Рішення № 139067276, 22.07.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5005/26

Провадження № 2-а/496/37/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Сурженка В.С.,

розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в інтересах якого діє представник Пугач Родіон Іванович (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: 65012, м. Одеса, вул. Вячеслава Чорновола, буд. 15, оф. 9) до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (ЄДРПОУ41886120, адреса: 01135, м. Київ, проспект Берестейський, буд.14,), про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Пугач Родіона Івановича, звернувся до суду з позовом до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про скасування постанови. Позивач вказав, що постановою № ЧМ 000041 від 27.04.2026 року, винесеною начальником Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Заборським О.М., його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.116 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Як зазначено в оскаржуваній постанові, 14.04.2026 на виконання листа ЧМУАС від 09.04.2026 № 969/22-1/14-26 щодо взаємодії із забезпечення безпеки судноплавства на ВВШ з морською охороною (державна прикордонна служба України) проводились спільні заходи, під час яких встановлено: вихід на воду маломірного судна з бортовим номером ОДА 3157 К, судноводій начальник Біляївського ПОНД відділення Нижньодністровського НПП Леженко Д.В., без суднових документів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 5 розділу V «Правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді в Одеській області», затверджених розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації № 678/A-2023 від 04.09.2023 р., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 116 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В порушення вимог ст. 277-2 КУпАП повістка (повідомлення) ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи, вручені не були чим він був позбавлений права на участь у такому розгляді. Ніяких даних про те, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи стосовно його та підтвердних документів про отримання ним такого повідомлення не має, оскільки йому таке повідомлення не вручалась і він взагалі не викликався, а отже ніяких законних підстав для розгляду справи без його участі не було. При винесенні оскаржуваної постанови суб`єктом владних повноважень було грубо порушено вимоги ст. 268 КУпАП, оскільки передбачені цією статтею права не тільки не були роз`яснені ОСОБА_1 , а й грубо порушені. Так, ОСОБА_1 був позбавлений права: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою; оскаржити постанову по справі, якщо він погодився із винесеною стосовно його постановою; бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Також вказує на те, що він ніякого адміністративного правопорушення, вказаного у постанові від 27.04.2026 р. не скоював оскільки 14.04.2026 р. з ним на судні були суднові документи. Згідно тексту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 порушив п. 5 розділу V «Правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді в Одеській області», затверджених розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації № 678/А-2023 від. 04.09.2023 р. Однак він такого порушення не скоював, оскільки у вказаному нормативному акті ніяким чином не вказано, що судноводій не може мати при собі належним чином засвідчені копії суднових документів. Вказану постанову він вважає протиправною та такою, що винесена з суттєвими порушеннями вимог діючого законодавства України, а також з невірно встановленими фактичними обставинами справи та прямим порушенням його прав, як особи, що притягувалась до адміністративної відповідальності, а тому такою, що підлягає скасуванню. Також надав заяву про відновлення строку на звернення з позовом до суду.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 року, адміністративну справу № 496/5005/26, передано судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_2 ..

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 01.07.2026 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

21.07.2026 року до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача зазначив, що 14.04.2026, посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Адміністрації судно 23-м загоном морської охорони Державної прикордонної служби України патрулювання, у (провадження заходів щодо дотримання безпеки судноплавства на ділянках ВВШ, що зн моторне, патрульне судно UMS-450 № 00759 з бортовим номером ОДА 3157 К, судноводій - начальник Біляївського ПОНД відділення Нижньодністровського НПП Леженко Дмитро. Встановлено порушення вимог «Правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді в Одеській області», затверджених розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації № 678/А-2023 від 04.09.2023 - не представлені оригінали відповідних суднових документів. Для ознайомлення надані копії документів з печаткою Нижньодністровського національного парку, зокрема: -у якості документу, що посвідчує придатність судна до плавання для огляду пред`явлена копія свідоцтва про придатність малого судна до плавання № 042780 строком дії до 08.06.2022 року; -у якості документу, що посвідчує право управління судном для огляду пред`явлено документ зразку, що не відповідає вимогам чинного законодавства (у можливості фотофіксації даного документа та представленні його копії було відмовлено). На підставі виявлених порушень, заступником начальника Управління начальником відділу державного нагляду (контролю) за безпекою судноплавства та контролю суден Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Фурдуй Л.В було складено протокол про адміністративне правопорушення від 14.04.2026 № ЧМ 000041 про вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 116 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На підставі ст. 225 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглянута начальником Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Заборським О.М. У зв`язку з постійними обстрілами міста Одеси та Одеської області, під час повітряної тривоги стаціонарні відділення Укрпошти повністю зачиняються для відвідувачів, тому сповіщення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності про місце і час розгляду справи не було можливим відправити. Для сповіщення також використовувався телефонний зв`язок, за номером Нижньодністровського національного парку, на телефонні сповіщення не надійшло відповіді. 27.04.2026 за результатом розгляду справи винесено Постанову № ЧМ 000041 по справі про адміністративне правопорушення та відправлено рекомендованим листом ОСОБА_1 . У зв`язку з тим, що лист (накладна відправлення Укрпошта від 27.04.2026 № 6501409730486) повернувся відправнику, Постанова від 27.04.2026 № ЧМ 000041 була відправлена повторно 12.06.2026 (накладна № 6501409970380) та отримана ОСОБА_1 20.06.2026. Інформація про відправлення постанови рекомендованим листом додається (копія накладної від 27.04.2026 № 6501409730486 та копія накладної від 12.06.2026 № 6501409970380). Також зазначено, що відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» до керування малими суднами, що підлягають обов`язковій реєстрації у Судновій книзі України, та водними мотоциклами допускаються особи, які: 1) досягли 18-річного віку; 2) мають кваліфікацію, підтверджену безстроковим міжнародним посвідченням на право управління прогулянковим судном, посвідченням судноводія малого судна/водного мотоцикла, виданим до набрання чинності цим Законом. Слід зазначити, що згідно із пунктом 3 наказу Міністерства інфраструктури України від 26.08.2014 № 413 свідоцтва судноводіїв малих/маломірних суден (інші документи, які надавали право на управління малим/маломірним судном) старих зразків, видані в установленому законодавством порядку в СРСР та в Україні до 01.04.2012 року, є дійсними для управління малими/маломірними суднами до 01.01.2017 року. Положенням частини 3 статті 40 ЗУ «Про внутрішній водний транспорт» зазначено, що судноводію малого, спортивного судна, водного мотоцикла забороняється керувати судном без підтвердження кваліфікації безстроковим міжнародним посвідченням на право управління прогулянковим судном або посвідченням судноводія малого судна/водного мотоцикла, виданим до набрання чинності цим Законом. З аналізу правових норм, які є імперативні, слідує, що особа, має право керувати малим судном лише за наявності законодавчо визначених умов, зокрема, наявності кваліфікації, підтвердженої безстроковим міжнародним посвідченням на право управління прогулянковим судном, посвідченням судноводія малого судна/водного мотоцикла, виданим до набрання чинності цим Законом. З урахуванням вищевикладеного просить в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про визнання протиправними дій протиправними та скасування постанови про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити в повному обсязі.

У наданій 22.07.2026 року відповіді на відзив зазначено, що на думку позивача, відповідачем у відзиві на позовну заяву, не було доведено обґрунтованості та, відповідно, правомірності власних дій щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Вважає, що всі наведені представником відповідача у відзиві на позов заперечення являються необґрунтованими та суперечать вимогам чинного законодавства України і існуючій судовій практиці, а тому не визнаються позивачем у повному обсязі. Просить долучити до матеріалів адміністративної справи дану відповідь позивача на відзив. Врахувати вказані у відповіді на відзив обґрунтування правової позиції позивача при розгляді даної адміністративної справи по суті. Задовольнити адміністративний позов у справі № 496/5005/26 у повному обсязі.

30.07.2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено, що Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, ознайомившись із відповіддю позивача на відзив, вважає викладені у ній доводи такими, що не спростовують правової позиції відповідача, ґрунтуються на вибірковому тлумаченні норм чинного законодавства, повторюють доводи адміністративного позову та не містять нових належних і допустимих доказів, які б свідчили про протиправність оскаржуваної постанови. Просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом встановлено, що 14.04.2026 року заступником начальника Управління начальником відділу державного нагляду (контролю) за безпекою судноплавства та контролю суден Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Фурдуй Л.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення № ЧМ 000041 про вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 116 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до якого 14.04.2026 на виконання листа ЧМУАС від 09.04.2026 № 969/22-1/14-26 щодо взаємодії із забезпечення безпеки судноплавства на ВВШ з морською охороною (державна прикордонна служба України) проводились спільні заходи, під час яких встановлено: маломірне судно з бортовим номером ОДА 3157 К, за кермом був представник Нижньодністровського НПП Леженко Д.В., вийшло без відповідних суднових документів, що є порушенням ЗУ Про ВВт та правил плавання по Одеській області.

Постановою начальника Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Заборським О.М. № ЧМ000041 від 27.04.2026 року, за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 14.04.2026 № ЧМ 000041, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.116 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн.

Відповідно до вказаної постанови, 14.04.2026 на виконання листа ЧМУАС від 09.04.2026 № 969/22-1/14-26 щодо взаємодії із забезпечення безпеки судноплавства на ВВШ з морською охороною (державна прикордонна служба України) проводились спільні заходи, під час яких встановлено: вихід на воду маломірного судна з бортовим номером ОДА 3157 К, судноводій начальник Біляївського ПОНД відділення Нижньодністровського НПП Леженко Д.В., без суднових документів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 5 розділу V «Правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді в Одеській області», затверджених розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації № 678/A-2023 від 04.09.2023 р., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 116 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Так, згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст.116 КУпАП визначено, що керування судноводіями малими суднами, що підлягають обов`язковій реєстрації, водними мотоциклами, не зареєстрованими у встановленому порядку, або на які не нанесено назву (ідентифікаційний номер), або на борту яких немає необхідних сигнальних чи рятувальних засобів, суднових документів, або з порушенням правил завантаження, норм пасажиромісткості, обмежень щодо району та умов плавання.

Диспозиція частини 1 статті 116 КУпАП є бланкетною, а отже, вимагає від суб`єкта владних повноважень чіткого посилання на конкретну норму права, яку було порушено. Якщо Відповідач вбачав у діях Позивача порушення вимог щодо обов`язкової наявності виключно оригіналів документів, він був зобов`язаний послатися на норму вищої юридичної сили а саме на статтю 37 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», а не на п. 5 розділу V «Правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді в Одеській області», затверджених розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації № 678/А-2023 від. 04.09.2023 р..

Однак у постанові № ЧМ 000041 зазначено, що ОСОБА_1 порушив п. 5 розділу V «Правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді в Одеській області», затверджених розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації № 678/А-2023 від. 04.09.2023 р., у якій ніяким чином не вказано, що судноводій не може мати при собі належним чином засвідчені копії суднових документів.

Відповідно до п. 5 розділу V «Правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді в Одеській області» він має наступну редакцію: «5. Судноводію малого, спортивного судна, водного мотоцикла забороняється: керувати судном, яке не має чинних суднових документів, передбачених статтею 37 Закону».

Відповідно до ст.37 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» кожне судно, зареєстроване в Судновій книзі України, повинно мати судновий білет, а судна, що підлягають технічному нагляду, - також свідоцтво про придатність судна до плавання, яке видається на строк не менше п`яти років.

На підставі ж п. 1 ч. 3 ст. 40 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» знову ж судноводію малого, спортивного судна, водного мотоцикла забороняється: керувати судном, яке не зареєстровано (крім суден, які не підлягають обов`язковій реєстрації) та/або не пройшло огляд у процесі здійснення технічного нагляду і не має суднових документів, передбачених статтею 37 цього Закону.

Так, ОСОБА_1 були надані: «Судновий білет ДБ № 001753; «Свідоцтво про придатність судна до плавання № НОМЕР_3 »; технічний формуляр малого судна № 313-1501144-16.

Тому, станом на 14.04.2026 р., маломірне судно з бортовим номером ОДА 3157 К мало всі суднові документи, що передбачені ст. 37 Закону України «Про внутрішній водний транспорт».

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 18.04.2013 року №235, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.05.2013 № 744/23276 затверджений Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення на морському та річковому транспорті (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку, органи морського і річкового транспорту розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 114, 115, 116, 116-1, 116-2, 116-3, 117, 118, частиною першою ст.120, частиною 3 статті 129, частинами п`ятою та шостою статті 130, частиною другою статті 133, частиною першою статті 134, абзацом десятим статті 135, статтями 136 та 188-15 КУпАП.

Зазначений пункт Порядку кореспондується з вимогами статті 225 КУпАП.

Як передбачено ч.1 та ч.2 п.4 ст.225 КУпАП, органи морського і внутрішнього водного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил охорони порядку і безпеки плавання на морському і внутрішньому водному транспорті, правил користування морськими суднами та суднами внутрішнього плавання, правил охорони порядку і безпеки плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил випуску судна у плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, в акваторії морського порту, правил реєстрації суден, правил користування малими, спортивними суднами та водними мотоциклами, правил безпечної експлуатації баз для стоянки малих суден, правил пожежної безпеки на морському і внутрішньому водному транспорті, допуск до керування морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом осіб, які перебувають у стані сп`яніння, передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп`яніння, керування річковими, малим, спортивним судном або водним мотоциклом судноводіями у стані сп`яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння, недопуск на судна внутрішнього водного плавання посадових осіб, уповноважених на проведення перевірок суден, перевезення ручної поклажі понад установлені норми морським і внутрішнім водним транспортом, безквитковий проїзд на суднах морського і внутрішнього водного транспорту, порушення порядку провадження господарської діяльності (у частині порушення порядку провадження господарської діяльності у сферах морського і внутрішнього водного транспорту), невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і внутрішнього водного транспорту (статті 114, 115, 116, 116-1, 116-2, 116-3, 118, 118-1, частина перша статті 120, частина третя статті 129, частина перша статті 134, абзац десятий статті 135, стаття 164 (у частині порушення порядку провадження господарської діяльності у сферах морського і внутрішнього водного транспорту), стаття 188-15 цього Кодексу).

Від імені органів морського і внутрішнього водного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 116 і 118 цього Кодексу, - державний інспектор центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту, інспектор служби капітана морського порту.

Згідно з п.4.8 Порядку уповноважена особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, діє за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись нормами законодавства і правосвідомістю.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства.

Адміністрація судноплавства у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також діє на підставі Положення про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 212.

Адміністрація судноплавства здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно посадові особи територіальних органів діють не самостійно, а реалізують повноваження центрального органу виконавчої влади у межах компетенції, визначеної законодавством.

З огляду на викладене, суд вважає, що начальник Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Заборський Олександр Михайлович є уповноваженою особою, у розумінні положень Закону України «Про внутрішній водний транспорт», Положення про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 212, ст.225 КУпАП, - посадовою особою щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, за результатами чого ним була винесена оскаржувана постанова.

Згідно вимог п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною першою статті 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 116 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, що якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи.

Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Повідомлення має на меті забезпечити участь особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

У матеріалах справи, що розглядалась, немає доказів, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення. Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином.

Оскільки ОСОБА_1 не був поінформований про час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 116 КУпАП, факт навмисного неотримання кореспонденції позивачем не доведено належними та допустимими доказами, суд зазначає, що посадовими особами Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України не було вжито всіх можливих заходів для сповіщення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не використано інших засобів зв`язку з ОСОБА_1 , не відкладено розгляд справи, тобто суб`єктом владних повноважень не виконано належним чином обов`язку для забезпечення реалізації позивачем прав, визначених статтею 268 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того відповідач не надав доказів того, що судноводій ОСОБА_1 керував маломірним судном з бортовим номером ОДА 3157 К.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011; п. 75 рішення у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013).

Суд звертає увагу на те, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів належними доказами факт події та вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Оскільки матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена без додержання вимог законності, за відсутності належних, достатніх та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 116 КУпАП, а тому виходячи з принципу презумпції невинуватості, суд вважає, що позовні вимоги про скасування постанови є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

При цьому, суд відмовляє у визнанні оскаржуваної постанови протиправною, оскільки згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності не передбачено визнання постанови не правомірною (протиправною).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 73 - 77, 139, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в інтересах якого діє представник Пугач Родіон Іванович (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: 65012, м. Одеса, вул. Вячеслава Чорновола, буд. 15, оф. 9) до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (ЄДРПОУ41886120, адреса: 01135, м. Київ, проспект Берестейський, буд.14,), про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову № ЧМ 000041 по справі про адміністративне правопорушення від 27.04.2026 р., винесену начальником Чорноморського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Заборським О.М., та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (ЄДРПОУ41886120, адреса: 01135, м. Київ, проспект Берестейський, буд.14,) за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави сплату судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Суддя О.П. Портна