Ухвала суду № 139070155, 11.08.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/1906/22

Провадження № 1-кп/526/28/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022170560000371 від 14 серпня 2022 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, не одружений, працює ПАТ «Полтавагазвидобування» - машиніст екскаватора, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,

в с т а н о в и в:

13 серпня 2022 року близько 16 год., ОСОБА_5 з метою скоєння незаконної порубки дерев породи дуб, прибув до лісового масиву між с.Ціпки та с.Хитці Миргородського району, Полтавської області, а саме до кварталу №10, виділу №8 Краснолуцького лісництва, що належить Державному підприємству «Гадяцьке лісове господарство».

У вказаному місці та у цей же час ОСОБА_5 з метою власного збагачення, всупереч вимогам ст. 4, 69 Лісового кодексу України, ст.ст. 12, 38 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», п.п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2007 за №761 «Про врегулювання питань щодо використання лісових ресурсів», не маючи лісорубного квитка (ордера) на здійснення лісорубних робіт, тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою заздалегідь підготовленої бензопили марки «Stihl MS 180», шляхом повного відокремлення стовбура дерев від коренів, шляхом їх спилювання, здійснив незаконну порубку трьох сироростучих (до ступеня припинення росту) дерев породи «дуб», діаметрами пнів у шийки кореня 44 см, 33,8 см та 34,8 см.

Внаслідок зазначених вище протиправних дій, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-22/11471-ЕК (у відповідності до обрахунку розміру шкоди заподіяної лісу складеного відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу») ОСОБА_5 заподіяно матеріальну шкоду державі на суму 26570.52 (двадцять шість тисяч п`ятсот сімдесят) гривень 52 копійки.

Відповідно до примітки до ст.246 КК України завдана ОСОБА_5 шкода більш ніж у 20 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, зазначені його дії становлять істотну шкоду навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Згідно розрахунку шкоди заподіяної внаслідок незаконної порубки у кварталі 10 виділі Краснолуцької сільської ради філії «Гадяцьке лісове господарство» ДП «Ліси України» здійсненого інженером з ОЗЛ філії «Гадяцьке лісове господарство» підлягає відшкодуванню шкода в загальній сумі 26570.52 грн. (а.с. 213 т. 1)

11.04.2024 ОСОБА_5 сплачено 26570.52 грн в рахунок відшкодування шкоди заподіяної Державному підприємству «Гадяцьке лісове господарство».(т.1 ст. 229)

Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд встановив, що своїми умисними діями, які виразились у незаконній порубці дерев, що спричинило істотну шкоду, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку з тим, що кримінальне правопорушення він вчинив вперше, раніше не судимий, щиро кається, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, збитки лісгоспу відшкодував добровільно та посадив 3 дерева породи дуб, тим самим відновивши екосистему.

ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив дані факти та не заперечував проти закриття кримінального провадження відносно нього з нереабілітуючих підстав.

Вислухавши думку прокурора, який не заперечував щодо задоволення клопотання, підтвердив, що обвинувачений активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно усунув заподіяну шкоду. суд вважає, що ОСОБА_5 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності із наступних підстав.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно вніс кошти на відшкодування шкоди, завданої такою порубкою та усунув заподіяну шкоду шляхом висаджування трьох дерев цієї ж породи у тій же місцевості. Також встановлено, що ОСОБА_5 працевлаштувався та бере безпосередню участь у ліквідації наслідків обстрілів з боку рф об`єктів критичної інфраструктури.

Відповідно до ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Таким чином, зазначена норма передбачає дві підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності: 1) втрата діянням характеру суспільно небезпечного і 2) втрата особою суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки.

При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України це право, а не обов`язок суду, який вирішує це питання.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судоми України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення від кримінальної відповідальності за ст.48 КК можливе у разі, коли особа вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості. Судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.

Для застосування ст.48 КК необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Згідно Постанови Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-5089км 19), особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв`язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу. Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв`язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_5 вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке є нетяжким злочином, після його вчинення щиро покаявся, активно сприяв його розкриттю, відшкодував завдану шкоду, посадив саджанці дерев дуба, що свідчить про внутрішнє розуміння наслідків своїх вчинків і щире бажання змінити своє життя, тому суд зважаючи, що він переосмислив свій чинок, зробив необхідні позитивні висновки, усунув заподіяну шкоду перестав бути суспільно небезпечним. Суд також враховує, що його робота по ліквідації наслідків пошкоджених об`єктів критичної інфраструктури сприяла його ресоціалізації, змінила його ціннісні орієнтири та правосвідомість, тому вважає за необхідне звільнити його від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 ст.246 КК України, оскільки через зміну обстановки особа перестала бути суспільно небезпечною та закрити кримінальне провадження.

Цивільний позов прокурора в інтересах Краснолуцької об`єднаної територіальної громади в особі Краснослуцької сільської ради про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням слід залишити без розгляду, оскільки обвинуваченим 11.04.2024 сплачено 26570.52 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної Державному підприємству «Гадяцьке лісове господарство». Крім цього суд вважає необхідним зазначити, що у разі закриття кримінального провадження заявлений цивільний позов не вирішується по суті, а залишається без розгляду, оскільки суд не задовольняє його і не відмовляє в ньому та не досліджує докази щодо розміру та обґрунтованості шкоди.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК витрати, пов`язані із залученням, зокрема, експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам із Державного бюджету України.

Згідно з ч.2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За змістом наведеної норми КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.

За наведених обставин, у зв`язку із закриттям кримінального провадження, процесуальні витрати не стягуються.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 48 КК України, ст. 284, 288, 370-372, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

клопотання адвоката ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 ст.246 КК України на підставі ст.48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки - задовольнити.

ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 ст.246 КК України на підставі ст. 48 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170560000371 від 14 серпня 2022 року за ч.1 ст.246 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 17 серпня 2022 року на:

1) автомобіль ВАЗ-21043, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

2) автомобільний причеп синього кольору, реєстраційний номений знак НОМЕР_3 , дані щодо власника якого відсутні;

3) бензинову пилку марки «STIHL MS-180», яка належить ОСОБА_5 ;

4) деревину породи дуб в колодах, загальним об`ємом 0,96 м?, а також три зрізи прикореневих стовбурів з пнів трьох дерев породи дуб, які належали ДП «Гадяцьке лісове господарство», правонаступником якого є ДСГП «Ліси України» в особі філії «Слобожанський лісовий офіс».

Речові докази:

- автомобіль марки ВАЗ-21043, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 залишити власнику;

-автомобільний причеп синього кольору, реєстраційний номений знак НОМЕР_3 залишити ОСОБА_7 ;

-бензинову пилку марки «STIHL MS-180» повернути власнику ОСОБА_7 ;

-деревину породи «дуб» в колодах, загальним об`ємом 0,96 м? - повернути ДСГП «Ліси України» в особі філії «Слобожанський лісовий офіс»;

- три зрізи прикореневих стовбурів з пнів трьох дерев породи дуб - знищити.

Цивільний позов прокурора в інтересах Краснолуцької об`єднаної територіальної громади в особі Краснолуцької сільської ради про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд.

Повний текст ухвали проголошено 17 серпня 2026 року о 16 годині.

Головуюча: ОСОБА_1