процентною ставкою в розмірі 2 % в день, що становить 3 360 грн, разом до сплати - 11 360 грн.

Після 21 денного терміну користування кредитом діє стандартна процентна ставка в розмірі 3 % за кожен день користування кредитом.

ТОВ «Укр кредит фінанс» взяті на себе зобов`язання виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 26 грудня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 56 560 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 000 грн, заборгованість за відсотками - 48 560 грн.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ТОВ «Новий Колектор» уклали договір факторингу від 26 грудня 2024 року № УКФ-261224-2, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги щодо відповідача за кредитним договором від 30 вересня 2021 року № 0809-3943.

На підставі викладеного ТОВ «Новий Колектор» просило стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 56 560 грн, а також судові витрати - 2 662,40 грн судового збору та 289,68 грн оплати відправлення копії позову відповідачу.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подала.

Рух справи

12 травня 2026 року ТОВ «Новий Колектор» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 01 червня 2026 року цивільну справу № 543/482/26 за позовом ТОВ «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 червня 2026 року справу № 543/482/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 27 липня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив. Витребувано в Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») відомості про належність карткового рахунку банківської карти № 414949516874-хх-хххх-2688 та рух коштів по ньому.

23 липня 2026 року на адресу суду надійшла інформація від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 29 червня 2026 року.

27 липня 2026 року судове засідання відкладено на 18 серпня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача. 18 серпня 2026 року сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач у позовній заяві просив розглянути справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач повідомляла суд про зміну адреси місцезнаходження. Суд вважає, що відповідач не з`явилась в судові засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 18 серпня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, що здійснює діяльність з інших видів кредитування, отримало свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 01 серпня 2013 року № 2565, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

30 вересня 2021 року ОСОБА_1 ознайомилась із правилами відкриття кредитної лінії та паспортом споживчого кредиту, підписавши їх за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора А107.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 30 вересня 2021 року уклали в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 0809-3943 (далі - договір), який разом із правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) складає єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови, з яким позичальник була попередньо ознайомлена, та які підписані нею одноразовим ідентифікатором А107.

Для укладення цього договору, у порядку, встановленому правилами, позичальник надав кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит. Надаючи таку інформацію, позичальник вказував повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення цього договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних (пункт 3.2 договору).

У розділі 2 договору про відкриття кредитної лінії № 0809-3943 вказані порядок та умови надання кредиту та періодичність внесення платежів.

Розмір кредитного ліміту - 8 000 грн (пункт 2.1 договору).

Заявлений строк користування кредитом складає 21 календарний день з дня надання кредиту, протягом якого може бути використане право користування кредитом за пільговою/зниженою процентною ставкою - 2 % в день за користування кредитом. Дата початку заявленого строку (дата видачі кредиту) - 30 вересня 2021 року, останній календарний день заявленого строку - 20 жовтня 2021 року, сума нарахованих процентів за користуванням кредитом у заявлений строк - 3 360 грн (пункт 2.4 договору).

Періодичність платежів за користуванням кредитом після закінчення заявленого строку здійснюється відповідно до пунктів 3.5-3.9 цього договору та обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за весь строк кредитування (пункт 2.5 договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту у наступних розмірах: стандартна процентна ставка - 3 % за кожен день користування кредитом, за виключенням строку використання права користування за зниженою/пільговою процентною ставкою (пункт 2.6 договору).

Згідно з пунктом 2.8 договору строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, становить 300 календарних днів (до 26 липня 2022 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування; в частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Позичальник та кредитодавець дійшли згоди, що обов`язок здійснити першу сплату процентів за користування кредитом протягом заявленого строку виникає у позичальника в останній календарний день заявленого строку. В подальшому позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом на 21 календарний день після закінчення заявленого строку та кожен наступний 21 календарний день користування кредитом (далі - день сплати процентів). Розмір процентів за користування кредитом належний до сплати на відповідний день сплати процентів, зазначається у особистому кабінеті позичальника (пункт 3.5 договору).

Сума процентів до сплати в останній календарний день заявленого строку у разі використання позичальником права користування за пільговою та/або зниженою процентною ставкою, складає 3 360 грн.

У разі користування позичальником кредитом у заявлений строк, за стандартною процентною ставкою: сума процентів до сплати 5 040 грн (пункт 3.6 договору).

Якщо позичальник сплачує проценти за користування кредитом протягом заявленого строку в останній календарний день заявленого строку, то такі проценти нараховуються на неповернену суму кредиту за ставкою, вказаною у пункті 3.4. цього договору. В подальшому якщо позичальник, як сумлінний позичальник, сплачує проценти за користування кредитом не пізніше ніж кожний черговий день сплати процентів, то проценти нараховуються на неповернену суму кредиту за зниженою ставкою, зазначеною у пункті 2.6. цього договору та (на дату укладення цього договору) складають: 3 360 грн. Знижена процентна ставка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника, з метою сумлінного користування кредитом. Якщо позичальник не скористається правом користування кредитом за зниженою процентною ставкою при виконанні умов, передбачених пунктом 3.7. цього договору, то сплата процентів за користування кредитом після останнього календарного дня заявленого строку та/або після відповідного дня сплати процентів здійснюється за стандартною ставкою. Право користування кредитом за зниженою процентною ставкою може бути відновлено, якщо позичальник у наступний день сплати процентів здійснить сплату всієї суми процентів за фактичний строк користування кредитом за стандартною ставкою та подальшого дотримання порядку сплати процентів, визначеного в пункті 3.5. договору. Знижена процентна ставка застосовується знову, починаючи з наступного дня за днем сплати всієї суми процентів нарахованих за відповідний час користування кредитом (пункти 3.7-3.9 договору).

