Рішення № 139068524, 17.08.2026, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/398/26

Провадження № 2/931/370/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,

за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Локачинська селищна рада Володимирського району Волинської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

20 травня 2026 року позивач звернулася в суд з вищевказаним позовом. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра ОСОБА_4 . На час відкриття спадщини померла не мала дітей, батьків та пережилого чоловіка.

За життя, 19 липня 2012 року, ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого заповіла належну їй квартиру відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6

13 листопада 2012 року Другою Луцькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 332/2012 після смерті ОСОБА_4 . На підставі заповіту відповідачі прийняли спадщину та отримали свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 22 серпня 2013 року на квартиру АДРЕСА_1 .

Зазначає, що згодом їй стало відомо про наявність іншого спадкового майна, а саме права на 1/2 земельної частки (паю), яке належало померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_7 за сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0263626. Державний акт на земельну ділянку замість зазначеного сертифіката не видавався.

У травні 2026 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Мудрик О.Є. з метою оформлення спадкових прав на зазначене майно, однак, отримала повідомлення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю її заяви про прийняття спадщини у спадковій справі № 332/2012 після смерті ОСОБА_4 .

Позивачка вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки не знала про існування зазначеного спадкового майна через відсутність правовстановлюючих документів на нього, оригінал сертифіката серії ВЛ №0263626 та свідоцтва про право на спадщину від 15.02.2001 року у неї був відсутній.

Враховуючи вищенаведене, просить визначити їй додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті рідної сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьк Волинської області, терміном в два місяці з дня вступу рішення в законну силу, судові витрати просить залишити за нею.

29 травня 2026 року суддею Локачинського районного суду Волинської області постановлено ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано спадкові справи.

11.06.2026 року на виконання ухвали суду надійшла інформація від Волинського обласного державного нотаріального архіву.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12:00 03 серпня 2026 року.

03.08.2026 року розгляд справи відкладено до 17.08.2026 року за клопотанням позивача.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. 29.06.2026 року до суду представник позивача ОСОБА_8 подала заяву про розгляд справи за її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. 26.06.2026 року надіслала до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. 29.06.2026 року подав заяву про розгляд справи без участі представника Локачинської селищної ради. Просить винести рішення у справі на розсуд суду за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності учасників справи.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши надані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна сестра позивачки ОСОБА_4 (спадкодавиця у даній справі), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.09.2012 року (а.с. 12).

Чоловік спадкодавиці ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 12.03.2011 року (а.с. 13).

Батько спадкодавиці ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13.09.1993 року (а.с. 14, 46).

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.08.2013 року, виданого державним нотаріусом Другої Луцької державної нотаріальної контори Волинської області Бегезою О.П. та зареєстрованого в реєстрі за №1-121, спадкова справа №332/2012, вбачається, що спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , які успадкували частку квартири АДРЕСА_1 . Привокзальна кожна, про що видано вказане свідоцтво ОСОБА_12 (а.с. 15).

З копії будинкової книги для прописки громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_2 , вбачається, що власниками будинку були ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (а.с. 17-18).

З листа ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 19.02.2024 року № 31-3-0.331-67/14-24 вбачається, що згідно свідоцтва про право на спадщину від 15.02.2001 року АВР №049704 ОСОБА_4 передано право на земельної частки (паю), яке належало ОСОБА_7 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0263626, який зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 16.02.2000 за №388 (а.с. 16).

З копії спадкової справи №11 до майна померлого ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , наданої на виконання ухвали суду Волинським обласним державним нотаріальним архівом, вбачається, що спадщину після його смерті прийняла його дружина ОСОБА_13 , про що нею було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом, спадкова справа заведена 06.02.1996 року, спадкове майно складалося з грошових коштів (а. с. 45-48).

З копії спадкової справи №332/2012 до майна померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , наданої на виконання ухвали суду Волинським обласним державним нотаріальним архівом, вбачається, що згідно з заповітом, складеним ОСОБА_4 19.07.2012 року, посвідченим державним нотаріусом Другої Луцької державної нотаріальної контори та зареєстрованим за Р№2-1046, спадкодавець заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в тому числі належну їй квартиру відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_11 ОСОБА_5 та ОСОБА_11 прийняли спадщину повністю, про що подали заяву від 13.11.2012 року (в межах встановленого законодавством шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини), та отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 серпня 2013 року, а саме: на частку квартири АДРЕСА_1 кожна (а.с. 49-74).

Факт родинних відносин позивачки та спадкодавиці, а саме те, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_4 , підтверджується: копією свідоцтва про народження ОСОБА_14 серії НОМЕР_4 від 16 вересня 1950 року (а.с. 8), копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 29.07.1972 року, згідно з яким прізвище позивачки після одруження ОСОБА_15 (а.с.9), копією свідоцтва про народження спадкодавиці ОСОБА_16 серії НОМЕР_6 від 17 жовтня 1960 року, виданного повторно (а.с. 10), копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 01.07.1976 року, згідно з яким прізвище спадкодавиці після одруження ОСОБА_17 (а.с.11).

