Рішення № 139065113, 04.05.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4134/25 Провадження № 2/450/376/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Данилів Є.О.

при секретарі Хохолик О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтранс», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Мелех Д.О. звернувся з позовом в суд, у якому просив стягнути з ТзОВ "СОЛТРАНС" (ЄДРПОУ:44192160) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП: 145 969,89 грн. (сто сорок п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 89 копійок), відшкодування матеріальної шкоди пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу; 6 500,00 грн. (шість тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) відшкодування витрат понесених у зв`язку з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження; 1459,70 грн. (одна тисяча чотириста п`ятдесят дев`ять гривень сімдесят копійок) відшкодування витрат понесених у зв`язку з сплатою судового збору; 18 000,00 грн. (вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок) витрати понесені у зв`язку із правовою допомогою.

Мотивував позовні вимоги тим, що 12.12.2024 приблизно о 09:30 на кільцевій дорозі, неподалік села Холодновідка, Львівської області, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем MERCEDES-BENZ SPRINTER 314 CDI д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції, унаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Opel Astra д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив зупинку перед світлофорним об`єктом. У результаті ДТП, обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження, а позивачу ОСОБА_1 , завдано матеріальної шкоди.

У зв`язку з відсутністю травмованих осіб, а також враховуючи те, що учасники пригоди досягнули згоди щодо обставин скоєння ДТП, складено Електронний Європротокол, згідно якого ОСОБА_2 визнав вину у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Вказав, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 314 CDI д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 223714410. Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою на виплату відшкодування, внаслідок чого останнє виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 80000 грн. 01.04.2025 представник позивача повідомив ТОВ «Солтранс» та ОСОБА_2 про огляд пошкодженого транспортного засобу марки Opel Astra д.н.з. НОМЕР_3 08.04.2025 року експертом Холодцовим Д.В з метою визначення розміру матеріального збитку. Відповідно до висновку експерта № 22742, складеного 28.04.2025 року судовим експертом Холодцовим Д.В., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Opel Astra д.н.з. НОМЕР_3 в цінах на дату ДТП становила 222769 грн. 89 коп. Зауважив, що ОСОБА_2 вчинив дорожньо-транспортну пригоду перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Солтранс» під час виконання посадових обов`язків. Таким чином, шкода, завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується роботодавцем. З огляду на вказане, просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 11.09.2025 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

10.10.2025 року від представника відповідача ТОВ «Солтранс» надійшли відзив на позовну заяву. Мотивував відзив на позовну заяву тим, починаючи з 29.03.2024 року та станом на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛТРАНС». Наведене підтверджується наказом №3к «Про прийняття на роботу ОСОБА_2 » від 29.03.2024 року. 11.12.2024 року ОСОБА_2 звернувся до Позивача з заявою, у якій просив: - надати йому 12.12.2024 року відпустку без збереження заробітної плати; - на час відпустки дозволити йому використовувати транспортний засіб марки Mersedes Benz 314 CDI, д.н.з. НОМЕР_4 , в особистих цілях, а саме з метою поїздки до м. Львів.

У цей ж день на підставі вищенаведеної заяви ТОВ «СОЛТРАНС» видало наказ, яким надало ОСОБА_2 : - відпустку без збереження заробітної плати 12.12.2024 року та - дозвіл на використання у період відпустки транспортного засобу марки Mersedes Benz 314 CDI, д.н.з. НОМЕР_4 , для особистих цілей, а саме поїздки до м. Львова та у зворотному напрямку (до с. Ямниця, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області). Крім того, вищенаведене підтверджується відомостями табелю обліку використання робочого часу за грудень 2024 року. Відповідно до вказаного документа 12.12.2024 року ОСОБА_2 перебував у відпустці без збереження заробітної плати, що підтверджується проставленням у відповідній графі - «НА», що означає - «Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін (стаття 26 Закону України «Про відпустку». Отже, ОСОБА_2 , на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди (12.12.2024 року), не виконував покладені на нього посадові обов`язки. Відтак, шкода, завдана ОСОБА_1 , не була завдана ні внаслідок, ні під час виконання ОСОБА_2 власних посадових обов`язків, а отже обов`язок її відшкодувати не може бути покладений на Відповідача, як роботодавця.

Висновок експерта за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 28.04.2025 року №22742 є неналежним доказом та недопустимим доказом. Огляд транспортного засобу судовим експертом був проведений 08.04.2025 року (тобто після спливу 4 (чотирьох) місяців з моменту дорожньо-транспортної пригоди). За цей час автомобіль міг зазнати нових пошкоджень, зокрема враховуючи те, що дорожньо-транспортна пригода не мала наслідком унеможливлення його використання. Більш того, з відомостей висновку вбачається, що вартість відновлювального ремонту була визначена на основі усіх його пошкоджень, а не виключно тих, що спричинені дорожньо-транспортною пригодою. Наведене зокрема підтверджується зазначенням у ремонтній калькуляції необхідності відновлення напису на двигуні, попри те, що удар автомобілю був завданий ззаду. Відтак висновок експерта не є належним доказом на підтвердження розміру матеріальної шкоди, завданої Позивачу. З огляду на вказане, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

24.10.2025 року представником позивача Мелех Д.О. подано відповідь на відзив, згідно мотивів якого вказав, що фактичне користування транспортним засобом, який належить підприємству, його штатним працівником уже саме по собі свідчить про наявність службового чи трудового зв`язку, а тому потребує переконливого підтвердження того, що автомобіль використовувався особисто, без згоди чи відома власника. Таких доказів Відповідач не надав. Натомість, як обґрунтування законності користування автомобілем, Відповідач послався лише на внутрішній документ - так званий «наказ» про тимчасове користування транспортним засобом. Проте подібний документ не є правочином у розумінні цивільного законодавства і не створює для працівника правових підстав володіння автомобілем. Такий документ може мати лише внутрішньоорганізаційне значення і жодним чином не замінює договору, який повинен бути укладений відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Відповідач жодного такого документа не надав, а отже, не підтвердив факту, що станом на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 використовував автомобіль поза межами виконання трудових обов`язків та не в інтересах роботодавця. Таким чином, фактичне користування транспортним засобом працівником підприємства поза межами робочого часу, без належного договору, не звільняє юридичну особу - власника автомобіля - від цивільно-правової відповідальності. Посилання Відповідача на те, що за час, який минув після ДТП, автомобіль нібито міг зазнати нових пошкоджень, є нічим не підтвердженими припущеннями. Більше того, як ТзОВ «СОЛТРАНС», так і ОСОБА_2 були належним чином та завчасно повідомлені про час, дату та місце проведення огляду транспортного засобу незалежним експертом. Копія повідомлення про огляд пошкодженого транспортного засобу разом із підтвердженням його направлення та вручення була долучена до матеріалів позову, що підтверджує дотримання усіх вимог об`єктивності та змагальності при проведенні експертного дослідження. Відтак, висновок судового експерта Холодцова Д.В. №22742 від 28.04.2025 року є належним і допустимим доказом у розумінні ЦПК України, відповідає вимогам закону, ґрунтується на повному, об`єктивному дослідженні, а доводи Відповідача щодо його недопустимості є безпідставними, необґрунтованими і спрямованими виключно на спробу знівелювати доказ, який спростовує його позицію у справі та доводить підставність заявлених Позивачем вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 12.12.2024 приблизно о 09:30 на кільцевій дорозі, неподалік села Холодновідка, Львівської області, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем MERCEDES-BENZ SPRINTER 314 CDI д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції, унаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Opel Astra д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив зупинку перед світлофорним об`єктом. У результаті ДТП, обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження, а позивачу ОСОБА_1 , завдано матеріальної шкоди.

З Електронного Європротоколу від 12 грудня 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 визнав провину у скоєному ДТП, оскільки не дотримався безпечної дистанції відносно автомобіля Opel Astra д.н.з. НОМЕР_3 , а саме зіткнення з задньою частиною іншого транспортного засобу під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і тій же смузі.

Враховуючи викладене, винуватість ОСОБА_2 у ДТП, внаслідок якої позивачу завдано майнову шкоду, доведена наведеними вище доказами.

Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 08.07.2022 року, позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля Opel Astra д.н.з. НОМЕР_3 .

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 08.07.2022 року, власником автомобіля маркиMERCEDES-BENZ SPRINTER 314 CDI д.н.з. НОМЕР_2 є ТОВ «Солтранс».

Згодом 20.05.2025 року, представник позивача ОСОБА_3 звернувся до Страхової компанії ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" з Заявою про виплату страхового відшкодування від 20.05.2025 року.

ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" визнала дану подію страховим випадком і виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі - 80 000,00 гривень, оскільки постановою Правління Національного банку України від 30.05.2022 № 109 затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80 000,00 гривень на потерпілого.

Починаючи з 29.03.2024 року та станом на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛТРАНС». Наведене підтверджується наказом №3к «Про прийняття на роботу ОСОБА_2 » від 29.03.2024 року.

11.12.2024 року ОСОБА_2 звернувся до Позивача з заявою, у якій просив: надати йому 12.12.2024 року відпустку без збереження заробітної плати; на час відпустки дозволити йому використовувати транспортний засіб марки Mersedes Benz 314 CDI, д.н.з. НОМЕР_4 , в особистих цілях, а саме з метою поїздки до м. Львів.

У цей ж день на підставі вищенаведеної заяви ТОВ «СОЛТРАНС» видало наказ, яким надало ОСОБА_2 : відпустку без збереження заробітної плати 12.12.2024 року та дозвіл на використання у період відпустки транспортного засобу марки Mersedes Benz 314 CDI, д.н.з. НОМЕР_4 , для особистих цілей, а саме поїздки до м. Львова та у зворотному напрямку (до с. Ямниця, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області).

Крім того, вищенаведене підтверджується відомостями табелю обліку використання робочого часу за грудень 2024 року. Відповідно до вказаного документа 12.12.2024 року ОСОБА_2 перебував у відпустці без збереження заробітної плати, що підтверджується проставленням у відповідній графі - «НА», що означає - «Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін (стаття 26 Закону України «Про відпустку».

З матеріалів цивільної справи вбачається, що представником ОСОБА_3 скеровано на електронну адресу ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ТОВ «Солтранс», ОСОБА_2 повідомлення про огляд 08.04.2025 року пошкодженого транспортного засобу марки Opel Astra д.н.з. НОМЕР_3 з метою визначення розміру матеріального збитку.

У відповідності до висновку № 22742, який складений 28.04.2025 року судовим експертом Холодцов Д.В. для подальшого подання до суду, встановлено наступні вартісні показники. Ринкова вартість автомобіля марки Opel Astra д.н.з. НОМЕР_3 на момент ДТП без врахування пошкоджень становила 285543,60 грн. Вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу з врахуванням ПДВ станом на 12.12.2024 року складала 222769 грн. 89 коп. Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Opel Astra д.н.з. НОМЕР_3 з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу, станом на 12.12.2024 року становила 96410 грн. 91 коп.

Щодо заперечень сторони відповідача в частині що висновок експерта №22742 від 28.04.2025 року за результатами проведення автотоварознавчого дослідження є неналежним та недопустимим доказом суд зазначає наступне. Посилання Відповідача на те, що за час, який минув після ДТП, автомобіль нібито міг зазнати нових пошкоджень, є нічим не підтвердженими припущеннями. Більше того, як ТзОВ «СОЛТРАНС», так і ОСОБА_2 були належним чином та завчасно повідомлені про час, дату та місце проведення огляду транспортного засобу незалежним експертом. Копія повідомлення про огляд пошкодженого транспортного засобу разом із підтвердженням його направлення та вручення долучена до матеріалів позову, що підтверджує дотримання усіх вимог об`єктивності та змагальності при проведенні експертного дослідження.

Що стосується тверджень Відповідача про те, що вартість відновлювального ремонту нібито була визначена «на основі усіх пошкоджень», а не лише тих, що спричинені ДТП, то такі доводи не відповідають дійсності. Відповідач у своєму відзиві посилається на те, що у ремонтній калькуляції зазначено необхідність відновлення «напису на двигуні», тоді як удар був завданий у задню частину автомобіля.

На адвокатський запит від 17.10.2025 року експерт Холодцов Дмитро Валентинович надав письмове роз`яснення (копія додається), у якому зазначив, що деталь, яку потрібно замінити, вказана на сторінці № 9, «Висновку» № 3020 - має свій унікальний оригінальний номер у системі «AUDATEX», а саме 13362752. Переклад даної складової здійснений програмним комплексом «AUDATEX» та захищений авторськими правами. Назва деталі наведена мовою оригіналу - німецькою, і під час автоматичного перекладу програмою виникла технічна неточність, унаслідок якої з`явилося помилкове словосполучення «напис на двигуні» замість коректного значення - «напис (емблема) на кришці багажника». Фактично зазначена складова не стосується двигуна автомобіля, а є емблемою (написом) на дверях задка (кришці багажника) автомобіля OPEL ASTRA SPORTS TOURER.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Пунктом 33.2 ст. 33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Порядок використання та відшкодування по Європротоколу регламентується Законами України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування».

Європротокол це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді, на спеціальному бланку, так і в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол»

Європротоколом можна скористатися при умовах коли відсутні травмовані (загиблі) люди, водії-учасники ДТП мають поліси автоцивільної відповідальності, наявна згода водіїв транспортних засобів - учасників ДТП щодо її обставин, у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Якщо водії скористались Європротоколом, то вони мають право залишити місце ДТП, звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про настання ДТП, звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої за спричинення ДТП, повинні не пізніше трьох робочих днів з дати ДТП звернутись зі своїм примірником заповненого Європротоколу до страховика, з яким укладали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В силу ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У травні 2022 року збільшено ліміт страхової виплати за Європротоколом та з 01 липня 2022 року відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 108 від 30.05.2022 року, такий ліміт становить 80000 грн.

Стаття 1194 ЦК України передбачає, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.09.2025 року по справі № 450/4134/25 надало інформацію щодо того, з яким саме суб`єктом господарювання (роботодавцем) перебував у трудових відносинах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 12.12.2024 року та який саме суб`єкт господарювання (роботодавець) сплачував за ОСОБА_2 як найманого працівника ЄСВ (Єдиний соціальний внесок), ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) і ВЗ (військовий збір) у грудні 2024 року. До Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язковою державного соціального страхування за застраховану особу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) за грудень 2024 року звітувався страхувальник ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОК ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СОЛТРАНС» (код ЄДРПОУ 44192160). Станом на 22.09.2025 року, період з 01.12.2024 по 31.12.2024 року підтверджений сплатою внесків та зарахований ОСОБА_2 до страхового стажу.

Головне управління ДПС у м. Києві на виконання вимог ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.11.2025 року № 450/4134/25 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 26.03.2026 року № 19924/5) по спразі № 450/4134/25 провадження № 2/450/2327/25, про надання інформації щодо перебування у трудових відносинах ОСОБА_2 у ТОВ «Солтранс» повідомило наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно пункту 63.6 статті 63 Податкового кодексу України та пункту 2.1 розділу II Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29.12.2011 за № 1562/20300, із змінами та доповненнями, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Податковим номером є: 1) ідентифікаційний код юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами у разі взяття на облік: компаніям, організаціям, утвореним відповідно до законодавства інших держав; іноземним дипломатичним представництвам та консульським установам, представництвам міжнародних організацій в Україні; уповноваженим особам за договорами про спільну діяльність, управителям майна за договорами управління майном, інвесторам (операторам) за угодами про розподіл продукції, виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги та представництвам донорських установ в Україні, іншим особам та платникам у разі додаткового взяття їх на облік; 3) реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи. Враховуючи викладене, Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу, що в ухвалі Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.11.2025 року № 450/4134/25 (вх. ГУ ДПС України від 26.03.2026 року № 19924/5), не зазначено РНОКПП ОСОБА_2 та код ЄДРПОУ ТОВ «Солтранс», у зв`язку з чим неможливо однозначно їх ідентифікувати та надати запитувану інформацію.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_2 не перебував під час виконання трудових обов?язків з ТОВ «Солтранс» не відповідає дійсності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу № 3к від 29.03.2024 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу в ТОВ «Солтранс» на посаду водія автотранспортних засобів.

Аналізуючи сукупність наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що володільцем, користувачем та особою, відповідальною за відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, в даному випадку є відповідач - ТОВ «Солтранс» в силу: - частини 1 ст. 780 ЦК України, згідно якої шкода, завдана третім особам у зв?язку з володінням та/або користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах; ? ??частини 1 ст. 804 ЦК України, згідно якої наймач зобов?язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв?язку з використанням транспортного засобу, відповідно до глави 82 цього Кодексу; - ??частини 1 ст. 1172 ЦК України, згідно якої юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов?язків; - ??частини 1 ст. 1194 ЦК України, згідно якої особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч.1,2 ст.1167 ЦК України).

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

З аналізу змісту гл.82 ЦК вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч.1 ст.1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм (постанова КЦС ВС від 05.09.2018 року у справі №534/872/16-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Тлумачення частини першої статті 1172 ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Виходячи з наведеного, суд критично ставиться до доводів представника ТОВ «Солтранс» викладених у поданому до суду відзиві, про те, що ОСОБА_2 , на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди (12.12.2024 року), не виконував покладені на нього посадові обов`язки. Відтак, шкода, завдана ОСОБА_1 , не була завдана ні внаслідок, ні під час виконання ОСОБА_2 власних посадових обов`язків, а отже обов`язок її відшкодувати не може бути покладений на Відповідача, як роботодавця.

Судом встановлено факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ «Солтранс» на момент вчинення ДТП, а також факт володіння на належній правовій підставі ТОВ «Солтранс» та використання Товариством транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 під час виконання трудових обов`язків.

Суд оцінює доводи цивільного відповідача ТОВ «Солтранс» про те, що ОСОБА_2 в день ДТП перебував в м.Львові не внаслідок виконанням ним своїх посадових обов`язків, як намагання ТОВ «Солтранс» уникнути відповідальності за завдану шкоду.

З огляду на вказане, завдана позивачу майнова шкода у розмірі 145 969 грн. 89 коп. (222 769 грн. 89 коп. - (80 000 грн. - 3200 грн.), підлягатиме стягненню на її користь з відповідача.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що мотиви, якими представник позивача обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому такі слід задовольнити і стягнути з відповідача ТОВ «Солтранс» на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 145 969 грн. 89 коп.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат слід зазначити наступне.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

З долучених до позовної заяви договору про надання професійної правничої допомоги № 2Б/0196 від 01 квітня 2025 року, додатку № 2 до нього та детального опису робіт (наданих послуг), виконаних для надання професійної правничої допомоги від 29.07.2025 року, вбачається, що розмір понесених позивачем витрат у з`язку із розглядом даної цивільної справи становить 18000 грн. та складається з послуг, а саме зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції кількістю 30 хв., вартістю 1500 грн.; опрацювання законодавчої бази, що регулює відносини між позивачем та відповідачем. Аналіз судової практики, кількістю 30 хв., вартістю 1500 грн.; збір необхідних доказів для підтвердження правової позиції. Формування правової позиції по веденню справи та вибір стратегії. Подання адвокатських запитів а також претензій (вимоги) про врегулювання спору в досудовому порядку кількістю 2 год., вартістю 6000 грн.; підготовка та подання позовної заяви, клопотання кількістю 2 год., вартістю 6000 грн.; ведення справи у суді і підготовка інших необхідних процесуальних документів кількістю 1 год., вартістю 3000 грн.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19, № 910/16803/19.

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши заперечення сторони відповідача, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 145 969 грн. 89 коп.

Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18000 грн. є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, оскільки матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, а враховуючи усталену практику дана справа є не складною. При цьому, адвокатом зовсім не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених адвокатом.

Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, суд вважає, що визначений сторонами до відшкодування гонорар, є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а також є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, обсяг наданих адвокатом послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 6 000 грн., оскільки такий розмір витрат є необхідним і неминучим для позивача ОСОБА_5 , яка була змушена до залучення професійної правничої допомоги адвоката.

Договором про надання експертних послуг № 22742 від 08 квітня 2025 року, укладеним між судовим експертом Холодцов Д.В. та замовником ОСОБА_1 стверджується, що предметом даного правочину є організація та проведення автотоварознавчих досліджень колісних транспортних засобів з метою визначення, зокрема вартості відновлювального ремонту, вартості матеріального збитку.

Актом наданих послуг № 22742 від 28.04.2025 року встановлено, що ФОП ОСОБА_4 провів огляд транспортний засіб марки «Опель Астра» номерний знак НОМЕР_7 та дослідження такого, надано висновок № 22742 від 28.04.2025 року. Вартість послуг становить 6500 грн.

Платіжною інструкцією № @2PL785301 від 08.04.2025 року стверджується, що ОСОБА_1 сплатив ФОП ОСОБА_4 6500 грн. на підставі договору № 22742 від 08.04.2025 року.

Відтак, з відповідача ТОВ «Солтранс» на користь позивача підлягає стягненню 6500 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Окрім цього, в силу вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягатиме стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1459 грн. 70 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 176, 178, 247, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 9, 22, 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

у х в а л и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 , - задоволити.

Стягнути з ТзОВ "СОЛТРАНС", ЄДРПОУ: 44192160 на користь позивача ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 145 969,89 грн. (сто сорок п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 89 копійок) майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ТзОВ "СОЛТРАНС", ЄДРПОУ: 44192160 на користь позивача ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 6500 грн. витрат понесених у зв`язку із проведенням експертного автотоварознавчого дослідження.

Стягнути з ТзОВ "СОЛТРАНС", ЄДРПОУ: 44192160 на користь позивача ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 1459 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з ТзОВ "СОЛТРАНС", ЄДРПОУ: 44192160 на користь позивача ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.05.2026 року.

СуддяЄ. О. Данилів