Ухвала суду № 139069162, 17.08.2026, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1287/24

Провадження № 6/286/115/26

У Х В А Л А

17.08.2026 м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.,

з секретарем Грищенко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Овруч справу за заявою ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 286/1287/24, -

В С Т А Н О В И В:

05.08.2026 заявник звернулася до суду із заявою, в якій просить відстрочити виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року у справі № 286/1287/24 строком на один місяць з дня постановления ухвали за результатами розгляду цієї заяви, або на інший розумний строк, необхідний для розгляду Верховним Судом питання про відкриття касаційного провадження за повторно поданою нею касаційною скаргою. До розгляду цієї заяви по суті не видавати виконавчий лист на примусове виконання зазначеної постанови та/або не направляти вже виданий виконавчий лист до виконання, а у разі, якщо виконавче провадження з примусового виконання зазначеного рішення вже відкрито органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем, роз`яснити їй її право звернутися до відповідного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-УІІІ.

Мотивуючи тим, що рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 25 жовтня 2024 року у справі № 286/1287/24 за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до неї та ОСОБА_2 задоволено частково стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором № іро27398 від 16.09.2021 р. у розмірі 1 044 508,30 грн. та судові витрати по 7 832,69 грн. з кожного. Постановою Житомирського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року її апеляційну скаргу задоволено частково суму заборгованості зменшено до 1 040 508,30 грн., в іншій частині рішення залишено без змін. Предметом іпотечного забезпечення є квартира за адресою: АДРЕСА_1 , придбана в рамках державної Програми «Доступна іпотека 7%» (Постанова КМУ № 28 від 24.01.2020 р.). 22 липня 2026 року нею подано касаційну скаргу на зазначену постанову до Верховного Суду. В ухвалі Верховного Суду від 30 липня 2026 року (провадження № 61-9851ск26) зазначено, що її касаційну скаргу вважати неподаною та повернути їй на підставі пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України (відсутність належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 389 ЦПК України). Оскільки на даний час касаційне провадження у справі не є відкритим, повноваження суду касаційної інстанції зупинити виконання оскаржуваного рішення на підставі частини першої статті 436 ЦПК України тимчасово не може бути реалізоване. Вона та другий боржник ОСОБА_2 є пенсіонерами, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Негайне примусове виконання судового рішення у поточних умовах, коли касаційний перегляд справи ще не завершено з причин, що не залежать від її волі, призведе до незворотних наслідків примусового звернення стягнення на єдине житло заявників до остаточного вирішення спору судом касаційної інстанції. У зв`язку з цим вона змушена звернутися з даною заявою до суду першої інстанції, який розглядав справу.

Заявниця просить розгляд заяви провести без її участі.

Представник АТ «КРЕДОБАНК» надала заяву, в якій просить заяву про зупинення провадження у справі до моменту розгляду касаційної скарги повернути без розгляду, оскільки Верховний Суд ухвалою від 30.07.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 25 жовтня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості повернув заявнику.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 25.10.2024 стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №іро27398 в сумі 1 044 508,30 грн. та стягнуто в дольовому порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 15666,38 грн., тобто по 7832,69 грн. з кожного.

05.11.2025 постановою Житомирського апеляційного суду рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 25 жовтня 2024 року змінено, зменшено суму заборгованості за кредитним договором №іро27398, яка підлягає до стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк», із 1 044 508,30 грн. до 1 040 508,30 грн.. Рішення набрало законної сили 05.11.2025.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення виконання

судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також ст.33 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Виходячи із вимог ст.435 ЦПК України та ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Статтею 129 Конституцією України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про відстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10 Постанови від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі N 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимогам ст.ст. 10, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Підставою для відстрочення виконання судового рішення у даній справі відповідно до поданої заяви є те, що заявниця та другий боржник є пенсіонерами, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підтвердження вказаної обставини заявником до заяви долучено копію дубліката посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 (категорія 3) від 15.09.2026.

Відтак, вказані обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду, а тому не можуть бути підставою для відстрочення його виконання.

Оцінюючи надані докази, суд враховує те, що заявник не надала суду докази відсутності грошових коштів на банківських рахунках та відсутності майна на праві власності, зокрема, автомобілів та нерухомості, а надані нею докази не підтверджують обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення у даній справі, а тому підстави для відстрочення виконання судового рішення відсутні.

Щодо заяви про перенесення розгляду справи на іншу дату та долучення до матеріалів справи підтвердження повторного подання (14.08.2026) касаційної скарги до Верховного Суду по справі № 286/1287/24, яку заявник подала до суду 17.08.2026, суд зазначає, що подання касаційної скарги у даній справі не є поважною причиною для перенесення розгляду вищевказаної заяви на іншу дату, подання касаційної скарги не є підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстав для відстрочення виконання рішення не встановлено, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 81, 260, 261, 353-355, 435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення у цивільній справі № 286/1287/24 за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

На ухвалу суду безпосередньо до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Я. В. Кулініч