Згідно довідки про перерахування коштів ТОВ «Укр Кредит Фінанс», 30 вересня 2021 року на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 перераховано суму кредиту у розмірі 8 000 грн, номер транзакції 997799898, видача коштів - за договором № 0809-3943 від 30 вересня 2021 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 26 липня 2022 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором від 30 вересня 2021 року № 0809-3943 становить 56 560 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 8 000 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 48 560 грн.

26 грудня 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ТОВ «Новий Колектор» уклали договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги щодо відповідача за кредитним договором від 30 вересня 2021 року № 0809-3943.

Згідно з витягом з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № УКФ-261224-2від 26 грудня 2024 року ТОВ «Новий Колектор» набуло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , за договором про відкриття кредитної лінії від 30 вересня 2021 року № 0809-3943. У витязі також зазначено суму основаного зобов`язання - 8 000 грн та суму нарахованих відсотків - 48 560 грн, загальна сума заборгованості - 56 560 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір кредиту, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису.

Враховуючи, крім іншого, факт підписання відповідачем паспорту споживного кредиту, договору про відкриття кредитної лінії, суд дійшов висновку, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 30 вересня 2021 року укладено кредитний договір. Вказані обставини свідчать про дотримання форми зазначеного правочину та укладення кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не нею, матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 погодився з тим, що «без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору».

Таким чином, зібраними у справі доказами підтверджено, що кредитний договір укладений з дотриманням вимог закону.

Водночас не можна погодитись з визначеним позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором з огляду на таке.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19).

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись обумовленими між контрагентами договорів про надання фінансових послуг умовами та нормами матеріального права, які не дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку або нарахувати непропорційно велику суму компенсації (відсотків), оскільки така непропорційно велика сума компенсації (відсотків) не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Первісні кредитори як фінансові установи, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукали у такий спосіб позичальника на укладення договорів на вкрай невигідних для неї умовах, які відповідач не могла оцінити належно.

З огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2.9 договору про відкриття кредитної лінії від 30 вересня 2021 року № 0809-3943 реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 572 462 % річних, а орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування (пункт 2.10 договору) визначена у розмірі 80 000 грн за суму кредиту 8 000 грн, тобто у десятикратному розмірі.

Суд виходить з того, що проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами і мають розумно стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання, а не бути джерелом отримання кредитодавцем невиправданих надприбутків.

Установлення реальної річної процентної ставки у розмірі 572 462 % річних багатократно перевищує будь-які розумні межі плати за користування коштами, не має жодного економічного обґрунтування і за самою своєю величиною не може вважатися справедливою, добросовісною та розумною у розумінні частини третьої статті 509, частин першої, другої статті 627 ЦК України. Нарахування процентів за такою ставкою призвело до того, що за 8 000 грн отриманого кредиту з відповідача заявлено до стягнення 48 560 грн лише процентів, тобто суму, яка у понад шість разів перевищує тіло кредиту, що свідчить про явну неспівмірність такої плати та про перетворення процентів на несправедливо непомірний тягар для споживача.

Заявлений до стягнення розмір боргу за відсотками за договором від 30 вересня 2021 року № 0809-3943 у розмірі 48 560 грн, який значно перевищує тіло кредиту (8 000 грн), не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

При цьому судом враховано, що згідно з анкетою клієнта, наданою до матеріалів справи, на час укладення кредитного договору 30 вересня 2021 року відповідач перебувала у відпустці для догляду за дитиною (декретній відпустці), не мала роботи, мала на утриманні двох малолітніх дітей, а задекларований нею середньомісячний дохід становив 6 700 грн. Отже, відповідач як споживач фінансових послуг була вразливою (слабкою) стороною договору, укладеного за стандартною формою договору приєднання, що вона не могла оцінити належним чином.

Враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами за кредитними договорами не є співмірною сумі кредиту, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг фінансових установ, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за вказаним правочином, суд дійшов висновку про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 8 000 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 30 вересня 2021 року № 0809-3943 у розмірі 16 000 грн, з яких: 8 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 000 грн - заборгованість за відсотками.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (28,29 %), то суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 753,19 грн та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача копії позовної заяви, пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 288,18 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором від 30 вересня 2021 року № 0809-3943 у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень.

У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір у розмірі 753 (сімсот п`ятдесят три) гривні 19 копійок та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача копії позовної заяви, у розмірі 288 (двісті вісімдесят вісім) гривень 18 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, 13, офіс № 601; ЄДРПОУ - 43170298).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Суддя М. М. Пилипчук