Рішення № 139070202, 18.08.2026, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/991/26

провадження 2/527/927/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Свістєльнік Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу № 527/991/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2026 року позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

У позовній заяві позивач зазначив, що 11.11.2019 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №10001191345.

Відповідно до умов кредитного договору, кредитні кошти надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Також, кредитним договором передбачено, що кредит вважається наданим в день перерахування кредитодавцем суми кредиту.

Вказував, що позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

11.05.2021 року було укладено договір №11052021 відповідно до якого ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №10001191345.

23.05.2024 року було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №10001191345. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №10001191345.

Посилався на те, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №10001191345 від 11.11.2019 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 17328 грн., з яких: 6000 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 11328 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 0 грн. заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору ( з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); заборгованість за пенею та/або штрафами 0 грн; заборгованість за комісіями 0 грн; інфляційні збитки 0 грн; нараховані 3% річних 0 грн.

Посилаючись на викладене, позивач, просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованості за договором №10001191345 від 11.11.2019 року у розмірі 17328 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн..

Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

27.05.2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву.

Вказував, що приєднаний до матеріалів справи договір не містить підпису сторін договору. Разом із позовом позивачем не надано жодного доказу, що «Відповідач здійснив дії..», а саме: зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця; створив в такій системі особистий кабінет; отримав пропозицію (оферту) та ознайомився із нею; отримав електронне повідомлення від кредитодавця із одноразовим ідентифікатором; ввів цей одноразовий ідентифікатор в інформаційно-телекомунікаційній системі (сайті) кредитодавця; використав одноразовий ідентифікатор для підписання (укладення) кредитного договору від 11.11.2019 року №10001191345.

Зазначив, що позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Тому, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5,7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не є належним доказом укладення договору.

Посилався на те, що позивачем не доведено факту укладення сторонами договору від 11.11.2019 року №10001191345, що в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань, а отже вимоги позивача є необґрунтованими.

Вказував, що позивачем не додано до позовної заяви жодного доказу, який би свідчив про отримання відповідачем коштів. Розрахунок заборгованості є відображенням міркувань позивача, відповідачем не визнається в повному обсязі, та не відповідає вимогам до первинних облікових бухгалтерських документів, а тому не може бути належним та допустимим доказом отримання відповідачем коштів та наявності будь- якої заборгованості.

Також зазначив, що подані позивачем копії договорів факторингу не містять будь-якої інформації, що могла б свідчити про відступлення права вимоги саме до відповідача, як то ПІБ, номер кредитного договору та інші дані. Наданий позивачем витяг виготовлено позивачем самостійно, за допомогою програмного забезпечення і,що позивач може зазначити у вказаному витязі будь-яку інформацію, на власний розсуд.

Посилався на те, що відповідно до п.1.3. нібито укладеного кредитного договору від 11.11.2019 року №10001191345, строк кредитування 21 день, а загальна вартість кредиту становить 7386 грн.. Доказів зміни умов нібито укладеного кредитного договору, або його продовження позивачем не надано.

Щодо витрат позивача на правову допомогу, вважає, що витрати, які поніс/понесе позивач під час розгляду справи, не є співмірними із ціною позову та/або значенням справи для сторін, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

03.06.2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Вказувала, що між первісним кредитором та відповідачем укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіну особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між позивачем та відповідачем не були би укладені. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного кредитного договору, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню сторін, не надано.

Посилалась на те, що перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується квитанцією Platon, відповідно до якої за номером транзакції 27348 44629 05318 11.11.2019 на карту відповідача НОМЕР_1 перерахована 6000 грн.. Посилання відповідача про те, що витяги з реєстрів боржників нібито можуть бути виготовлені позивачем самостійно та містити будь-яку інформацію на його розсуд, є виключно припущеннями та не підтверджені жодним належним і допустимим доказом.

Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, у позовній заяві просив суд проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

У судове засідання відповідач та його представник не з`явились, звернулись із заявою про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 11.11.2019 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №10001191345 про надання споживчого кредиту. Договір підписано відповідачем електронним підписом 63337. (а.с.49-54)

Відповідно до п.1.1. вказаного договору, за цим договором Товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним відповідно до умов цього договору та виконати інші обов`язки, передбачені цим Договором.

Згідно п.1.2. договору, сума на який надається кредит 6000 грн.. Тип кредиту кредит.

Відповідно до п.1.3. вказаного договору, строк надання кредиту 21 календарних днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів/розрахунків, що є Додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.1.6. договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає за ставкою 401,5% річних.

Відповідно до п.1.7. вказаного договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору складає за ставкою 7386 грн..

Згідно п.3.1. договору, нарахування процентів за цим договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи період пролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до п.4.1. вказаного договору, строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою позичальника на кількість днів, зазначену в п.1.3. цього договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.4.2. (пп.4.2.1.-4.2.3.) цього договору.

Згідно п.4.2.1. договору, пропозиція (оферта) позичальника щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Позичальником. Якщо позичальник здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, позичальник зобов`язаний повідомити про це Товариство в один із вказаних нижче способів:

-перед здійсненням платежу здійснити в особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом; або

-протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку Товариства повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомлені номеру та дати цього договору та суми здійсненого платежу.

Відповідно до додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №10001191345 від 11.11.2019, «Графік платежів/розрахунків», сторони погодили наступний графік розрахунків: термін платежу -21, сума кредиту 6000 грн., проценти за користування кредитом 1386 грн., до сплати 7386 грн.. (а.с.53)

Згідно п.2. Додатку №1, загальна вартість кредиту складає 123,1 % від суми кредиту ( у процентному вираженні) або 7386 грн. у грошовому вираженні та включає в себе:

1)проценти за користування кредитом, які складають 23,1 % від суми кредиту (у процентному вираженні) або 1386 грн. ( у грошовому виразі);

2)сума (тіло) кредиту у розмірі 6000 грн.

Із «Оферти» пропозиції укласти електронний договір та заяви про прийняття оферти (акцепт), вбачається, що умови договору кредиту: сума кредиту 6000, термін кредиту 21, розмір процентної ставки/день 1.1., річний розмір процентної ставки 401,5. (а.с.70-71)

07 липня 2026 року до суду надійшли витребувані докази з яких вбачається, що ОСОБА_1 є клієнтом Банку. На ОСОБА_1 відкрито запитувану картку, маска якої № НОМЕР_1 . Фінансовий номер телефону за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 11.11.2019 по 18.11.2019 року НОМЕР_2 . Відповідно до виписки з рахунку ОСОБА_1 за період з 11.11.2019 по 18.11.2019, встановлено, що 11.11.2019 відображене зарахування коштів у сумі 6000 грн..

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» виконало зобов`язання за договором № 10001191345про надання споживчого кредиту та надало відповідачу кредит у розмірі 6000 грн..

11.05.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Інвест Фінанс» було укладено договір факторингу №11052021. Відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до боржників вказаних у Реєстрах Боржників.(а.с.24-26)

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №11052021 від 11.05.2021 року, до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №10001191345 у розмірі 17328 грн., з яких: 6000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 11328 грн. сума заборгованості за відсотками. (а.с.36)

23.05.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу №23/05/24. Відповідно до умов якого до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до боржників вказаних у Реєстрах заборгованості.(а.с.38-40)

Відповідно до реєстру заборгованості №2 від 23.05.2024 року, до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №10001191345 у розмірі 17328 грн., з яких: 6000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 11328 грн. сума заборгованості за відсотками. (а.с.48)

Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором №10001191345 від 11.11.2019 за період з 11.05.2021 по 20.03.2026, заборгованість за кредитним договором складає 17328 грн., з яких: 6000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 11328 грн. сума заборгованості за відсотками. (а.с.23)

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626,628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Таким чином, з урахуванням доказів, наданих суду, суд вважає встановленим, що 11.11.2019 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та відповідачем був укладений договір №10001191345 про надання споживчого кредиту, який підписаний з використанням електронного підпису і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, у зв`язку з чим між сторонами виникли договірні зобов`язання.