З листа приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Мудрик О.Є. від 12.05.2026 року № 119/01-16 вбачається, що позивачу роз`яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю її заяви про прийняття спадщини у спадковій справі №332/2012, заведеної після смерті ОСОБА_4 , відсутністю документів, які посвідчують право власності спадкодавця на вказане спадкове майно, а саме частку права на земельну частку, при цьому вказала, що право на земельну частку (пай) не охоплено заповітом спадкодавиці, необхідність звернення до суду для продовження строку для прийняття спадщини після смерті сестри ОСОБА_4 (а.с. 19).

З архівного витягу з розпорядження Локачинської РДА від 25 квітня 2005 року №132 «Про видачу державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів по Привітненській сільській раді», наданого на запит позивача архівним відділом Володимирської РВА від 10.08.2026 року №124/01-40 та долученого до матеріалів справи за клопотанням представника позивача, вбачається, що затверджено технічну документацію по видачі державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів по Привітненській сільській раді та виділено власникам сертифікатів державні акти на право приватної власності на землю згідно додатку, у якому за №210 № паю 223 зазначено: ОСОБА_4 , № сертифікату НОМЕР_8 , площа 1,36 га (а.с. 99-100).

Позивач стверджує що, як спадкоємець за законом, має право на частину спадщини після смерті сестри, яка не була охоплена заповітом, а саме частку права на земельну частку (пай) та не може оформити спадщину в зв`язку з тим, що пропустила строк для її прийняття.

Згідно з ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі ст. ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу у шестимісячний строк з часу її відкриття заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Ч.1, 2 ст.1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Відповідно до ч.2 ст.1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.

Згідно ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Таким чином, за наявності заповіту на все майно правило частини другої статті 1223 ЦК України застосовується у разі неприйняття спадщини або відмови від спадщини усіма спадкоємцями за заповітом.

Норма частини другої статті 1223 ЦК України про те, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування у разі неприйняття спадщини або відмови від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом необхідно розуміти як таке, що належить цим особам у разі неприйняття спадщини або відмови від її прийняття усіма спадкоємцями за заповітом і за умови, що заповіт складено на усе майно. Отже, за відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття усіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 132/3826/18.

Так, листом приватного нотаріуса Мудрик О.Є. від 12.05.2026 року №119/01-16 (а.с. 19) повідомлено позивача про те, право на земельну частку (пай), яку вона бажає успадкувати після смерті рідної сестри ОСОБА_4 , не охоплено вищевказаним заповітом, однак, з матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкодавець все належне їй майно, де б воно не було та з чого б не складалося, все те, що буде належати їй на день смерті, в тому числі належну їй квартиру, заповіла в рівних частках ОСОБА_5 та ОСОБА_12 .

Як визначено у постанові Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 752/15393/16-ц, наявність чинного та ніким не оспореного заповіту повністю виключає спадкування за законом для спадкоємців першої черги, окрім осіб, які мають право на обов`язкову частку.

Оскільки ОСОБА_4 розпорядилася усім своїм майном, в тому числі квартирою, шляхом складання заповіту на користь ОСОБА_18 та ОСОБА_5 , заповіт є чинним, ніким не оспореним та не визнаним недійсним, спадкоємці за заповітом спадщину прийняли у встановлений законом строк, у позивача взагалі не виникло права на спадкування за законом.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Розглядаючи вимогу позивача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини на підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд виходить із сутності цього правового інституту.

Надання додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини є процесуальним механізмом захисту та відновлення порушеного або втраченого права особи на спадкування.

Тобто, обов`язковою передумовою для задоволення такої вимоги є наявність у позивача самого права на спадкування, яке він не зміг реалізувати у встановлений законом строк з поважних причин.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами спадкової справи, за життя ОСОБА_4 реалізувала своє абсолютне право на свободу заповіту (ст. 1235 ЦК України) та 19 липня 2012 року розпорядилася усім належним їй майном, у тому числі належною їй квартирою, на користь ОСОБА_18 та ОСОБА_5 . Вказаний заповіт є чинним, ніким не оспореним та правомірним. Останні прийняли спадщину у встановлений законом шестимісячний строк.

Оскільки волевиявлення спадкодавця було повністю охоплене чинним заповітом, у позивача як спадкоємця другої черги за законом взагалі не виникло правового статусу спадкоємця та, як наслідок, права на спадкування цього майна.

За таких обставин, з урахуванням пріоритету спадкування за заповітом над спадкуванням за законом, оцінка поважності чи неповажності причин пропуску шестимісячного строку (позивач не знала про існування зазначеного спадкового майна) за умов, що право на спадкування майна за законом у позивача не виникло, судом не здійснюється.

Навіть за умови визнання причин пропуску строку об`єктивними, суд не може визначити додатковий строк для вчинення дії (подачі заяви), яка не здатна потягнути за собою жодних юридичних наслідків для позивача, оскільки все майно спадкодавиця заповіла іншим особам, а саме відповідачам, які спадщину прийняли, жодних заяв нотаріусу у встановлений законом строк про відмову від спадщини чи її частини не подавали.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.

Розподіл судових витрат між сторонами регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача. Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 1222, 1223, 1233, 1241, 1268, 1301 ЦК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Локачинська селищна рада Володимирського району Волинської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17.08.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса:

АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_11 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Локачинська селищна рада Володимирського району Волинської області, адреса: 45500, селище Локачі вул. Миру, 37 Володимирського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04332182.

Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна