Рішення № 139066486, 18.08.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1940/26

№ 2/688/1533/26

Рішення

Іменем України

18 серпня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Кучерука Тараса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Шепетівської міської ради Хмельницької області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на земельну частку (пай),

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

29.04.2026 адвокат Кучерук Т.М. звернувся до суду в системі «Електронний суд» в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Шепетівської міської ради Хмельницької області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на земельну частку (пай).

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Варварівка Славутського району Хмельницької області народився батько позивача ОСОБА_2 , батьком якого є ОСОБА_3 , а матір`ю ОСОБА_4 .

Після народження ОСОБА_2 його батьки у зв`язку із сімейними обставинами певний час проживали разом із бабою ОСОБА_2 та прабабою позивача - ОСОБА_5 , у зв`язку з чим місце проживання ОСОБА_2 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

За свого життя ОСОБА_5 18.04.1990 склала заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, а саме: хату дерев`яну і все майно де б воно не було і з чого воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що по закону матиме право, вона заповіла своєму внукові ОСОБА_2 .

В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали власне житло за адресою: АДРЕСА_1 де проживали усією сім`єю. З часом сім`я ОСОБА_6 збільшилася та в с. Варварівка Славутського району Хмельницької області ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася позивач ОСОБА_7 . У 1998 році ОСОБА_5 почала хворіти та потребувала стороннього догляду, а тому батьками позивача було вирішено її взяти під свою опіку та забезпечити необхідною турботою, однак, незважаючи на це, ІНФОРМАЦІЯ_3 вона померла. Після її смерті на території Славутського району Хмельницької області відкрилася спадщина на земельну частку (пай) площею 1,34 в умовних кадастрових гектарах. Після смерті своєї бабусі ОСОБА_5 , згідно її волі, батько позивача ОСОБА_2 займався управлінням її майном. Однак, за свого життя спадкових прав не оформив, оскільки рахував себе єдиним спадкоємцем, права якого на спадщину ніхто не оспорював. Факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після своєї бабусі ОСОБА_5 підтверджуються довідками та правовстановлюючими документами на майно.

ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Варварівка Шепетівського району Хмельницької області помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті на території Шепетівського району Хмельницької області залишилось спадкове майно: будинковолодіння по АДРЕСА_2 та земельна частка (пай) площею 1,34 в умовних кадастрових гектарах. За життя ОСОБА_2 заповіт не склав, а тому спадкування його майна розпочалося за законом, відповідно до черговості спадкоємців. Будучи спадкоємцем першої черги майна батька за законом, позивач звернулась до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельського Ю.П. із заявою про прийняття спадщини. 10.05.2022 ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ) отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Горинь» с. Варварівка, Шепетівського (раніше Славутського) району Хмельницької області, розміром 1,21 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі, яка на підставі сертифікату серія ХМ 0383322, виданого 10.07.1997 Славутською районною державною адміністрацією Хмельницької області, належала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої був ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. Однак, щодо земельної частки (пай) розміром 1,34 умовних кадастрових гектарів приватний нотаріус роз`яснив, що перешкодою у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) є те, що правовстановлюючого документа на майно немає, а власник помер, а згідно чинного законодавства правовстановлюючий документ на ім`я покійної особи не може бути виданий, у зв`язку з чим, рекомендував звернутися до суду з позовом про визнання права власності. Вказана земельна частка (пай) належала бабі ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , як члену КСП «Горинь», згідно сертифікату на право приватної власності на землю серії ХМ №0383322 від 10.07.1998 року, однак, даний сертифікат було втрачено, у зв`язку з чим позивачем було зроблено оголошення у місцевій газеті про його втрату.

А тому, просить суд встановити факт прийняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Горинь» Пліщинської сільської ради Шепетівського району в розмірі 1,34 умовних кадастрових гектарах; визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на земельну частку (пай), площею 1,34 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у колективній власності КСП «Горинь» Пліщинської сільської ради Шепетівського району та належала ОСОБА_5 відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0383322 від 10.07.1998 року, оригінал якого втрачений, виданого Славутською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 11.07.1997 за №87-р.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, хоча про час, день та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кучерук Т.М. в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання, в якому просив розгяд справи провести у його відсутності, позов підтримав, просив його задовольнити.

Позиція відповідача

Представник відповідача Шепетівської міської ради Хмельницької області у судове засідання не з`явився. Представник Куценко О.О. в системі «Електронний суд» подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без участі представника міської ради.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.05.2026 відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання о 09 год 30 хв 22.05.2026.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2026 за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кучерука Т.М. долучено до матеріалів справи письмові докази - копію журналу обліку суспільного господарства колгоспниці, копію листа головного спеціаліста відділу використання інформації документів Державного архіву Хмельницької області №550/01.01-15/2026 від 08.05.2026 та поновлено строк на їх подачу; витребувано у приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельського Ю.П. інформацію щодо заведення спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Варварівка Шепетівського району Хмельницької області (за наявності належним чином завірену копію спадкової справи); витребувано з Хмельницького обласного нотаріального архіву інформацію щодо заведення спадкової справи до майна померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Варварівка Шепетівського району Хмельницької області (за наявності належним чином завірену копію спадкової справи); відкладено проведення підготовчого засідання до 10 год 00 хв 31.07.2026.

03.07.2026 на виконання ухвали суду від 22.05.2026 надійшли витребувані судом докази.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті о 09 год 05 хв 18.08.2026.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Варварівка Славутського району Хмельницької області, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , що підтверджується даними свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 від 25.09.1995 та актового запису про шлюб №2, складеного 18.08.2017 виконавчим комітетом Вараварівської сільської ради Славутського району Хмельницької області.

Батько позивача ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Варварівка Славутського району Хмельницької області, його батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується даними свідоцтва про його народження серії НОМЕР_3 від 29.04.1969.

За життя бабуся батька позивача ОСОБА_2 ОСОБА_5 18.04.1990 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Варварівської сільської ради Славутського району Хмельницької області, яким хату дерев`яну і все її майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона по закону матиме право, заповіла своєму онукові ОСОБА_2 .

Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №650/291-22 від 23.06.2022 ОСОБА_5 внесена в Список громадян-членів КСП «Горинь» Пліщинської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, про що зроблено запис за №191, який докладається до Державного акта на право колективної власності на землю серія ХМ від 24.01.1996 р. ОСОБА_5 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель КСП «Горинь» Пліщинської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області серія ХМ №0383322 від 10.07.1998, про що свідчить підпис та зроблено запис №83 в Книзі реєстрації сертифікатів. Розмір земельної частки КСП «Горинь» Пліщинської сільської ради складає 1,34 га в умовних кадастрових гектарах. Вказане також підтверджується даними Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ від 24.01.1996 р. із додатком - списком громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, де ОСОБА_5 зазначена під номером 191, Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Шепетівською районною державною адміністрацією Хмельницької області, згідно якої на ім`я ОСОБА_5 зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0383322 та його видано, про що зроблено запис №83 та свідчить підпис останньої.

Однак, даний сертифікат було втрачено, про що було розміщено оголошення у місцевій газеті «Сьогодні» за № 26 від 30.06.2022.

ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 , разом із нею проживала її дочка ОСОБА_10 , її чоловік ОСОБА_3 та їх син ОСОБА_2 , що підтверджується даними журналу обліку суспільного господарства колгоспниці.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла. Згідно повідомлення Хмельницького обласного державного нотаріального архіву №1044/01-18 від 02.06.2026 та Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №85459147 від 02.06.2026 спадкова справа до майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводилась.

Згідно довідки виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області №103 від 19.02.2024 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка постійно проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 , в управління спадковим майном вступив ОСОБА_2 , який взяв спадкове майно під свою охорону.

Згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок виданого виконавчим комітетом Варварівської сільської ради народних депутатів від 25.05.1990, виданого на підставі рішення виконкому Варварівської сільської ради народних депутатів від 17.05.1990, жилий будинок в цілому по АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого являється ОСОБА_2 .

З довідки державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області №40/22-13 від 20.02.2024 вбачається, що згідно з архівними матеріалами бюро технічної інвентаризації станом на 01.01.2013 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 25.05.1990 року Виконавчим комітетом Варварівської сільської ради народних депутатів (запис в реєстраційній книзі №136 а).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 помер, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 25.06.2021. Після його смерті відкрилася спадщина.

Позивач ОСОБА_1 у визначений законом строк після смерті батька ОСОБА_2 звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельського Ю.П.

З копії спадкової справи №146/2021, заведеної після смерті ОСОБА_2 , вбачається, що останній залишив заповіт від 23.11.2011, яким заповів будинок по АДРЕСА_3 своєму брату ОСОБА_11 , однак останній заявою від 09.12.2021 відмовився від прийняття спадщини. На підставі заяви ОСОБА_1 від 10.05.2022 нотаріусом видано свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_2 та на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Горинь» с. Варварівка Шепетівського (раніше Славутського) району Хмельницької області, розміром 1,21 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі, що на підставі сертифікату ХМ 03318087, виданого 18.04.1997 Славутською районною державною адміністрацією Хмельницької області, належала ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкоємцем якої був ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

З повідомлення приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельського Ю.П. від 28.06.2022 за №221/01-16 вбачається, що ним відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) площею 1,34 в умовних кадастрових гектарах, оскільки правовстановлюючий документ на майно відсутній, а його власник помер, а тому рекомендовано звернутися до суду.

Застосовані норми права

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

На підставі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статями 1216, 1217 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Із положень статті 1220 ЦК України слідує, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Як передбачено частиною першою статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В силу статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (частина перша статті 1258 ЦК України).

Як передбачено статтею 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як передбачено часиною першою статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В силу частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Згідно п. 4.14, п. 4.15, п. 4.20 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 р. № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно проводиться нотаріусом після встановлення кола спадкоємців, подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та наданих документів вимогам чинного законодавства.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, вбачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим виникає цивільно-правовій спір.

Мотиви та висновки суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами першою та другою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (див.: пункт 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, провадження № 12-161гс19).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21, провадження № 61-20968сво21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15, провадження № 14-338цс18, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14, провадження № 14-364цс19 (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16, провадження № 14-499цс19 (пункт 7.23).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див.: пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 910/10784/16, провадження № 12-30гс21).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21, провадження № 61-12101св23, постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19, провадження № 61-11625сво22).

З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що встановлення факту прийняття спадщини, про який просить представник позивача ухвалити рішення у цій справі, то він підлягає встановленню при розгляді позовних вимог про визнання за позивачем права на спадкове майно, лише у мотивувальній частині рішення як фактична обставина позову.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 347/758/21 провадження № 61-16131св25.

Згідно ч.1 ст. 524, ст. 527, п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця. Спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління спадковим майном.

За змістом ст. 525, ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття дня смерті спадкодавця.

Як встановлено в суді з досліджених доказів ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , у встановленому законом порядку та строки подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після його смерті, однак позбавлена можливості отримати в позасудовому порядку свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) розміром 1,34 в умовних кадастрових гектарах із земель КСП «Горинь» Пліщинської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, яка належала на підставі сертифікату серія ХМ №0383322 її прабабі ОСОБА_5 , спадщину якої прийняв її батько ОСОБА_2 , через втрату правовстановлюючого документу.

Враховуючи вищенаведене та відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки судовий спір виник з причин, не пов`язаних з діями відповідача, судовий збір слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов адвоката Кучерука Тараса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Шепетівської міської ради Хмельницької області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , право на земельну частку (пай) розміром 1,34 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП «Горинь» Пліщинськоїсільської ради Шепетівського району та належала ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0383322, виданого Славутською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 11 липня 1997 року за №87-р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована по АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Шепетівська міська рада Хмельницької області, місцезнаходження: вул. Соборності, 4, м. Шепетівка Хмельницька область, код ЄДРПОУ 34175421.

Суддя: Світлана КОЗАЧУК