У даному договорі сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису.

Також на момент укладення кредитного договору відповідач не зверталась до ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» із заявою про надання роз`яснень умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився з усіма умовами такого договору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується, що між сторонами укладено кредитний договір, відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно його умов.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Приписами ч. 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України, визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України. за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст.1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, позивача наділено правом грошової вимоги до відповідача за вказаним в позовній заяві договором.

Представник відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач не надав до суду повний реєстр боржників, а подав лише витяг із нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суд зазначає, що представником позивача долучено до матеріалів позову саме Витяг з реєстру боржників, а не реєстр у повному обсязі, оскільки він стосується інших боржників та містить їх персональні дані, а для вирішення спору має значення лише частина документу, тому подання витягу з реєстру відповідає вимогам ч. 2 ст. 95 ЦПК України.

Окрім того, з вказаних витягів вбачається, що у ньому зазначені дані, які дають можливість ідентифікувати, що право вимоги перейшло за кредитним договором укладеним з відповідачем, оскільки у ньому зазначене прізвище відповідача, його реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер кредитного договору та розмір заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, позивачем в повному обсязі доведено факт укладення з відповідачем договору кредитування, отримання відповідачем кредитних коштів та не повернення їх у строки визначені договором.

Оскільки доказів повернення відповідачем позивачу отриманих коштів за договором №10001191345 від 11.11.2019 року у розмірі 6000 грн. тіло кредиту, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимога позивача у даній частині є обґрунтованою.

Вирішуючи питання щодо стягнення відсотків, суд виходить із відсоткової ставки передбаченої умовами договору та строком користування кредитними коштами.

Так, відповідно до умов договору строк надання кредиту 21 календарних днів.

Доказів звернення відповідача до ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» щодо пролонгації граничного строку повернення коштів до суду не надано, а тому строк кредитування за вищевказаним договором не змінювався і становить 21 днів.

Так, Умовами договору №10001191345 про надання споживчого кредиту від 11.11.2019 року передбачено строк користування кредитними коштами 21 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1.1% за день в межах строку кредитування.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками у розмірі 1386 грн. (6000 грн. х 1.1% х 21 день). Вказаний розмір відсотків відображається і у додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №10001191345 від 11.11.2019.

У іншій частині вимоги про стягнення відсотків є необґрунтованими та не відповідають умовам укладеного договору.

Відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.

Таким чином нарахування відсотків після спливу строку користування кредитними коштами є безпідставним.

У таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування. Зазначена вище правова позиція суду підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року по справі №916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі №536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі №522/1528/15-ц.

Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №10001191345 від 11.11.2019 року у розмірі 7386 грн., з яких: 6000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1386 грн. заборгованість за нарахованими відсотками.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ЦПК України визначено види судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 9000 грн. позивачем надано договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, заявка на надання юридичної допомоги №1072 від 02.02.2026 року, прайс-лист АО «ЛігалАссістанс», витяг з акту №29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо,

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.

Суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерії розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часткове задоволення позовних вимог, приходить до висновку, що витрати ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 3836 грн..

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог (42,62 %), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1134,71 грн. (2662,40*42,62%), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором №10001191345 від 11.11.2019року у розмірі 7386 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 1134 грн. 71 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 3836 грн., а всього 4970 грн. 71коп..

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. ГедройцяЄжи, 6, оф. 521, код ЄДРПОУ: 42640371 ).

Представник позивача: Ушакова Марія Ігорівна (адреса: 03150, м. Київ, вул. ГедройцяЄжи, 6, оф. 521)

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ).

Представник відповідача: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ).

Суддя Ю. М. Свістєльнік