Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 738/964/26
№ провадження 2/738/537/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2026 року м. Мена
Менський районний суд Чернiгiвської областi в складі:
суддi - Волошиної Н.В.
з участю секретаря судового засідання - Шугалій А.С.
pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну спpаву за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
І. Короткий зміст позовних вимог.
01 травня 2026 року до Менського районного суду Чернігівської області через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, надійшла позовна заява ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 10 липня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №555238174 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 10400,00 грн, з кінцевою датою його повернення - 09 серпня 2030 року, зі сплатою процентів.
09 вересня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №МВ-ТП/52, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №555238174, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Відповідач порушив умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаним договором в розмірі 31763,68 грн, з яких: 10400,00 грн заборгованість по тілу; 20739,68 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 624,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту, яку позивач просить стягнути з відповідача, та судові витрати понесені при зверненні до суду, а саме 2 662,40 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 04 травня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що 10 липня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №555238174 (а.с.18-30).
Відповідно до п.2.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Пунктом 2.2 договору визначено, що загальний розмір кредиту за цим договором становить загальний розмір наданого одразу після укладення цього договору кредиту - 10400,00 грн та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів позичальнику в межах встановленого кредитного ліміту 10400 грн.
Відповідно до п. 2.3, 2.4 договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 10 липня 2025 року (що є датою надання кредиту). Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу.
Пунктом 7.3 договору визначено, що кінцева дата повернення кредиту 09 серпня 2030 року.
Відповідно до п. 9.1.1.7. Договору у разі затримання Позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення/розірвання Договору.
Відповідно до п.8.1 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в розмірі та порядку, що встановлені цим договором.
Відповідно до п. 8.3. Договору, базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.
Пунктом 8.5 договору визначено, що розмір комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим договором становить 624,00 грн.
Відповідно до п. 5.1 договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4441-11ХХ-ХХХХ-1429, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
Договір кредитної лінії підписано електронним підписом відповідачем, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Відповідачем ОСОБА_1 також підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій зазначено суму кредиту, строк кредитування, номер банківської картки для зарахування кредитних коштів; паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови надання та повернення кредиту (а.с.16-18).
Підписання заявки на отримання грошових коштів в кредит, договору кредитної лінії та паспорту споживчого кредиту електронним підписом відповідачем ОСОБА_1 свідчить про його обізнаність з умовами кредитування, вказаними у цьому договорі.
Згідно з витребуваною судом інформацією з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . На зазначену картку 10 липня 2025 року від Moneyveo Shvydka Finansova Dop здійснено переказ коштів у розмірі 10400,00 грн.
Отже, ТОВ «ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання перед відповідачем за вищевказаним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10400,00 гривень, шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача, що документально підтверджується матеріалами справи.
Уклавши з первісним кредитором договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач порушив зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 09 вересня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» у розмірі 21879,52 грн, яка складається з 10400,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 5655,52 грн заборгованості за процентами, 624,00 грн комісії, 5200, 00 грн неустойки (а.с.39).
09 вересня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №МВ-ТП/52, за умовами якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язувалося відступити на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язувалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором (а.с.33-35).
Відповідно до реєстру прав вимоги до договору факторингу № МВ-ТП/52 від 09 вересня 2026 року, підписаного електронними підписами ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості за кредитним договором №555238174 в розмірі 21879,52 грн. (а.с.36,37 ).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №555238174 від 10 липня 2025 року станом на 30 січня 2026 року відповідач має заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 35454,08 грн, яка складається з: 10400,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 20230,08 грн заборгованості про процентам, 624,00 грн -заборгованість по комісії, 5200,00 грн неустойки (а.с. 40,41).
Позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 31763,68 грн, яка складається 10400,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 20739,68 грн заборгованості про процентам, 624,00 грн - заборгованість по комісії.
ІV.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи підтверджується, що 10 липня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 555238174.
Вказаний договір був укладений в електронній формі шляхом надсилання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію".
У договорах сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.
Судом встановлено, що відповідач ініціював укладення спірного кредитного договору, оформивши відповідну заявку на отримання грошових коштів та підписавши договір кредитної лінії та паспорт споживчого кредиту з використанням одноразового ідентифікатора.
Матеріалами справи документально підтверджено факт зарахування на банківську картку відповідача ОСОБА_1 10 липня 2025 року від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» коштів в розмірі 10400 грн.
Таким чином, належними доказами доведено факт укладення вказаного договору з відповідачем та отримання ним грошових коштів на належну йому банківську картку.
Слід зазначити, що відповідач був вільний в укладенні зазначеного договору та був обізнаний із умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодився, підписавши електронним підписом кредитні документи. Своїми діями відповідач погодився з умовами сплати процентів за користування кредитними коштами.
У зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним вище кредитним договором утворилась заборгованість.
Належними доказами у справі (договором факторингу, реєстром прав вимоги до нього, які підписані електронними підписами) підтверджено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №555238174 від 10 липня 2025 року.
Станом на час розгляду справи відповідач не надав суду доказів сплати ним зазначених сум заборгованості за вказаним договором, не спростував суми заборгованості, заявлені до стягнення, не надав контррозрахунку у разі незгоди з таким розрахунком.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як визначено ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: копію Договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та адвокатським об`єднанням «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ»; додаткову угоду №3176 від 14 квітня 2026 року до вищевказаного договору про надання правової допомоги; акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року; витяг з наказу №01/04/03к від 01 квітня 2026 року; довіреність №113 від 01 квітня 2026 року; копію платіжної інструкції кредитного переказу коштів №230 від 14 квітня 2026 року.
Оскільки позивачем надано належні докази, які підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, то суд вважає можливим стягнути їх з відповідача на користь позивача.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду із вказаною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 2622,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 509, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 77-82, 141, 259, 263-265, 268, 280, 284 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за договором кредитної лінії №555238174 від 10 липня 2025 року в розмірі 31763 (тридцять одну тисячу сімсот шістдесят три) гривні 68 копійок, з яких: 10400,00 грн заборгованість по тілу; 20739,68 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 624,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок на повернення судового збору та 5000 (п`ять тисяч) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», місцезнаходження: вулиця Жабинського, 13 м. Чернігів, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39700642.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Н.В.Волошина
Судове рішення № 139066656, Менський районний суд Чернігівської області було прийнято 18.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 738/964/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: