Ухвала суду № 139067419, 10.08.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

10 серпня 2026 року

Єдиний унікальний № 501/3734/26

Провадження № 1-кс/501/621/26

У Х В А Л А

07 серпня 2026 року, м. Чорноморськ

Слідчий суддя Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 12026162160000448 від 26 травня 2026 року за підозрою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорноморська Одеської обл., який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначити розмір застави у 250 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України.

Слідчий вказує, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий також зазначає, що неможливо обрати більш м`який запобіжний захід.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, надала пояснення на його обґрунтування.

Підозрюваний, його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого частково. Посилалися на відсутність підстав для застосування виключного запобіжного заходу. Зазначили, що ризики не доведені. Вказували, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Дослідивши надані матеріали, заслухавши учасників провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя встановив, що слідчим відділенням Відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеський області здійснюється досудове розслідування № 12026162160000448 від 26 травня 2026 року, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

05 серпня 2026 року о 14:40 год ОСОБА_5 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.

06 серпня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України.

Відповідно до санкції ч. 3 ст. 301-1 України, за вчинення цього злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Тож, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_5 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , всупереч моральним засадам суспільства в частині заборони поширення вульгарно-натуралістичних, цинічних способів демонстрації статевих органів та статевих відносин, що посягають на основи принципу суспільної моралі у сфері статевих стосунків та знаходяться в явній суперечності з існуючими в суспільстві традиціями, а також завдають шкоди моральному вихованню людей, особливо неповнолітніх, що призводить до деформації моральних уявлень і понять про сексуальні відносини між людьми, діючи в порушення вимог ст. 1, 21 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, ст.ст. 2, 7, 8, 23, 19, 34, 36, 40 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року і набула чинності 02 вересня 1990 року, ст. 9 Конвенції про кіберзлочинність від 07 вересня 2005 року, яка набула чинність 01 липня 2006 року, ст. 20 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25 жовтня 2007 року, яка набула чинності 01 грудня 2012 року, ст.ст. 1, 2, 3 Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, який ратифікований 03 квітня 2003 року, ст. 2 Закону України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 року, в порушення вимог ст.ст. 1, 2 Міжнародної конвенції «Про припинення обігу порнографічних видань та торгівлі ними», укладеної в Женеві 12 вересня 1923 року, перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак, не пізніше 23 червня 2026 року, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, з метою одержання доступу до дитячої порнографії із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, а саме до фото та відеопродукції порнографічного характеру з ознаками дитячої порнографії, вирішив використати свій мобільний телефон марки «Redmi», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_3 та встановлене на нього програмне забезпечення для обміну повідомленнями месенджер «Telegram». Після чого, ОСОБА_5 , використовуючи обліковий запис у месенджері «Telegram» - акаунт «ОСОБА_15» з іменем користувача ОСОБА_7 (номер телефону НОМЕР_3 ), уTelegram-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» отримав доступ до фото до відеофайліф, які відносяться до категорії «дитяча порнографія», а саме: «IMG_1388.MP4» (тривалістю 00:35), «IMG_1389.MP4» (01:24),«IMG_1390.MP4» (02:50), «IMG_1394.MP4» (00:57), «IMG_1436.MP4» (01:41), «IMG_1437.MP4» (01:20), «IMG_1440.MP4» (01:57), «IMG_1443.MP4» (00:18), «IMG_1444.MP4» (00:55), «IMG_1445.MP4» (00:18), «IMG_1446.MP4» (08:13), «5276113611287894990.jpg», «5276113611287895004.jpg», «5276113611287895041.jpg», «5276113611287895008.jpg», «5276113611287895009.jpg», «5276113611287895059.jpg», «5276113611287895057.jpg», IMG_1388.MP4» (тривалістю 00:35), «IMG_1389.MP4» (01:24), «IMG_1390.MP4» (02:50), «IMG_1394.MP4» (00:57), «IMG_1395.MP4» (01:27), «IMG_1436.MP4» (01:41), «IMG_1437.MP4» (01:20), «IMG_1440.MP4» (01:57), «IMG_1441.MP4» (01:19), «IMG_1442.MP4» (00:30), «IMG_1443.MP4» (00:18), « 5276113611287894993 .jpg», « S276113611287895035.jpg », «5276113611287895025.jpg», «5276113611287895026.jpg», «5276113611287895027.jpg», «5276113611287895030.jpg», «5276113611287895028.jpg», «5276113611287895029.jpg», «5276113611287895031.jpg», «5276113611287895042.jpg», «5276113611287895043.jpg», «5276113611287895044.jpg», «5276113611287895047.jpg»,«5276113611287895048.jpg», «5276113611287895050.jpg», які завантажив на свій мобільний телефон марки «Redmi», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_3 і зберігав з метою розповсюдження, ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципів статевої моралі в суспільстві, та у подальшому розповсюдив через мережу Інтернет шляхом надіслання зі свого мобільного телефону марки «Redmi», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_3 , месенджерTelegram, акаунт «ОСОБА_15» з іменем користувача ОСОБА_7 (номер телефону НОМЕР_3 ) особі користувачу з нікнеймом « ОСОБА_9 » відеофайли « ОСОБА_10 » (тривалістю 00:35), «IMG_1389.MP4» (01:24), «IMG_1390.MP4» (02:50), «IMG_1394.MP4» (00:57), «IMG_1436.MP4» (01:41), «IMG_1437.MP4» (01:20), «IMG_1440.MP4» (01:57), «IMG_1443.MP4» (00:18), «IMG_1444.MP4» (00:55), «IMG_1445.MP4» (00:18), «IMG_1446.MP4» (08:13), які є творами порнографічного характеру та містять дитячу порнографію, що підтверджується скріншотами переписок «5276113611287894990.jpg», «5276113611287895004.jpg», «5276113611287895041.jpg», «5276113611287895008.jpg», «5276113611287895009.jpg», а також надіслав користувачу з номером телефону НОМЕР_5 відеофайли, які є творами порнографічного характеру та містять дитячу порнографію, що підтверджується скріншотами переписок «5276113611287895059.jpg», «5276113611287895057.jpg».

Крім того, ОСОБА_5 розмістив у Telegram-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» (адміністратор - користувач « ОСОБА_11 », номер телефону НОМЕР_5 ) відеофайли «IMG_1388.MP4» (тривалістю 00:35), «IMG_1389.MP4» (01:24), «IMG_1390.MP4» (02:50), «IMG_1394.MP4» (00:57), «IMG_1395.MP4» (01:27), «IMG_1436.MP4» (01:41), «IMG_1437.MP4» (01:20), «IMG_1440.MP4» (01:57), «IMG_1441.MP4» (01:19), «IMG_1442.MP4» (00:30), «IMG_1443.MP4» (00:18), які є творами порнографічного характеру та містять дитячу порнографію, що підтверджується скріншотами переписок «5276113611287894993.jpg», «S276113611287895035.jpg», «5276113611287895025.jpg», «5276113611287895026.jpg», «5276113611287895027.jpg», «5276113611287895030.jpg», «5276113611287895028.jpg», «5276113611287895029.jpg», «5276113611287895031.jpg», «5276113611287895042.jpg», «5276113611287895043.jpg», «5276113611287895044.jpg», «5276113611287895047.jpg», «5276113611287895048.jpg», «5276113611287895050.jpg».

Обґрунтованість підозри підтверджується дослідженими слідчим суддею доказами, зокрема: протоколами допиту свідка ОСОБА_12 від 26 травня 2026 та 28 травня 2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 27 травня 2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 29 травня 2026 року; протоколом про результати проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 23 червня 2026 року; висновком судової мистецтвознавчої експертизи №СЕ-19/116-26/17720-МЗ від 10 липня 2026 року; протоколом проведення обшуку від 05 серпня 2026 року за адресою проживання ОСОБА_5 ; постановою про визнання і долучення до матеріалів кримінального провадження речового доказу від 05 серпня 2026 року; протоколом затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України від 05 серпня 2026 року за підозрою у вчиненні злочину.

