Ухвала суду № 13906338, 18.02.2011, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

2-467/11

Рішення

Іменем України

18.02.2011 місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І.Г.,

при секретарі Догаєвій А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення сум, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що ОСОБА_1 приховав відомості про одночасне знаходження його на обліку у центрі зайнятості та ведення трудової діяльності у результаті якої він отримав дохід, порушивши Закон України „Про зайнятість населення”, та отримавши допомогу по безробіттю на загальну суму 373,16 грн. 20 січня 2009 року відповідач був зареєстрований у службі зайнятості, як такий що шукає роботу, ознайомлений з правами та обов'язками безробітного згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. 27 січня 2009 р. відповідач надав заяву про надання статусу безробітного з проханням виплати йому допомоги по безробіттю. Згідно до наказу від 27 січня 2009 р. йому була призначена допомога по безробіттю з 27 січня 2009 р. по 21 січня 2010 р. Згідно з наказом від 27 січня 2009 р. виплата допомоги по безробіттю була скорочена з 27 січня 2009 р. по 26 квітня 2009 р. у зв'язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин відповідно ст. 31 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітнім підприємницької діяльності” на строк 90 календарних днів. З 29 травня 2009 р. виплата допомоги по безробіттю була припинена згідно з наказом від 29 травня 2009 р. у зв'язку з поданням безробітнім письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості. 29 травня 2009 р. відповідач був знятий з обліку у службі зайнятості у зв'язку з поданням безробітнім письмової заяви про відмову від послуг Державної служби зайнятості. За період з 27 квітня 2009 р. по 28 травня 2009 р. безробітному нарахована та виплачена допомога по безробіттю на загальну суму 373,16 грн.

Згідно з порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України, відповідно до постанови КМУ „Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням” було здійснено обмін даними з Державною податковою адміністрацією України. Одержано інформацію про доходи, які отримані безробітними у період перебування його на обліку у центрі зайнятості, відповідно до якої відповідач отримував дохід. У зв'язку з чим спеціалістами центру зайнятості було проведено перевірку інформації від ДПА про доходи, отримані особою, яка перебуває на обліку в службі зайнятості як безробітний. Складено акт № 102 від 24 червня 2010 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до якого було виявлено, що відповідач з 1 квітня 2009 р. по 30 квітня 2009 р. працював (виконував роботу згідно цивільно-правової угоди) в ТОВ „Сателіт” та отримав доход у вигляді винагороди у сумі 1994 грн. Відповідно ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення, тобто відповідач свідоме надавав завідомо недостовірні відомості. На підставі переліченого просить суд стягнути з відповідача 373,16 грн.

У судове засідання представник позивача, діюча на підставі довіреності, не зявилась, надавши суду заяву з проханням розгляд по справі провести за відсутності представника позивача, при цьому наполягаючи на задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився повторно за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належними чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Так матеріалами справи встановленою, що ОСОБА_1 звернувся 27 січня 2009 р. до позивача з заявою про надання статусу безробітного з проханням виплати йому допомоги по безробіттю, на підставі чого йому була призначена допомога по безробіттю з 27 січня 2009 р. по 21 січня 2010 р., яка згодом була скорочена у зв'язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням на строк 90 календарних днів. З 29 травня 2009 р. виплата допомоги по безробіттю була припинена у зв'язку з поданням письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості. За період з 27 квітня 2009 р. по 28 травня 2009 р. відповідачу нарахована та виплачена допомога по безробіттю на загальну суму 373,16 грн.

За обміном даними з Державною податковою адміністрацією України позивачем було встановлено доходи, які отримані відповідачем в період перебування на обліку у центрі зайнятості, відповідно до якої відповідач отримував дохід. Тому було складено акт № 102 від 24 червня 2010 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до якого було виявлено, що відповідач з 1 квітня 2009 р. по 30 квітня 2009 р. відповідач працював в ТОВ „Сателіт”, отримавши доход у вигляді винагороди у сумі 1994 грн.

Відповідно ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення.

Судом встановлено, що відповідач свідомо надав завідомо недостовірні відомості позивачу, тобто ОСОБА_1 приховав відомості про одночасне знаходження його на обліку у центрі зайнятості та ведення трудової діяльності у результаті якої він отримав дохід, на підставі чого позов підлягає повному задоволенню.

Відповідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі переліченого, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення сум - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, 1982 р. н., прописаного поАДРЕСА_1, на користь Маріупольського міського центру зайнятості, адреса: пр. Металургів 86-Б, на р/р: 37170300901052 в УДК Донецької області, МФО: 834016, ЄДРПОУ: 24815706, суму виплаченого забезпечення у розмірі 373,16 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Суддя