Рішення № 139070494, 18.08.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1804/26

Провадження № 2/539/1612/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 липня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Брко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У квітні 2026 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» (далі - ПрАТ «СК «Еталон») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу.

Позовна заява мотивована тим, що 27 серпня 2025 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Еталон» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу BMW 523I, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується полісом № 231926689 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, на одного потерпілого у розмірі 250 000 грн. Строк дії полісу - з 28 серпня 2025 року до 27 серпня 2026 року. За умовами вказаного договору позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування.

04 листопада 2025 року о 16.35 год за адресою: місто Київ, Дорога Кільцева, 100, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортних засобів BMW 523I, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , Renault Master, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» (далі - ТОВ «КПП Центр»), та AM YKYV35, державний номерний знак НОМЕР_3 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко». Внаслідок ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 січня 2026 року у справі № 760/31651/25, яка набрала законної сили, встановлено, що відповідач, керуючи транспортним засобом BMW 523I, державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом Renault Master, державний номерний знак НОМЕР_2 , який відкинуло в транспортний засіб AM YKYV35, державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), за що визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Крім того, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2026 року у справі № 369/243/26 встановлено, що відповідач у момент вказаної ДТП керував транспортним засобом BMW 523I, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги пункту 2.1.а Правил дорожнього руху, за що визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.

29 грудня 2025 року до позивача від власника транспортного засобу Renault Master, державний номерний знак НОМЕР_2 , - ТОВ «КПП ЦЕНТР» (потерпіла особа) надійшла заява на виплату страхового відшкодування від 15 грудня 2025 року. ПрАТ «СК «Еталон» визнало вказану ДТП страховим випадком та на підставі ремонтної калькуляції від 04 листопада 2025 року № 5019, страхового акта від 11 лютого 2026 року № 5019/01/50/1 перерахувало на користь потерпілої особи страхове відшкодування у межах ліміту відповідальності за полісом у розмірі 250 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 11 лютого 2026 року № 22199. Таким чином, позивач виконав своє зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування в повному обсязі.

Оскільки відповідач на час ДТП керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, позивач, який здійснив страхову виплату, набув право зворотної вимоги (регресу) до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяний збиток, у розмірі виплаченого страхового відшкодування - 250 000 грн.

Позивач вживав заходи досудового врегулювання спору: 23 лютого 2026 року на адресу місця проживання відповідача надіслано вимогу від 23 лютого 2026 року № 3057 про відшкодування шкоди у порядку регресу, в якій відповідача попереджено про звернення до суду в разі невиконання вимоги у строк до 31 березня 2026 року. Вимогу вручено відповідачу 28 лютого 2026 року, проте вона залишена без виконання.

На підставі викладеного ПрАТ «СК «Еталон» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь у порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 250 000 грн, судовий збір у розмірі 3 000 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Рух справи

21 квітня 2026 року ПрАТ «СК «Еталон» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 квітня 2026 року справу № 539/1804/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суд на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 22 квітня 2026 року звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно з відповіддю з Центру надання адміністративних послуг відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, яка надійшла до суду 23 квітня 2026 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче судове засідання на 25 травня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

У зв`язку з неявкою відповідача підготовче судове засідання 25 травня 2026 року відкладено на 15 червня 2026 року.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 червня 2026 року витребувано докази у ПрАТ «СК «Еталон», підготовче судове засідання відкладено на 02 липня 2026 року.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначити справу до судового розгляду по суті на 27 липня 2026 року, в судове засідання викликано осіб, які беруть участь у справі.

У зв`язку з неявкою відповідача судове засідання 27 липня 2026 року відкладено на 18 серпня 2026 року.

Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач на виконання вимог статті 131 ЦПК України повідомляв суд про зміну адреси свого місця проживання. Суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У поданих до суду заявах представник позивача просив розглянути справу за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За наявності підстав, передбачених статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 27 серпня 2025 року між ОСОБА_2 (страхувальником) та ПрАТ «СК «Еталон» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом від 27 серпня 2025 року № 231926689, щодо забезпеченого транспортного засобу BMW 523I, державний номерний знак НОМЕР_1 . Строк дії договору - з 28 серпня 2025 року до 27 серпня 2026 року (включно). Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб, на одну потерпілу особу становить 250 000 грн.

04 листопада 2025 року о 16.35 год за адресою: місто Київ, Дорога Кільцева, 100, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW 523I, державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом Renault Master, державний номерний знак НОМЕР_2 , який відкинуло у транспортний засіб AM YKYV35, державний номерний знак НОМЕР_3 ; усі транспортні засоби рухались у попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху.

Зазначені обставини підтверджуються схемою місця ДТП від 04 листопада 2025 року, відомостями з відповіді Національної поліції України (картка ДТП № 3025311566138251), заявою-повідомленням потерпілого про настання ДТП за полісом ОСЦПВВНТЗ від 05 листопада 2025 року.

Вина відповідача у вчиненні вказаної ДТП підтверджена постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 січня 2026 року у справі № 760/31651/25, яка набрала законної сили, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2026 року у справі № 369/243/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, та встановлено, що останній 04 листопада 2025 року близько 16.40 год у місті Києві на Кільцевій дорозі, 100, керував транспортним засобом BMW 523I, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії повторно протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.1.а Правил дорожнього руху.

Власником транспортного засобу Renault Master, державний номерний знак НОМЕР_2 , є ТОВ «КПП Центр», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

15 грудня 2025 року ТОВ «КПП Центр» звернулося до ПрАТ «СК «Еталон» із заявою на виплату страхового відшкодування у зв`язку з пошкодженням належного йому транспортного засобу Renault Master, державний номерний знак НОМЕР_2 . Зазначена заява надійшла до позивача 29 грудня 2025 року.

Відповідно до ремонтної калькуляції від 04 листопада 2025 року № 5019, складеної із застосуванням системи Audatex, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Renault Master, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 314 419,28 грн, з яких: вартість ремонтних робіт - 13 230 грн, вартість фарбування - 49 966,98 грн, вартість запасних частин - 251 222,30 грн.

Згідно зі страховим актом від 11 лютого 2026 року № 5019/01/50/1 ПрАТ «СК «Еталон» визнало ДТП страховим випадком, розмір матеріального збитку визначено у сумі 314 419,28 грн, який з урахуванням зменшення до ліміту відповідальності за полісом становить 250 000 грн; сума страхового відшкодування до виплати - 250 000 грн.

Відповідно до платіжної інструкції від 11 лютого 2026 року № 22199 ПрАТ «СК «Еталон» перерахувало на користь ТОВ «КПП Центр» страхове відшкодування у розмірі 250 000 грн за договором № ЕР-231926689 щодо транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_2 .

23 лютого 2026 року ПрАТ «СК «Еталон» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою від 23 лютого 2026 року № 3057 про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 250 000 грн, яку вручено відповідачу 28 лютого 2026 року, що підтверджується вимогою, чеком АТ «Укрпошта» № 0304900057040 та трекінгом поштового відправлення. Доказів виконання відповідачем зазначеної вимоги матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Правовідносини сторін у частині обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на час настання страхового випадку регулюються Законом України від 21 травня 2024 року № 3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 3720-IX), який набрав чинності та застосовується до договорів, укладених після введення його в дію, у тому числі до договору, оформленого полісом від 27 серпня 2025 року № 231926689.

Право зворотної вимоги (регресу) є самостійним похідним зобов`язанням, яке виникає в особи, що відшкодувала завдану іншою особою шкоду, і підставою виникнення якого є виконання нею відповідного зобов`язання. Щодо відносин обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підстави та умови такого права визначені статтею 37 Закону № 3720-IX.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 3720-IX страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до: особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо: а) така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції; б) така особа керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії; в) така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); г) дорожньо-транспортна пригода визнана у встановленому законодавством порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, правил дорожнього руху та технічної експлуатації; ґ) така особа використовувала транспортний засіб для вчинення кримінального правопорушення.