З наведених вище підстав слідчий суддя відхиляє доводи захисника про необґрунтованість підозри.

Тож слідчий суддя дійшов висновку, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України.

Слідчим суддею також встановлено наявність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить тяжкість покарання (позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років), яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. При цьому, суд виходить з того, що суворість покарання є суттєвим, але не самодостатнім фактором при оцінюванні ризику переховування, а тому враховує інші обставини, які свідчать про існування даного ризику. Зокрема, слідчий суддя враховує існування інших ризиків.

- ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може вчинити нове кримінальне правопорушення, про що свідчить засудження ОСОБА_5 вироком Чорноморського міського суду Одеської області від 13 липня 2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням. Хоча вирок не набрав законної сили, слідчий суддя вважає, що його ухвалення достатньо для переконання про наявність ризику вчинення нового кримінального правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується наданими слідчому судді доказами, зокрема, вказаними вище.

З наведених вище підстав слідчий суддя відхиляє доводи підозрюваного, захисника про відсутність ризиків.

В той же час, суд не погоджується з наявністю інших ризиків, на які посилається прокурор. Так, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), слідчий і прокурор не вказали конкретних обставин на обґрунтування цих ризиків та не надали відповідних доказів.

При цьому, суд зазначає, що в обґрунтування ризику перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, прокурор посилається на можливість мобілізації підозрюваного. На переконання слідчого судді можлива мобілізація підозрюваного, тобто виконання ним його конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, жодним чином не може свідчити про перешкоджання кримінальному провадженню.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що зазначені вище обставини є також обставинами, які передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а саме - особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави (окрім як альтернативного запобіжного заходу).

При ухваленні рішення, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України бере до уваги, що: надані стороною обвинувачення докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими, а покарання, яке загрожує підозрюваному є тяжким; відсутність у підозрюваного скарг на стан свого здоров`я; відсутність у підозрюваного дружини, дітей; відсутність доходу та заощаджень; відсутність цінного рухомого майна, нерухомого майна.

Слідчий просить визначити заставу у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час розгляду клопотання становить 832 000,00 грн.

Запропонований слідчим розмір застави не виходить за межі розміру застави, визначеного законодавством щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину. Однак слідчий суддя вважає заставу у такому розмірі завідомо непомірною для підозрюваного через його майновий стан.

Тому, враховуючи відсутність у підозрюваного доходу, заощаджень, цінного рухомого та нерухомого майна, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, наявність ризиків передбачених статтею 177 КПК України, обставини можливого кримінального правопорушення, сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При цьому, у разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку із внесенням застави, на нього необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

З урахуванням викладеного вище, клопотання слідчого необхідно задовольнити частково.

Щодо клопотання захисника та підозрюваного про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то на переконання слідчого судді такий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та обставин зазначених вище, тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 181, 183, 194, 196, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 жовтня 2026 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який станом на 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн), а саме - 266 240,00 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26302945, рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435, банк отримувач: ДКСУ м. Київ, код банку отримувача: 820172, сутність платежу - застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду в цьому кримінальному провадженні, а також виконувати в строк до 02 жовтня 2026 року включно обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із м. Чорноморська Одеського р-ну Одеської обл. без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

- докласти зусиль до пошуку роботи або навчання;

- здати на зберігання до ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області паспорт (паспорти), інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Запобіжний захід у вигляді застави, у разі внесення застави, діє до його припинення.

Роз`яснити заставодавцю та підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органів досудового розслідування чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення чи з дня отримання її копії, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, а для особи, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копії ухвали після її оголошення негайно вручити підозрюваному, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Слідчий суддя