Рішення № 139068893, 18.08.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7626/26

Категорія 38

2/295/4237/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі: головуючого судді Лєдньова Д.М.

при секретарі Желєвій Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що 03.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2277404, за умовами якого відповідач отримав 40 000,00 грн. на строк використання 360 днів із зобов`язанням сплати відсотків на рівні: стандартної процентної ставки - 1 % в день, що застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору, та зниженої процентної ставки - 0.56 % в день, що застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, в дату першого платежу - 02.06.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в Графіку платежів.

Позивач зауважує, що 26.11.2025 року між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № 261125/1, у відповідності до умов якого ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло права вимоги до боржників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 .

У позові вказано, що, з огляду на зміст зобов`язальних положень кредитного договору, від виконання якого позичальник ухиляється, виникла заборгованість в сумі 142800.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 40000.00 грн., за відсотками 82800.00 грн., штраф 20000.00 грн.

Посилаючись на вимоги ст. 1054 ЦК України, що визначає загальні ознаки кредитних правовідносин, ст. 629 ЦК України щодо обов`язовості виконання договору сторонами, позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості за кредитним договором, відшкодувати судові витрати з оплати судового збору 2662,40 грн., витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу - 230,58 грн.

Ухвалою суду від 02.06.2026 року по справі відкрите спрощене позовне провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи містять кредитний договір від 03.05.2025 з визначенням його сторін: ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 (споживач).

За умовами договору ТОВ «Селфі Кредит» надав, а ОСОБА_1 як споживаач отримав грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Умовами договору сторони визначили, що строк користування кредитом складає 360 днів (п.1.3 договору), періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Згідно з п.1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п.1.5.2 договору знижена процентна ставка становить 0.56 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, в дату першого платежу - 02.06.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в Графіку платежів. Знижка Споживачу від Товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів, що підлягає сплаті до вказаної вище дати (дати першого платежу), перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою.

Пунктом 6.4 договору сторони погодили, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: 6.4.1. у розмірі 6 000,00 гривень на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 1 200,00 гривень починаючи з 4 (четвертого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Судом таокж встановлено, що 26.11.2025 року ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № 261125/1.

За змістом правочину Клієнт (ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ") відступає (передає) Фактору ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Право вимоги переходить до Фактора після підписання Сторонами цього Договору, з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою Додатку 5 цього Договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором.

Згідно дослідженого судом реєстру боржників до договору факторингу ОСОБА_1 є боржником за договором кредиту від 03.05.2026, за яким обраховується заборгованість у сумі 142 800,00 грн., з яких: залишок заборгованості по тілу кредиту 40 000,00 грн., заборгованість по нарахованих відсотках 82 800,00 грн. Згідно з реєстром сума у 20 000,00 грн. наведена у графі сума фінансування.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.

Обставини укладення договору та погодження його умов підтверджуються дослідженими судом договором про споживчий кредит від 03.05.2025 з даними про застосування одноразового ідентифікатора, анкетою клієнта (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором), довідкою про ідентифікацію, інформацією ТОВ «Пейтек» щодо успішного переказу коштів в сумі 40 000,00 грн. з призначенням платежу - зарахування на картку 4149499073325829.

Отже, судом здобуто висновок про виникнення правовідносин, заснованих на договорі кредиту із ТОВ «Селфі кредит» як первісним кредитором, пов`язане із цим набуття сторонами такого правочину відповідних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З дослідженої судом інформації за укладеним договором (розрахунком заборгованості) слідує, що внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань з боку позичальника виникла заборгованість в сумі 122 800,00 грн., з яких: залишок заборгованості по тілу кредиту 40 000,00 грн., заборгованість по нарахованих відсотках 82 800,00 грн.

Розрахунок заборгованості суд визнає математично коректним, таким, що відповідає умовам договору про порядок нарахування відсотків, строк кредитування, застосовані відсоткові ставки.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача як нового кредитора, до якого перейшло право вимоги до боржника за договором кредиту, в сумі 122 800,00 грн.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні вимог в частині стягнення суми штрафу.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України № 64/2022 в Україні запроваджено воєнний стан з 24.02.2022 року. На час ухвалення рішення відповідний стан є продовженим.

За таких обставин заявлена вимога про стягнення суми неустойки (штрафу) суперечить приписами п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями ст. 140 ЦПК України врегульовано питання визначення витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом досліджено докази на підтвердження сплати учасником судового збору, оплати поштових витрат внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, що, у свою чергу, слід визнати виконанням приписів ст.ст. 43, 177 ЦПК України та фактично витратами, необхідними для розгляду справи.

Отже, на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору, витрати, необхідні для розгляду справи - пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, заборгованість за договором кредиту від 03.05.2025 в сумі 122 800,00 грн.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, судовий збір у розмірі 2295,17 грн., витрати, необхідні для розгляду справи, - 198,78 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М. Лєдньов