Обставини, встановлені постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, у питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина шоста статті 82 ЦПК України).

Судом установлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, яка відбулася 04 листопада 2025 року, підтверджена постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 січня 2026 року у справі № 760/31651/25 (стаття 124 КУпАП). Крім того, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2026 року у справі № 369/243/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, установлено факт керування ним у момент ДТП транспортним засобом BMW 523I, державний номерний знак НОМЕР_1 , повторно протягом року, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років. Наведені постанови набрали законної сили та в силу частини шостої статті 82 ЦПК України є обов`язковими для суду, що розглядає цю справу, у питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони відповідачем.

При цьому обов`язковість зазначеної постанови за частиною шостою статті 82 ЦПК України поширюється на встановлений нею факт вчинення відповідачем відповідних дій, тоді як правову оцінку цих дій для цілей вирішення питання про наявність у позивача права зворотної вимоги суд здійснює самостійно. Оцінюючи характер установлених дій відповідача, суд враховує, що частиною п`ятою статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а частиною другою статті 126 КУпАП охоплюється, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Застосованим до відповідача стягненням у виді позбавлення права керування транспортними засобами додатково підтверджується, що на час вчинення ДТП відповідач керував транспортним засобом за відсутності права на керування ним. За таких обставин суд дійшов висновку, що дії відповідача охоплюються підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 3720-IX, тобто керуванням транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії.

ПрАТ «СК «Еталон», виконуючи умови договору обов`язкового страхування, здійснило на користь потерпілої особи - ТОВ «КПП ЦЕНТР» страхову виплату у межах ліміту відповідальності за полісом № 231926689 у розмірі 250 000 грн, що підтверджується страховим актом від 11 лютого 2026 року № 5019/01/50/1 та платіжною інструкцією від 11 лютого 2026 року № 22199.

Оскільки відповідач у момент ДТП керував транспортним засобом без права на керування ним, тобто за наявності підстави, передбаченої підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 3720-IX, то на підставі зазначеної норми, а також статей 993, 1191 ЦК України до позивача, який здійснив страхову виплату, перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяний збиток, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Право регресу в цьому випадку має похідний характер і виникло у позивача внаслідок виконання ним свого зобов`язання зі здійснення страхової виплати потерпілій особі.

ПрАТ «СК «Еталон» зверталося до ОСОБА_1 з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 250 000 грн, яку вручено відповідачу 28 лютого 2026 року. Доказів виконання цієї вимоги матеріали справи не містять.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог, оскільки знайшов своє підтвердження факт здійснення позивачем страхової виплати за шкоду, заподіяну потерпілій особі внаслідок ДТП з вини відповідача, який керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, а отже позивач набув право зворотної вимоги саме в порядку регресу. За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у порядку регресу сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 250 000 грн.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог та розподіл судових витрат

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 23052 від 20 квітня 2026 року. Оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 000 грн судового збору.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133, статтею 137 ЦПК України до складу судових витрат належать витрати на професійну правничу допомогу. Розмір витрат на правничу допомогу визначається за умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано витяг з договору про надання правничої допомоги № 02 від 02 березня 2026 року та детальний опис виконаних адвокатом робіт, за змістом яких вартість наданої правничої допомоги (вивчення матеріалів справи та подання заяви про видачу копії постанови - 500 грн; підготовка та надіслання вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу - 500 грн; підготовка позовної заяви та надсилання її копії відповідачу - 2 000 грн) становить 3 000 грн.

Оцінивши співмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, ціною позову та критеріями реальності й розумності таких витрат, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3 000 грн.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» у порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» судовий збір у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» (місцезнаходження: 03067, місто Київ, вулиця Гарматна, 8, приміщення 6; код ЄДРПОУ - 20080515).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя М. М. Пилипчук